Податковий облік довгострокових зобов'язань

Бутинець. Бухгалтерський фінансовий облік

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" щодо операцій за довгостроковими зобов'язаннями, то до складу валових доходів включаються
доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностям, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами, а до складу валових витрат - витрати з нарахування відсотків за користування довгостроковими кредитами та лізингових платежів за користування об'єктом оренди.
Оподаткування операцій за довгостроковими зобов'язаннями здійснюється в наступному порядку:
1) оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями: не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з:
- отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам;
- залученням платником податку коштів або майна в депозит (вклад) чи на інші строкові або довірчі рахунки, а також поверненням платнику податку основної суми депозиту (вкладу) чи інших строкових та довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку;
-залученням платником податку майна на підставі договору лізингу (оренди), концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.
Не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з:
- поверненням платником податку основної суми кредиту іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам;
- поверненням платником податку основної суми депозитів чи строкових або довірчих рахунків, а також розміщенням платником податку коштів на депозитних, строкових або довірчих рахунках, відкритих іншими особами на користь платника податку;
-наданням платником податку майна на підставі договорів лізингу (оренди), концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі.
2) оподаткування операцій лізингу (оренди): передача майна в оперативний лізинг не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар - валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Передача майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів.
Орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісії, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається така передача. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісії, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду в якому здійснюється таке нарахування.
3) оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань: під терміном "довгостроковий договір (контракт)" слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу "інженіринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).
Для цілей оподаткування суми авансів або передоплат, наданих виконавцю довгострокового договору (контракту), відносяться до складу валового доходу такого виконавця. Після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту). У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану з» наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту).
Витрати, понесені замовником довгострокового договору (контракту), відносяться до його валових витрат виключно у сумах коштів або майнових цінностей (нематеріальних активів), наданих виконавцю у вигляді авансів
(передоплати) або вартості об'єкта довгострокового договору (контракту) або його частини, переданих на баланс замовника за підсумками податкового періоду надання таких авансів (передоплати) або передачі на баланс такого об'єкта чи його частини.