Лаврентійська височина

У тектонічному відношенні Лаврентійська височина приурочена до Канадського кристалічного щита і за природними особливостями є близьким аналогом Фенноскандії у Європі. Майже вся територія горбиста, засіяна валунами, сильно заболочена і заозерена, з переважанням рослинності хвойних лісів.

Клімат Лаврентійського плоскогір`я формується під сильним впливом Арктики. Сприяє цьому і вплив Гудзонової затоки, яка далеко вдається в материк, має низьку температуру води і більшу частину року вкрита льодом. Завдяки цьому арктичні повітряні маси, які, проходять над затокою, не піддаються значній трансформації і влітку далеко поширюються на південь. В зимовий час суходіл сильно охолоджується і тут часто стоїть морозна погода з температурами більш низькими, ніж в Арктиці.

Існують значні відмінності між кліматичними умовами півночі і півдня, сходу і заходу Лаврентійської височини. Відмінності в кліматичних умовах знаходять відбиток в усіх компонентах, особливо в рослинності. Несприятливі умови літніх місяців на півострові Лабрадор викликають помітний зсув природних зон на південь. Тундра, яка панує на півночі і північному сході півострова Лабрадор, навіть в порівнянні з більш північними варіантами, здається досить бідною. Чагарникові асоціації зустрічаються здебільшого в укритих місцях, повсюдно переважають мохи і лишайники. Лісова рослинність з’являється лише на півдні півострова, де зустрічаються бальзамічна ялиця, сосни біла, червона і чорна, східний гемлок або канадська тсуга, різні види клену.