ГОСТ 14084-76

Муфта складається з двох напівмуфт 1 і 2, що мають торцеві виступи, та гумової зірочки 3, зуби якої розміщуються між виступами напівмуфт (Рис. 2.3.1).

Рис.2.3.1 Муфта пружна з гумовою зірочкою

Компенсуючі властивості цієї муфти незначні. При з’єднанні неспіввісних валів муфта створює значну силову дію на них, хоч дещо меншу, ніж муфта типу МУВП. Ця муфта потребує більш точного монтажу з’єднувальних вузлів. У зв’язку з великою радіальною, кутовою та осьовою жорсткістю при застосуванні муфт із зірочкою необхідно застосовувати плити великої жорсткості. Складання приводів необхідно виконувати з високою точністю, застосовуючи різного типу підкладки під двигуни та редуктори та контролюючи положення вузлів. Муфта може працювати з швидкохідними валами при n=3000......6000 об/хв при Т_ном=3....120Нм при діаметрах з’єднувальних валів d_в=12...45мм.Муфта допускає радіальне зміщення Dr£0,2мм, перекіс осей (кутове зміщення) Da£1^°31^¢ осьове зміщення D_с=0,1мм.

Роботоздатність гумової зірочки визначається за величиною напруження зминання, що розраховується за такою залежністю:

, МПа (2.3.1)

де z– число зубів зірочки;

h – робоча висота зубів зірочки, мм;

D – зовнішній діаметр напівмуфти, мм;

d₁ – внутрішній діаметр напівмуфти, мм;

K_k – коефіцієнт запасу крутного моменту (значення вибирають з таблиці 2.1.);

T_ном – номінальний крутний момент на з’єднувальному валу, Нм.

Додаткове радіальне зусилля, що згинатиме вал при наявності радіального зміщення Dr визначається за такою залежністю:

F_дод=С_D×D r (2.3.2)

Значення коефіцієнта С_D визначають з таблиці.

Таблиця 2.2.

Муфта d/D	С_D, Н/мм
12/32; 14/32
16/40; 18/40
20/50; 22/50
25/60; 28/60
32/80; 36/80
40/100; 45/100

2.4 ПРУЖНА КОМПЕНСУЮЧА МУФТА З РАДІАЛЬНИМ РОЗМІЩЕННЯМ ПАКЕТІВ ТОНКИХ ПРУЖИН

Конструкція муфти подана на рис2.4.1. До напівмуфти 1, що має радіальні прорізи, вмонтовано пакети тонких пластинчастих пружин 4, які консольними частинами входять до трапецієвидних прорізів кільця 3 другої напівмуфти 2. При наявності осьового зазору D_с та радіального D_r податливість консольних частин пружин допускає достатнє кутове та осьове зміщення валів.

При передачі крутного моменту на консоль кожного пакету пружин діє колове зусилля

, (2.4.1)

де Т – крутний момент, що передається муфтою, Нм;

R – радіус розміщення кінців пакетів муфти, мм;

z – число пакетів пружин.

Рис. 2.4.1. Пружна компенсуюча муфта з радіальним розміщенням пакетів тонких пружин:

а) загальний вид; б) розрахункові схеми.

Характеристика жорсткості такого типу муфт подана на рис. 2.4.2.

Рис. 2.4.2 Характеристика жорсткості пружної компенсуючої муфти з радіальним розміщенням пакетів тонких пружин

До певного моменту Т₁ деформація кінця консолі буде пропорційна моменту Т. Кут повороту пакету пружних пружин можна визначити з такої залежності:

; Q=a. , (2.4.2)

де І – момент інерції однієї пружини, м⁴;

і – число пружинок у пакеті;

Q – кут повороту кінця пакету, рад;

Е – модуль пружності матеріалу пружини, для сталі Е=2,15×10⁵МПа;

a – кут нахилу бокової поверхні трапецієвидного пазу, рад.

При подальшому збільшенні передавального крутного моменту до значення Т₂ плече колового зусилля зменшується. Відповідно до цього жорсткість пружини збільшується до дотику з пружиною точки А₁ трапецієвидного пазу. Наступне збільшення навантаження крутним моментом до значення Т_мах знову буде викликати пропорційні деформації пакету пружин, оскільки плече згинаючого зусилля D залишається постійним. Таким чином, жорсткість муфти матиме складний характер, тобто на двох ділянках вона буде шматково-лінійною, а на одному – нелінійною.

Величину гранично допустимого моменту Т_мах обмежує міцність тонких пружин, що може бути визначена за такими залежностями:

, (2.4.3.)

, (2.4.4.)

; (2.4.5.)

де z – число пакетів пружин;

R_гр– граничний радіус комплекту пакетів пружин, мм;

D – зазор між напівмуфтами, мм;

W_xx – екваторіальний момент опору пружини, мм³;

в – ширина пружини, мм;

d₁ – товщина однієї пружини, мм;

[s]_гр – допустиме напруження згину, МПа.

2.5. ПРУЖНА КОМПЕНСУЮЧА МУФТА ІЗ ЗМІЄПОДІБНОЮ ПРУЖИНОЮ

Муфти з змієподібними пружинами можуть бути одношарові та багатошарові. Найбільш доскональними є багатошарові муфти. Вини мають, порівняно з іншими видами пружних муфт, підвищену енергоємність, хороші демпфуючі властивості, допускають значні осьові зміщення, радіальну неспіввісність та перекоси валів, а також допускають видалення та установку валів у сторону без осьового їх зміщення.

Муфти з змієподібними пружинами (рис.2.5.1.) розрізняються розміщенням зубів на втулках, кількістю рядів зубів та профілем бокової поверхні зубів. Найбільшого розповсюдження набули муфти, втулки яких мають по одному ряду зубів.

Залежно від форми бокової поверхні зубів муфта може мати лінійну характеристику (жорсткість постійна) або нелінійну характеристику (жорсткість змінна). У муфти постійної жорсткості опорні точки бокової поверхні пружини залишаються при її деформації постійною l=const.

У муфти нелінійної жорсткості профіль бокової поверхні зуба виконано так, що при збільшенні навантаження відстань між опорними точками зменшується, дякуючи чому жорсткість муфти збільшується.

На графіках точки Т₁ та j₁ відповідають випадку, коли контакт між змієподібною пружиною та боковими поверхнями зубів підходить до точок В. Значення Т₂та j₂ відповідають граничним значенням, що залежать від міцності пружини.

Якщо порівняти муфти з лінійними та нелінійними характеристиками, то можна впевнитись у тому, що нелінійні муфти при передачі однакових моментів будуть мати менші габарити.

Вибір та перевірка міцності елементів нелінійної муфти з одношаровою змієподібною пружиною здійснюється так: за існуючими нормалями та рекомендаціями для заданого розрахункового крутного моменту Т_р та діаметрами з’єднуваних валів вибирають номер муфти та визначають основні розміри пружини та зубів.

Рис.2.5.1. Муфта пружна компенсуюча із

змієподібною пружиною:

а) загальний вид; б) схема навантаження пружин лінійної муфти; в) схема навантаження нелінійної муфти.

Характеристики муфт з лінійною та нелінійною жорсткістю показано на рис. 2.5.2.

Рис. 2.5.2. Характеристика жорсткості пружних муфт із змієподібною пружиною:

а) лінійної (постійної жорсткості); б) нелінійної (зміної жорсткості).

При перевірці міцності пружини визначають колове зусилля, що приходиться на одну вітку напіввитка:

, (2.5.1.)

де z – число зубів на кожній з напівмуфт;

D_p – розрахунковий діаметр розміщення осей пружини, мм;

T_p – розрахунковий крутний момент, Нм.

Потім визначають напруження згину в небезпечному перерізі пружини (переріз біля точки Б).

, (2.5.2.)

де [s]_зг – допустиме напруження згину, МПа;

t – крок зубів за розрахунковим діаметром, мм;

d – діаметр дроту або товщина пластин, з яких виготовлена змієподібна пружина, мм;

h – висота (ширина) пластин змієподібної пружини, мм;

l – відстань між точками Б напівмуфт, мм.

Потім визначають радіус опорної доріжки зуба:

, (2.5.3.)

де Е=2,15×10⁵ МПа – модуль пружності матеріалу пружини;

- момент інерції прямокутного поперечного перерізу змієподібної пружини, мм⁴.

2.6. БУДОВА ЛАБОРАТОРНОЇ УСТАНОВКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК КОМПЕНСУЮЧИХ ПРУЖНИХ МУФТ

Для визначення основних характеристик пружних компенсуючих муфт служить лабораторна установка ДМ-47. Ця установка має регульований електродвигун М (рис2.6.) інерційний віброзбуджувач та пристрій для закріплення досліджуваних муфт.

За допомогою пружної компенсуючої муфти вихідний вал регульованого електродвигуна М з’єднано з вхідним валом 6 планетарного редуктора, у якого центральне зубчате колесо 5 входить у зачеплення із сателітами 3 та 7. Сателіти за допомогою шпонок закріплені на валиках 4 та 8, які встановлені шарнірно рухомо в розточках водила 2.

Рис. 2.6. Схема установки для дослідження

пружний муфт

На валиках 4 та 8 також за допомогою шпонкових з’єднань закріплені дисбаланси 1 та 9, центри ваги яких зміщені відносно осей валиків 4 та 8 на величину ексцентриситету е. Дисбалансні маси 1 та 9 побудовані так, що кожна з них має два ексцентрики, при відносному провертанні яких відбувається зміна ексцентриситету е. А корпус віброзбуджувача є одночасно і водилом 2 планетарного редуктора. На цьому корпусі встановлено штангу 30, на якій закріплено вантажі 31. Ці вантажі створюють початковий крутний момент Т₀ віброзбуджувача. До водила 2 жорстко прикріплено вал 10, який опирається на підшипники кочення, що вмонтовані в корпус установки. Вихідний кінець вала 10 має шліци, на які насаджують напівмуфту 12 досліджуваної пружної компенсуючої муфти. А іншу напівмуфту 13 насаджують на шліци вала 14, який також обертається на підшипниках кочення, які розміщені в розточках корпуса установки. Жорсткий зв’язок валів 10 та 14 забезпечується гвинтовими затискачами 25 та 28 з маховиками 26 та 29. Осьове зміщення валів 10 та 14 (одного відносно іншого) здійснюється за рахунок гайки 16 та гвинта 17, який обертають за допомогою маховика 18. При вивченні демпфуючих властивостей пружних компенсуючих муфт вал 14 жорстко фіксують із станиною установки за допомогою гвинтового затискача 25, а затискач 28 при цьому вільний, що дозволяє валу 10 провертатись відносно вала 14 за рахунок пружних властивостей елементів муфт.

Коли необхідно зняти пружні характеристики муфт вал 10 за допомогою гвинтового затискача 28 та маховика 29 фіксують відносно станини установки, а вал 14 вільний і за рахунок пружної піддатливості муфти буде провертатись на кут j відносно вала 10 під дією крутного моменту, що створюється вантажем 21. Ці вантажі встановлені на підвісі 20 і шарнірно зв’язані з важелем 24, який закріплено на диску 19, що жорстко закріплений на валу 14. До диску 19 прикріплено важіль 23, який опирається на ніжку індикатора 22. Знаючи переміщення кінця важеля 23, можна визначити і відносне провертання напівмуфт 12 і 13.

Регульований електродвигун М дозволяє змінювати частоту обертання вихідного вала в межах n₁=500...5000 об/хв, а загальний крутний момент на корпусі 2 віброзбуджувача буде

Т_зб=Т_о+Т_в= Т_о+Т₁sinw₁t, (2.6.1.)

де Т₁=mu²w₁²ea_w

m – загальна маса дисбалансів;

a_w– міжосьова відстань зубчастої пари 5-7;

u –передаточне число зубчатої пари 5-7 при нерухомому водилі 2; ( u=4);

w₁ – кутова швидкість вала 6.

Вимірювання збуджуючого моменту Т_зб та крутного Т_кр моменту здійснюється за допомогою тензодатчиків 11 та 27, що наклеєні на вали 10 та 14. Сигнали від датчиків передаються до підсилювача, а потім на осцилограф (на схемі не показано).

3. ПЕРЕЛІК ОБЛАДНАННЯ, ВИМІРЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОІВ ТА ІНСТРУМЕНТІВ

Для вивчення будови та характеристик пружних компенсуючих муфт використовують лабораторну установку ДМ-47, комплект пружних компенсуючих муфт, тензометричний підсилювач (типу 8 АНЧ-7М або інший), осцилограф (наприклад світлопроменевий), набір гайкових ключів, планіметр.

4. ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

4.1. Визначення пружних характеристик муфт.

4.1.1. Користуючись маховиком 18 ( рис. 2.6.), відвести вправо вал 14.

4.1.2. Взяти досліджувану муфту (за вказівкою викладача) та встановити її на вали 10 і 14. За допомогою маховика 18 провернути вал 14 вліво.

4.1.3. Виконати фіксацію вала 10 за допомогою затискача 28.У цей час вал 14 повинен бути вільний від дії на нього затискача 25.

4.1.4. Зняти вантажі 21 та встановити на нулеву поділку стрілку індикатора 22.

4.1.5. Користуючись вантажами 21, навантажити досліджувану муфту, а потім записати величину навантаження G_i та покази у_і індикатора 22.

4.1.6. Зменшуючи величину G_i вантажів 21, розвантажити досліджувану муфту у такій послідовності, яка була б зворотна до початку навантаженості. При цьому регулярно записувати дані вантажів G_i та покази у_і індикатора.

4.1.7. Визначити розрахунок кута відхиленню повороту напівмуфт при різних значеннях навантаженості та розвантаження досліджуваної муфти за такою залежністю:

, (4.1.)

де R – радіус розміщення ніжки індикатора.

Для даної лабораторної установки R=100 мм.

4.1.8. Визначити розрахунком момент Т_і при навантажуванні та розвантаженні досліджуваної муфти за такою формулою:

, (4.2.)

де L – довжина важеля 24 лабораторної установки (від осі вала 14 до центру вантажу).

Для даної лабораторної установки L=250мм.

4.1.9. Побудувати графічні залежності кута відносного повороту напівмуфт у функціях крутного моменту при навантаженнях та розвантаженнях досліджуваної муфти

; ;

4.1.10. Визначити теоретичним шляхом кути відносного повороту напівмуфт у функції передавального крутного моменту

(4.3.)

і побудувати графічну залежність.

4.1.11. Виконати порівняльну оцінку залежностей отриманих теоретичним та експериментальним шляхом, та пояснити причини розбіжностей.

4.2. Вивчення демпфуючих властивостей пружних компенсуючих муфт.

4.2.1. Спочатку слід виконати пункти 4.1.1. ... 4.1.9. з розділу визначення пружних характеристик муфт.

4.2.2. Користуючись планіметром визначити площі графіків при навантажуванні S_н та розвантажуванні S_р досліджуваної муфти, а потім і коефіцієнт демпфування j.

4.2.3. Користуючись залежністю

, (4.4.)

визначити середню жорсткість муфти,

де .

4.2.4. Користуючись затискачем 25 лабораторної установки, зафіксувати одну з напівмуфт. Підключити тензодавачі до підсилювача та осцилографа.

4.2.5. За допомогою вантажів 21 та важеля 24 виконати тарування тензометричних давачів 11 та 27. При цьому слід звертати увагу на пропорційність відхилення сигналів осцилографа до навантаження.

4.2.6. Виконати перевірку готовності лабораторної установки до роботи та увімкнути електродвигун до силової мережі електричного струму.

4.2.7. Змінюючи частоту обертання n₁ вала електродвигуна лабораторної установки, записати з осцилографа збуджуючий крутний момент Т_зб та крутний момент Т_кр. Користуючись даними осцилографа, визначити моменти Т₁ та Т₂.

4.2.8. Для вивчення резонансних явищ в установці одну з напівмуфт закріплюють нерухомо, а другій створюють коливальний рух. Коли частота w збуджуючого співпадає з частотою р вільних штучних коливань, наступає резонанс. Частоту вільних крутильних коливань визначають за такою залежністю:

, (4.5.)

де І – зведений момент інерції системи, що пов’язана з ведучою напівмуфтою.

При резонансі частота обертання вала електродвигуна визначається за такою залежністю

. (4.6.)

4.2.9. Коли відомі значення амплітуди Т₁ та Т₂ необхідно визначити коефіцієнт передачі зусилля при різних режимах

. (4.7.)

4.2.10. Побудувати графічні залежності коефіцієнт передачі зусилля (експериментального та розрахункового) у функції кутової швидкості w

К_екс=f(w) та К_р=f(w).

4.2.11. Виконати порівняльну оцінку експериментального коефіцієнта передачі зусилля К_екс та розрахункового К_р коефіцієнта.

4.2.12. Зробити висновки про вплив демпфуючих властивостей різного типу пружних компенсуючих муфт на коефіцієнт передачі зусилля.

4.2.13. Скласти звіт про виконану роботу.

5. ЗМІСТ ЗВІТУ З ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ.

5.1.МЕТА РОБОТИ: Вивчити будову, принцип дії та характеристики основних типів пружних компенсуючих муфт. Користуючись експериментальними даними побудувати пружні характеристики муфт і порівняти їх з теоретичними. Визначити експериментальним шляхом коефіцієнт демфування пружних муфт.

5.2. Схема лабораторної установки.

Рис. 5.2.

5.3. Технічна характеристика муфт з неметалевими пружними елементами.

Таблиця 5.1.

Назва даних	Позначення	Числове значення

МУФТА ПРУЖНА ВТУЛКОВО-ПАЛЬЦЕВА ТИПУ МУВП
Діаметр отвору під вал лівої напівмуфти, мм	d_в1
Діаметр отвору під вал правої напівмуфти, мм	d_в2
Зовнішній діаметр муфти, мм	D
Діаметр розміщення центрів пальців, мм	D₁
Зовнішній діаметр пружних кілець, мм	d_к
Діаметр пальця, мм	d_п
Довжина набору пружних кілець, мм	l
Довжина напівмуфт, мм	L
Число пальців	z
Зазор між напівмуфтами, мм	D
Максимально допустимий крутний момент, (табличне значення), Нм	T_max
Максимально допустима кутова швидкість, рад/с	w_max
Максимально допустимі зміщення валів	осьове, мм	Dl
радіальне, мм	Dr
кутове, мм	Da
МУФТА З ПРУЖНОЮ ТОРОПОДІБНОЮ ОБОЛОНКОЮ
Діаметр отвору під вал лівої напівмуфти, мм	d_в1
Діаметр отвору під вал правої напівмуфти, мм	d_в2
Зовнішній діаметр муфти, мм	D
Довжина муфти, мм	L
Продовження таблиці 5.1.

Товщина оболонки, мм	d
Діаметр прогумованої оболонки у місці затискання (зовнішній діаметр натискних кілець), мм	D₁
Максимально допустимий крутний момент, (табличне значення), Нм	T_max
Максимально допустима кутова швидкість, рад/с	w_max
Максимально допустимі зміщення валів	осьове, мм	Dl
радіальне, мм	Dr
кутове, мм	Da
МУФТА ПРУЖНА З ГУМОВОЮ ЗІРОЧКОЮ
Діаметр отвору під вал лівої напівмуфти, мм	d_в1
Діаметр отвору під вал правої напівмуфти, мм	d_в2
Зовнішній діаметр напівмуфт, мм	D
Внутрішній діаметр напівмуфт, мм	d₁
Число зубів зірочки	z
Повна висота зубів зірочки, мм	h₁
Робоча висота зубів зірочки, мм	h
Максимально допустимий крутний момент, (табличне значення), Нм	T_max
Максимально допустима кутова швидкість, рад/с	w_max
Максимально допустимі зміщення валів	осьове, мм	Dl
радіальне, мм	Dr
кутове, град	Da

5.4. Технічна характеристика пружних компенсуючих муфт з металевими елементами.

Таблиця 5.2.

Назва даних	Позначення	Числове значення

МУФТА ПРУЖНА З РАДІАЛЬНИМ РОЗМІЩЕННЯМ ПАКЕТІВ ТОНКИХ ПРУЖИН
Діаметр отвору під вал лівої напівмуфти, мм	d_в1
Діаметр отвору під вал правої напівмуфти, мм	d_в2
Зовнішній діаметр муфти, мм	D
Ширина пружини, мм	в
Товщина однієї пружини, мм	d₁
Число пакетів пружин	z
Число пружин в одному пакеті	i
Радіус розміщення кінців пакетів мм	R
Кут нахилу бокової поверхні трапецієвидного пазу напівмуфт, град	a
Максимально допустимий крутний момент, (табличне значення), Нм	T_max
Максимально допустима кутова швидкість, рад/с	w_max
Максимально допустимі зміщення валів	осьове, мм	Dl
радіальне, мм	Dr
кутове, град	Da
МУФТА ПРУЖНА КОМПЕНСУЮЧА З ЗМІЄПОДІБНОЮ ПРУЖИНОЮ
Діаметр отвору під вал лівої напівмуфти, мм	d_в1
Діаметр отвору під вал правої напівмуфти, мм	d_в2
Зовнішній діаметр муфти, мм	D
Діаметр розміщення центрів ваги перерізу (осей) пружини, мм	D_p
Продовження таблиці 5.2.

Висота поперечного перерізу пружини, мм	h
Товщина пружини, мм	d
Число зубів на кожній з напівмуфт	z
Крок зубів за розрахунковим діаметром, мм	t
Відстань між зубами напівмуфт, мм	l
Максимально допустимий крутний момент, (табличне значення), Нм	T_max
Максимально допустима кутова швидкість, рад/с	w_max
Максимально допустимі зміщення валів	осьове, мм	Dl
радіальне, мм	Dr
кутове, град	Da

5.5. Теоретичне визначення характеристик муфт.

Таблиця 5.3.

Назва муфти	Позначення	Числове значення	Примітка

Пружна характеристика муфти. Кут повороту напівмуфт у:
Пружній втулково-пальцевій муфті типу МУВП			Для розрахунку приймають Т=0,75Т_max_._таб
Пружній компен-суючій муфті з тороподібною оболонкою			Для розрахунку приймають Т=0,75Т_max_._таб
Муфті пружній з гумовою зірочкою			Для розрахунку Т=0,75Т_max_._таб
Муфтах з радіаль-ним розміщенням пакетів тонких пружин			Для розрахунку приймають Т=0,75Т_max_._таб
Продовження таблиці 5.3.

Муфті пружній із змієподібною пружиною			Для розрахунку приймають Т=0,75Т_max_._таб

5.6. Експериментальні дані при визначенні пружних характеристик муфт.

Таблиця 5.4.

Сила тяжіння вантажу G_i, Н	Покази індикатора у_і	Кут повороту напівмуфт j_і	Примітка

Муфта пружна втулково-пальцева типу МУВП (Збільшення навантаження)
0,2G=
0,4G=
0,6G=
0,8G=
1,0G=
Зменшення навантаження
1,0G=
0,8G=
0,6G=
0,4G=
0,2G=
Муфта пружна з тороподібною оболонкою (Збільшення навантаження)
0,2G=
0,4G=
0,6G=
0,8G=
1,0G=
Зменшення навантаження
1,0G=
0,8G=
0,6G=
Продовження таблиці 5.4.

0,4G=
0,2G=
Муфта пружна з гумовою зірочкою (Збільшення навантаження)
0,2G=
0,4G=
0,6G=
0,8G=
1,0G=
Зменшення навантаження
1,0G=
0,8G=
0,6G=
0,4G=
0,2G=
Муфта пружна з радіальними пакетами тонких пружин (Збільшення навантаження)
0,2G=
0,4G=
0,6G=
0,8G=
1,0G=
Зменшення навантаження
1,0G=
0,8G=
0,6G=
0,4G=
0,2G=

5.7.Експериментальне визначення демпфуючих властивостей муфт.

Таблиця 5.5.

Частота обертання вала ел.двигуна n_дв, об\хв	Покази тензодатчиків	Крутний момент	Коефіцієнт передачі зусилля
збуджувача z_зб	веденої напівмуфти z_пр	збуджувач Т_зб	пружний Т_кор

Муфта пружна втулково-пальцева типу МУВП










Муфта пружна з тороподібною оболонкою

5.8. Побудова графічних залежностей

Користуючись верхнім графіком, визначити коефіцієнт демпфування y.

5.9. Висновки, пропозиції та рекомендації до лабораторної роботи.

Виконав студент 3-го курсу ….групи факультету МСГ

(Прізвище, ім’я та по-батькові)

« »________________ ________________

Прийняв____________________________________________ (Посада, прізвище та ініціали) « »________________ Підпис ________________

6. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

6.1.Які зміщення валів може компенсувати пружна компенсуюча муфта?

6.2. З яких матеріалів виготовляють напівмуфти пружної втулково-пальцевої муфти типу МУВП?

6.3.На яку деформацію необхідно перевіряти пальці пружної втулково-пальцевої муфти типу МУВП?

6.4. На яку деформацію перевіряють пружні елементи пружної втулково-пальцевї муфти типу МУВП?

6.5. Яке найбільше кутове зміщення з’єднуваних валів може компенсувати пружна втулково-пальцева муфта типу МУВП?

6.6. На яку деформацію перевіряють тороподібний гумовий елемент у пружній компенсуючій муфті з тороподібною оболонкою?

6.7. Яке найбільше кутове зміщення з’єднуваних валів може компенсувати пружна компенсуюча муфта з тороподібною оболонкою?

6.8. Що називається жорсткістю пружної компенсуючої муфти?

6.9. З яких матеріалів виготовляють пальці пружних втулково-пальцевих муфт типу МУВП?

6.10. Чим характеризується демпфуюча здатність пружних компенсуючих муфт?

6.11. Які пружні характеристики можуть мати відомі пружні компенсуючі муфти?

6.12. Як на лабораторній установці вимірюються пружні моменти до і після муфти, що досліджується?

6.13. Як впливає демпфуюча здатність муфти на явище резонанса у приводі з пружною муфтою?

6.14. Що називається резонансом?

6.15. Яким чином створюється періодичний збуджуючий крутний момент у лабораторній установці для дослідження пружних муфт?

6.16. Яким способом здійснюється вимірювання кута відносного повороту напівмуфт при визначенні пружної характеристики на лабораторній установці?

6.17. На яку деформацію перевіряють металеву змієподібну пружину у пружній компенсуючій муфті?

6.18. На яку деформацію перевіряють міцність пакетів тонких пружин у пружних-компенсуючих муфтах з радіальним розміщенням пакетів?

6.19. Які компенсуючі властивості має пружна муфта з гумовою зірочкою?

6.20. Яке найбільше значення допустимого напруження зсуву допускає прогумована оболонка муфти з пружною тороподібною оболонкою?

ЛІТЕРАТУРА

1. Поляков В.С., Барбаш И.Д., Ряховский О.А., Справочник по муфтам. – Л: Машиностроение, 1979 – 344с.

2. Решетов Д.Н. Детали машин. М.: Машиностроение, 1974 – 655с.

3. Гадолин В.Л., Дунаев П.Ф., Марин И.С., Пинегин С.В.

Валы, подшипники, муфты. Конспект лекций по курсу «Детали машин». М.: Изд-во МВТУ, 1961 – 159с.

4. Мальцев В.Ф., Сорокин И.Ф., Крупский В.И. и др.

Прикладная механика. Лабораторный практикум К.: Одесса Высш.шк. Главное изд-во, 1988 – 176с.

5. Кожельников Б.Н. К вопросу расчета на прочность оболочки упругой соединительной муфты. Труды ВНИИПТМАШ, вып.4.1961 – с. – 88…94.

6. Pampel. Kupplungen. Berlin, 1958 – 251 S.

7. Потураев В.Н., Дырда В.И. Резиновые детали машин. М.: Машиностроение, 1977 – 216с.

8. Иванов М.Н. Детали машин. Учебник для вузов. М.: Высш.шк., 1991 – 383с.

9. Устиннко В.Л., Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А. Основы проектирования деталей машин. Харьков.: Высш.шк. Изд-во Харьковского ун-та, 1983 – 184с.

10. Павлище В.Т. Основы проектування деталей машин. К.: Вища.шк., 1993 – 556с.

11. Райко М.В. Розрахунок деталей і вузлів машин. Київ.: Техніка, 1966 – 492с.

12. Заблонський К.И. Детали машин. К.: Выща школа., 1985 – 518с.

13. Справочник металлиста. В 5-ти т. Т.1. Под. ред. С.А. Чернавского и В.Ф. Рещикова М.: Машиностроение, 1976 – 768с.

14. Справочные таблицы по деталям машин. Доп. т. Под. ред. Васильева В.В., Кохтева А.А., Цацкина В.С. и др. М.: Машиностроение, 1966 – 395с.

15. Павлов Я.М. Детали машин. Л.: Машиностроение 1968 – 448с.

16. Кожевников С.Н., Есипенко Я.Й., Раскин Я.М. Механизмы. Справочник. М.: Машиностроение, 1976 – 784с.

ЗМІСТ

1. Мета роботи...............................................................................3

2. Короткі теоретичні відомості та практичні поради...............3

2.1. Пружна компенсуюча втулково-пальцева муфта МУВП ГОСТ 21424-75.....................................................11

2.2. Муфта з пружною тороподібною оболонкою ГОСТ 20884-82................... машин». М.: Изд-во МВТУ, 1961 – 159с.