Основні закони і формули
Узагальнена формула Бальмера:
(m = 1,2,3. ; n = m+1, m+2 ...)
де R - стала Рідберга, m і n - головні квантові числа, Z - порядковий номер хімічного елементу.
• Перший постулат Бору:
m0vnrn = nh/2π (n = 1,2,3...)
де m0 - маса електрона, vn - швидкість електрона на n-ой орбіті, rn-радіус
n-ой стаціонарної орбіти, n - головне квантове число.
• Енергія, що випромінюється або поглинається атомом водню:
ε= ћω = Em - En
де Em і En - енергії стаціонарних станів атома із значеннями головного квантового числа m і n.
• Радіус n-ойстаціонарної орбіти водородоподобныхатомів
, (n = 1,2,3...).
де ε0 - діелектрична стала.
Радіус стаціонарної орбіти в атомі водню:
(n = 1,2,3...).
Енергія електрона у водородоподобном атомі:
, (n = 1,2,3...).
Довжина хвилі де Бройля:
λ= h/p,
де p - імпульс частки
1.160. Визначити енергію зв'язку Езв і питому енергію зв'язку Езв/А для ядер i 3Li7 і 13Al27.
1.161. Радіоактивний атом 90Тh232. перетворився на атом 83Bi212. Скільки при цьому сталося α- і β - розпадів?
1.162. Яка енергія виділяється при реакції синтезу між дейтерієм і тритієм? Реакція супроводжується вильотом одного нейтрона.
1.163. Яку масу mв води, узятої при 0°С, можна закип'ятити, використовуючи енергію термоядерного синтезу гелію з дейтерію і тритію, якщо ККД перетворення енергії дорівнює 10% ? Маса гелію mг= 1 г.
1.164. При бомбардуванні за допомогою α-частинок бору 5В11 спостерігається виліт нейтронів. Написати рівняння ядерної реакції, що приводить до вильоту одного нейтрона. Визначити її енергетичний вихід W.
1.165. Визначити енергію, що виділяється в результаті реакції 12Mg23→11Na23+1e0+0v0 . Маси нейтральних атомів магнію і натрію відповідно дорівнюють 3,8184·10-26 кг і 3,8177·10-26 кг
1.166. У ядерній реакції 1H2 +1H2→+2He4+0n1 виділяється энергия Е=3,27 МеВ. Визначити масу атома 2Не3, якщо маса атома 1Н2 дорівнює 3,34461·10-27 кг
1.167. При бомбардуванні нейтронами ізотопу бору 5В10 утворюється α-частинка. Написати рівняння цієї ядерної реакції і визначити її енергетичний вихід W.
1.168. Знайдіть мінімальну енергію W і частоту γ гамма-кванту здатного «розбити» ядро дейтерію на протон і нейтрон.
1.169. Знайдіть мінімальну кінетичну енергію Wk протона, здатного «розбити» ядро дейтерію на протон і нейтрон.
1.170. Яку мінімальну кінетичну енергію Wo повинна мати α-частинка для здійснення ядерної реакції 3Li7 + 2Не4 → 5В10 + 0n1?
один рік вона зменшилась в 4 рази
1.151. Визначити, яка частка (%) початкової кількості ядер радіоактивного ізотопу залишиться такою, що не розпалася після закінчення часу t , який дорівнює двом середнім часам життя τ радіоактивного ядра.
1.152. Визначити період напіврозпаду радіоактивного ізотопу, якщо 5/8 початкової кількості ядер цього ізотопу розпалося за час t=849с.
1.153. Постійна розпаду радіоактивного ізотопу 82Pb210 дорівнює 10-9с-1. Визначити час, в продовж якого розпадеться 2/5 початкової кількості ядер цього ізотопу.
1.154. Активність деякого ізотопу в початковий момент часу складала 100Бк. Визначити активність цього ізотопу після закінчення проміжку часу, який дорівнює половині періоду розпаду.
1.155. Початкова активність 1 г ізотопу радію 88Ra226 дорівнює 3,7·1010 Бк. Визначити період напіврозпаду цього ізотопу.
1.156. Визначити період напіврозпаду Т1/2 деякого радіоактивного ізотопу, якщо його активність за 5 діб зменшилася в 2,2 разу.
1.157. Чому дорівнює період Т напіврозпаду ізотопу, якщо за добу розпадається в середньому 750 атомів з 1000? 900 атомів з 1000? 1 атом з 1000?
1.158. Період напіврозпаду радіоактивного йоду-131 дорівнює восьми добам. За який час t кількість атомів йоду-131 зменшиться в 1000 разів?
1.159. У зразках уранової руди завжди міститься деяка кількість атомів торія-234, що утворилися в результаті α-распаду урану-238 (період напіврозпаду TU - 4,5·109 років). Торій також радіоактивний (період напіврозпаду Ттh = 24 доби). Скільки атомів торію міститься в зразку уранової руди, в якому знаходиться m = 0,5 г урану-238?
Співвідношення невизначеності:
ΔxΔ p ≥ h/2π
де x - невизначеність координати, p - невизначеність проекції імпульсу на вісь x.
Енергія зв'язку нуклонів в ядрі:
Eсв = с2{Zmp+(A - Z)mn - ma}
у тому числі питома енергія зв'язку
Eпит = Eсв/A
де mp - маса протона, mn - маса нейтрона, ma - маса атома, A - масове число, Z - зарядове число.
• Закон радіоактивного розпаду:
N = N0e-λt
де N - число ядер, що не розпалися до моменту часу t; N0 - число ядер в початковий момент часу, λ - постійна розпаду.
• Період напіврозпаду:
T=ln2/λ
• Активність радіоактивного ізотопу:
A = A0 e-λt або А = λN
де А0 - активність в початковий момент часу.
• Енергетичний ефект ядерної реакції:
Q = c2(∑mi -∑mk)
де mi - сума мас ядер або частинок, які вступають в реакцію, mk - сума мас продуктів реакції.