Висновки

1. У більшості країн ЄС функції ринкового нагляду розмежовано з іншими складовими технічного регулювання, і здійснюється він відповідними інспекціями за галузями економіки, щонайменше – окремими інспекціями нагляду за безпекою промислових товарів та безпекою харчової продукції. Для реформування ринкового нагляду відповідно до європейських вимог і принципів ухвалено Закон України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", згідно з яким контролюватиметься безпечність продукції в роздрібній торгівлі й тільки за умов виявлення порушень – у виробника.

2. В Україні необхідно створити принципово нову систему державного ринкового нагляду, усунути дублювання існуючих інфраструктур та оптимізувати чинні процедури, які здійснюються державним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики. У правовому полі необхідно привести Закон України "Про захист прав споживачів" та інші нормативно-правові акти у відповідність із нормами закону про ринковий нагляд.

У подальшому потребує обґрунтування інформаційна й комунікаційна складова механізму реформування державного ринкового нагляду.

 

Державний ринковий нагляд

В територіальному управлінні Держгірпромнагляду у Черкаській області створено державний ринковий нагляд з метою реалізації державної політики та виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 573   Державний ринковий нагляд здійснює нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги, щодо безпечності продукції.   В своїй наглядовій діяльності державний ринковий нагляд керується Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами , що регулюють відносини в сфері державного ринкового нагляду. Повноваження державного ринкового нагляду передбачені Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме:   - Проведення перевірок характеристик продукції, в тому числі відбирання зразків продукції та забезпечення проведення їх експертизи (випробування) ;   - Здійснювання моніторингу дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та\або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та\або відкликання;   - Прийняття рішення про знищення продукції або приведення її в інший спосіб у стан, який виключає використання цієї продукції; - Вжиття відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену органами державного ринкового нагляду небезпеку, яку становить продукція;   - Інформування органів державної влади, правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості про результати здійснення державного ринкового нагляду тощо.   Відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та згідно з переліком видів продукції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 573, до сфери відповідальності Держгірпромнагляду України віднесена наступна продукція: - Засоби індивідуального захисту - Прості посудини високого тиску - Ліфти - Канатні дороги для перевезення пасажирів - Знаки безпеки і захисту здоров’я працівників - Обладнання , що працює під тиском - Вибухові матеріали промислового призначення   Відповідальність суб'єктів господарювання згідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль за нехарчовою продукцією"

 

Модель ринкового нагляду

Для ознайомлення з основними засадами законодавства в сфері ринкового нагляду керівників та посадових осіб підприємств, підприємців та інших осіб і з метою формування системних підходів щодо здійснення роботи у сфері сертифікації та декларуванні продукції, яка входить до компетенції державного ринкового нагляду, оцінки відповідності продукції, систем управління і захисту прав споживачів, функцій державного ринкового нагляду за дотриманням законодавчих та інших нормативно- правових актів та на виконання ст. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд» територіальне управління Держгірпромнагляду у Черкаській області проводить роботу, спрямовану на вивчення законодавства про державний ринковий нагляд.   Модель ринкового нагляду (Журнал «Охорона праці» №9, 2012 р.)   Перші кроки Законодавство про ринковий на­гляд нове й ще не повною мірою сфор­моване - не всі нормативні акти за­тверджено й гармонізовано з чинними європейськими нормами.   Наразі триває створення Національ­ної інформаційної системи (за зразком європейської КАРЕХ), якою передбаче­ні обмін інформацією між органами дер­жавного ринкового нагляду і митними органами та інформування споживачів у разі виявлення небезпечної продукції. В органах державного нагляду почали створювати відповідні підрозділи, які тільки-но визначаються зі своїми функ­ціями.   16.07.2012 р. набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 1 1.06.2012 р. № 690 «Про затвердження типових форм до­кументів у сфері державного ринкового нагляду». Саме з цього моменту органи ринкового нагляду розпочали свою на­глядову діяльність.   Буква закону Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції є складовою системи технічного регулювання, мета якого - забезпечення відповідності продукції, що вводиться або вже перебуває в обігу на ринку, вимогам технічних регламентів та національних стандартів, а та­кож відсутність загроз здоров’ю та інші аспекти захисту суспільних інтересів. Механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією визна­чають Закони України «Про загальну безпечність не­ харчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про стандарти, тех­нічні регламенти та процедури оцінки відповідності» .   Законодавство України про ринковий нагляд розпо­всюджується на всіх суб’єктів господарювання, задіяних у постачанні продукції споживачу (користувачу): від вироб­ника до кінцевого розповсюджувача по всьому ланцюгу. Перевіряються, зокрема, не суб'єкти господарювання, а виключно характеристики продукції та, за необхідності, умови її зберігання.   Обов'язки Держгірпромнагляду як органу ринкового нагляду: інформування виробників, розповсюджувачів, користувачів продук­ції щодо законодавства про ринковий нагляд;   здійснення моніторингу причин і кількості звернень користувачів про захист їхнього права на безпечність продукції, а також моніторинг причин і кількості випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей унаслідок використання продукції;   перевірка характеристик продукції, в тому числі відбір зразків, орга­нізація проведення їх експертизи (випробування);   вжиття заходів щодо своєчасного попередження споживачів (корис­тувачів) про виявлену небезпеку, яку несе продукція;   вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо небезпечної продукції, придбаної на ринках і такої, що не відповідає встановленим вимогам, у т. ч. тієї,-що зберігається на складах виробників (імпорте­рів), та /або продукції, яка знаходиться у споживачів (користувачів);   здійснення контролю за станом виконання рішень про вжиття об­межувальних (корегувальних) заходів, зокрема щодо вилучення з обігу та знищення небезпечної продукції;   вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень;   застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання.   Пам’ятка Суб’єкти господарювання зобов’я­зані зберігати технічну документацію та документи, що дають змогу ідентифіку­вати осіб, які поставили їм продукцію, або яким вони поставили продукцію протягом терміну, встановленого відпо­відним технічним регламентом, а якщо такий строк не встановлено:   виробник - протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції;   уповноважений представник, імпор­тер або розповсюджувач - протягом десяти років з дня одержання ним відпо­відної продукції. Ненадання таких документів, якщо неможливо встановити виробника, за­грожує суб’єкту господарювання штраф­ними санкціями - як до особи, що ввела в обіг таку продукцію.   Об'єкти перевірки: наявність на продукції Націо­нального знака відповідності, у т. ч. ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності, якщо його нанесення на продукцію перед­бачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також додержання правил застосування і нанесення Національного знака від­повідності;   наявність документації, яка має супроводжувати відповідну продук­цію, етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами, та їх відповідність встановленим вимо­гам;   наявність декларації про відпо­відність, якщо, згідно з технічним регламентом на відповідний вид про­дукції, вона при розповсюдженні має супроводжуватися такою деклара­цією;   обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції;   відбір і експертиза (випробуван­ня) зразків продукції.   Що перевіряємо? Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. М€7:3 Держгїрпромнагляд визнано одним із десяти органів державного ринкового нагляду, визначено сферу його відповідальності. Служба має здійснювати нагляд за: - засобами індивідуального захисту (по­станова Кабінету Міністрів від 27.08.2008 р. №761 «Про затвердження Технічного ре­гламенту засобів індивідуального захисту»); - простими по­судинами високого тиску (постанова Ка­бінету Міністрів від 25.03.2009 р. № 268 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску»); - ліфтами (постанова Кабінету Міністрів від 22.04.2009 р. № 465 «Про затвердження Технічного регламенту ліфтів»); - канатними доро­гами для перевезення пасажирів (постанова Кабінету Міністрів від 14.10. 2009 р. № 1076 «Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг для перевезення пасажи­рів»); - знаками безпеки і захисту здоров’я працівників (постанова Ка­бінету Міністрів від 25.11.2009 р. № 1262 «Про затвердження Техніч­ного регламенту знаків безпеки і за­ хисту здоров’я працівників»); - обладнанням, що працює під тиском (постанова Кабінету Міні стрів від 19.01.2011 р. № 35 «Про затвердження Технічного регла менту безпеки обладнання, що працює підтиском»); - вибуховими матеріалами промислово­го призначення (Закон України № 2736 «Про загальну безпечність нехарчової продукції»). Обмежувальні заходи За результатами перевірки харак­теристик продукції органом ринкового нагляду може бути прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегу­вальних) заходів щодо небезпечної продукції, яка становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам. Таке рішення приймається і у випадку, коли порушено вимоги до за­стосування та нанесення Національно­го знака відповідності щодо складання декларації про відповідність або ненадання технічної документації, а саме: - обмеження надання продукції на ринку (до моменту приведення її у від­повідність зі встановленими вимогами) шляхом тимчасової заборони обігу та­кої продукції; - заборона надання продукції на ринку; - вилучення продукції з обігу; відкликання продукції, що перед­бачає повернення її виробнику розпов­сюджувачем, споживачем (користу­вачем). Передача продукції з метою знищення або приведення її Іншим способом до стану, що виключає її ви­ користання. Консультативно-дорадчий орган З метою координації здійснення дер­жавного ринкового нагляду і контролю продукції, зокрема, для: проведення між­відомчих заходів з нагляду і контролю, обміну досвідом та інформацією між ор­ганами ринкового нагляду наказом Мініс­терства економічного розвитку і торгівлі України від 24.05.2012 р. № 607 затвер­джено положення про Раду державного ринкового нагляду та її склад. Рада сфор­мована з представників органів ринкового нагляду, уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Рішення про перевірку Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринко­вого нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду. Сек­торальний план охоплює види продукції щодо сфери відповідальності органу ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного сту­пеня ризику. Перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів можуть бути плановими та позаплановими. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів. Виробників перевіряють поза планом у разі виявлення на ринку небезпечної продукції (або такої, що не відповідає : встановленим вимогам) чи за зверненням споживачів (користувачів), орга­нів влади, правоохоронних органів, громадських організацій. За наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або ж відповідає встановленим вимогам, здійснюють відбір та експертизу (випро­бування) зразків продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнахо­дженням органу ринкового нагляду) або виїзною. Невиїзна зменшує втручан­ня інспектора у господарську діяльність суб’єктів підприємництва. Термін проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувачів цієї продукції двох, а у виробника такої продукції - трьох робочих днів. За результатами перевірки складають акт. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик про­дукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. При цьому законо­давством термін проведення невиїзної перевірки характеристик продукції не обмежується, оскільки передбачається відстеження просування небез­печної продукції або такої, що не відповідає встановленим вимогам,- від виробника(імпортера) до споживача по усьому ланцюгу. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час (протягом часу роботи об’єкта) торговельні та складські приміщення суб’єктів господарювання, місця проведення виставок, ярмарок, демонстрації продукції в інший спосіб.     Відповідальність Суб’єкти господарювання за порушення Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону «Про загальну безпеку нехарчової продукції» несуть, згідно з чинним законодавством України, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. До суб’єктів господарювання застосовують штрафні санкції залежно від вчиненого ними порушення - від 75 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадять що становить від 1275 до 51 000 грн. відповідно. За повторне протягом трьох років порушення штраф - до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить до 85 000 грн. Зокрема, законодавством про ринковий нагляд передбачені підстави звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності, якщо він доведе, що: -не вводив відповідну продукцію в обіг; -продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встанов­леним вимогам унаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили. Права суб’єктів господарювання Підчас здійснення ринкового нагляду суб’єкти господарювання мають право: -вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, додержання вимог законодавства; -перевіряти у посадових осіб, які здійснюють ринковим нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; -одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії направлень на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; -бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; -одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду інформацію про результати ринкового нагляду; вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, забезпечення конфіденційності інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду продукції; -оскаржувати в установленому законодавством порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду та їхніх посадових осіб; -звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; -вживати за власної ініціативи заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, що становить продукція, яка надається ними на ринку, забезпечувати відповідність цієї проекції встановленим вимогам на усунення порушень вимог, встановлених законодавством України про ринковий нагляд.

 

return false">ссылка скрыта