Провести оцінку конкурентоспроможності підприємства за допомогою метода таксономії.
Досягнення конкурентних переваг є метою і результатом стратегічного управління підприємства, концентрованим проявом лідерства серед конкурентів. Це постійний пошук і реалізація нових можливостей ресурсів, що використовуються, форм і видів діяльності підприємства. Результатами реалізації цих процесів, що визначають інноваційний розвиток та стійку конкурентну перевагу підприємства на ринку, є проектування та впровадження нових товарів і технологій.
Існує достатня кількість методичних розробок щодо оцінки конкурентних переваг підприємства. Загальним недоліком існуючих методик оцінки є фрагментарний характер кількісного опису такого багатомірного явища в економіці, як конкурентні переваги. Крім того, в соціально-економічній науці іноді дуже непросто проводити дослідження показників конкурентних переваг підприємства статистичними методами, які спираються на розподілення багатомірної випадкової виличини, оскільки число доступних спостереженнь, які містяться в сукупності даних, як правило, невелике. Саме тому, виникла необхідність в розробці інтегрованого показника, який дасть змогу не тільки розрахувати величину внутрішніх переваг, але й порівнювати його величину з результатами найближчих конкурентів та лідерів ринку [2, c. 24].
Одним з перших роботу в цьому напрямку розпочав З. Хельвіг, який розробив спеціальну дослідницьку методику агрегування ознак. Їм запропонований таксономічний показник, який представляє собою синтетичну величину, утворену з усіх ознак, що характеризують явище, що вивчається [3, c. 26].
Цій проблемі присвячено чимало наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких варто відзначити роботи Плюти В.[3], Цал-Цалко Ю. С. [4], які пропонують порівняльний багатомірний аналіз в економічних дослідженнях, що базується на використанні таксономічного методу. Проте питання відносно використання методу таксономії для аналізу внутрішніх конкурентних переваг підприємства не приділено достатньої уваги, тому тема дослідження є актуальною в сучасних умовах господарювання.
Метою написання ессе є застосування методу таксономії для аналізу внутрішніх переваг підприємства в різних сферах його діяльності, а саме: виробництва, фінансово-економічної, інноваційної, маркетингової тощо.
Назва таксономічних методів аналізу походить від двух грецьких слів: «таксис» – розміщення, порядок; та «номос» – закон, правило, принцип. Виходячи з цього, таксономія – це наука по правила благоустрою та класифікації. Спершу це визначення стосувалося лише класифікації біологічних видів чи явищ природи, але з плином часу його почали використовувати й в інших сферах життя людини, в тому числі й в економіці [2, c. 78].
Таксономічні методи дозволяють розбити сукупність даних, визначувану виразом й що розглядається як об'єкт таксономічних досліджень, на непорожні й непересічні підмножини. Таким чином буде отримана інформація, близька до тої, яку дає дослідження спектру розподілення.
Метод таксономічного показника завжди дозволяє звести сукупність ознак досліджуваного явища до однієї синтетичної ознаки. Достоїнством даного методу є тісний взаємозв'язок у методологічному ланцюзі моделювання «простота-адекватність». Даний метод не вимагає попереднього виділення підмножин сильно корельованих ознак і не приводить до виділення декількох некорельованих чинників.
При розрахунку таксономічного показника варто слідувати розробленому алгоритму таксономічного дослідження, зображеного на рис. 1 [1, c. 79].
|
Рис. 1. Алгоритм використання таксономічного аналізу
При побудові таксономічного показника використовується матриця даних чи матриця стандартизованих ознак. Стандартизація дозволяє позбавитися від одиниці виміру, як вартісної, так і натуральної. Одночасно відбувається вирівнювання дисперсії (кожна дисперсіє стає рівна одиниці), а також значення ознак (усі середні арифмитичні дорівнюють нулю), що небажано, оскільки через це кожна ознака в однаковій мірі впливає на результати аналізу. Тому в де-яких випадках встановлюють ієрархію ознак, використовуючи відповідні коефіцієнти ієрархії, що диференціюють ознаки за їх важливістю для дослідження, що проводиться. Коефіцієнти визначаються на основі якісного аналізу чи за допомогою відповідних методик (наприклад, за допомогою експертних оцінок [1, c. 79].
Найважливішим етапом кількісної оцінки процесів формування і розвитку конкурентних переваг є розробка системи показників. Зі зростанням розмірів підприємства кількість інформації, що обробляється для використання в процесі управління, помітно збільшується. У цьому випадку дотримання принципу об'єктивності може призвести до зайвої громіздкості і навіть технічної неможливості оцінки конкурентних переваг, оскільки вони можуть виявлятися через сотні параметрів і показників. Тому повноту охоплення вихідної інформації варто обмежити вимогою розумної і необхідної достатності. Система показників для оцінки внутрішніх конкурентних переваг підприємства представлена за два роки в табл. 1 [5]:
Таблиця 1
Вихідні дані для розрахунку таксономічного показника розвитку
| Показник | 2010 рік | 2011 рік | Середнє |
| Фінансово-економічна сфера діяльності | |||
| Коефіцієнт автономії | 0,8825 | 0,9307 | 0,9066 |
| Коефіцієнт фінансової стійкості | 0,1331 | 0,0745 | 0,1038 |
| Коефіцієнт покриття | 3,9728 | 4,3341 | 4,1535 |
| Коефіцієнт швидкої ліквідності | 3,1409 | 2,6553 | 2,8981 |
| Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,1317 | 0,1346 | 0,1331 |
| Коефіцієнт рентабельності власного капіталу | 0,002 | 0,0027 | 0,0024 |
| Коефіцієнт капіталоотдачі | 0,8545 | 1,0602 | 0,9574 |
| Виробництво | |||
| Матерілоотдача | 0,311 | 0,2968 | 0,3039 |
| Коефіцієнт виробничої собівартості | 0,6172 | 0,6505 | 0,6339 |
| Коефіцієнт валового доходу | 0,3828 | 0,3495 | 0,3662 |
| Коефіцієнт транзакційних витрат | 0,0567 | 0,0575 | 0,0571 |
| Фондовіддача | 1,4397 | 1,5279 | 1,4838 |
| Коефіцієнт реальної вартості майна | 0,5177 | 0,609 | 0,5634 |
| Коефіцієнт зносу | 0,4135 | 0,3937 | 0,4036 |
| Маркетинг | |||
| Ефективність реклами | 0,0603 | 0,0638 | 0,0621 |
| Коефіцієнт зміни обсягів продажу | 0,1566 | 0,1379 | 0,1473 |
| Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 2,4932 | 6,1749 | 4,3341 |
| Срок погашення дебіторської заборгованості | 144,39 | 58,3 | 101,35 |
| Темпи росту валових продажів підприємства | 0,0315 | 0,0137 | 0,0226 |
| Питома вага дебіторської заборгованості в валюті балансу | 0,3428 | 0,1717 | 0,2573 |
| Темпи росту матеріальних витрат на збут | 0,0545 | 0,2155 | 0,135 |
| Продовження табл. 1 | |||
| Адміністративна сфера | |||
| Ефективність діяльності персоналу підприємства | 5,0442 | 4,914 | 4,9791 |
| Окупність капітальних інвестицій | 4,8571 | 11,6 | 8,2286 |
| Питома вага адміністративних витрат в згальній сумі витрат | 0,6404 | 0,5528 | 0,5966 |
| Ефективність роботи підприємства | 0,003 | 0,0035 | 0,0033 |
| Окупність матеріальних витрат підприємства | 1,2198 | 1,3062 | 1,263 |
| Інноваційна сфера | |||
| Оборотність інвестиційного капіталу | 0,8446 | 0,9998 | 0,9222 |
| Рентабельність інвестицій | 0,0020 | 0,0027 | 0,0024 |
| Коефіцієнт оновлення | 0,102 | 0,081 | 0,0915 |
| Наукомісткість | 0,9887 | 1,307 | 1,1479 |
| Витрати на капітальне будівництво | 0,0018 | 0,0065 | 0,0042 |
| Темпи росту створення (придбання) нематеріальних активів | 5,5210 | 3,7143 | 4,6176 |
| Тривалість обороту інвестиційного капіталу |
Для здійснення наступних розрахунків необхідна стандартизація, яка дозволить привести всі одиниці виміру до безвімірної величини, тобто прирівняти значення ознак. Стандартизуємо значення елементів матриці спостережень. Для цього визначаємо середнє значення по кожному показнику. Стандартизувати показники можна за формулою [1, c. 79]:
де 
– середнє значення i-го показника;
Хі – віхідне значення показника.
Матриця стандартизованих показників предсталена в табл. 2.
Відповідальним моментом усієї обчислювальної процедури є обґрунтування еталону конкурентних переваг підприємства. При виборі еталону можна використовувати такі методи: експертних оцінок; критерію mіn-max; визначення в системі показників-ознак стимуляторів, дестимуляторів і номінаторів [4, c. 208].
Наступним кроком дослідження є проводення дифференціювання ознак. При цьому всі змінні необхідно розподілити на стимулятори та дестимулятори. Основою такого розподіляння є характерний вплив кожного із показників на рівень розвитку досліджуваного об'єкта. Ознаки, які здійснюють позитивне (стимулюючий) вплив на загальний рівень розвитку об'єкта, називаються стимуляторами, ознаки, що уповільнюють розвиток підприємства, називаються дестимуляторами. Розмежування ознак на стимулятори й дистимулятори – основа для побудови вектора-еталона. Елементи цього вектора мають координати Хoi і формуються із значень покзників по формулі [1, c. 80]:
Таблиця 2
Матриця стандартизованих значень показників
| Фінансово-економічна сфера | ||||||
| 0,9734 | 1,2823 | 0,9565 | 1,0838 | 0,9895 | 0,8333 | 0,8925 |
| 1,0266 | 0,7177 | 1,0435 | 0,9162 | 1,0113 | 1,1667 | 1,1074 |
| Виробництво | ||||||
| 1,0234 | 0,9737 | 1,0453 | 0,993 | 0,9703 | 0,9189 | 1,0245 |
| 0,9766 | 1,0262 | 0,9544 | 1,007 | 1,0297 | 1,0811 | 0,9755 |
| Маркетинг | ||||||
| 0,971 | 1,0638 | 0,5753 | 1,4248 | 1,3938 | 1,3327 | 0,4037 |
| 1,021 | 0,9362 | 1,4247 | 0,5752 | 0,6062 | 0,6673 | 1,5963 |
| Сфера управління | ||||||
| 1,0131 | 0,5903 | 1,0734 | 0,9091 | 0,9658 | - | - |
| 0,9869 | 1,4097 | 0,9266 | 1,0909 | 1,0342 | - | - |
| Інноваційна сфера | ||||||
| 0,9159 | 0,8333 | 1,1148 | 0,8613 | 0,4286 | 1,1956 | 1,0837 |
| 1,0841 | 1,1667 | 0,8852 | 1,1387 | 1,5714 | 0,8044 | 0,9160 |
Таким чином, для підприємства АО «Ефект» вектор-еталон має такі координати:
Ро (фін-економ. сфера) = (1,0266; 0,7177; 1,0435; 1,0838; 1,0113; 1,1667; 1,1074).
Ро (виробництво) = (0,9766; 0,9737; 1,0453; 1,007; 1,0297; 1,0811; 0,9755).
Ро (маркетинг) = (1,021; 1,0638; 1,4247; 0,5752; 1,3938; 0,6673; 1,5963).
Ро (управління) = (1,0131; 1,4097; 0,9266; 1,0909; 0,9658).
Ро (інновації) = (1,0841; 1,1667; 1,1148; 1,1387; 0,4286; 1,1956; 0,916).
Наступним етапом визначення показника таксономічного рівня розвитку є визначення відстані між окремими спостереженями (періодами) й вектором-еталоном. Відстань між точкою-одиницею і точкою Ро розраховується за формулою [2, c. 26]:
де zij – стандартизоване значення j-ого показника в період часу i;
zoj – стандартизоване значення i-ого показника в еталоні.
Значення цього показника розраховано у табл. 3.
Таблиця 3
Визначення відстані між показником і еталоном
| Сфера діяльності підприємства | Сіо 2010 | Сіо 2011 | 
| 
| Со | di 2010 | di 2011 | Кі 2010 | Кі 2011 |
| Фінансово-економічна | 0,6979 | 0,1676 | 0,4328 | 0,2651 | 0,963 | 0,7247 | 0,174 | 0,2753 | 0,826 |
| Виробнича | 0,186 | 0,1054 | 0,1457 | 0,04 | 0,2257 | 0,8241 | 0,467 | 0,1759 | 0,533 |
| Маркетингова | 1,8196 | 0,7979 | 1,3088 | 0,5109 | 2,3306 | 0,7807 | 0,3424 | 0,2193 | 0,6576 |
| Сфера управління | 0,8521 | 0,0735 | 0,4628 | 0,3894 | 1,2416 | 0,6863 | 0,0592 | 0,3137 | 0,9408 |
| Інноваційна сфера | 0,9683 | 1,2295 | 1,0989 | 0,1308 | 1,3605 | 0,7117 | 0,9037 | 0,2883 | 0,0963 |
Отримана відстань є початком для подальшого розрахунку рівня розвитку. Визначимо таксономічний показник розвитку (Кі) за формулами (див. табл. 3) [2, c. 27]:
Кi = 1 – dі (4)
Інтерпритація даного показника наступна: він приймає високі значення при великих значеннях стимуляторів та низькі – при низьких значеннях стимуляторів. Побудований таким чином таксономічний показник синтетично характеризує зміни ознак досліджуваних груп. Найбільш важлива його перевага полягає в тому, що тепер доводиться мати справу з одною синтетичною ознакою, яка показує напрямок та масштаби змін в процесах, що описуються сукупністю довільного числа початкових ознак [1, c. 81].
Його характерною властивістю є те, що його значення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 – чим ближче до одиниці, тим кращі показники розвитку підприємства.
Підводячи підсумок можна відзначити, що коефіцієнт таксономії на підприємстві АО «Ефект» за всіма сферами діяльності значно зріс в поточному році, в порівнянні з базовим, окрім інноваційной сфери, що свідчить на користь діяльності підприємства. Це значить, що підприємство веде прибуткову діяльність, ефективно використовує наявні у нього ресурси та має значні внутрішні конкурентні переваги.
Значне зниження показників інноваційної сфери може в подальшому негативно відбитися на роботі підприємства, оскільки воно не вкладає коштів у модернізацію та удосконалення своєї діяльності. За рахунок цього продукція підприємства може втратити свою привабливість та конкурентоспособність.
Вцілому збереження такої позитивної динаміки таксономічного показника розвитку дозволить АО «Ефект» збільшити свою ринкову долю та отримати більший прибуток у майбутньому.
3. Проведення оцінки стратегій підприємства. Формування продуктової стратегії підприємства. Застосування матриць портфельного аналізу.
Формування продуктової стратегії підприємства
Ціль: набуття практичних навичок формування продуктових стратегій підприємства на базі використання матриці БКГ.
Постановлення завдання
Підприємство спеціалізується на випуску фотоапаратів, кінокамер і високоточних оптичних приладів. За останні роки ним освоєний випуск відеокамер. Продукція підприємства має споживачів в Україні, ближньому зарубіжжі, в країнах, що розвиваються, а також у країнах Західної Європи. Основними споживачами оптичних приладів є медицина і сільське господарство, оборонна промисловість. Обсяг реалізації продукції в грошових одиницях (ГО) за останні чотири роки і частка ринку підприємства та найсильнішого конкурента з кожного виду продукції подані у табл. 4.1
Таблиця 4.1 - Характеристика портфеля пропозицій підприємства
| Види продукції | Обсяг реалізації за роками, тис. грн | Частка ринку 2001 р., % | ||||
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001р. | Підприєм-ства | Конку-рента | |
| Фотоапарати для України і ближнього | ||||||
| зарубіжжя Фотоапарати для країн, які розвиваються країн, що | ||||||
| Фотоапарати для Західної Європи | ||||||
| Кінокамери для України і ближнього зарубіжжя | ||||||
| Кінокамери для країн, що розвиваються |  240
|  15
| ||||
| Відеокамери для України і Нижнього зарубіжжя | ||||||
| Оптичні прилади для армії і флоту | ||||||
| Прилади для медичних організацій Оптичні прилади для | ||||||
| Оптичні прилади для підприємств оборонної промисловості |
Завдання 1
Використовуючи матрицю БКГ (Бостонської консалтингової групи, США), сформувати продуктову (продуктово-маркетингову) стратегію підприємства.
Вказівки до вирішення
1 Як критерії при побудові двовимірної матриці БКГ розглядаються: темпи зростання ринку (обсягу продажу) підприємства і відносна частка ринку.
2 Розрахувати темпи зростання ринку (ЗР). Вони характеризують рух продукції на ринку, тобто зміни обсягів реалізації (обсягів продажу), і можуть бути визначені за кожним продуктом через індекс темпу їх зростання за останній розглянутий період (2005-2006 pp.) або через середньорічні темпи їх змін.
Індекс темпу зростання за кожним видом продукції визначається як відношення обсягу реалізації продукції за 2006 рік до обсягу її реалізації за 2005 рік і виражається у відсотках чи коефіцієнтах зростання. Наприклад, ЗР для продукції 1 = 2500: 2900 = 0,86.
Середньорічний темп зміни одного обсягу реалізації за кожним видом продукції визначається як відношення одного рівня часового ряду до другого, взятого за базу порівняння, і виражається у відсотках чи коефіцієнтах зростання. Середньорічний темп зростання за п років обчислюється за формулою (4.1):
(4.1)
де Y — значення обсягу реалізації відповідно за n-й (поточний 2001 р.) чи 1-й (базовий 1998 р.) рік.
3 Обчислити відносну частку ринку (ВЧР), яку займає підприємство, з кожного виду продукції. Відносна частка ринку визначається відношенням частки підприємства на ринку до частки провідної конкуруючої фірми. Частка ринку підприємства чи сильнішого конкурента знаходяться як відношення реалізації до ємкості ринку даної продукції відповідно підприємством чи сильнішим конкурентом. Наприклад, ВЧР для продукту 1 =34 : 17 = 2. Це означає, що обсяг реалізації підприємством продукту 1 перевищує реалізацію аналогічного продукту сильнішою конкуруючою фірмою в два рази.
4 Обчислити частку ринку (у %) кожного виду продукції в загальному обсязі реалізації підприємства за 2001 рік.
Усі обчисленні дані рекомендується подати в табличному вигляді за спеціальною формою (див. табл. 4.2).
Таблиця 4.2 - Форма таблиці вихідних даних для побудови матриці БКГ
| Показник продукції | |||||||||
| Темпи зростання ринку | |||||||||
| Відносна частка ринку | |||||||||
| Частка продукції в загальному обсязі реалізації підприємства, % |
5 Побудувати матрицю БКГ. Як масштаб оцінки окремих видів продукції (середнє значення в матриці) використовуються:
* середній індекс темпів зростання ринку, що дорівнює одиниці, тобто обсяг продажу постійний;
* відносна частка ринку — середня величина (в діапазоні від мінімального до максимального значення) відносної частки на ринку;
* діаметр кола для відображення продукту вибирається пропорційно частці обсягу продукції в загальному обсязі реалізації підприємства. (Приклад із зазначенням продукту 1 див. рис. 4.1).
6 На основі аналізу матриці БКГ сформувати продуктову стратегію підприємства. Вона формується по окремих видах проекції і може містити такі стратегічні рішення:
забрати з продуктового портфеля підприємства;
збільшити обсяг реалізації, змінюючи структуру продуктового портфеля;
змінити відносну частку на ринку;
збільшити інвестування;
ввести жорсткий контроль над інвестиціями і перерозподілити кошти між окремими видами продукції і т.ін.
 | |||
|
Рисунок 4.1 - Матриця БКГ
При формуванні продуктової стратегії можна користуватися таким набором рішень і принципів формування продуктового портфеля:
• «зірки» оберігати і зміцнювати;
• за можливості позбутися «собак», якщо нема поважних причин для того,
щоб їх зберігати;
для «дійних корів» необхідні жорсткий контроль капіталовкладень і передача надлишку грошової виручки під контроль менеджерів вищого рівня;
«дикі коти» підлягають спеціальному вивченню, щоб встановити, чи не зможуть вони при відомих капіталовкладеннях перетворитися на «зірки»;
комбінація продуктів «коти», «зірки» і «дійні корови» приводить до найкращих результатів функціонування — помірної рентабельності, доброї ліквідності та довготривалого зростання збуту і прибутку;
комбінація «коти» і «зірки» призводить до нестійкої рентабельно поганої ліквідності;
комбінація «дійні корови» і «собаки» призводить до падіння продажу і рентабельності.
Вирішення завдання
1 Вихідні дані для побудови матриці БКГ подані в табл. 4.3.
2 Один з можливих варіантів продуктової стратегії підприємства поданий у табл. 4.4.
Основний напрямок стратегії підприємства — зміна структури продуктового портфеля і перерозподіл наявних коштів.
Таблиця 4.3 - Вихідні дані для побудови матриці БКГ
 Номер продукції
Показник
| |||||||||
| Темпи зростання ринку | 0.86 | 1.1 | 1.44 | 1.30 | 1.60 | 1.70 | 0.60 | 0.70 | 0,44 |
| Відносна частка ринку | 2.0 | 1.6 | 0.7 | 1.2 | 1.5 | 0.1 | 2.2 | 1.0 | 0,5 |
| Частка продукції в загальному обсязі реалізації | 33.9 | 8.4 | 1.6 | 27.0 | 4.2 | 1.2 | 6.7 | 10.7 | 5,3 |
Таблиця 4.4 - Варіант продуктової стратегії підприємства
| Сегмент | Номер виду продукції | Стратегія |
| «Дикі коти» | 6.3 | За рахунок інвестицій провести додаткові дослідження і вирішити: чи забрати з продуктового портфеля продукт 6, чи збільшити частку ринку продукту 3 |
| Збільшити частку ринку | ||
| «Зірки» | 5.2 | Збільшити обсяг реалізації, оберігати і зміцнювати за рахунок додаткових інвестицій |
| «Дійні корови» | 7.1 | Збільшити обсяг реалізації продукту 7. підтримувати продукт 1. Надлишок коштів направити на підтримку продуктів 2,3,4,5 |
| «Собаки» | Забрати з продуктового портфеля | |
| Зменшити обсяг реалізації |
Завдання 2
За наведеними нижче вихідними даними (у табл.4.5) побудувати матрицю BCG для фірми та її основного конкурента. Проаналізувати стан портфеля продукції фірми і конкурента. Дати свої рекомендації фірмі.
Таблиця 4.5 - Вихідні дані
| Товар | Продажі фірми, шт. | Продажі основного конкурента, шт. | Темпи зростання ринку, % за рік |
| А | |||
| В | |||
| С | |||
| д | |||
| Е |
Завдання 3
Оцінити привабливість гіпотетичної галузі та конкурентну позицію стратегічної бізнес-одиниці в цій галузі за допомогою матриці McKinsey. Дані подані в таблиці 4.6.
Таблиця 4.6 – Вихідні дані
| Привабливість галузі | Конкурентна позиція | ||||
| Параметри галузі | Відносна вага | Оцінка привабливості | Ключові фактори успіху | Відносна вага | Оцінка конкурентної позиції |
| Зростання | 0,2 | Дослідний потенціал | 0,3 | ||
| Технологічна стабільність | 0,5 | Витрати на виробництво | 0,2 | ||
| Прибутковість | 0,2 | Якість продук-ції | 0,2 | ||
| Розмір | 0,1 | Частка ринку | 0,3 |