Технічне нормування

Однією із складових частин розробки технологічного процесу є встановлення режимів різання і визначення норм часу на виконання заданої операції. Розрізняють три основні методи нормування і технічний розрахунок по нормативах, порівняння і розрахунок на укрупнених типових нормативах і встановлення норм на основі вивчення витрат робочого часу.

При застосуванні першого методу тривалість операцій встановлюється розрахунками на основі аналізу послідовності і змісту дій робітника і верстата.

При другому методі норму часу визначають приблизно, по укрупнених типових нормативах. Його застосовують при одиничному і дрібносерійному виробництві.

При третьому методі норму часу встановлюють на основі хронометрії, цей метод має особливе значення для вивчення й узагальнення передових прийомів праці, а також для розробки нормативів, необхідних для встановлення технічного обґрунтування норм розрахунку.

Технологічно обгрунтована норма часу розраховується:

,

де Т_шт-к – штучно-калькуляційний час на операцію, хв;

Т_шт – штучний час на операцію, хв. Технічно обгрунтована норма штучного часу складається з:

Т_шт= Т_оп+ Т_обс+ Т_від;

де Т_оп – оперативний час, хв, дорівнює сумі основного Т_осн (витрачається безпосередньо на виготовлення деталі, тобто зміни форми, розмірів, стану заготовки)і допоміжного Т_доп часу (витрачається на установку, закріплення, зняття деталі та ін. допоміжні операції, повязані з основною роботою);

Т_обс – час на обслуговування робочого місця, хв, – час, що робочий витрачає на догляд за верстатом та оснащенням;

Т_від – час на відпочинок та особисті потреби робочого, хв.

Час на обслуговування робочого місця Т_обс, відпочинок і особисті потреби Т_від, визначається на операцію в хвилинах або у відсотках до основного часу.

п – обсяг партії запуску деталей, шт.

Розрахунки основного часу на механічну обробку виконується по формулах:

1. шліфувальна операція.

Основний машинний час розраховується за формулою:

де а – припуск на обробку, мм;

n – частота обертів деталі, об/хв;

S – подача різця на операції, мм/об;

К – коефіцієнт враховуючій доводку при шліфуванні (1.2…1.5).

Основний машинний час на операцію складає:

Т_осн=0.26+0.26+0,26+0,26=1.04 хв;

2. Визначення допоміжного часу на перехід:

Т_всп.=Т_зм.+Т_пер.+Т_комп.; (2.14)

Т_зм = 0,24 хв– час, пов’язаний з виміром розмірів [10, карта 86, лист 8, с.192]; Т_пер= 0,61 – час, пов’язаний з виконанням переходів; Т_комп. =0,55 хв – норми часу,що не ввійшли в комплекс [10, карта 18, лист 4, с.69].

Тоді за формулою (2.14):

Т_всп=0,24+0,55+0,6 = 1.39 хв.

 

3. Визначення оперативного часу:

Т_опер. = Т_осн. + Т_вспом. = 3,25 + 7,8 = 11,05 хв.

4. Визначення часу на обслуговування робочого місця:

Т_обсл. = Т_опер. · k₁ = 11,05·0,035 = 0,239 хв.

k₁ = 3,5% - відсоток часу [10, карта 19, с. 70]

5. Визначення норми часу на відпочинок і особисті потреби:

Т_отд. = Т_опер. ·k₂ = 11,05·0,04 = 0,442 хв.

k₂ = 4% [10, карта 88, с.203]

6. Визначення штучного часу:

Т_шт. = Т_опер. + Т_обсл. + Т_отд.=1.04+1.39+0,442 = 2.872 хв.

7. Визначення підготовчо-заключного часу на операцію:

Т_п.з. = Т_нал. + Т_інстр.= 7.3+5 = 12.3 хв.

де Т_нал. = 7.3 хв. – час на налагодження верстата, інструмента і пристосування.

Т_інстр.=5 хв. – час на одержання інструмента та пристосування до початку і здачі їх після закінчення роботи. [10, карта 19, с. 70]