Заява про страхування: форма подання, зміст, значення.

Першим етапом страхової угоди є подання страхуваль­ником заяви. Заява про страхування відіграє у відносинах між сторонами страхової угоди особливу роль. Для страховика вона є документом, який:

засвідчує волевиявлення заявника щодо укладення догово­ру страхування;

дає.змогу отримати початкову інформацію щодо заявника та запропонованих на страхування ризиків;

виконує якоюсь мірою рекламні функції, оскільки грамотно й красиво оформлений бланк заяви сприяє формуванню позитив­ного іміджу страховика в очах страхувальника;

створює можливість проаналізувати подану інформацію та прийняти адекватне рішення щодо управління цим ризиком (зго­да на пропозицію або відмова від неї);

створює певну можливість убезпечити себе_від_шахрайства з боку страхувальника через відповідні застереження, які містить бланк заяви.

Отже, заява про страхування є найбільш поширеним засобом отримання першої інформації щодо ризиків, які потрібно застра­хувати. Закон України «Про страхування» зазначає, що «маючи намір укласти договір страхування, страхувальник подає страхо­вику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування».

Для кожного виду страхування зазвичай страховик заздалегідь розробляє бланк заяви з урахуванням специфіки цього виду стра­хування. Майже в усіх видах страхування бланк заяви доповню­ється надрукованою анкетою, що містить перелік запитань, на які має відповісти потенційний страхуваль­ник. Формат заяви, її структура залежить від виду страхування та обсягу інформації, яку потрібно мати страховику, щоб оцінити запропонований ризик. Будь-яка форма заяви містить як загальні запитання (прізвище, ім'я, по батькові страхувальника-фізичної особи або найменування страхувальника-юридичної особи; адре­са страхувальника; його паспортні дані; термін страхування; страхова сума тощо), так і спеціальні, які описують безпосеред­ньо даний ризик.

Відповіді на ці запитання потрібні страховикові, щоб здійсни­ти андерайтинг і визначитися щодо прийняття ризику на страху­вання.

Власноруч заповнену заяву страхувальник подає страховикові. Страхувальник має відповідати на запитання абсолютно правди­во, з огляду на те, що заява містить так звані «Декларацію» та «Застереження». У «Декларації» страхувальник заявляє, що на­дана ним інформація (у формі відповідей на запитання) є правди­вою й повністю відповідає його уявленню щодо об'єкта страхування. У «Застереженні» страхувальник попереджається, що у разі викриття обману з його боку, страховик повністю або частко­во звільняється від своїх зобов'язань за цим договором. Підпи­суючи заяву, страхувальник одночасно підписує Декларацію та Застереження. Оскільки заява вважається невід'ємною частиною договору страхування, то страховик тим самим створює собі юридичне підґрунтя для застосування санкцій до страхувальника у разі викриття його нечесності.