ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

 

А.1 При розробці проектів підсилення основ і фундаментів розглядається декілька найбільш поширених схем з використанням буроін'екційних паль.

А.2 Конструктивні схеми підсилення існуючих фундаментів буроін'єкційними палями (див. рисунки А.1 - А.4) за призначенням поділяються на три групи, які забезпечують:

а) жорсткий зв'язок з тілом фундаменту (схеми 1-10, 16-21);

б) захист основ та фундаментів від випирання грунту (схеми 11-13);

в) армування лесової основи (схеми 14, 15).

А.3 Конструктивні особливості та область застосування наводяться додатково для кожної з визначених схем підсилення:

Схема 1 - вертикальні палі, які влаштовуються крізь тіло існуючого стовпчастого або стрічкового фундаменту при глибині закладання до 1,5 м і розширеннях на рівні підошви відносно стіни (стовпа, колони) більше 500 мм.

Схема 2 - похилі палі, які влаштовуються крізь тіло існуючого стовпчастого або стрічкового фундаменту, в тому числі при розширеннях на рівні підошви менше 500 мм..

Схема 3 - вертикальні, похилі палі або їх сполучення, які влаштовуються за межами існуючого фундаменту і з'єднуються притискуючими ростверками в рівні підошви існуючого фундаменту.

Схема 4 - вертикальні палі з'єднані ростверком, який влаштовується нижче підошви існуючого фундаменту. Глибина закладання існуючого фундаменту не повинна перевищувати 1,5 м, а вільний простір від стіни або підколонника стовбчастого фундаменту повинен бути не менше 1,5 м.

Схема 5 - те саме, що і схема 4 при підсиленні вертикальними і похилими палями.

Схема 6 - вертикальні парні палі, які влаштовуються за межами існуючого фундаменту (при глибині закладання його більше 1,5 м), і з'єднуються з фундаментом вище його підошви балковим ростверком.

Схема 7 - вертикальні та (або) похилі палі, в тому числі ті, які проходять крізь тіло фундаменту, з'єднані з фундаментом вище його підошви балковим ростверком.

Схеми 8, 9, 10 - вертикальні і похилі палі, які використовуються для підсилення споруд типу підпірних стін.

Схеми 11, 12, 13 - вертикальні і похилі палі, що влаштовуються, як відокремлені, в тому числі і з'єднані окремим ростверком, які забезпечують стійкість грунту основи існуючих фундаментів. Схема 11 застосовується при глибині котловану або траншеї до 1,5 м, схема 12 - більше 1,5 м. Схема 13 застосовується для забезпечення стійкості грунту основи по обидва боки існуючого фундаменту.

Схеми 14, 15 - похилі відокремлені палі, які умовно перетинаються в масиві грунту і використовуються як елементи, що армують грунт (схема 14 - без влаштування з'єднуючого ростверка, схема 15 - з влаштуванням з'єднуючого ростверка).

Схеми 16-21 - вертикальні буроін'єкційні палі, які влаштовуються над (схема 16), в рівні (схеми 17, 20, 21) або під (схеми 18, 19) підошвою існуючих пальових фундаментів.

A.4 На всіх схемах позначені цифрами номери позицій:

1 - буроін'єкційні палі підсилення;

2 - існуючий фундамент;

3 - новий ростверк;

4 - існуючі палі;

5 - існуюча підпірна стіна.

А. 5 Допускається комбінування вказаних або створення нових конструктивних схем підсилення буроін'єкційними палями, якщо їх доцільність підтверджується розрахунками та (або) технологічними особливостями їх влаштування.

А.6 Величину кута нахилу палі до вертикалі при використанні похилих паль, які проходять крізь тіло фундаменту, слід призначати в діапазоні від 5° до 15°. Для похилих паль, які не проходять крізь тіло фундаменту (схеми 14, 15), кут нахилу слід призначати в діапазоні від 20° до 30°.