ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ № 2

1. Біологічна хімія як наука. Місце біохімії серед інших медико-біологічних дисциплін.

2. Об'єкти вивчення та завдання біохімії. Провідна роль біохімії у визначенні молекулярних механізмів патогенезу захворювань людини.

3. Зв'язок біохімї з іншими біомедичними науками. Медична біохімія. Клінічна біохімія. Лабораторна діагностика.

4. Історія біохімії, розвиток біохімічних досліджень в Україні.

5. Біохімічні компоненти клітини та їх функції. Класи біомолекул. Ієрархія біомолекул, їх походження.

6. Ферменти: визначення, властивості як біологічних каталізаторів.

7. Класифікація та номенклатура ферментів, характеристика окремих класів ферментів.

8. Будова та механізми дії ферментів. Активний та алостеричні (регуляторні) центри.

9. Кофактори та коферменти. Будова та властивості коферментів, вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів.

10. Коферменти. Типи реакцій, які каталізують окремі класи коферментів.

11. Ізоферменти: особливості будови та функціонування, значення в діагностиці захворювань.

12. Механізм дії та кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, рН та температури.

13. Механізми регуляції активності ферментів. Алостеричні фер­менти, ковалентна модифікація ферментів. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.

14. Типи інгібування ферментів: оборотне (конкурентне, неконку­рентне) та необоротне.

15. Загальне уявлення про ензимопатії та причини їх виникнення.

16. Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань.

17. Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів у медицині.

18. Принципи та методи виявлення ферментів у біооб'єктах. Одиниці виміру активності ферментів.

19. Історія відкриття вітамінів, роль Луніна та Функа у розвитку вітамінології.

20. Загальна характеристика вітамінів. Роль вітамінів в організмі людини. Класифікація за фізико-хімічними властивостями та клініко-фізіологічною дією. Провітаміни, їх формули.

21. Загальна характеристика гіпо- та авітамінозів, їх класифікація, причини виникнення.

22. Вітаміни групи А і β-каротини: структура, участь в обміні речовин; джерела, добова потреба для ретинолу і β-каротинів; гіпо- та гіпервітамінози.

23. Вітаміни групи Е: структура, участь в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.

24. Вітаміни групи К: структура, участь у системі згортання крові; дже­рела, добова потреба. Аналоги та антагоністи вітаміну К як лікарські препарати.

25. Вітаміни групи Д: структура, механізм дії в обміні кальцію та фосфатів; джерела, добова потреба. Гіповітаміноз у дітей та дорослих. Симптоми гіпервітамінозу.

26. Вітамін F (комплекс поліненасичених вищих жирних кислот): структура компонентів комплексу, участь в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.

27. Вітамін В₁ (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії в об­мі­ні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ТДФ.

28. Вітамін В₂ (рибофлавін): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ФАД, ФМН.

29. Вітамін В₃ (пантотенова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми не­достатності. Структура HS-KoA.

30. Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура НАД та НАДФ.

31. Вітамін В₆ (піридоксин): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності. Структура ПАЛФ.

32. Вітамін В₇ (біотин): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.

33. Вітамін В₉ (фолієва кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.

34. Вітамін В₁₂ (кобаламін): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, добова потреба, симптоми недостатності.

35. Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії в обміні речовин; джерела, симптоми недостатності. Профілактична, захисна та лікувальна дози.

36. Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, механізм дії, прояви недостатності; джерела, добова потреба.

37. Загальна характеристика вітаміноподібних речовин. Роль карнітину, убіхінону та ліпоєвої кислоти в метаболізмі.

38. Антивітаміни: особливості структури та дії; використання в медицині.

39. Обмін речовин (метаболізм) – загальні закономірності протікання катаболічних та анаболічних процесів.

40. Загальні стадії внутрішньоклітинного катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.

41. Цикл трикарбонових кислот (ЦТК): локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.

42. Енергетичний баланс ЦТК.

43. Амфіболічна функція ЦТК.

44. Реакції біологічного окиснення: типи (дегідрогеназні, оксидазні, оксигеназні) та біологічне значення.

45. Тканинне дихання: стадії, локалізація в клітині.

46. Ферменти біологічного окиснення в мітохондріях: піридин- та флавінзалежні дегідрогенази, цитохроми.

47. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.

48. Окисне фосфорилування: пункти сполучення транспорту електронів та фосфорилування, коефіцієнт окисного фосфорилування.

49. Хеміосмотична теорія окисного фосфори­лування, АТФ-синтетаза мітохондрій.

50. Інгібітори транспорту електронів та роз’єднувачі окисного фосфорилування.

51. Мікросомальне окислення: цитохроми Р-450 та b₅; молекулярна організація ланцюга перенесення електронів.