Методичні настанови консультування

 

1. Предмет роботи психолога-консультанта (вопр. №23)

Таким чином, предметом "роботи" консультанта є пізнання та рефлексія: а) поведінки, б) почуттів, в) переживань людини, г) особливостей її самоусвідомлення

Для відновлення цілісності і гармонійності душевного життя потрібно працювати одночасно у всіх трьох площинах - „тіло-душа-дух"

Завдяки консульт. процесу людина може:

1. пережити всі свої реакції, включаючи почуття й емоції, бо отримує ретроспективний (до першовитоків) і проспективний погляд на своє життя;

2. Усвідомити себе як цілісність (єдність свідомої і несвідомої сутності) і самоцінність;

3. навчитися відчувати свою суб'єктність і повірити у

власні можливості опанувати життєву ситуацію, розпоряджатися собою та своїм життям;

4. сприймані себе такою, якою вона є, а відтак поважати суб'єктність іншої людини;

5. набути нового досвіду у розвитку і самоудосконаленні

 

2. Клієнт психолога-консультанта (вопр. №24)

Кожна Л. - індивідуальність, кожна проблемна ситуація навіть при зовнішній схожості з іншими – унікальна. Хоча природа і нагородила Л. могутнім інтелектом, здатністю психологічно зцілюватися та радіти життю, та навіть найбільш здорова психіка може зазнавати її руйнівного впливу. Л. потерпає від психологічних негараздів, реальних чи ілюзорних труднощів, і не може поквитатися з ними здебільшого через те, що їй заважає ригідність (негнучкість) в структуруванні суб'єкт. реальності.

 

3. Особистість консультанта як інструмент впливу (вопр. №25)

Основн. "робочим інструментом" психолога виступає його власна

особистість, то терапевтичний ефект матимуть особливі особистісні

властивості:

вміння співпереживати та співчувати,

викликати довіру щирістю та відкритістю,

автентичність (самодостатність),

силу „Я",

відкритість власному досвіду (як не парадоксально звучить, потрібно вміти вчитись навіть у клієнта),

толерантність до невизначеності,

вміння нести особистісну відповідальність,

ставити реалістичні цілі,

емпатію та сміливість будувати глибокі стосунки з іншими людьми,

особисту зрілість консультанта.

 

4. Консультативні взаємини: правило трьох (вопр. №26)

Для Л. предметом консульт. взаємодії виступають її жит. проблеми - психолог повинен допомогти розв'язати ці проблеми. Професіонали-практики застерігають: психологу слід уникати прямих порад, підказок щодо того, що має вчинити Л. Щоб максимально задовольнити в такій ситуації і першу, і другу умову, дуже важливо структурувати поле взаємодії і бути незалежним як відносно проблеми, так і відносно людини та її очікувань. Образно кажучи, і К., і Кнс повинні знаходитися по один бік "барикади", а проблеми - перед ними, „за лінією фронту". Правильний розподіл

відповідальності: Кнс - не брати зайвого на себе, а К. - втримати контроль за

ситуацією, відсторонитись від пережитого, щоб не бути похованим під уламками своїх же деформацій.

 

5. Принципи надання психологічної допомоги особистості (вопр. 27)

1.Принцип активності особистості. Девіз: інтерес, партнерство, співробітництво.

2.Принцип діалогічності. Можливості для цього відкриваються завдяки діалогу та процесу віддзеркалення.

3.Принцип безумовного прийняття. Кожна людина є безумовною цінністю і заслуговує на увагу й повагу до себе. Цей принцип передбачає вмінням консультанта концентруватися на позитивних моментах досвіду клієнта

4. Принцип відповідальності. Кожна людина потенційно готова відповідати за себе.

Ніхто не в змозі допомогти іншому психологічно, адже це зміни у внутрішньому просторі особистості.

5.Принцип технічності психологічної допомоги, тобто трактування психологічної

проблематики як психотехнічної за предметом і методом.

Керуючись натхненням, консультант не має права забувати про вимогу щодо технічності своєї роботи.

6.Принцип системності, що полягає в системному аналізі будь-якого явища, та в

системному підході до будь-якого симптому в усіх площинах: через тіло, душу і духовне життя особистості.

7.Принцип позитивного переосмислення того, що відбувається, та імітація

гуманістичних цінностей. В процесі позитивного переосмислення сприймається все (і позитивне, і негативне), тобто існує те, що існує, і саме воно з якихось міркувань доцільне, своєчасне і необхідне.

9. Принцип компетентності. Правило: „Не зашкодь

Кнс має право братися за розв'язання лише тих завдань, на яких він розуміється, і використовувати лише ті методики та техніки, які відповідають вимогам професійності та адекватності