Методичні рекомендації курсантам по підготовці до семінару

У межах даного семінарського заняття, що охоплює дві пари по 1 год. 20 хв., курсанти мають засвоїти декілька крупних проблемних питань. По-перше, необхідно розглянути характер соціальних зв’язків та соціально-правові групи давньоруського суспільства. Крім навчальної та наукової літератури, присвяченій цій проблемі, курсанти повинні уважно проаналізувати низку правових джерел давньоруської епохи, в яких відбилася інформація щодо різноманітних соціальних прошарків та їх взаємного розташування на щаблях суспільної ієрархії. Приміром, Руська правда вказує відмінні розміри плати (штрафу) за вбивство представників різних прошарків. Наприклад, віра за вбивство вільного чоловіка («лю́дина») дорівнювала 40 гривням, тоді як за вбивство чоловіка з княжого оточення («огнищанина», «княжого мужа») сплачувалася подвійна віра – 80 гривень. Слід мати на увазі, що для суспільства Київської Русі не був властивим становий лад, ступінь вертикальної та горизонтальної соціальної мобільності (тобто існуючі умови для переходів людини з одної групи до іншої вверх або вниз чи на одному рівні суспільної драбини) була достатньо високою, а межі всіх груп населення достатньо розмитими.

По-друге, розглядаючи політичну систему Русі, слід враховувати, що протягом усієї її історії відбувалося становлення єдиного центру влади, що домінував би над іншими альтернативними центрами. Тобто князь, як ранньофеодальний монарх, обмежений звичаєм, релігійно-моральними нормами, власним оточенням і родиною, місцевими елітами та регіональними громадами, був здатен правити у своєму князівстві як єдиновладний господар лише за виключних обставин та/чи за умов постійного маневрування між перерахованими політичними силами. Інакше кажучи, держава в стародавній Русі, уособлена київським або іншим великим чи удільним князем, не була повноцінним носієм суверенітету. Ця риса яскраво виявлялася на тлі поступового, проте неухильного, витіснення та/або поглинання громадсько-вічової (десяткової) системи управління, двірсько-вотчинною. Перша система, уходячи корінням ще в додержавні часи, була набагато старіша за верховну княжу владу. Друга система владарювання, носячи відверто приватновласницький характер, була представлена особами з княжого оточення, які опікувались спочатку виключно княжим особистим господарством.

По-третє, в рамках даної теми мають бути розглянуті політико-правові системи кочівників українського степу, зокрема печенігів і половців. У цьому питанні потрібно показати перехід у кочівницьких племенах і ордах потестарної за своїм характером влади в політичну, тобто продемонструвати становлення на базі родоплемінної – соціальної ієрархії та етапи виникнення «кочової державності».

По-четверте, курсанти повинні проаналізувати процес включення земель-князівств Русі до політичної системи Золотої Орди, що являла собою західну частину (т. зв. Улус Джучі) великої Монгольської імперії, що простягнулася від Хуанхе і Янцзи до Дніпра і Дунаю. Необхідно показати особливості опосередкованого управління монголами Руссю через місцевих князів та прямого контролю через систему митно-податкових та воєнних округів на чолі з даругами і баскаками.

Нарешті, курсанти мають підготувати повідомлення про політичну роль церкви на Русі та її вплив на систему законодавства і права, внутрішню та зовнішню політику Галицько-Волинської держави, а також щодо розвитку держав і права народів середньовічного Криму до другої половини XV ст.