Рахунки для відображення в обліку основних засобів та нематеріальних активів

35 «Інші активи банку»

43 «Нематеріальні активи»

44 «Основні засоби»

45 «Інші необоротні нематеріальні активи»

3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток

3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою», або 3653 «Утримання з працівників банку на користь третіх осіб»;

742 «Витрати на утримання власних основних засобів і нематеріальних активів»

749 «Інші витрати»

7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів»

 

3. Облік операцій з придбання основних засобів та нематеріальних активів

Придбання основних засобів і нематеріальних активів за національну валюту відо­бражається в бухгалтерському обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт Рахунки з обліку грошових коштів та коштів клієнтів 1001, 1200, 2600;

б) капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію основними засобами та нема­теріальними активами:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними ак­тивами», або

«Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами», або

«Обладнання, що потребує монтажу»

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»;

в) визнання основних засобів і нематеріальних активів у балансі банку:

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів», або4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними ак­тивами», або

«Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами», або

«Обладнання, що потребує монтажу».

Придбання основних засобів і нематеріальних активів за іноземну валюту відобра­жається такими проводками:

а) передоплата:

Дт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках — на суму в інозем­ній валюті»;

б) визнання необоротних активів у балансі банку:

Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

Кт 3510 «Дебіторська заборгованість з придбання активів» — на суму в іноземній валюті;

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських мета­лів» — на суму в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату перерахування коштів в іноземній валюті.

Дебіторська заборгованість з придбання необоротних активів є немонетарною статтею і не підлягає переоцінці у зв’язку із зміною офіційного курсу гривні до інозем­них валют.

Придбання об’єкта основних засобів або нематеріальних активів в обмін на подіб­ний об’єкт у бухгалтерському обліку відображається такими проводками:

а) якщо залишкова вартість переданого активу дорівнює його справедливій вартості:

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або

4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму зносу переданого активу;

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на залишкову вартість переда­ного і первісну отриманого активу;

б) якщо залишкова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість:

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або

4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму зносу переданого активу;

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на справедливу вартість переда­ного і первісну вартість отриманого активу;

Дт 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів» Кт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на різницю між залишковою і справедливою вартістю переданого активу.

Придбання об’єкта необоротного активу в обмін на неподібний об’єкт відобража­ється такою проводкою:

а) якщо залишкова вартість переданого активу дорівнює його справедливій вартості:

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або

4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму зносу переданого активу;

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на залишкову вартість переда­ного і первісну вартість отриманого активу;

б) якщо залишкова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість:

Дт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів», або

4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на суму зносу переданого активу;

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або

4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на справедливу вартість переда­ного і первісну вартість отриманого активу;

Дт 7490 «Негативний результат від вибуття нематеріальних активів та основних засобів»

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи» — на різницю між залишковою і справедливою вартістю переданого активу.

в) збільшення первісної вартості об’єкта необоротного активу, отриманого під час обміну, на суму сплачених грошових коштів:

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

г) зменшення первісної вартості об’єкта необоротного активу, отриманого під час обміну, на суму отриманих грошових коштів:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

return false">ссылка скрыта

Кт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби», або 4500 «Інші необоротні матеріальні активи».

4. Облік операцій зі створення основних засобів та нематеріальних активів

Створення основних засобів і нематеріальних активів відображається в бухгалтерсь­кому обліку такими проводками:

а) передоплата:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

б) нарахування заробітної плати працівникам:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»

Кт 3652 «Нарахування працівникам банку за заробітною платою», або 3653 «Утримання з працівників банку на користь третіх осіб»;

в) нарахування податків і зборів (обов’язкових платежів), пов’язаних з оплатою праці, до фондів соціального страхування:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними ак­тивами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»

Кт 3622 «Кредиторська заборгованість за податками та обов’язковими платежами, крім податку на прибуток»;

г) віднесення суми завершених капітальних інвестицій на вартість основних засобів і нематеріальних активів:

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби»

Кт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними ак­тивами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».

 

5. Облік витрат на підтримання об’єктів необоротних активів у робочому стані та поліпшення основних засобів і удосконалення нематеріальних активів

Під час проведення робіт для підтримання об’єкта основних засобів і нематеріаль­них активів у робочому стані здійснюються такі проводки:

а) передоплата:

Дт 3519 «Дебіторська заборгованість за послуги»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

б) виконані роботи:

Дт 7420 «Витрати на утримання власних основних засобів і нематеріальних активів» Кт 3519 «Дебіторська заборгованість за послуги».

Облік витрат, пов’язаних із поліпшенням основних засобів та вдосконаленням нематеріальних активів, здійснюється за рахунками з обліку капітальних інвестицій.

Поліпшення основних засобів і вдосконалення нематеріальних активів відобража­ються такими проводками:

а) передоплата:

Дт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними ак­тивами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ, або 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

б) віднесення суми витрат на поліпшення та вдосконалення на збільшення вартості об’єкта:

Дт 4300 «Нематеріальні активи», або 4400 «Основні засоби»

Кт 4310 «Капітальні інвестиції за не введеними в експлуатацію нематеріальними активами», або

4430 «Капітальні інвестиції за незавершеним будівництвом і за не введеними в експлуатацію основними засобами».

 

6. Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів

Після первісного визнання основних засобів та нематеріальних активів, їх облік надалі має здійснюватися із застосуванням одного з таких двох методів:

а) за первісною вартістю (собівартістю) з вирахуванням накопиченої амортизації та на­копичених збитків від зменшення корисності;

б) за переоціненою вартістю (справедливою вартістю) з вирахуванням накопиченої

амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності.

Під час проведення переоцінки основних засобів та нематеріальних активів накопи­чена амортизація відображається в бухгалтерському обліку на дату переоцінки за одним з таких методів.

Перший метод. Накопичена амортизація перераховується пропорційно зміні балан­сової вартості об’єкта необоротного активу таким чином, щоб після переоцінки балан­сова вартість дорівнювала переоціненій вартості. Переоцінена первісна вартість і сума зносу об’єкта необоротного активу визначається множенням первісної вартості та суми зносу об’єкта необоротних активів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визнача­ється діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Такий метод не потребує перегляду норми амортизації.

 

Другий метод. Накопичена амортизація вираховується з первісної (переоціненої) вартості об’єкта необоротного активу, а отримана на нетто-основі балансова вартість переоцінюєть­ся до його справедливої вартості. За цим методом переоцінена вартість об’єкта дорівнює його справедливій вартості, а накопичена амортизація дорівнює нулю. Норми амортизації потребують перегляду. Цей метод, як правило, використовується для будівель та споруд.

Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоці­нена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадку, коли уцінка здійснюється за рахунок дооцінки за цим об’єктом.

Якщо балансова вартість об’єкта основних засобів збільшується в результаті переоцін­ки (дооцінки), то збільшення має відображатися як зростання додаткового капіталу.

 

 

Дооцінка основних засобів відображається в бухгалтерському обліку такими про­водками:

а) якщо використовується перший метод відображення накопиченої амортизації:

Дт 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»;

Дт 5100 «Результати переоцінки основних засобів»

Кт 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

б) якщо використовується другий метод відображення накопиченої амортизації:

Дт 4409 «Знос основних засобів», або

4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

Кт 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»;

Дт 4400 «Основні засоби», або

4500 «Інші необоротні матеріальні активи»

Кт 5100 «Результати переоцінки основних засобів».

Приклад 1.

Банк здійснює переоцінку комп’ютерів. Первісна вартість комп’ютерів — 404036 грн. Накопичена сума зносу — 162593 грн. На дату переоцінки справедлива вартість комп’ю­терів становить 195500 грн. Банк використовує перший метод відображення в бухгалтер­ському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки.

Щоб здійснити переоцінку основних засобів, насамперед необхідно визначити індекс пе­реоцінки, який розраховується діленням справедливої вартості об’єкта, який переоціню­ється, на його залишкову вартість:

Індекс переоцінки = 195500 грн./ (404036 грн. — 162593 грн.) =0,809715.

Далі визначаємо переоцінену первісну вартість (ППВ) комп’ютерів та переоцінену на­копичену суму зносу (ПНСЗ):

ППВ = 404036 грн. х 0,809715 = 327154 грн.

ПНСЗ = 162593 грн. х 0,809715 = 131654 грн.

Як бачимо, переоцінена балансова вартість основних засобів дорівнює їх справедливій вартості (327154 грн. — 131654 грн. = 195500 грн.)

Тепер обчислюємо суму, на яку потрібно зробити бухгалтерські проведення з переоцінки. Для цього визначаємо:

різницю між переоціненою первісною вартістю та первісною вартістю основних засо­бів: 327154 грн. — 404036 грн. = (76882)грн.

різницю між переоціненою сумою накопиченого зносу та первісною сумою накопиченого зносу: 131654 грн. - 162593 грн. = (30939) грн.

Операція з уцінки основних засобів буде відображена в обліку банку такими бухгалтер­ськими записами (за умови, що на дату переоцінки на рахунку 5100 немає кредитового за­лишку):

 

 

Приклад 2.

Банк здійснює перший раз переоцінку власної будівлі. Первісна вартість будівлі — 4525000 грн. Накопичена сума зносу — 267580 грн. На дату переоцінки справедлива вартість будівлі становить 5000000 грн. Банк використовує другий метод відображення в бухгалтерському обліку накопиченої амортизації на дату переоцінки.

Для проведення переоцінки і відображення її в обліку за другим методом, потрібно від первісної вартості будівлі вирахувати накопичену амортизацію, а отриману на нетто-основі балансову вартість будівлі переоцінити до її справедливої вартості. При цьому вико­нуються такі бухгалтерські записи:

на суму накопиченого зносу:

Дт 4409 267580 грн.

Кт 4400 267580 грн.;

на різницю між справедливою вартістю та отриманою на нетто-основі балансовою вар­тістю (5000000 грн. — (4525000 грн. — 267580 грн.):

Дт 4400 742580 грн.

Кт 5100 742580 грн.

7. Амортизація основних засобів та нематеріальних активів

Амортизація — це систематичний розподіл вартості необоротних активів, яка амор­тизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації необоротних активів передбачає визначення:

строку корисного використання (експлуатації);

вартості, що амортизується;

методу амортизації.

Строк корисного використання — це очікуваний період часу, протягом якого не­оборотні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена вартість необоротних ак­тивів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (- яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуата­ції), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією)).

Метод амортизації — це модель, за якою корисність необоротного активу, як очіку­ється, буде спожита.

Нарахування амортизації необоротних активів припиняється на одну з двох дат, що настає раніше: на дату переведення активів до категорії необоротних активів, утримува­них для продажу, або на дату припинення визнання активів.

Однією із особливостей нематеріальних активів є те, що вони не мають фізичного строку їх використання, який би визначав верхню межу терміну їх корисної експлуатації. Згідно з українським П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», а також Інструкцією з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, строк корисного використання нематеріальних активів має бути не більше 20 років.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів і нематеріа­льних активів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його вико­ристання та наприкінці кожного фінансового року.

Нарахування амортизації починається з першого числа місяця, наступного за звіт­ним, у якому об’єкт основних засобів і нематеріальних активів став придатним для корисного використання, і припиняється, починаючи з першого числа місяця, наступ­ного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів і нематеріальних активів.

Нарахована сума амортизації необоротних активів відображається в бухгалтерсько­му обліку такими проводками:

амортизація основних засобів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4409 «Знос основних засобів»;

амортизація нематеріальних активів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4309 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»;

амортизація інших необоротних матеріальних активів:

Дт 7423 «Амортизація»

Кт 4509 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Амортизацію основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) бан­ки нараховують із застосуванням таких методів:

прямолінійного;

зменшення залишкової вартості;

прискореного зменшення залишкової вартості;

кумулятивного;

виробничого.

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується за прямоліній­ним або виробничим методом.

Прямолінійний метод — це метод, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта ос­новних засобів. В основі прямолінійного методу лежить припущення, що вигоди, отримані від необоротного активу впродовж терміну його експлуатації є однаковими в кожному році.

Метод зменшення залишкової вартості — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або пер­вісної вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у процентах) обчислюється як різниця між оди­ницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта в результаті ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної його вартості на дату, з якої починається нарахування амортизації, та річної норми амортизації, яка обчислюється залежно від строку корисного викорис­тання об’єкта, і подвоюється.

Кумулятивний метод — це метод, за яким річна сума амортизації визначається як добу­ток вартості, що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного вико­ристання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий метод передбачає визначення місячної суми амортизації як добутку фак­тичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який банк очікує виробити (виконати) із ви­користанням об’єкта основних засобів.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватись у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 процентів його вартості, що амортизується, а решта 50 процентів вартості, що амортизується, — у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання їх активом або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 процен­тів його вартості.

Метод амортизації основних засобів і нематеріальних активів обирається банком самостійно, залежно від умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо для не­матеріальних активів ці умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу.

У практиці вітчизняних банків найбільш розповсюдженим є прямолінійний метод. Це пояснюється простотою застосування даного методу, а також його позитивним впливом на чистий прибуток банку: у перші роки використання основних засобів амор­тизація, розрахована прямолінійним методом, є менша, ніж при застосуванні приско­рених методів.

 

8. Розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи банку

Інформація про основні засоби і нематеріальні активи банку розкривається у таких фінансових звітах:

звіті «Баланс»;

звіті про рух грошових коштів;

звіті про власний капітал;

примітках до річної фінансової звітності, зокрема:

«Інвестиційна нерухомість»;

«Основні засоби»;

«Нематеріальні активи»;

14. «Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття»;

«Інвестиційна нерухомість»;

«Гудвіл»;

«Основні засоби та нематеріальні активи»;

«Довгострокові активи, призначені для продажу, та активи групи вибуття».