Вплив структури розміщення коштів страхових резервів на забезпечення платоспроможності страхової організації.

Розміщення та інвестування коштів страхових резервів, виходячи з їхнього економічного змісту (залучений капітал), є предметом державного нагляду та контролю в усіх країнах, де взагалі передбачено державний нагляд за страховою діяльністю і створений відповідний наглядовий орган. Регламентація пов’язана з тим, що ці кошти не є власністю СК. Обсяг цих коштів відповідає обсягу страхових зобов’язань СК. Інвестування та розміщення коштів страхових резервів з урахуванням вимог чинного законодавства означає дотримання страховиком законодавчо регламентованих: ● напрямів розміщення; ● нормативів розміщення; ● принципів розміщення.

Згідно із законодавством страхові резерви мають бути представлені активами таких категорій: ● грошові кошти на поточному рахунку; ● банківські вклади (депозити); ● нерухоме майно; ● цінні папери, що передбачають одержання доходу; ● цінні папери, що емітуються державою; ● права вимог до перестраховиків; ● довгострокові інвестиційні кредити (для резервів зі страхування життя); ● банківські метали; ● інвестиції в економіку України (за напрямами, визначеними КМУ). При цьому, величина окремих категорій активів приймається для представлення технічних резервів в обмежених обсягах ( у %% до їх наявності), а саме: ● банківський вклад (депозит) – в кожному банку не більше 30; ● нерухоме майно – не більше 10; ● права вимоги до перестраховиків – не більше 50; ● цінні папери, що передбачають одержання доходів – не більше 40, в т. ч.: ● акції, які не котуються на фондовій біржі, – не більше 15, з них на одного емітента – не більше 2; ● акції, які котуються на фондовій біржі, - не більше 5 одного емітента; ● облігації – не більше 5, з них облігацій одного підприємства – не більше 2. Не менше 90% страхових резервів повинні бути розміщені на території України. Зараз готується нове Положення про порядок формування і розміщення страхових резервів, яке передбачає подальше наближення до світових стандартів. Директивами ЄС установлені такі напрями і розміри інвестицій страхових резервів, а саме: ● вкладення в нерухомість – не більш як 10 % загального обсягу резервів за кожним об’єктом; ● вкладення в акції, які котируються, та гарантовані кредити – не більш як 10 % розміру резервів за кожним із видів зазначених вкладів; ● інвестиції в незабезпечені кредити – не більш як 5 % за кожним їх видом; ● інвестиції в акції, що не котируються, – не більш як 10 % у сукупності вкладень; ● інвестиції у готівку – не більш як 3 % загальної суми резервів. Зі збільшенням обсягів страхових операцій, насамперед зі страхування життя, накопиченням страхових резервів та власних коштів СК зростає роль страхової системи в інвестиційному процесі.