Перспективи розвитку політичної науки й освіти.

Одним із найважливіших завдань, довкола якого мають бути об’єднані зусилля політичної науки та освіти, є моральне відродження суспільства. Потрібно визначитися з ціннісними орієнтирами, спрямованими на подолання зневіри громадян у здатності вітчизняної політичної еліти діяти на благо суспільства, ілюзію про необмежені можливості сильної держави. Сучасна демократія виходить з того, що держава не повинна втручатися у сферу життєдіяльності громадянського суспільства, особистості, зокрема дублювати функції місцевого самоврядування. Важливим завданням є забезпечення прозорості влади, підвищення її політичної відповідальності.

Політична наука й освіта є досить важливим сегментом загальної системи науково-освітніх знань, оскільки вона прилучає молоде покоління до культури вчорашнього й сьогоднішнього дня в політичній сфері суспільного розвитку, а також у загально цивілізаційний світоглядний простір. XXI ст., за висновками футурологів, буде зорієнтоване на практичне розв’язання глобальних проблем заради виживання людства. Трансформація людських потреб має спрямовуватись на їх раціоналізацію, домінування духовної культури, формування етичного використання досягнень інформаційної стадії загально цивілізаційного розвитку. Політологія як дисципліна, що синтезує сукупні, міжгалузеві знання про суспільство, покликана забезпечувати взаємодію технологічних інновацій та людських цінностей, позитивні зв’язки між продуктивністю, гнучкістю, солідарністю, безпекою та ін.

Теоретичні дослідження повинні мати своєю метою практичний супровід політичного життя на всіх рівнях його функціонування. Практичний аспект повинен не тільки охоплювати знання, які стосуються політичного аналізу, політичного маркетингу й менеджменту, зв’язків із громадськістю, політичного консультування, прогнозування у сфері політики, а й пронизувати навчальний процес, орієнтуючи людину на застосування набутих знань, методик, навичок.

Посилення державотворчої та суспільно-творчої ролі політології в Україні зобов’язує її враховувати глобалізаційні впливи в сучасному світі, трансформації особистісної та суспільної свідомості, суперечності універсалізації та інтеграції соціального буття в масштабах людської цивілізації, дбати про збереження національно-культурної ідентичності, адаптацію особистості до нових реалій, розвиваючи створений ідейно-теоретичний потенціал, продукувати нові соціокультурні цінності.