Епітафія

Тут лежить ідальго смілий, Найвідважніший дивак, Його запал буйнокрилий Не змогла скрушить ніяк Навіть хмура міць могили. Згордувавши світом шумним, Він блукав привиддям чумним Добрим людям на забаву І, здобувши вічну славу, Мудрим вмер, хоч жив безумним.