Засоби навчання
1. Навчальні плакати:
1.1. Зовнішній вигляд класичних чоловічих стрижок «їжак», «Бобрик», «Каре».
2. Навчальний елемент:
2.1. Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре».
3. Інструкційна карта:
3.1. Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре».
3. Інструкційно-технологічні карти:
3.2. Виконання стрижки «Бобрик»;
3.3. Виконання стрижки «їжак»;
3.4. Виконання стрижки «Каре»;
4. Карти контролю.
5. Карта програмованого опитування.
6. Інструкції з охорони праці.
7. Кросворд.
8. Показники виконання завдань та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з виробничого навчання з теми: «Класичні чоловічі стрижки «Їжак», «Бобрик», «Каре».
9. Мультимедійна презентація.
10. Навчальний фільм.
Дана тема вивчається в підготовчий період на етапі освоєння комплексних робіт, що полягають в виконанні базових стрижок відповідно програми виробничого навчання з професії перукар.
На цьому етапі удосконалюються навички і уміння по виконанню раніше вивчених методів стрижки на базі їх об'єднання в цілісний процес виконання простих стрижок комплексного характеру, формуються навички чіткого дотримання технічних і технологічних умов, працювати з документацією письмового інструктування, формувати навички самоконтролю, дотримання техніки безпеки і зразкового змісту робочих місць.
Необхідним компонентом при проектуванні уроку виробничого навчання є визначення раціональної структури уроку.
Структура уроку «Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре»» може бути представлена у такому вигляді:
1. Організаційна частина;
2. Вступний інструктаж, що проводиться з метою формування міцної основи в свідомість майбутніх вправ учнів для успішного виконання, і самостійної роботи, отже, необхідно попередити що три стрижки можна виконати на одному клієнті у послідовності «Каре», «Бобрик»,«Їжак», таким чином, краще показати чим відрізняються вони одна від одної що забезпечить краще освоєння, міцність, глибину навчального матеріалу;
3. Основна частина також може бути представлена ураховуючи це, що сприятиме формуванню ефективного оволодіння раціональними прийомами навчально-виробничої діяльності;
4. Заключний інструктаж.
Беручи до уваги вище висловлене, наступним етапом є розкриття кожного елементу структури даного уроку.
Вступний інструктаж по темі
«Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре»»
Вступний інструктаж є сукупністю методів і прийомів виробничого навчання, які використовує майстер виробничого навчання на початковому етапі уроку з метою формування орієнтованої основи діяльності учнів, тобто професійної підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань навально-виробничих робіт.
Для проведення даного уроку рекомендується використання мультимедійної презентації , яка виконана за допомогою програми Microsoft Power Point; з використанням мультимедійного проектора.
За допомогою створення мультимедійної презентації майстер виробничого навчання особистим прикладом формує у учнів такі професійні знання і вміння: усний виступ перед аудиторією, вміння коротко сформулювати свою думку, ідею, тощо, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми).
Проведення вступного інструктажу слідує почати з повідомлення теми і цілі уроку. Темою даного уроку є «Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре»». Для кращого освоєння теми необхідно зафіксувати її на першому слайді презентації, щоб вона впродовж всього уроку була перед очима учнів. Це дозволить підвищити усвідомленість і уникнути перепитування і створення шуму в навчальній майстерні.
Будь-яка діяльність учня породжується певними мотивами і протікає в певних умовах. Отже, щоб виникло навчання, в навчальній діяльності повинні бути мотиви, рушійні учнів до пізнавальної мети, до оволодіння певними знаннями і уміннями. Тому наступним основним елементом вступного інструктажу повинен бути етап мотивації.
Мотивація може бути проведена у формі бесіди. На етапі мотивації важливо, щоб учні зрозуміли необхідність і важливість матеріалу, що вивчається.
Поряд з усним висловлюванням майстра виробничого навчання може бути представлені слайди з мультимедійної презентації з зображенням видів стрижок.
Після повідомлення теми, мети уроку, цільової установки учнів доцільно провести актуалізацію опорних знань та їх досвіду з даної теми. Найпоширеніший спосіб перевірки знань і умінь учнів в цілях їх актуалізації усне опитування, в ході якого необхідно підвищувати якість продуктивних питань у міру наростання досвіду учнів з метою активізації їх навчально-пізнавальної діяльності.
Дані питання повинні носити характер теоретичної основи. Пропонуємо такий перелік запитань:
1) Які види зрізів ви знаєте?
2) Що таке зведення волосся нанівець?
3) Які існують види окантування чіпки?
4) Які існують види окантування скроней?
5) Що таке тушовка?
6) Які методи стрижки використовуються для виконання стрижок, «Бокс», «Напівбокс»?
Щоб забезпечити високу ефективність інструктажу учнів, майстер повинен бути переконаний, що учні мають необхідні знання, теоретичну і практичну базу для засвоєння і поглиблення умінь і навиків, а інакше процес формування умінь і навиків буде механічним, неусвідомленим і формальним.
Якщо в результаті фронтальної бесіди виявиться, що базові знання і уміння у більшості учнів в групі слабкі, то доцільно заповнити пропуски в знаннях учнів швидким і чітким відтворенням необхідної інформації з метою відновлення в пам'яті учнів необхідних знань або включити базовий матеріал в орієнтовну основу діяльності при вивченні нового учбового матеріалу. Переконавшись в готовності учнів до сприйняття нової дози навчального матеріалу, майстер може переходити до етапу формування орієнтовної основи діяльності.
«Класичні чоловічі стрижки «їжак», «Бобрик», «Каре»»
Перед усім необхідно знайти найбільш раціональні способи використання методів і форм навчання. Під методами виробничого навчання розуміють упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності майстра та учнів, у результаті якої досягається засвоєння учнями певних професійних знань, умінь і навичок, оволодіння професійною майстерністю, формування їх світогляду, ключових компетен-цій.
Під час вибору методів виробничого навчання потрібно враховувати характер навчального матеріалу, рівень розвитку і характер діяльності учнів, специфічні особливості професії, вікові та інші індивідуальні особливості учнів, ступінь їх самостійності. Вибір методів виробничого навчання в значній мірі визначається змістом матеріально-технічної бази, кваліфікацією, досвідом, «дидактичним почерком» та особистими якостями самого майстра виробничого навчання. Кожний метод потрібно застосовувати творчо, дидактичне правильно в залежності від складності навчального матеріалу виробничого навчання.
Для виконання стрижок необхідно знати їх зовнішній вигляд. Майстер виробничого навчання повинен продемонструвати малюнок з зображенням зовнішнього вигляду стрижок. Такий метод демонстрації використовується для розкриття динаміки явищ навчального матеріалу, а також для ознайомлення із зовнішнім виглядом предмета, його внутрішньою будовою тощо. При цьому увага учнів концентрується на суттєвих властивостях предметів, явищ, процесів. Велике значення для підвищення ефективності демонстрації має правильне поєднання показу із словесними методами.
Узагальнюючи можна сказати, що приблизний зміст основного елемента вступного інструктажу учнів за навчальним матеріалом уроку виробничого навчання повністю розгорнутий.
Але найпоширенішим за сучасних умов педагогічної діяльності майстра виробничого навчання є застосування комп'ютера, який дозволяє на заняттях виробничого навчання залучити учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності, завдяки новизні та нетрадиційності; активізувати процес професійного навчання шляхом використання привабливих і швидко змінних форм подання інформації, стимуляції пошуку відповідей, духу змагання; поліпшити сприймання навчального матеріалу за рахунок наочності та інших функціональних можливостей.
Тому, орієнтовану основу діяльності навчального матеріалу можна представити під час показу навчального відеофільму відповідної тематики, який представлений у мультимедійній презентації.
Наступним основним елементом вступного інструктажу є показ майстром виробничого навчання робочих прийомів і способів виконання методів стрижки. При відборі демонстрованих прийомів і способів виконання операцій і урахування специфіки їх показу необхідно враховувати деякі вимоги. При особистому показі трудових прийомів майстер повинен показати тільки нові для учнів прийоми, які учні не зможуть освоїти самостійно. При вивченні даної теми майстер показує і ще раз розказує прийоми виконання перевірки правильності виконання класичних чоловічих стрижок «Їжак», «Бобрик», «Каре»». Демонструючи прийоми майстру необхідно акцентувати увагу операцій учнів на послідовність виконання, на дотримання технічних умов виконання стрижок. Показ операцій виконується в нормальному робочому темпі, потім потрібно продемонструвати його в сповільненому темпі із зупинками на характерних моментах, розчленовуючи трудові прийоми на елементи і показуючи окремі трудові рухи, а в ув'язненні показати процес в нормальному робочому темпі і ритмі. Супроводжувати показ поясненнями, оптимально поєднуючи їх, забезпечити хорошу видимість показу, керувати процесом спостереження учнів, різноманітити показ демонстрацією наочних посібників.
Під час показу іноді корисно звернути увагу також на неправильні способи виконання дії, щоб попередити можливі помилки. Разом з тим, слід уникати навіювання учням неправильних способів виконання дії. Для цього треба показати їх тільки після демонстрації правильних прийомів, наперед попереджаючи про можливі помилки.
Після цього майстру виробничого навчання потрібно розглянути можливі помилки та перевірити засвоєння учнями матеріалу вступного інструктажу. Найбільш поширеною формою проведення цього елемента є фронтальна форма організації виробничого навчання. Реалізація цієї форми здійснюється за допомогою виконання учнями однотипних завдань, що дозволяє в оптимальному темпі (достатньо швидкому) і в нормальному режимі якісно виконувати потрібний елемент вступного інструктажу. Уміння майстра виробничого навчання тримати в полі зору всю групу учнів, при цьому бачити роботу кожного з них, створювати творчої колективної праці, стимулювати активність учнів.
Необов'язкове виконання цього елемента вступного інструктажу у вигляді завдання питань учням. Можна застосувати мультимедійні презентацію з показом навчального відеофільму, у вигляді екранного ставлення запитань. Майстер виробничого навчання може відключити звукове оформлення та шляхом тільки візуального погляду учнів зупинити кадр і попросити прокоментувати розглянуту операцію на екрані.
Можна застосувати тестові завдання в електронному вигляді
Також можна застосувати карту програмованого опитування.
Одним з найважливіших питань виробничого навчання є навчання учнів техніці безпечних прийомів роботи, дотримання правил техніки безпеки.
Для того, щоб переконати учнів у тому, що саме такий, а не інший спосіб є безпечним існують інструкції з охорони праці, щоб пояснення цих питань зробити яскравим і більш запам'ятовано, рекомендується застосування мультимедійної презентації у котрій показані прекрасні малюнки у разі невиконання усіх правил техніки безпеки.
Після перегляду майстру потрібно видати завдання учням та поділити їх за робочими місцями.
Рухаючи далі, переходимо до ходу самостійної роботи учнів з виконання навчальних завдань, а тим паче змісту поточного інструктажу майстра виробничого навчання. Під поточним інструктажем розуміємо сукупність дидактичних методів виробничого навчання, використовуючи які майстер виробничого навчання спрямовує свою інструктивну діяльність на диференціацію та індивідуалізацію навчання учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності.
Під час обходів майстер повинен звертати особливу увагу на організацію робочого місця, дотримання техніки безпеки. На дотримання технічних умов при виконанні стрижки. Перевірки правильності прийомів виконання стрижки.
У виробничому навчанні поширеним та важливішим джерелом для учнів служить не тільки усне, а й печатне слово. Документація письмового інструктування містить специфічні навчальні інструкції, в яких у словесній та графічній формі надаються необхідні пояснення про порядок, структуру, правила, критерії успішності виконання завдань. Застосування учнями документів письмового інструктування сприяє розвитку навичок самостійності, самоконтролю, підвищує продуктивність праці, створює у учнів правильне переставлення про сучасні технології, допомагає їм більш швидкими темпами оволодіти професією, полегшує майстру виробничого навчання керівництво навчально-виробничим процесом. Інструкційний матеріал учні повинні вивчати безпосередньо на своїх робочих місцях. До інструкції учні можуть звертатися в любий час, не удаватися до допомоги майстра виробничого навчання. Тому майстру виробничого навчання потрібно звернути увагу учнів на інструкційно-технологічні карти.
Майстер виробничого навчання повинен стежити за рівномірним завантаженням учнів, привчати здійснювати самоконтроль, взаємоконтроль. Спостерігати за учнями потрібно непомітно, не втручатися в роботу без потреби, не доробляти роботу за них.
Тобто головними методичними вимогами до поточного інструктажу є: чітке визначення навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці виробничого навчання, усвідомлення її кожним учнем; активне включення в практичну роботу документації письмового інструктування; розвиток у учнів уміння самостійно планувати та аналізувати свою діяльність; розкриття креативного потенціалу кожного учня до розв'язання навчально-виробничих завдань; рівень опанування основами професійної культури, здатність до продуктивної та творчої співпраці в колективі; навички раціональної організації робочого місця; дотримання правил охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки; формування постійного прагнення до професійного вдосконалення.
Заключний інструктаж є підведенням підсумків виконання учнями трудових завдань уроку виробничого навчання. Проведення заключного інструктажу для майстра передбачає підведення підсумків уроку виробничого навчання, аналіз виконання навчально-виробничих робіт кожним учнем; аналіз помилок які були допущені під час виконання навально-виробничих робіт, пошук способів їх попередження та шляхів усунення; аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію у своїй практичній діяльності; аналіз типових помилок учнів, характерних недоліків, можливих ускладнень, дефектів, способів їх попередження та шляхів усунення; аналіз виконання норми виробітки, норми часу, витрати матеріалу тощо; аналіз дотримання правил техніки безпеки, правил охорони праці, пожежної безпеки та електробезпеки; повідомлення та обґрунтування процесу оцінювання знань, умінь і навичок учнів; видача домашнього завдання з інструкцією про способи його виконання.
Для підвищення ефективності заключного інструктажу майстру виробничого навчання доцільно систематично проводити підведення підсумків виконання навчально-виробничих робіт на підставі аналізу успіхів та недоліків практичної діяльності учнів: інструктування учнів на прикладах досконально зроблених роботах учнів,всебічно залучати учнів до активного обговорення, об'єктивного аналізу підсумків уроку виробничого навчання.
Також майстер може запропонувати учням відгадати кросворд по темі уроку, з метою діагностування якості засвоєння взаємозв'язок між елементами теорії та практики, але позволить яскравими та цікавими моментами скрасити усталість учнів під час усього уроку.
Майстер може при поясненні найпоширеніших помилок, допустимих учнями скористатися активним методом, таким як рішення виробничо-технічних задач. У основі цього методу, дійсно лежить практична діяльність учнів, але діяльність особливого роду - інтелектуальна. При рішенні навчально-виробничих задач виробляється уміння планувати свою діяльність, контролювати технологічний процес, визначати причини виникнення дефектів і знаходити методи їх усунення, знаходити неполадки і уміти усувати їх.
Тому можна запропонувати учням уважно і об'єктивно розглянувши роботи інших визначити допущені дефекти і запропонувати способи їх усунення.
В процесі оцінювання контроль знань, умінь і навичок дає майстру виробничого навчання потрібний навчальний, виховний, розвивальний ефект тільки тоді, коли він проводиться своєчасно, систематично, об'єктивно, неупереджено, всебічно, диференційовано та з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня. Для визначення навчальних досягнень учнів з виробничого навчання підлягають багато критеріїв, ці критерії покладені в основу чотирьох рівнів оцінювання навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Майстер виробничого навчання може застосувати при оцінюванні учнів показники виконання завдань та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з виробничого навчання з теми.
По закінченню заключного інструктажу майстер виробничого навчання повинен видати домашнє завдання, яке полягає у тому, що учні повинні скласти технологічну послідовність виконання класичних чоловічих стрижок «їжак», «Бобрик», «Каре» за наступною схемою.
| Номер та зміст технологічної операції | Графічне зображення і ТУ виконання операції | Обладнання, інструменти та пристрої | Можливі дефекти, причини виникнення | Способи усунення дефектів |
Отже, щоб провести якісно урок виробничого навчання необхідно раціонально вибрати методи навчання. Критеріями вибору методів навчання чи загальними умовами, які визначають вибір методу навчання можуть бути: мета і дидактичні цілі виробничого навчання; періоди навчання та відведений для навчання час; навчальні можливості учнів (інтелектуальні, вікові, психологічні, рівень професійної підготовки, особливості учнівського колективу), наявне дидактичне (комплексне методичне) і матеріально-технічне забезпечення виробничого навчання, можливості майстра виробничого навчання (педагогічний і виробничий досвід, рівень професійної підготовки, згага типових ситуацій процесу навчання, педагогічні здібності, особистості якості).
Запропоновані нами методичні рекомендації для проведення даного уроку передбачають застосування творчого підходу до організації виробничого навчання з урахуванням рівня підготовленості кожного учня, враховуючи специфічні особливості, рівень активності і самостійності учнів у навчально-пізнавальної діяльності, «методичного почерку» майстра виробничого навчання, передового виробничого і педагогічного досвіду.