РОЗДІЛ 7

навчої влади подають Уряду України пропозиції щодо укла­дення міжнародних договорів України разом з Міністерством закордонних справ України або за погодженням з ним. Якщо у Законі 1993 р. в ст. 3.7 зазначається, що «пропозиції про укладення міжнародних договорів України, які встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України, подаються до Уряду України за погодженням з Міністерством юстиції України», то проект 2002 р. більш детально регламен­тує ситуації, коли пропозиції торкаються укладення міжна­родного договору України, який встановлює інші правила, ніж ті, що містяться в актах законодавства України —до них не­обхідно додавати у формі порівняльних таблиць пропозиції щодо внесення змін до відповідних актів законодавства Укра­їни або пропозиції щодо прийняття нових актів законодавства України.

Міжнародні договори укладаються або шляхом безпосеред­ніх переговорів (як правило, двосторонніх), або шляхом скли­кання міжнародної конференції. Текст договору приймається за згодою всіх держав, які брали участь у його складенні, або шляхом голосування за нього двох третин держав, які присут­ні на конференції і беруть участь у голосуванні, якщо такою ж більшістю вони не вирішили застосовувати інше правило (ст. 9 Конвенції 1969 р.). Текст договору стає автентичним і остаточним в результаті застосування такої процедури, яка може бути передбачена в цьому тексті, чи згоди між держава­ми, що беруть участь у розробці цього тексту, або за відсутно­сті такої процедури - шляхом підписання, підписання ай геїегепйит чи парафування представниками держав тексту договору, коли уповноважені особи ставлять тільки свої ініці­али на кожній сторінці узгодженого тексту проекту. Після парафування проекту договору він, як правило, не може бути змінений, що, однак, не виключає можливості внесення кож­ним урядом після ознайомлення з проектом пропозицій про його зміни чи доповнення. Текст двостороннього договору зазвичай складається мовами обох сторін, а багатосторонньо­го - мовами, які вважаються офіційними в тій міжнародній організації, котра скликає конференцію з вироблення цього договору. Тексти договору всіма мовами повинні бути автен­тичними і мають однакову силу.

Згідно зі ст. 11 Конвенції 1969 р. згода держави на обов'яз­ковість договору для неї може бути виражена підписанням Договору, обміном документами, що утворюють договір, ра­тифікацією договору, його прийняттям, затвердженням (аррго-^уа1), приєднанням до нього чи будь-яким іншим способом, про який було домовлено. Згода держави на обов'язковість для неї Договору, що виражається прийняттям та затвердженням,