ПОБУДОВА ДІАГРАМ

Діаграми служать для відображення рядів числових даних у графічному форматі, зручному для осягнення великих обсягів даних і співвідношень між різними рядами даних.

Excel дає можливість будувати діаграми 14 різних типів.

При виборі типу діаграми необхідно враховувати особливості даних, які мають бути відображені за допомогою діаграми:

− гістограма використовується для безпосереднього порівняння значень;

− гістограма з накопиченням порівнює частини декількох підсумків;

− кругова діаграма порівнює частини одного підсумку;

− графік відображує зміну значень у часі і т.д.

Діаграма завжди будується для якогось діапазону клітинок на активному листі або новому. Для цього потрібно скористатись майстром діаграм (Вставка – Діаграма).

На першому кроці майстра потрібно вибрати тип і вид діаграми. Діалогове вікно, що виводиться на екран на цьому етапі, має дві вкладки: Стандартні та Нестандартні типи діаграм.

Вибравши тип та вигляд діаграми, користувач може переглянути її зразок та оцінити його. Для цього потрібно ініціювати параметр «Просмотр результата».

Для переходу до наступного кроку натискають кнопку Далее.

При цьому відкривається діалогове вікно «Исходные данные» із двома вкладками «Диапазон данных» і «Ряд».

За замовчуванням на вкладці Диапазон данных відображається виділений блок і прийнятне за змістом, з точки зору Excel, розташування даних.

Вкладка Диапазон данных забезпечує:

− введення або зміну діапазону даних, необхідних для побудови діаграми;

− вибір способу формування рядів діаграм за рядками або стовпцями виділеного діапазону;

− відображення сформованого зразка.

Якщо діалогове вікно закриває таблицю, то його потрібно стиснути до розмірів поля Диапазон, клацнувши лівою кнопкою миші на кнопці мінімалізації з червоною стрілкою.

Вкладка Ряд реалізує формування рядів діаграми. У полях цієї вкладки задаються:

− ім’я кожного ряду (змінної) та адреси його розміщення;

− діапазон значень кожної змінної (ряду);

− діапазон розміщення категорій по осі Х.

За замовчуванням кожному ряду спочатку присвоюється системне ім’я Ряд 1, Ряд 2, Ряд 3, і т.д. Якщо ряди значень розташовані по рядках, то перша комірка рядка сприймається як ім’я ряду, а інші – як значення. Для підписів по осі Х (категорій) за замовчуванням вибирається перший рядок виділеного блоку. Адреси всіх комірок і діапазонів – абсолютні. Розміри вікна можна звести до розмірів будь-якого з діапазонів за допомогою кнопок мінімалізації. Імена всіх змінних діаграми відображається в її легенді.

У цьому ж вікні виводиться зразок створюваної діаграми, щоб можна було спостерігати, як зміна параметрів у вікні майстра відобразиться на готовій діаграмі.

Будуючи діаграму, поверніться на вкладку Диапазон данных і спробуйте змінити варіант розташування рядів, спостерігаючи при цьому зміни на зразку діаграми. Виберіть оптимальний варіант і натисніть кнопку Далее, щоб перейти до наступного кроку роботи Майстра діаграм.

Третє діалогове вікно містить 6 вкладок.

Вкладка «Заголовки» забезпечує введення вручну заголовків діаграми, заголовків осі Х (категорій) та осі Y (значень).

Вкладка «Оси» призначена для візуалізації або приховання (шляхом увімкнення/вимкнення) значень та надписів головних осей діаграми.

За допомогою вкладки «Линии сетки» вмикаються/вимикаються основні та проміжні лінії Х, для кожної осі у рамках можна вказати на необхідність візуалізації на діаграмі основних та проміжних ліній сітки.

Вкладка «Легенда» дає змогу вмикати (вимикати) відображення легенди. Для цього потрібно позначити (зняти) опцію Добавить легенду. У рамці Размещение можна змінити місцезнаходження легенди на робочому полі діаграми.

Вкладка «Підписи данных» підвищує наочність діаграми, її параметри дозволяють (забороняють) відображення ключів легенди і значень змінних або категорій діаграми над її стовпцями.

Вкладка «Таблицы данных» містить 2 перемикачі: «Таблица данных» та «Ключ легенды». Перший дозволяє (забороняє) відображення таблиці виділеного діапазону даних знизу діаграми, а другий – відображення ключів легенди, тобто маркерів змінних у цій таблиці.

По закінченню оформлення діаграми переходимо до останнього кроку – четвертого. Тут необхідно вказати місце розміщення створеної діаграми. Діаграму можна розміщувати на одному з листів робочої книги. Щоб розмістити діаграму на окремому робочому листі, досить увімкнути відповідний перемикач, а потім, за бажанням, змінити його системне ім’я «Диаграмма 1». Для розміщення діаграми як вбудованого графічного об’єкта в одному з листів робочої книги потрібно ввімкнути однойменний перемикач, а потім вибрати ім’я цього листа із списку, що розкривається.

Останнє діалогове вікно закривається натисненням Enter або клацанням лівою клавішею миші на кнопці Готово.

Зміну розмірів будь-якої діаграми проводять перетягуванням її маркерів у відповідних напрямках.

Використовуючи інструментальні засоби табличного процесора Excel, можна поліпшити зовнішній вигляд діаграми, зробити її більш наочною і ефективною.

Діаграма складається з основних елементів.

1. Область діаграми.

2. Область побудови.

3. Точки даних рядів даних, нанесених на діаграму.

4. Горизонтальна вісь (вісь категорій) та вертикальна вісь (вісь значень), уздовж яких відкладаються дані на діаграмі.

5. Легенда діаграми.

6. Назви діаграми та осей, які можна використати на діаграмі.

7. Підпис даних для позначення окремої точки в ряді даних.

Деякі з цих елементів відображаються за замовчуванням, інші можна додавати в разі необхідності. Вигляд елементів діаграми можна змінювати, переміщаючи їх на інше місце на діаграмі, змінюючи розмір або формат. Також можна видаляти непотрібні елементи з діаграми.

Розрізняють два великих об’єкти діаграми: область діаграми і область її побудови. Будь-яка область активізується подвійним клацанням лівою клавішею миші на будь-якій точці. Великі можливості редагування діаграм надають користувачеві контекстне меню виділеного елемента діаграми та інструментальна панель «Диаграмма».

До меню області діаграми входить команда Формат области диаграммы і 4 команди, які реалізують функції Мастера диаграмм. Наприклад, за командою Тип диаграммы на екран викликається однойменне вікно, аналогічне вікну майстра. Змінюючи тип діаграми, можна досягти найефективнішого зображення на екрані.

Рекомендована література:

1. М.М. Редько Інформатика і комп’ютерна техніка. Навчально-методичний посібник. Вінниця: Нова книга, 2007. – с. 390 – 405.

2. Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчально-методичний посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – с. 224 – 226, 232 – 234, 237 – 242, 263 – 268.

3. С.В. Глушаков, А.С. Сурядный. Персональный компьютер. – 5-е изд., доп. и перераб. – Харьков: Фолио, 2005. – с. 303 – 378.

4. В.Д. Руденко, О.М. Макарчук, М.О. Патланжоглу. Практичний курс інформатики / За ред. Мадзігона В.М. – К.: Фенікс, 2000. – с. 190 – 194, 200 – 203, 206 – 212.