Етапи реформування системи соціального страхування в Україні.

Таблиця 1

Розвиток соціального страхування в СРСР

15листопада 1921р.	Підписаний Декрет РНК «Про соціальне страхування осіб, зайнятих найманою працею», який сприяв відновленню соц-го страхування.
1924 р.	Почали вводити пенсійне забезпечення по старості для окремих категорій працівників (викладачів вузів, працівників текстильної промисловості, транспорту).
1932 р.	Пенсійне забезпечення було розповсюджене на робітників усіх галузей народного господарства. Законодав­чо було закріплено пенсійний вік — 55 років для жінок і 60 років — для чоловіків.
грудень 1938 р.	Внесені зміни в Положення про соціальну допомогу з тимчасової непрацездатності. Тривалість відпусток у зв'язку з пологами було скорочено до 35 днів до пологів і до 28 днів після. Підвищено мінімальний розмір пенсій, збільшено пенсії інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника
1944 р.	Збільшилися строки післяпологової відпустки до 42 днів (при народженні двійні або ускладнених пологах — до 56 днів).
1948 р.	На адміністрацію підприємств було покладено нові обов'язки: визначення працюючим стажу роботи при призначенні допомоги за державним соціальним страхуванням і перевірку правильності призначення, обчислення та виплати соціальної допомоги.
1953 р.	Соціальне страхування було поширене на всіх постійних, сезонних, тимчасових працівників машинно-тракторних і спеціалізованих станцій
5 липня 1955 р.	Президією ВЦРПС було затверджено Положення про порядок призначення і виплати допомоги по державному соціальному страхуванню.
1956 р.	Продовжено строки відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами: 56 днів до і після пологів, а у випадку народження двійні чи ускладнених пологів тривалість післяпологової відпустки була збільшена до 70 днів.
14 липня 1956 р.	Прийнято закон про державні пенсії. Закон значно розширив коло осіб, що мали право на пенсію та підвищив її рівень.
15 липня 1964 р.	Прийнятий закон про пенсії та допомогу членам колгоспів. Колгоспникам встановлено пенсії по старості та інвалідності, а їх сім'ям — у разі втрати годувальника.
1970 р.	Вводиться єдина система соціального страхування членів колгоспу, що передбачала забезпечення допомогою з тимчасової непрацездатності.
1973 р.	Відбулося подальше підвищення розмірів пенсій інвалідам і сім'ям, що втратили годувальника.
1974 р.	Вводиться допомога на дітей малозабезпеченим сім'ям
1981 р.	Були вжиті заходи, спрямовані на посилення допомоги сім'ям, що мають дітей. Вводилась одноразова допомога при народженні дитини, встановлена часткова оплата відпустки із догляду за дитиною до досягнення нею одного року.
Постановою від 23 лютого 1984 р. затвердили основні умови забезпечення допомогою з державного соціального страхування.
вересень 1986 р.	Прийнято рішення про підготовку нового закону про пенсійне забезпечення громадян.
15 травня 1990 р.	Прийнятий Закон СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР», що встановив єдині умови пенсійного забезпечення всіх громадян.