Біоморфологічні особливості сіянців

Види рослин		Довжина стебла	Довжина коренів	Кількість листків
см	%	см	%	шт	%
Actinidia arguta	Контроль	14,5		9,1
Після лазерної обробки	21,3	146,9	15,6	171,4	13,3
Різниця		46,9		71,4
Schizandra chinenses	Контроль	12,4				3,9
Після лазерної обробки	16,0		9,8	122,5	7,5	192,3
Різниця				22,5		92,3

 

Так довжина стебла у рослин актинідії після лазерної обробки під кінець вегетації перевищувала на 46,9 %, хоч для рослин лимонника цей показник становив лише 29%. Щодо обробки рослин лимонника слід відмітити значну стимуляцію наростання листкової маси. Кількість листків на одну рослину, оджержану з обробленого насіння майже вдвічі була вища порівняно з рослинами в контролі. Для рослин актинідії відмічено незначну стимуляцію наростання листкової маси (всього лише на 33%) До того ж розміри листків дослідних рослин, значно перевищували листки з необробленого насіння. (рис. 1. рис. 2).

Відзначена значна стимулююча дія лазерного опромінення на ріст і розвиток кореневої системи рослин актинідії. Вона на 71,4 % перевищувала розміри коренів контрольних рослин. У рослин лимонника лазерна обробка також стимулювала збільшення кореневої маси на 22,5%

Таким чином проведення лазерної обробки насіння можна вважати важливим методом стимуляції біологічних процесів в насінні актинідії та лимоннику китайського. Лазерну обробку насіння доцільно застосовувати не лише з метою активації процесів проростання і підвищення схожості насіння, а й з метою значного скорочення термінів дорощування посадкового матеріалу актинідії та лимоннику китайского.

 

 

Література

2.Малов А.И., Вигорский Ю.Н. Фізика лазерної біостимуляції М 2002. 77с.)

4.Скрипченко Н.В.Ярешко В.І.лЯ

1.Крокер Р., Бартон П. Физиология семян.-М.,1955.-400с.

3.Николаева М.Г. Лянгузова И.В., Поздова Л.М. Биология семян Санкт-Петербург 1999 231с.

5Bewley J D Black M Seeds phyziology of development and germinetion (Second edition N Y London Plenum Presss 1994 445p

 

З метою дослідження впливу лазерної обробки на насіння було досліджено біологічну активність насіннєвих метаболітів, які відіграють важливу ендогенну і екзогенну роль в забезпеченні процесу проростання насіння, впливають на життєздатність насіння, подальший ріст, розвиток і продуктивність рослин, та генетичну стабільність /6/. Велике значення в біологічній активності метаболітів насіння відіграють речовини білкової природи, серед яких такі унікальні природні сполуки, як лектини.

Лектини це білки рослинного або тваринного походження, загальною властивістю яких є вибіркове зворотнє зв’язування з вуглеводами, в тому числі з тими які входять до складу глікопротеїдів. Взаємодія лектинів з глікопротеїдами нагадує реакцію антиген-антитіло і визначається вуглеводною детермінантністю, а точніше структурою сахаридів вуглеводного компоненту глікопротеїдів. Однак лектини, на відміну від антитіл, мають меншу спорідненість і вибірковість взаємодії з глікопротеїдами /3,7 /.

 

	Групи крові (титр аглютинації)
Насіння	І	ІІ	ІІІ
Лимонника китайського стратифіковане	1/4	1/6	1/6
Лимонника китайського стратифіковане оброблене	1/6	1/7	1/4
Лимонника китайського сухе	1/7	1/8	1/4
Лимонника китайського сухе оброблене	1/8	1/9	1/8
Актинідії сухе 2006	1/5	1/7	1/5
Актинідії сухе 2006 оброблене	1/8	1/10
Актинідії 2007 стратифіковане	1/2	1/1	1/2
Актинідії 2007 стратифіковане оброблене	1/3	1/6	1/1

 

Проведені нами дослідження показали, що насіння всіх досліджуваних рослин, є лектиномістким. Гемолітична активність лектинів насіння лимонника китайського та актинідії досить висока, хоча всі вони в різній мірі викликають аглютинацію еритроцитів. Найвищий титр аглютинації відповідає сухому обробленому насінню актинідії 2006 року, та сухому обробленому насінню лимонника китайського для ІІ групи крові. Крім того, слід зазначити, що була виявлена специфічність лектинів до груп крові. Майже у всіх варіантах більш чутливою виявилась ІІ група крові. Слід також відзначити, що лектини з обробленого насіння і актинідії і лимонника також виявляли більшу гемолітичну активність, ніж з необробленого насіння. Все це вказує на те, що під дією лазерного опромінення в насінні дійсно відбуваються біохімічні зміни, які й викликають стимуляцію біологічних процесів. Як зазначено Букатим В.І. всі основні фізіологічні процеси, які протікають в прослинах з найбільшою швидкістю проходять в червоному світлі. Тому для досягнення максимального ефекту інтенсифікації росту, фотосинтезу, дихання, асиміляції і.т.д. при низьких енергозатратах, необхідно, щоб зовнішній біофізичний фактор чинив резонансну дію на біохімічні процеси. Саме опромінення гелій-неоновим лазер максимально підходить

 

 

1. Колесников, Г. И. Лазерные технологии в сельскохозяйственном производстве / Г. И. Колесников, Н. И. Дворовенко // Потенциальные возможности региона Сибири и проблемы современного сельскохозяйственного производства: Сб. материалов 1-й регион. науч.-практ. конф., посвящ. 60-летию Кемеровской области / КСХИ. − Кемерово: АНО ИПЦ «Перспектива», 2002. – С.220−223.

Букатый В.И., Карманчиков В.П.
Лазер и урожай: Монография.
Барнаул: Изд-во АГУ, 1999. 58 с.

 

Література

Блажей А., Шутый Л. Фенольные соединения растительного происхождения.—М.: Мир,1977.—235с.

Гродзинский А.М., Горобец С.А. Аллелопатически активные вещества плодов катрана татарского.// Методологические проблемы аллелопатии.- Киев.: Наук. думка, 1989.- с.44-46.

Дзюба О.І., Соляник О.В. Біологічно активні сполуки Rhododendron luteum Sweet: лектини та їх активність.// Питання біоіндикації та екології.- Запоріжжя, 1999.-вип.4.- С.161-165.

Дзюба О.І., Дерев’янко В.А. Порівняння алелопатичної активності екстрактів з листків та квіток рододендрона жовтого (Rhododendron luteum Sweet) // Вісник Київського ун-ту ім. Т. Шевченка.-1999.-Вип. 2.- С.67-68

Иванов В.Б., Быстрова Е.Н., Дубровский И.Г. Проростки огурца как тест-объект для обнаружения эффективных цитостатиков.//Физиология растений,-1986.-Т.33, вып.1.-С195-199.

Мадаева О.С., Рыжкова В.К. Применение тонкослойной хроматографии для обнаружения стероидных сапонинов и других полярных соединений // Мед. пром-сть СССР. - 1963.-1.-С. 44-45.

Полякова Л. В. Флавоноиды в природных и интродукционных популяциях представителей сем. Бобовых Сибири: Автореф. дис. док. биол. наук. – Новосибирск, 1993.- 33 с.

Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений.-Киев.:Наук.думка, 1986.-230с.

Рубін Б.А., Архіциховська Є.В. Біохімія та фізіологія імунітету рослин. – Москва, 1960.-654с.

Стаценко А.П.О роли свободного пролина в криоадаптации озимых растений// Физиология и биохимия культурных растений.-1994.-Т.26, №5.-С.509-513.

Фитохимический анализ лекарственного растительного сырья // Методические указания к лабораторным занятиям.-С.-П. Государственная хим.- фарм. академия.- Санкт-Петербург.-1998.-60 с.

Gowin T.Goral I. Chlorophyll and pheophytin content in needles of different age of trees growing under conditions of chronic indastrial pollution // Acta Soc. Bot.pol.-2006.-46, №1.- P.151-159.

Heber U., Santarius K. Water stress during freezing // Ecol. Stud.- 2005.-19.-P.235-267.

Kato M.Shimizu S. Chlorophyll metabolizm in higher plant.//Can.J.Bot.-2004.-65, №4.-P.729-735.

Lamattina L. Protein metabolizm in senescing wheat leaves.//Plant Physiolog.-2005.-77, №3.-P.587-590.

Rao M.V., Dubey P.S. Biochemical aspects for development of tolerans in plants growing at different low levels of ambient air pollutants //Environ.Pollut.-2000.-64, №1. - P.55-66.

Strobel G. Phytotoxins //Ann.Rev.Biochem.-2002.-51.-P.309-333.

Tietz D., Tietz A. Stress im Pflanzenreich //Biol. Unserer Zeit.-2002.-12.-№4.-S.113-119.

Баранецкий Г.Г., Мороз П.А. О генетическом механизме химического взаимодействия растений // Роль аллелопатии в растениеводстве. - К.: Наук. думка, 1982. - С. 15-21.

Березуцкий М.А. Антропогенная трансформация флоры // Ботан. журн. - 1999. -Т. 84, № 6. - С. 8-19.

Булах П.Є. Теоретичні основи оптимізації інтродукційного процесу: Автореф. дис. ... д-ра біол. наук. - Київ, 2007. – 31 с.

Волынец А.П. Взаимодействие эндогенных регуляторов роста и гербицидов. Минск: Ураджай, 1980. - 144 с.

Головко Е.А. Алелопатія - історичні аспекти, еволюція поглядів та методичних підходів // Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть. - К.: Фітосоціологічний центр, 2001. - Т. 1. - С. 151-167.

Гродзінський А.М. Інтродукція рослин і біогеоценологія // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. - 1971. - Вип. 5. - С. 3-10.

Гродзінський А.М. Основи хімічної взаємодії рослин. - К.: Наук. думка, 1973. – 205 с.

Гродзінський А.М. Інтродукція рослин та науково-технічна революція // Інтродукція та акліматизація рослин на Україні. - 1981. - Вип. 18.- С. 3-6.

Гродзінський А.М. Лікарські рослини. - К.: Укр. енциклоп. - 1992. – 544 с.

Гродзинский А.М. Популяционный подход при интродукции растений // Бюл. Гл. ботан. сада АН СССР. - 1986. - Вып. 140. - С. 29-33.

Гродзинский А.М. Аллелопатия растений и почвоутомление. - К.: Наук. думка, 1991. – 432 с.

Гродзинский А.М., Богдан Г.П., Головко Э.А. и др. Аллелопатическое почвоутомление. - К.: Наук. думка, 1979. – 248 с.

Гродзинский А.М., Гродзинский Д.М. Краткий справочник по физиологии растений. - К.: Наук. думка, 1973. – 591 с.

Гродзинский А.М., Кострома Е.Ю., Шроль Т.С. и др. Прямые методы биотестирования почвы и метаболитов микроорганизмов // Аллелопатия и продуктивность растений.- К.: Наук. думка, 1990. - С.121-124.

Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике. - М.: Наука, 1984. – 423 с.

Запрометов М.Н. Фенольные соединения. - М.: Наука, 1993. – 72 с.

Кефели В.И. Природные ингибиторы роста и фитогормоны. – М.: Наука, 1974. – 225 с.

Коршук Т.П. Листопадні магнолії. – К.: Дім, сад, город, 2004.- 108 с.

Криштофович А.Н. Палеоботаника. - Л.: Гос. научно-техн. изд-во нефтяной и горно-топливной литературы. Ленингр. отд-ние, 1957. - 650 с.

Ксендзова Э.Н. Прием количественного определения фенольных соединений в растительных тканях//Бюл. Всес. НИИ защ. раст. - 1971. - №20.- С.55-58.

Мельник В.І. Інтродукційні популяції рідкісних видів рослин на ботаніко-географічних ділянках Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України // Інтродукція рослин. – 2006. - № 4 – С.50-52.

Минченко Н.Ф., Коршук Т.П. Магнолии на Украине. - К.: Наук. думка, 1987. – 184 с.

Мороз П.А. Аллелопатия в плодовых садах.- К.: Наук. думка, 1990. – 208 с.

Никитина В.С. Поиск новых подходов в физиолого-биохимическом исследовании лекарственных растений // Вестник Башкирского университета. - 2001. - Т. 2. - № 2.- С.110-113.

Петухова И.П. Магнолии в условиях юга российского Дальнего Востока. - Владивосток: Дальнаука, 2003.- 103с.

Рощина В.Д., Рощина В.В. Выделительная функция высших растений. - М.: Наука, 1989. – 214 с.

Собко В.Г. Науки заповідне зілля. - Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.

Собко В.Г., Гапоненко М.Б. Інтродукція рідкісних і зникаючих рослин флори України. - К.: Наук. думка, 1996. – 283 с.

Тарасенко Н.Д. Генетические аспекты охраны генофонда и интродукции и акклиматизации растений. – Новосибирск: Визави, 1995. – 20 с.

Черевченко Т.М., Мороз П.А. Вклад академіка А. М. Гродзінського у розвиток теорії та практики інтродукції рослин і созології // Інтродукція рослин. – 2006. - № 4. - С.5 – 11.

Юрчак Л. Д. Алелопатія : ретроспективний погляд, сучасний стан та перспективи досліджень // Інтродукція рослин. - 2006. - № 4. – С. 12 – 23.

Callaway D. J. Magnolias. – London : B.T. Batsfogd L. T. D., 1994. – 260 p.

Dandy J. E. The сlassification of the Magnoliaceae // Newstett. Amer. Magndia Soc. – 1971. - Vol. 8. - № 1. - P.3-6.

Golovko E.A., Grakhov V.P., Moroz P.A., Ilienko A.A. Functions of phenolic compounds in allelopathy of higher plants and microorganisms // First World Congress on Allelopathy. A Science for the future.- Puero Real (Cadiz), Spain: SAI (Univ.of Cagiz), 1996. - P. 212.

Hardwick R. Functions of leaf fall // Nature. - 1986.- 324. - № 6097. - P. 258.

Rice E.L. Allelopathy.- 2nd ed. – London: Acad. press, 1984.- 422 p.

Willis R. Terminology and trends in allelopathy // Allelopathy J. – 1994. – 1, № 1. – P. 7-28.