Тема 4.2. Ринкова інфраструктура в національній економіці

1 Сутність, елементи та функції ринкової інфраструктури.

2 Фінансова система України.

3 Бюджетна система національної економіки.

4Податкова система та політика в національній економіці.

5 Основні елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури.

 

1 Сутність, елементи та функції ринкової інфраструктури.

 

Рыночная инфраструктура - это система предприятий и организаций, которые обеспечивают движение товаров и услуг, денег, ценных бумаг, рабочей силы.

Загальна ринкова інфраструктура є фундаментом для розвитку всієї національної економіки України.

Основними елементами спеціалізованої ринкової інфраструктури є:

1) біржі;

2) аукціони;

3) посередницькі фірми;

4) податкові інспекції;

5) рекламні агентства та засоби масової інформації;

6) страхові компанії;

7) торгові палати;

8) митна система;

10) професійні спілки.

11) комерційно-виставочні зали.

12) аудиторські фірми.

13)інвестиційні фонди.

Ринкова інфраструктура національної економіки виконує такі функції

• облегчение участникам рыночных отношений реализации их интересов;

• повышение оперативности и эффективности работы рыночных субъектов на

основе специализации отдельных субъектов экономики и видов деятельности;

• организационное оформление рыночных отношений;

• облегчение форм юридического и экономического контроля, государственного и общественного регулирования деловой практики;

• подготовка специалистов для эффективного функционирования рынка.

 

2 Фінансова система України

Фінансова система – сукупність різноманітних фондів фінансових ресурсів, що сконцентровані в розпорядженні держави та суб'єктів господарювання, для вико­нання покладених на них функцій, задоволення економічних і соціальних потреб.

Для забезпечення функціонування фінансової системи України та її найголовніших елементів від 1990-х pp. почали створюватися відповідне законодавство та органи управління.

Найважливішим нормативно-правовим актом, що визначає найзагальніші принципи функціонування фінансової систем и країни є Конституція України. У цьому документі у ст. 92 зазначено, що виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

До нормативно-правових актів, що регулюють діяльність вітчизняної фінансової системи також належать Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Митний та Цивільний кодекси, закони України "Про Державний бюджет України ", "Про місцеве самоврядування ", "Про систему оподаткування ", "Про Національний банк України ", "Про банки і банківську діяльність ", "Про цінні папери та фондовий ринок ", "Про страхування ", "Про інвестиційну діяльність " тощо, а також укази, постанови, накази та розпорядження відповідних органів виконавчої влади.

Упродовж 1990-2007 pp. створювалися органи управління та фінансові інститути, що забезпечують функціонування вітчизняної фінансової системи.

Сучасна фінансова система країни представлена органами управління нею, до яких можна зарахувати Міністерство фінансів України, Державну податкову службу України, Рахункову палату України, Державне казначейство України, Контрольно-ревізійну службу України, Державну митну службу України, Аудиторську палату України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України тощо, та фінансовими інститутами, такими як Національний банк України та комерційні банки, небанківські фінансові установи, фондові біржі та фондові торговельно-інформаційні системи, Національний депозитарій України та інше.

Рис. 1. Найважливіші елементи фінансової системи країни

 

Фінансова політика- це система заходів держави у сфері фінансів для забезпечення економічного і соціального розвитку країни.

Загальні засади фінансової політики визначає Президент України, законодавче і виконавче впровадження здійснюють Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.

До найактуальніших напрямів фінансової політики в Україні можна зарахувати:

- забезпечення дієвого контролю за формуванням і цільовим використанням фондів фінансових ресурсів, посилення відповідальності за фінансові правопорушення;

- оптимізація податкової системи через забезпечення стабіль­ності чинного законодавства;

- підвищення довіри з боку населення до фінансових інституцій та залучення грошових заощаджень домогосподарств у вітчиз­няну економіку;

- розвиток фінансового ринку та нових інструментів для акумулювання грошових коштів до фондів фінансових ресурсів.

 

3 Бюджетна система національної економіки.

Бюджет - система грошових відносин між державою та суб'єктами підприємницької діяль­ності, домогосподарствами та іншими економічними агентами, призначеного для забезпечення виконання державою покладених на неї функцій і завдань; основний фінансовий план держави.

Бюджетна система - об'єднання всіх ланок бюджету на єди­них принципах:

1) принцип єдності бюджету (передбачає існування єдиної мето­дики розрахунку доходів і видатків кожної ланки БС України). Цей принцип забезпечується єдиною базою бюджетної класи­фікації, формами документації, грошовою системою на тери­торії держави, соціально-економічною політикою, системою міжбюджетних відносин, системою правового забезпечення;

2) принцип повноти бюджету (повному відображенні всіх доходів і видатків);

3) принцип достовірності бюджету (передбачає застосування єдиних нормативів, стандартів і відображення звітних даних по відображенні бюджетів на основі документації про кінцеві касові операції);

4) принцип власності;

5) принцип наочності (передбачає відображення показників бюд­жетів у зв'язку з макроекономічними показниками);

6) принцип самостійності (передбачає самостійне нормування бюджетів різних ієрархічних рівнів, виходячи з їх можливостей і потреб).

 

Бюджетна політика - сукупність заходів держави з органі­зації та використання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Напрями бюджетної політики:

1) макроекономічна стабілізація, стримування інфляції;

2) реформування системи оподаткування в контексті стимулю­вання підприємницької діяльності та зменшення податкового тиску на суб'єкти підприємницької діяльності;

3) забезпечення економічного зростання і підвищення рівня розвитку економіки;

4) реформування міжбюджетних відносин у напрямі забезпечення
самостійності місцевих бюджетів;

5) оптимізація рівня бюджетного дефіциту, державного боргу, пошук джерел їх фінансування;

6) пошук додаткових джерел доходів бюджету.

 

Бюджетна політика може реалізовуватися за допомогою двох складових - бюджетної стратегії та бюджетної тактики.

Бюджетна стратегія - це довгостроковий курс бюджетної політики, а бюджетна тактика- методи реалізації бюд­жетної політики в короткотерміновому періоді часу.

 

4Податкова система та політика в національній економіці.

 

Податкова система – сукупність податків, зборів (обов'язкових платежів).

Податкова політика повинна забезпечити вирішення двоєдиного завдання. З одного боку - це встановлення оптимальних податків, які не стримуватимуть розвиток підприємництва, з іншого - забезпечення надходження до бюджету коштів, достатніх для задоволення державних потреб.

Принципи податкової політики

- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтрим­ки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму дохо­дів громадян та застосування диференційованого і прогресив­ного оподаткування громадян, які отримують високі і надвисокі доходи;

- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

- економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досяг­нення збалансованості витрат бюджет)' з його доходами;

- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

- компетенція - встановлення та скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законо­давства про оподаткування виключно Верховного Радою Укра­їни, Верховною радою автономної Республіки Крим і сільсь­кими, селищними, міськими радами;

- єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку, об'єкта оподаткування, джерела сплати, податкового періоду, ставок податку, строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг.

- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів. Залежно від періоду часу та характеру завдань, що підлягають розв'язанню, у структурі податкової політики можна виділити податкову стратегію та податкову тактику.

Класифікація податків - це систематизоване групування податків за однорідними ознаками.В сучасних економічних умовах податки класифікуються за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподат­кування,за способом стягнення, за характером використання, за рівнем державних структур, які впроваджують податки.

Прямі податки - це податки, які справляються з доходів або майна платника податку.

Непрямі податки - це податки на товари та послуги, які вста­новлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу.