Класифікація небезпеки речовин за степінню дії на організм людини.

П о к а з н и к	Норми для класу небезпеки

1.Гранично-допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м³	менше 0,1	0,1:1,0	1,1:10,0	більше 10
2.Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/г	менше 15	15:150	151:5000	більше5000
3.Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/г	менше 100	100:500	501:2500	більше 2500
4.Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м³	менше 500	500:5000	5001:	більше 50 000
5.Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (КМІО - КВИО)	більше300	300:30	29:3	менше 3
6.Зона гострої дії	менше 6	6,0:18,0	18,1:54,0	більше 54
7.Зона хронічної дії	більше 10	10,0:5,0	4,9:2,5	менше 2,5

3.3.2. Гранично-допустимі викиди.

Дамо два варіанти означення гранично-допустимих викидів (ГДВ) в атмосферне повітря .

ГДВ - це максимально допустима до викиду в атмосферне повітря кількість забруднюючих речовин даним джерелом забруднення за одиницю часу.([6] c.57).

ГДВ - це викид забруднюючих речовин в атмосферу, при якому забезпечується дотримання гігієнічних норм в повітрі населених пунктів у випадку найбільш несприятливих для розсіювання умов.([7] c.5)

Метою встановлення ГДВ для кожного джерела забруднення - є запобігання перевищенню концентрації забруднюючих речовин у повітрі населеного пункту, тобто попередження створення умов небезпечних для здоров'я населення. Кількісно ГДВ визначається як добуток коефіціента розбавлення Крзабруднюючої речовини (м³/с) на значення ГДК (мг/м³) цієї речовини, яка міститься в газі, який викидається в атмосферне повітря ([6] c.57):

ГДВ = К_Р∙ ГДК (5).

Під коефіцієнтом розбавлення розуміють об'єм чистого повітря, який необхідний для розбавлення викидуваної за 1 секунду кількості забруднюючої речовини до концентрації, яка допускається санітарними нормами (ГДК) .

ГДВ встановлюють для кожного стаціонарного джерела викидів забруднюючих речовин, а також для кожної моделі транспортних та інших пересувних засобів та установок. Cумарний ГДВ встановлюють для джерел нерганізованих викидів (склади, залізничні наливні естакади та ін.) та сукупності дрібних окремих джерел (вентиляційні ліхтарі і т.п.). Сумуючи ГДВ окремих джерел забруднення, встановлюють для підприємства чи об'єкта. Розрахунок ГДВ на стадії проектування об'єкту дозволяє передбачити необхідні міроприємства, які забезпечують необхідну чистоту атмосферного повітря.

Розрахунок ГДВ для діючих підприємств і об'єктів дозволяє визначити необхідність проведення міроприємств для зниження забруднень. Коли в повітрі населеного пункту концентрація шкідливих речовин перевищує ГДК, а необхідні значення ГДВ по причинах об'єктивного характеру не можуть бути досягнуті, здійснюють поетапне зниження викидів шкідливих речовин діючими об'єктами до значень, які забезпечують дотримання ГДК. В цьому випадку для кожного об'єкту встановлюють тимчасово узгоджені викиди забруднюючих речовин (ТУВ - ВСВ - російська абревіатура - временно согласованные выб-

росы) і планують міроприємства для їх зниження. Порядок та правила встановлення ГДВ визначені в ГОСТ 17.2.3.02-78.

При розрахунку ГДВ враховують розсіювання забруднюючих речовин від даного джерела і поступання в атмосферне повітря аналогічних речовин з інших джерел забруднення в даному районі.

Розсіювання викидів речовини залежить від ([6], с.58):

1.висоти труби (Н, [м]), через яку здійснюється викид,

2.секундного об'єму викидуваних газів (V, [м³/c]),

3.різниці температури викидуваної газової суміші та температури повітря (T),

4.умов вертикального та горизонтального розсіювання, які враховуються коефіцієнтом температурної стратифікації атмосфери (А),

5.швидкості осідання забруднюючих речовин, яка виражається без розмірним коефіцієнтом (F)

6.умов виходу газоповітряної суміші з труби, які визначаються безрозмірними коефіцієнтами (m, n).

При розрахунку ГДВ враховують фонову забруднюючої речовини (СФ), яка створюється іншими джерелами забруднення. ГДВ для високих одиноких джерел забруднення, які викидують нагріті гази, визначають за формулою:

(ГДК - С_Ф)Н² ³ V∆Т

ГДВ[г/с] = К_Р(ГДК - С_Ф) = ───────────────── (6)

AFmn

де СФ - фонова концентрація забруднюючої речовини, а всі інші величини вказані вище.

За розрахованим значенням ГДВ встановлюють допустимий добовий викид ([г/доба], [кг/доба]) та максимально допустиму концентрацію шкідливої речовини на виході з труби джерела забруднення ([г/м³]):

С_МД = ГДВ / V (7)

Максимально допустима концентрація - це параметр, який контролюється в процесі роботи об'єкта. Детально методика розрахунку розсіювання та ГДВ для джерел забруднення різних типів описана в літературі [15]. Проблема ГДВ та розрахунку розсіювання шкідливих речовин в повітрі розглядається також в літературі [16-21].

В тих випадках, коли в силу технічних причин неможливо систематично визначати фактичну концентрацію забруднюючої речовини на виході з труби, через яку здійснюється викид шкідливої речовини в атмосферу, застосовують розрахункові методи визначення кон-

центрації, наприклад, за матеріальним балансом. Встановлюють нормуючий показник витрати сировини, наприклад, для котельних установок ГДВП (гранично допустима витрата палива, [т/год])

ГДВП = 36 Н² ГДК - СФ ³Vг∆T (8)

М_nАF_m

де М_n - маса шкідливих речовин, які утворюються при спалюванні одиниці маси палива, [г/кг];

Vг - об'єм газоповітряної суміші, яка утворюється при спалюванні одиниці маси палива, [м³/кг].

Роботи по встановленню ГДВ для всіх підприємств та об'єктів населеного пункту проводяться одночасно під керівництвом головної організації, яка призначається для кожного населеного пункту.

Головна організація виконує наступні функції:

1. визначає перелік підприємств та об'єктів, викиди яких необхідно враховувати при встановленні ГДВ;

2. розглядає пропозиції міністерств та відомств по встановленню ГДВ для підлеглих підприємств;

3. розраховує забруднення атмосфери від всіх діючих та тих, що будуються (проектуються), підприємств та об'єктів;

4. затверджує ГДВ та ТУВ для кожного джерела викидів забруднюючих речовин;

5. розробляє комплексний план міроприємств для зниження викидів та оздоровлення атмосфери в цілому по населеному пункту.

ГДВ (ТУВ) повинні бути узгоджені з органами, які здійснюють контроль за охороною атмосферного повітря від забруднення. ГДВ для однотипних джерел забруднення, але розташованих в різних районах країни, можуть відрізнятися, так як їх встановлюють з врахуванням кліматичних умов, які впливають на розсіювання забруднюючої речовини. В міру удосконалення технології виробництва норми ГДВ періодично переглядаються і встановлюються більш жорсткі вимоги, що дозволить забезпечити чистоту атмосферного повітря в населених пунктах. ([6] c.55-60). Отже, ГДВ - це максимальний разовий [г/с] або річний [т/рік] викид.Це норматив, який встановлюється для кожного джерела викидів та підприємства в цілому. Максимально разовий та річний ГДВ від всіх джерел викидів повинен забезпечувати приземну концентрацію, яка не перевищує ГДК:

С_М+ С_Ф< ГДК , (9)

де С_M - приземна концентрація забруднювача, [мг/м³];

С_Ф- фонова концентрація забруднювача, [мг/м³].

Максимально разовий викид встановлюють по даному забруднювачу при найбільшій середньодобовій концентрації, визначеній за останні 2-3 роки. Викид підприємства в цілому знаходять як суму всіх викидів організованих джерел по кожному забруднювачу. Річний викид визначається розрахунковим шляхом за середньодобовими концентраціями при максимальному завантаженні підприємства. Тимчасово узгоджений викид (ТУВ) повинен періодично перезатверджуватися кожних 5 років з метою досягнення ГДВ.

Розробка норм ГДВ здійснюється наступним чином:

1. Головна відомча організація (ГВО) одержує від певного міністерства карту-схему району, де розташоване підприємство.

2. Міністерство дає дані по фоновому забруденню.

3. ГВО здійснює узгодження по вихідних даних з місцевими органами охорони природи та промислової санітарії.

4. ГВО здійснює розрахунок норм ГДВ або ТУВ:

а) проводиться розрахунок максимально разових та річних викидів з врахуванням розсіювання, в тому числі при найбільш несприятливих для розсіювання погодних умовах;

б) проводиться розрахунок розсіювання і приземних концентрацій для кожного забруднювача згідно ОНД-86 [15] або з допомогою затверджених комп'ютерних програм на основі результатів аналітичного контролю концентрації шкідливих речовин у викидах з

димових труб;

в) оцінюється можливий ГДВ в даних умовах;

г) розробляється комплекс заходів для зменшення викидів, якщо приземна концентрація вища за ГДК;

д) розробляється план поетапного зменшення викидів і розраховуються проміжні норми ТУВ.

3.4. Особливості повітря як об'єкту аналізу.

([4] c.20-21, 129-130)

Основним етапом визначення мікродомішок токсичних речовин у повітрі є якісний аналіз (ідентифікація компонентів забруднень повітря), який визначає правильність наступного кількісного аналізу домішок. Кількісний аналіз складу повітря охоплює широкий інтервал концентрацій (майже 6 порядків), якщо врахувати достатньо різні межі токсичності (які часто є адекватними до величини ГДК), а також концентрації шкідливих речовин, які дійсно мають місце в атмосфері та повітрі робочої зони промислових підприємств.Якщо для діоксиду вуглецю (СО₂), на практиці зустрічається і тому має інтерес інтервал від 10^-2 - 10^-1%, то для фтороводню (HF) - коцентрація 10-7% вже вважається небезпечною і повинна прийматися до уваги. В той ж час при визначенні в повітрі нереакційноздатних вуглеводнів С₃ - С₁₂ парафінового ряду (ГДК в повітрі робочої зони 100 мг/м³) не має змісту навіть в окремому визначенні цих відносно малотоксичних речовин і їх часто визначають сумарно, наприклад з допомогою полум'яно-іонізаційного детектора (ПІД) без хроматографічної колонки. ([4] c.129-130)

Аналіз забруднень повітря відноситься до найбільш складних задач аналітичної хімії, що зумовлюється наступними особливостями забруденого повітря як об'єкту аналізу:

1. В одній пробі можуть знаходитися одночасно сотні токсичних домішок органічних та неорганічних сполук різних класів.

2. Концентрації токсичних речовин, які попадають з різних джерел в атмосферу та повітря робочої зони, знаходяться на рівні слідових кількостей або мікродомішок, тобто в інтервалі 10^-4 - 10^-7% і нижче.

3. Повітря - це нестійка система, склад якої постійно змінюється (наявність вологи, кисню, фотохімічні реакції, зміна метеорологічних умов).

Ці особливості забрудненого повітря зумовлюють певні вимоги до кожної з стадій аналітичного процесу повітря:

1.Одержати представницьку та добре відтворювану пробу повітря.

2.Концентрування аналізованих домішок - степінь вилучення забрудників з повітря повинна складати не менше 75 відсотків.

3.Забезпечити незмінність складу проби при транспортуванні в лабораторію.

4.Забезпечити практично повне вилучення забрудників з концентраційної ловушки.

5.Селективне та достовірне виявлення забрудників в присутності значної кількості інших домішок ставить особливі вимоги до роздільчої здатності приладів та селективних високочутливих детектуючих систем. Прикладом таких систем, майже ідеальних для аналізу повітря на вміст певних компонентів, можуть бути:

- газова хроматографія на капілярних колонках з мас-спектрометричною детекцією та ідентифікацією для аналізу органічних сполук [47];

- атомно-абсорбційна спектроскопія з електротермічною в графітовій печі [42, 44] або полум'яною [42, 43] атомізацією, чи атомно-емісійна спектрометрія аналіз з індуктивно-зв'язаною плазмою [45] для аналізу металів.

3.5. Найбільш розповсюджені методи аналізу забруднювачів повітря

([4] c.21-23)

Методи контролю, які використовуються для характеристики виробничого та атмосферного повітря, повинні відповідати вимогам:

1. ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования";

2. ГОСТ 12.1.016-79 "ССБТ. Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ";

3. ГОСТ 17.2.4.04-81 ОПА "Общие требования к методам определения загрязняющих в воздухе населенных мест";

4. Методические указания. Контроль содержания вредных веществ в воздухе рабочей зоны.- М.: Минздрав СССР. - 1985.- 17 с.

ПОВІТРЯ РОБОЧОї ЗОНИ ([22] c.6).

Згідно цим вимогам метод вимірювання концентрацій шкідливих речовин в повітрі робочої зони повинен забезпечувати визначення речовин на рівні - 0,5 ГДК_М.Р. в присутності супутніх домішок з сумарною похибкою, яка не перевищує± 25 відсотків. При цьому передбачається тривалість відбору проб, яка не перевищує:

* 15 хвилин при визначенні - ГДК_М.Р. та ОБРВ;

* 8 годин (робоча зміна) або 75 відсотків робочого часу при визначенні - середньо-змінних ГДК.

АТМОСФЕРНЕ ПОВIТРЯ ([22] c.6).

При дослідженні атмосферних забруднень метод вимірювання концентрацій шкідливих речовин повинен забезпечувати визначення на рівні - 0,8 ГДК_М.Р.з сумарною похибкою ± 25 відсотків і відбором проби повітря тривалістю:

* 20-30 хвилин при визначенні - максимально разової концентрації;

* 24 години (круглодобового відбору проби) при визначенні середньодобової концентрації.

Методи визначення шкідливих речовин в повітрі робочої зони та в атмосфері затверджуються Міністерством охорони здоров'я.([22] c.6, [23] c.8).

Cанітарно-хімічному контролю повітряного середовища підприємств хімічної промисловості та атмосфери населених пунктів присвячені монографії [28-31].

Найбільш часто для аналізу відповідних забруднень повітря використовують наступні методи ([4] c.21-23):

Метод	Забрудник	Література
1.Газова хроматографія(ГХ)та ГХ для аналізу рівноважної парової фази (ПАФ – паро-фазовий аналіз)	леткі сполуки	[32-36] [68-71]
2.Високомолекулярна рідинна хроматографія	ПАВ, ПХБ, пестициди, висококиплячі сполуки	[37 - 41]
3.Молекулярна абсорбційна спектроскопія традиційний метод існує багато методик	УФ-,видима, ІЧ-області	[28, 85]
4. Атомно-абсорбційний аналіз	Метали,зокрема ртуть	[42-44]
5.Іонна хроматографія	Неорганічні аніони	[46, 47]
6. Електрохімічні методи: -полярографія -потенціометрія з іонселективними електродами	Важкі метали, органічні сполуки Сполуки фтору,неорганічні аніони(зокрема нітрат)	[48,52,53] [53 - 56]
7.Хромато-масспектрометометрія з капілярними колонками	Леткі сполуки	[57 - 67]
8.Атомно-емісійна спектроскопія з індуктивно зв’язаною плазмою	метали	[45]
9. Каталітичні методи	Слідові кількості різних сполук	[49 – 51]

Коротко про методи аналізу забруднень повітря дивись [24] c.589-618. Часто використовуються гібридні методи (сполучення кількох методів), які будуть розглянуті в цьому курсі стосовно конкретних ситуацій.

Більшість сучасних методів вимірювання радіоактивності грунтується на використанні сцинтиляційних лічильників з попереднім концентруванням радіоактивних твердих забруднюючих речовин на переважно мембранних фільтрах. ([24] c.615-618).

Крім того, при вивченні курсу рекомендується також використовувати літературу [72-83], яка є доступною в Ресурсному центрі екологічних технологій при Західному центрі Українського відділення Всесвітньої лабораторії.

4. Рекомендована література до 1-ї лекції.

1.Химическая промышленность и охрана окружающей среды/ И.И.Даценко, О.С.Банах, Р.И.Баранский.- Киев: Вища школа.-1986.-176с.

2.Охрана окружающей среды / А.М.Владимиров, Ю.И.Ляхин, Л.Т.Матвеев, В.Г.Орлов.- Ленинград: Гидрометеоиздат.- 1991. - 424 с.

3.Кузнецов И.Е., Троицкая Т.М. Защита воздушного басейна от загрязнения вредными веществами химических предприятий.- Москва: "Химия".- 1979.- 344 с.

4.Методы анализа загрязнений воздуха./ Другов Ю.С., Беликов А.Б., Дьякова Г.А.,Тульчинский В.М.- Москва:"Химия".-1984.- 384 с.

5.Лейте В. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте.- Пер. с нем.- Под ред. А.П. Коузова.- Ленинград:"Химия".- 1980.- 344с.

6.Путилов А.В., Копреев А.А., Петрухин Н.В. Охрана окружающей среды: Учеб. пособие для техникумов.- Москва:"Химия".-1991.-224 с.

7.Грушко Я.М. Вредные органические соединения в промышленных выбросах в атмосферу. Справочник.- Ленинград:"Химия".- 1986.- 207 с.

8.Грушко Я.М. Вредные неорганические соединения в промышленных выбросах в атмосферу. Справ. изд.- Ленинград:"Химия".- 1987.- 192 с.

9.Справочник помощника санитарного врача и помощника эпидемиолога/ Под ред. Д.П.Никитина, А.И.Заиченко.- изд. 2-е перераб. и доп.- Москва:"Медицина".- 1990.- 512 с.

10.Вредные химические вещества. Неорганические соединения елементов I -IV групп: Справ. изд./ А.Л. Бандман, Г.А. Гудзовский, Л.С. Дубейковская и др.; Под. ред. В.А. Филова и др.- Ленинград:"Химия".- 1988. - 512 с.

11.Вредные химические вещества. Неорганические соединения елементов V -VIII групп: Справ. изд./ А.Л. Бандман, Н.Л. Волкова, Т.Д. Грехова и др.; Под. ред. В.А. Филова и др.- Ленинград: "Химия".- 1989.-592 с.

12.Вредные вещества в промышленности. Неорганические и элементоорганические соединения: Справочник/ Под общ. ред. Н.В. Лазарева и И.Д. Тадаскиной.- 7-е изд.- Ленинград:"Химия".- 1977.- 608 с.

13.Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно-допустимые концентрации химических веществ в окружающей среде. Справочник.- Ленинград: "Химия".- 1985.- 528 с.

14.Беспамятнов Г.П., Богушевская К.К. и др. Предельно-допустимые концентрации вредных веществ в воздухе и воде. Справочное пособие для выбора и гигиенической оценки методов обезвреживания промышленных отходов.- Изд. 2-е, перераб. и доп.- Ленинград: "Химия".- 1975.- 456 с.

15.Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86. Ленинград, "Гидрометеоиздат", 1987.- 94 с.

16.Допустимые выбросы радиоактивных и химических веществ в атмосферу.- Теверовский Е.Н., Артемова Н.Е., Бондарев А.А. и др.; Под общ. ред. Теверовского Е.Н. и Терновского И.А.; Предисловие Израэля Ю.А.- Изд. 3-е, перераб. и доп.- Москва:"Энергоатомиздат".- 1985.- 216 с.

17.Допустимые выбросы радиоактивных и вредных химических веществ в приземный слой атмосферы.- Артемова Н.Е., Бондарев А.А., Карпов В.И. и др.; Под общ. ред. Теверовского Е.Н. и Терновского И.А.;Предисловие Израэля Ю.А.- Москва:"Атомиздат".-1980.-237 с.

18.Гусев Н.Г., Беляев В.А. Радиоактивные выбросы в биосфере: Справочник.- 2-е изд., перераб. и доп.- Москва:"Энергоатомиздат".- 1991.- 256 с.

19.Волков Э.П. Контроль загазованости атмосферы выбросами ТЭС.-Москва:"Энергоатомиздат".- 1986.- 256 с.

20.Perkins H.C. Air Pollution.- McGraw-Hill, Inc.- 1974.- 407 p.

21.Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе.- Справ. изд.- Москва:"Химия"- 1991.- 368 с.

22.Муравьева С.И., Казнина Н.И. Прохорова Е.К. Справочник по контролю вредных веществ в воздухе: Справ. изд.- Москва:"Химия".- 1988.- 320 с.

23.Руководство по контролю вредных веществ в воздухе рабочей зоны: Справ. изд./С.И.Муравьева, М.И.Буковский, Е.К.Прохорова и др.- Москва:"Химия".- 1991.- 368 с.

24.Химия окружающей среды.- Под ред. Дж. О. М. Бокриса. - Пер. с англ./ Под ред. А.П. Цыганкова.- Москва:"Химия".- 1982.- 672 с.

25.Охрана труда в химической промышленности / Г.В. Макаров, А.Я. Васин, Л.К. Маринина, П.И. Софинский, В.А. Старобинский, Н.И. Торопов.- Москва:"Химия".- 1989.- 496 с.

26.Каспаров А.А. Гигиена труда: Учебник.- Москва:"Медицина".- 1988.- 352 с.

27.Бурдіян Б.Г., Дерев'янко В.О., Кривульченко А.І. Навколишнє середовище та його охорона.- Київ:"Вища школа".- 1993.- 227 с.

28.Муравьева С.И. и др. Санитарно-химический контроль воздуха химических предприятий.- Москва:"Медицина".- 1982.

29.Манита Д.М. и др. Современные методы определения атмосферных загрязнений населенных мест.- Москва:"Медицина".- 1980.

30.Руководящий документ. Руководство по контролю загрязнений атмосферы.- РД 52.04.186-89.- Государственный комитет СССР по гидрометеорологии .- Министерство здравохранения СССР. - Москва.- 1991.

31.Аранович Г.И., Коршунов Ю.Н., Ляликов Ю.С. Справочник по физико-химическим методам исследования обьектов окружающей среды. - Ленинград:"Судостроение".- 1979. - 647с.

32.Гроб Р.Л. Хроматографический анализ окружающей среды.- Пер с англ./ Под ред. В.Г. Березкина.- Москва:"Химия".-1979.- 606 с.

33.Другов Ю.С., Березкин В.Г. Газохроматографический анализ загрязненного воздуха.- Москва:"Химия".- 1981.- 254 с.

34.Березкин В.Г., Татаринский В.С. Газохроматографические методы анализа примесей.- Москва:"Наука".- 1970.- 230 с.

35.Яворовская С.Фазовая хроматография - метод определения вредных веществ в воздухе и биологических средах. - Москва: "Медицина".- 1972.- 206 с.

36.Уотсон Дж. Методы-спутники в газовой хроматографии.- Под ред. Э.С. Этре: Пер. с англ. под ред. В.Г. Березкина. - Москва: "Наука".- 1978.- 224 с.

37.Стыскин Е.Л., Ициксон Л.Б., Брауде Е.В. Практическая высокоэффективная жидкостная хроматография. - Москва:"Химия".-1986.- 288 с.

38.Высокоэффективная жидкостная хроматография в биохимии: Пер. с англ. / Под ред. А.Хеншен и др. - Москва:"Мир".- 1988. - 688 с.

39.Введение в микромасштабную высокоэффективную жидкостную хроматографию: Пер. с англ./ Под ред. Д.Иши.- Москва:"Мир".- 1991.- 240 с.

40.Беленький Б.Г., Ганкина Э.С., Мальцева В.Г. Капилярная жидкостная хроматография.- Ленинград:"Наука".- 1987.- 207 с.

41.Высокоэфективная тонкослойная хроматография./Кайзер Р.Е.,Блом Ж., Халпаап Х. и др.] Ред. Златкис А., Кайзер Р./ Пер. с англ. Бочкова А.С.Под ред.В.Г.Березкина.-Москва:"Мир".- 1979.-245 с.

42.Хайвезов И., Цалев Д. Атомно-абсорбционный анализ.- Пер. с болг. Г.А.Шейниной/ Под ред. С.З. Яковлевой.- Ленинград: "Химия".- 1983. - 144 с.- София, 1980.

43.Прайс В. Аналитическая атомно-абсорбционная спектроскопия. Москва:"Мир".- 1976.

44.Fuller C.W. Electrothermal Atomization for Atomic Absorption Spectroscopy.- The Chemical Society: London. - 1978.

45.Thompson M., Walsh J.M. Inductively Coupled Plasma Spectrometry, Blackie: London, 1983.

46.Фритц Дж., Гьерде Д., Полонд К. Ионная хроматография: Пер. с англ.- Москва:"Мир".- 1984. - 224 с.

47.Шпигун О.А., Золотов Ю.А. Ионная хроматография и ее применение в анализе вод. - Москва: Изд-во МГУ, 1990. - 199 с.

48.Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ: Пер с англ.- Москва:"Мир", 1987 - 429 с.

49.Мюллер Х., Отто М., Вернер Г. Каталитические методы в следовом анализе.- Пер. с нем. Лампеки Я.Д.; Под ред. Яцимирского К.Б.- Москва:"Мир".- 1983.- 195 с.

50.Крейнгольд С.У. Каталиметрия в анализе реактивов и веществ особой чистоты.- Москва:"Химия".- 1983.- 189 с.

51.Перес-Бендито Д., Сильва М. Кинетические методы в аналитической химии.- Пер. с англ.Прохорова Г.В.,Плетнева И.В.- Москва:"Мир". -1991.-395 с. -С.219-292. С.344-349.

52.Вольтамперометрия органических и неорганических соединений.- Под. ред. П.К. Агасян, С.И. Жданов.- Москва:"Наука".- 1985. - 248 с.- (С.101-110).

53.Электроаналитические методы в контроле окружающей среды.- Р. Кальвода, Я. Зыка, К.Штулик и др.- Пер с англ. Под ред. Е.Я. Неймана.- Москва:"Химия".-1990.- 240 с.

54.Справочное руководство по применению ионоселективных электродов.- Пер. с англ.- Москва:"Мир".-1986.- 231 с.

55.Никольский Б.П., Матерова Е.А. Ионоселективные електроды.- Ленинград:"Химия".- 1980.- 240 с.

56.Ионометрия в неорганическом анализе /Демина Л.А.,Краснова Н.Б. Юрищева Б.С., Чупахин М.С.- Москва:"Химия".- 1991.- 192 с.

57.Пецев Н.,Коцев Н. Справочник по газовой хроматографии Пер с болг.- Москва:"Мир".-1987.- 260 с.

58.Дженнингс В., Рапп А. Подготовка образцов для газохроматографического анализа: Пер с англ.- Москва:"Мир".-1986.- 115 с.

59.Тесаржик Карел, Комарек Карел. Капилярные колонки в газовой хроматографии.- Пер. с чеш. М.М. Гофмана/ Под ред. В.Г. Березкина. - Москва:"Мир".- 1987. - 222 с.

60.Дженнингс В. Газовая хроматография на стеклянных капилярных колонках.- Москва: "Мир".- 1980. - 232 с.

61.Руденко Б.А. Капилярная хроматография. - Москва:"Наука".- 1978.- 221 с.

62.Высокоэффективная газовая хроматография./ Под. ред. Хайвера К. - Пер с англ. - Москва:"Мир".- 1992.

63.Исидоров И.А., Зенкевич И.Г. Хромато-масс-спектрометрическое определение следов органических веществ в атмосфере.- Москва: "Наука".- 1982.- 136 с.

64.Хмельницкий Р.А., Бродский Е.С. Хромато-масс-спектрометрия (Методы аналитической химии).- Москва:"Химия".-1984.-216 с.-С.140.

65.Хмельницкий Р.А., Бродский Е.С. Масс-спектрометрия загрязнений окружающей среды. - Москва: Химия. 1990. - 184 с.

66.Карасек Ф., Клемент Р. Введение в хромато-масс-спектрометрию.- Пер. с англ.Ревельского И.А., Яшина Ю.С.- Москва:"Мир".- 1993.- 237 с.

67.McFadden W. Techniques of combined gas chromatography/mass spectrometry.- New York, London, Sydney, Toronto.- 1973.

68.Березкин В.Г., Логинова В.Д., Панков А.Г., Ягодевский В.Д. роматораспределительный метод.- М.:"Наука".- 1976.

69.Хахенберг Х., Шмидт А. Газохроматографический анализ равновесной паровой фазы.- М.:"Мир".- 1979.- 160 с.

70.Витенберг А.Г., Иоффе Б.В. Газовая екстракция в хроматографическом анализе.- Л.:"Химия".- 1982. - 280 с.

71.Applied headspace gas chromatography (ed. by B.Kolb).- London/Philadelphia/Rheine: Heyden & Son.- 1980.

72.Skoog Douglas A. Principles of Instrumental Analysis.- Stanford University.- 3rd Ed.- 1985.- 879 p.- A_48.- I_20. - Saunders Golden Sunburst Series.

73.Skoog Douglas A., West Donald M., Holler F. James Analytical Chemistry // 6th Ed.- 1992.- 892 p.- A_61.- I_23.

74.Standard Methods for the Examination of Water and Wastewater // Eaton Andrew D., Clesceri Lenore S., Greenberg Arnold E. /

Washington: "American Public Health Association".- 19th Edition. - 1995.- 1157 p.

75.Сarley R.J., Liu Shili. Environmental Sampling Design & Collection.(Short Course Manual) - June, 1995.- Environmental Research Institute (University of Connecticut, USA)- 1995.- 52p.

76.Сarley Robert J., Liu Shili. Environmental Instrumental Analysis.(Short Course Manual) - June, 1995.- Environmental Research Institute (University of Connecticut, USA)- 1995.- 265 p.

77.Сarley Robert J., Liu Shili. Environmental Data Validation & Analysis.(Short Course Manual) - June, 1995.- Environmental Research Institute (University of Connecticut, USA)-1995.-84p.

78.Green Mark J. A Practical Guide to Analytical Method Validation.// Analytical Chemistry.- 1996.- (68) - p.305A-309A.

79.Chemical Analysis of Ecological Materials.// Edited by Allen Stewart E.// 2nd Ed.- Blackwell Scientific Publications. -

1989.- 368 p.

80.Environmental Chemical Analysis. // Marr Iain L., Cresser Malcolm S. // International Textbook Company - Blackie & Son Ltd. - 1st Published.- 1983.- 258 p.

81.Nuclear Environmental Chemical Analysis. // Tolggessy Juraj, Klehr Edwin H.// Ellis Horwood Limited Publishers, John Wiley & Sons - 1st Published.- 1987.- 185 p.

82.Szeczepaniak W. Metody instrumentalne w analizie chemicznej.- Wydawnictwo naukowe PWN. - Warszawa.- 1996. - 420 s.

83.Namiesnik J., Lukasiak J., Jamrogiewicz Z. Pobieranie probek srodowiskowych do analizy.-Wydawnictwo naukowe PWN.- Warszawa. - 1995. - 278 s.

84.Graedel T.E. Chemical compounds in the atmosphere.- New-York.- Acad. Press.- 1978.

85.Набиванець Б.Й., Сухан В.В., Калабіна Л.В. Аналітична хімія природного середовища.- Київ:"Либідь".- 1996.- 304 с.

5. Додаток.

Стандартизація в галузі об'єктів навколишнього середовища.

Вода питтєвая.

Н08 - с.306 - [2]

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 2761-84 Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. Гигиенические, технические требования и правила выбора. (вместо ГОСТ 17.1.3.03-77)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 2874-82 Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.

Н09 - с.307 - [2]

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 3351-74 Вода питьевая. Методы определения вкуса, запаха, цветности и мутности.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4011-72 Вода питьевая. Методы измерения массовой концентрации общего железа.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4151-72 Вода питьевая. Метод определения общей жесткости.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4152-81 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации мышьяка.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4192-82 Вода питьевая. Методы определения минеральных азотсодержащих веществ.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4245-72 Вода питьевая. Методы определения содержания хлоридов.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4386-81 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации фтора.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4388-72 Вода питьевая. Методы определения массовой концентрации меди.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4389-72 Вода питьевая. Методы определения содержания сульфатов.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4974-72 Вода питьевая. Методы определения содержания марганца.

Н09 - с.308 - [2]

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18164-72 Вода питьевая. Метод определения содержания сухого остатка.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18165-81 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации алюминия. (вместо ГОСТ 18165-72)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18190-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного активного хлора.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18293-72 Вода питьевая. Методы определения содержания свинца, цинка, серебра. (вместо ГОСТ 4387-48, ГОСТ 4614-49)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18294-81 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации бериллия. (вместо ГОСТ 18294-72)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18301-72 Вода питьевая. Методы определения содержания остаточного озона.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18308-72 Вода питьевая. Метод определения содержания молибдена.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18309-72 Вода питьевая. Метод определения содержания полифосфатов.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18826-73 Вода питьевая. Методы определения содержания нитратов. (вместо ГОСТ 4192-48 в части нитратов)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18921-73 Вода питьевая. Метод определения содержания урана.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 18963-73 Вода питьевая. Методы санитарно-бактериологического анализа.(вместо ГОСТ 5215-50, ГОСТ 5216-50)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 19355-85 Вода питьевая. Методы определения содержания полиакриламида. (вместо ГОСТ 19355-74)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 19413-81 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации селена. (вместо ГОСТ 19413-74)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 23950-80 Вода питьевая. Метод определения массовой концентрации стронция.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 24481-80 Вода питьевая. Отбор проб. (вместо ГОСТ 4979-49 в части отбора проб питьевой воды).

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 4979-49 Вода хозяйственно-питьевого и промышленного водоснабжения. Методы химического анализа. Отбор, хранение и транспортирование проб.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 24849-81 Вода питьевая. Полевые методы санитарно микробиологического анализа.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 24902-81 Вода хозяйственно-питьевого назначения. Общие требования к полевым методам анализа.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

0-0

ГОСТ 17.0.0.01-76 Система стандартов в области охраны природы и (СТ СЭВ 1364-78) улучшения использования природных ресурсов. Т 58 Основные положения.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.0.0.02-79 Охрана природы. Метрологическое обеспечение контроля загрязнения атмосферы, поверхностных вод и почвы. Т 58 Основные положения.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1-1

ГОСТ 17.1.1.02-77 Охрана природы. Гидросфера. Классификация водных объектов. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.1.03-86 Охрана природы. Гидросфера. Классификация (СТ СЭВ 5182-85) водопользований. (вместо ГОСТ 17.1.1.03-78)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.1.04-80 Охрана природы. Гидросфера. Классификация подземных вод по целям водопользования. Т 58 [3], c.55.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1-3

ГОСТ 17.1.3.01-76 Охрана природы. Гидросфера. Правила охраны водных объектов при лесосплаве.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.04-82 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 3077-81) к охране поверхностных и подземных вод от загрязнения пестицидами.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.05-82 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 3078-81) к охране поверхностных и подземных вод от загрязнения нефтью и нефтепродуктами.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.06-82 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 3079-81) к охране подземных вод.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.08-82 Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества морских вод.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.10-83 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 3545-82) к охране поверхностных вод от загрязнения нефтью и нефтепродуктами при транспортиро вании по трубопроводу.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.11-84 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 4035-83) к охране поверхностных и подземных вод от загрязнения минеральными удобрениями.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.12-86 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования охраны вод от загрязнения при бурении и добыче нефти и газа на суше.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.3.13-86 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования (СТ СЭВ 4468-84) к охране поверхностных вод от загрязнения.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1-4

ГОСТ 17.1.4.01-80 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к методам определения нефтепродуктов в природных и сточных водах.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

1-5

ГОСТ 17.1.5.02-80 Охрана природы. Гидросфера. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.1.5.05-85 Охрана природы. Гидросфера. Общиее требования к отбору проб поверхностных и морских вод, льда и атмосферных осадков.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2-1

ГОСТ 17.2.1.01-76 (*) Охрана природы. Атмосфера. Классификация СТ СЭВ 1366-78) выбросов по составу. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.1.02-76 (*) Охрана природы. Атмосфера. Термины и (СТ СЭВ 1365-78) определения выбросов двигателей автомобилей, тракторов, самоходных сельскохозяйс твенных и строительно-дорожных машин. [3], c.4 Т 00

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.1.03-84 Охрана природы. Атмосфера. Термины и определения контроля загрязнения. Т 00 [3], c.4

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.1.04-77 (*) Охрана природы. Атмосфера. Источники и (СТ СЭВ 3403-81)метеорологические факторы загрязнения, промышленные выбросы. Термины и определения. Т 00 [3], c.4

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2-2

ГОСТ 17.2.2.01-84 Охрана природы. Атмосфера. Дизели автомобильные. Дымность отработавших газов.Нормы и методы измерений.Д 29 [2], c.21 (вместо ГОСТ 19025-73)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.2.02-86 Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерения дымности отработанных газов тракторных и комбайновых дизелей. Т 58 [3], c.56

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.2.03-87 Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерения содержания окиси углерода и углеводородов в отработанных газах автомобилей с бензиновыми двигателями. Требования безопасности.(вместо ГОСТ 17.2.2.03-77) Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.2.04-86 Охрана природы. Атмосфера. Двигатели газо-турбинные самолётов гражданской авиации. Нормы и методы определения выбросов загрязняющих веществ. Д 14 [2], c.12

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.2.05-86 Охрана природы. Атмосфера. Нормы и методы измерения выбросов вредных веществ с отработавшими газами тракторных и комбайновых дизелей. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2-3

ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контро ля качества воздуха населенных пунктов. Т 58 (вместо ГОСТ 17.2.3.01-77) (СТ СЭВ 1925-79)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2-4

ГОСТ 17.2.4.01-80 (*)Охрана природы. Атмосфера. Метод определения величины каплеуноса после мокрых пылегазоочистных аппаратов. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.4.02-81 Охрана природы. Атмосфера. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ. (СТ СЭВ 2598-80) Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.4.03-81 Охрана природы. Атмосфера. Индофенольный метод определения аммиака.Т 58(СТ СЭВ 2599-80)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.4.04-82 Охрана природы. Атмосфера. Нормирование внешних шумовых характеристик судов внутреннего и прибрежного плавания. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.4.06-90 Охрана природы. Атмосфера. Методы определения скорости и расхода газопылевых потоков, отходящих от стационарных источников загрязнения. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2-6

ГОСТ 17.2.6.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Приборы для отбора проб воздуха населённых пунктов.Общие технические требования. (вместо ГОСТ 17.2.6.01-80) Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.2.6.02-85(*)(СТ СЭВ 5172-85) Охрана природы. Атмосфера. Газоанализаторы

автоматические для контроля загрязнения атмосферы. Общие технические требования. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4-1

ГОСТ 17.4.1.02-83 Охрана природы. Почвы. Классификация химических веществ для контроля загрязнения. Т 58 [3], c.56.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4-2

ГОСТ 17.4.2.01-81 (СТ СЭВ 4470-84) Охрана природы. Почвы. Номенклатура пока зателей санитарного состояния. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.2.02-83 Охрана природы. Почвы. Номенклатура показателей пригодности нарушенного плодородного слоя почв для землевания. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.2.03-86 Охрана природы. Почвы. Паспорт почв. (СТ СЭВ 5299-85) Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4-3

ГОСТ 17.4.3.01-83 (СТ СЭВ 3847-82) Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.3.02-85 (СТ СЭВ 4471-84) Охрана природы. Почвы. Требования к ох ране плодородного слоя почвы при производстве земляных работ. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.3.03-85 (СТ СЭВ 4469-84) Охрана природы. Почвы. Общие требования к

методам определения загрязняющих веществ. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.3.04-85 Охрана природы. Почвы. Общие требования к контролю и охране от загрязнения. Т 58 [3], c.56.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.3.05-86 (СТ СЭВ 5297-85) Охрана природы. Почвы. Требования к сточным водам и их осадкам для орошения и удобрения. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.3.06-86(СТ СЭВ 5301-85) Охрана природы. Почвы. Общие требования к класссификации почв по влиянию на них химических загрязняющих веществ. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

4-4

ГОСТ 17.4.4.01-84 Охрана природы. Почвы. Метод определения катионного обмена.

Т 58 [3], c.57.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.4.02-84 Охрана природы. Почвы. Метод отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.4.4.03-86 (СТ СЭВ 5300-85) Охрана природы. Почвы. Метод определения

потенциальной опасности эрозии под действием дождей. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5-1

ГОСТ 17.5.1.01-83 (СТ СЭВ 3848-82) Охрана природы. Рекультивация земель.Термины и определения. Т 00 [3], c.4. (вместо ГОСТ 17.5.1.01-78)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.1.02-85 Охрана природы. Земли. Классификация нарушенных земель для рекультивации. Т 58 [3], c.57 (вместо ГОСТ 17.5.1.02-78)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.1.03-86 Охрана природы. Земли. Классификация вскрышных и вмещающих пород для биологической рекультивации земель. (вместо ГОСТ 17.5.1.03-78) Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.1.04-80 Охрана природы. Земли. Классификация землепользования.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.1.06-84 Охрана природы. Земли. Классификация малопродуктивных угодий для землевания. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5-3

ГОСТ 17.5.3.01-78 (*)Охрана природы. Земли. Состав и размер зеленых зон городов. -

Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.3.02-90 Охрана природы. Земли. Нормы выделения на землях государственного лесного фонда защитных полос лесов вдоль железных и автомобильных дорог. Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.3.03-80 Охрана природы. Земли. Общие требования к гидролесомелиорации.

Т 58

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.3.04-83 (СТ СЭВ 5302-85) Охрана природы. Земли. Общие требования

к рекультивации земель. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.3.05-84 Охрана природы. Рекультивация земель.Общие требования к землеванию. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.3.06-85 Охрана природы. Земли. Требования к определению норм снятия плодородного слоя почвы при производстве земляных работ. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

5-4

ГОСТ 17.5.4.01-84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод определения рН водной вытяжки вскрышных и вмещающих пород. Т 58

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.5.4.02-84 Охрана природы. Рекультивация земель. Метод измерения и расчета суммы токсичных солей во вскрышных и вмещающих породах.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

6-1

ГОСТ 17.6.1.01-83 Охрана природы. Охрана и защита лесов. Термины и определения.

Т 00 [3], c.4.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

6-3

ГОСТ 17.6.3.01-78 Охрана природы. Флора. Охрана и рациональное использование лесов, зеленых зон городов. Общие требования. Т 58 [3], c.57.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

8-1

ГОСТ 17.8.1.01-86 (СТ СЭВ 5303-85) Охрана природы. Ландшафты. Термины и определения. Т 00 [3], c.4 (вместо ГОСТ 17.8.1.01-80)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 17.8.1.02-88 (СТ СЭВ 6005-87) Охрана природы. Ландшафты. Классификация.

Т 58 [3], c.57.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.4.075-79 (ССБТ) Средства индивидуальной защиты органов дыхания. Метод определения содержания СО₂ и О₂ во вдыхаемой смеси. Т 58 [3], c.51.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.005-88 (ССБТ) Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху робочей зоны. Т 58 [3], c.41. - Взамен ГОСТ 12.1.005-76.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.007-76 (ССБТ) Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности. Т 58 [3], c.41.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.014-84 (ССБТ) Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками. - Взамен ГОСТ 12.1.014-79. Т 58 [3], c.41.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ГОСТ 12.1.016-79 (ССБТ) Воздух рабочей зоны. Требования к методикам измерения концентраций вредных веществ. Т 58 [3], c.41.

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Державні стандарти України в галузі екології

станом на 1 січня 1995 р згідно [4].

ДСТУ 2867-94 - Шум. Методи оцінювання виробничого шумонавантаження. Загальні вимоги. ([4], Т.1, с.107)

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДСТУ 2881-94 Екологія мікроорганізмів. Терміни та визначення. ([4], Т.1, с.104).

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П6.Прилади для визначення складу, будови та властивостей речовин.

П6.3.Прилади для визначення складу і властивостей газових

середовищ та рідин. ([4], Т.1, с.86)

ДСТУ 2501-94 Аналізатори газів для контролю викидів транспортних засобів. Загальні технічні вимоги та методивипробувань.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДСТУ 2603-94 Аналізатори газів для контролю викидів промислових підприємств. Загальні технічні вимоги та методи випробувань.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДСТУ 2605-94 Аналізатори газів. Шлангові та нарізні з'єднання. Основні параметри та приєднювальні розміри.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДСТУ 2607-94 Системи вимірювальні газоаналітичні. Загальні технічні вимоги.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ДСТУ 2608-94 Аналізатори газів для контролю атмосфери. Загальні технічні вимоги і методи випробувань.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------Т58 Система стандартів у сфері охорони природи та дбайливого використання природних ресурсів, безпеки праці, наукової організації праці ([4], Т.1) .

ДСТУ 2195-93 Єдина система стандартів у галузі охорони навколишнього середовища та раціонального використання ресурсів. Технічний паспорт відходу. Склад, вміст, викладення та правила внесення змін. (ГОСТ 17.0.0.05-93)

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Л і т е р а т у р а.

1.ГОСТы. Государственные стандарты СССР. Указатель на 1 января 1990 года. - Том.1.- Москва: Издательство стандартов.- 1990. - 349 с.

2.ГОСТы. Государственные стандарты СССР. Указатель на 1 января 1988 года. - Том.2.- Москва: Издательство стандартов.- 1988.- 447 с.

3.ГОСТы. Государственные стандарты СССР. Указатель на 1 января 1990 года. - Том.3.- Москва: Издательство стандартов.- 1990.- 313 с.

4.Держстандарт України. Каталог нормативних документів (станом на 1 січня 1995 р.)- Том 1,2,3.- Київ: Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики.- Т.1 - 132 с.- Т.2 - 108 с.- Т.3 - 124 с.- 1995.