ПРИМЕЧАНИЯ

^[1] См.: Miroslav Hroch. Social Preconditions of National Revival in Europe: A Comparative Analysis of the Social Composition of Patriotic Groups among the Smallest European Nations. Transl. by Ben Fowkes. Cambridge, 1985.

^[2] См.: Ivo Banac, John G. Ackerman, Roman Szporluk (Eds.). Nation and Ideology: Essays in Honour of Wayne S. Vucinic. New York, 1981; Ronald Sussex, J. C. Eade (Eds.). Culture and Nationalism in Nineteenth-Century Eastern Europe. Columbus, OH, 1983.

^[3] Впервые этот термин появился в русской печати 1860-х – 1870-х гг. как презрительное прозвище украинских патриотов, однако позднее он был воспринят самими украинцами. С течением времени этим словом стали называть только сторонников культурного (т.е. неполитического) направления в украинском национальном движении.

^[4] См.: Weston La Barre. Materials for a History of Studies of Сrisis Сulture. A Bibliographic Essay // Current Anthropology. 1971. Vol. 12. No. 1. Pp. 3-44; Timothy McCauley. Nativism and Social Closure: a Comparison of Four Social Movements // International Journal of Comparative Sociology. 1990. Vol. 31. No.1-2. Pp.86-93.

^[5] Roland Barthes. The Fashion System. Transl. by Mathew Ward, Richard Howard. London, 1985. P. 264.

^[6] В современной семиотике коннотативное (вторичное) содержание знака считается дополнительным по отношению к первичному денотативному содержанию. Например, когда в поэзии Шарля Бодлера коннотацией “кошки” является “похоть”, этот элемент содержания относится ко вторичной коннотативной системе. Данная коннотация выходит за пределы первичного денотативного смыслового уровня (где “кошка” означает “домашнее животное семейства кошачьих”), но сохраняет и это исходное значение. См.: Winfried Nцth. Handbook of Semiotics. Bloomington, 1990. Pp. 350-351.

^[7] Согласно Ю. Лотману, искусство и культура в целом представляют собой вторичные моделирующие системы по отношению к первичной системе языка, поскольку “подобно всем семиотическим системам, [они] сконструированы по языковой модели”. См.: Ю. Лотман. Структура художественного текста. Москва, 1970. С.16.

^[8] Здесь и ниже мы воспроизводим имена и фамилии деятелей украинского национального возрождения, следуя по возможности орфографии украинского языка, как это делает С. Екельчик в оригинальном тексте статьи. В том случае, если традиционное русское написание имени и фамилии человека заметно отличается от украинского, мы приводим его в квадратных скобках при первом упоминании. – Прим. перев.

^[9] Иван Нечуй-Левицький. Хмари. Вiннiпег, 1952. С. 145. Свита – накидка или плащ, который носили украинские крестьяне, изготовленный из грубого домотканого полотна.

^[10] Марко Павлышин. Украпнська культура з куту зору постмодернiзму [Украинская культура с точки зрения постмодернизма] // Marko Pavlyshyn, J. E. M. Clarke (Eds.). Ukraine in the 1990s: Proceedings of the First Conference of the Ukrainian Studies Association of Australia. Melbourne: Slavic Section, Monash University, 1992. Pp. 38-49.

^[11] См.: Boris Christa. Clothing as Literary Communicative Sign, its Structuring and Reception with Special Reference to Tolstoy’s Anna Karenina and Flaubert’s Madame Bovary // Proceeding of the IX Congress of the International Comparative Literature Association. Vol. 2. Literary Communication and Reception. Innsbruck, 1980. Pp. 195-200; Boris Christa. Vestimentary Markers in Turgenev’s “Ottsy i deti” (Fathers and Sons) // New Zealand Slavonic Journal. 1983. Pp. 21-36.

^[12] Центральний державний iсторичний архiв Украпни в м. Києвi (далее ЦДIАУ). Ф. 294. Оп. 1. Справа [Дело] 268. Аркуш [Лист] 21.

^[13] См., например: Олександр Кониський. Наймичка //Вiн же [Он же]. Оповiдання. Повiсть. Поетичнi твори. Кипв, 1990. С. 61.

^[14] Олександр Кониський. В’пздячи на Украпну // Там же. C. 531.

^[15] Михайло Старицький. Марусi // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 1. Кипв, 1963. С. 68.

^[16] См.: Володимир Мiяковський. Б. С. Познанський (народник 60-х рокiв) // Украпна. 1926. № 1. С. 72.

^[17] Iгнат Житецький. О. О. Потебня i харкiвська громада в 1861-1863 рр. // За сто лiт. 1927. Кн. 1. С. 74.

^[18] Павло Грабовський. Лист до Василя Лукича (10 серпня 1893 р.) // Вiн же. Твори у 2-х т. Т. 1. Кипв, 1964. С. 293.

^[19] Михайло Драгоманов. Чудацькi думки про украпнську нацioнальну справу // Вiн же. Вибране. Кипв, 1991. С. 552.

^[20] Marko Pavlyshyn. The Rhetoric and Politics of Kotliarevsky’s Eneida // Journal of Ukrainian Studies. 1985. No. 18. Pp. 20-21.

^[21] Олена Пчiлка. Микола Лисенко (спогади i думки) // М. В. Лисенко у спогадах сучасникiв. Київ, 1968. С. 90. Кирея – подбитая мехом верхняя одежда, часть традиционного казацкого костюма.

^[22] Там же. С. 143.

^[23] Люцiй Кобилянський. Спогади про М. В. Лисенка // М. В. Лисенко у спогадах сучасникiв. Київ, 1968. С. 220; Михайло Старицький. Лист до Володимира Шухевича у Львiв (1893 р.) // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 8. Київ, 1965. С. 520.

^[24] Михайло Старыцький. К биографии Н. В. Лысенко // Там же. С. 409. Чумарка – традиционная крестьянская верхняя одежда.

^[25] Софiя Русова. Мої спомини. Рр. 1861-1879 // За сто лiт. Кн. 2. 1928. С. 153; Марко Вовчок. Лист до О. В. Марковича (1-11/13-23 вересня 1857 р.) // Вiн же. Твори в 7-ми т. Т. 7. Кн. 2. Київ, 1967. С. 16.

^[26] Eric Hobsbawm. Introduction: Inventing Traditions // Eric Hobsbawm, Terence Ranger (Eds.). The Invention of Tradition. Cambridge, 1983. Pp.1-2.

^[27] Марко Вовчок. Дяк // Вiн же. Вибранi твори. Київ, 1979. С. 305. Марко Вовчок – литературный псевдоним украинской писательницы и общественной деятельницы Марии Вилинськой-Маркович. Повесть предположительно написана в 1859-1861 гг. Кунтуш – дорогая казацкая верхняя одежда.

^[28] Iван Нечуй-Левицький. Старосвiтськi батюшки та матушки // Вiн же. Твори в 2-х т. Т. 2. Київ, 1977. С. 18. Плахта – часть украинского женского национального костюма, прямоугольный отрез грубого шерстяного полотна, который носили как юбку.

^[29] Лев Жемчужников. Несколько замечаний по поводу последней выставки в Санктпетербургской Академии Художеств // Основа. 1862. № 1. С. 144.

^[30] Iсторiя українського мистецтва в 6-ти т. Т. 4. Кн. 2. Київ, 1970. С. 109.

^[31] См.: К. А. Трутовский. Из воспоминаний о поездках по Малороссии // Киевская старина. 1889. Сентябрь. С. 1.

^[32] Опанас Сластiон. Микола Вiталiйович Лисенко (Спогади) // М. В. Лисенко у спогадах сучасникiв. Київ, 1968. С. 250.

^[33] Олена Пчiлка. Микола Лисенко (спогади i думки). С. 110-111.

^[34] См.: Б. Б. Лобановський, П. I. Говдя. Українське мистецтво другої половини XIX – початку XX ст. Київ, 1989. С. 38-39.

^[35] Памятник Богдану Хмельницкому (исторический очерк его сооружения). Киевская старина. 1888. Июль. С. 154.

^[36] Михайло Старицький. Гетьман // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 1. Київ, 1963. С. 168.

^[37] George Grabowicz. The Poet as Mythmaker: A Study of Symbolic Meaning in Taras Љevčenko. Cambridge, Mass., 1982. Pp. 107-108.

^[38] Людмила Мищенко. З минулого столiття // За сто лiт. 1929. Кн. 4. С. 146.

^[39] Марко Вовчок. Лист до О. В. Марковича (20 вересня / 2 жовтня 1857 р.) // Вiн же. Твори у 7-ми т. Т. 7. Кн. 2. Київ, 1967. С. 23.

^[40] Володимир Антонович. Мемуари // Вiн же. Твори. Повне видання. Т. 1. Київ, 1932. С. 41.

^[41] Агатангел Кримський. З лiтопису преславних дiяннiв панкiв Присташiв // Вiн же. Твори у 5-ти т. Т. 1. Київ, 1972. С. 515-518. Бурсак – учащийся духовного училища или семинарии.

^[42] Михайло Старыцький. К биографии Н. В. Лысенко. С. 412.

^[43] Roland Barthes. The Fashion System. P. 249.

^[44] Олена Пчiлка. Микола Лисенко (спогади i думки). С. 132.

^[45]Агатангел Кримський. Товариство Садовського в Москвi // Вiн же. Твори у 5-ти т. Т. 2. Київ, 1972. С. 335.

^[46] Там же. С. 330.

^[47] С. М. Дурилiн. Марiя Заньковецька. Київ, 1955. С. 22.

^[48] Софiя Русова. Мої спомини (1879-1915) // За сто лiт. 1928. Кн. 1. С. 172.

^[49] Людмила Мищенко. З минулого столiття. С. 144.

^[50] См.: Roland Barthes. The Fashion System. Pp. 17-18.

^[51] Ibid. P. 220.

^[52] Михайло Старыцький. К биографии Н. В. Лысенко. С. 411.

^[53] См.: Victor Turner. Liminal to Liminoid in Play, Flow and Ritual: an Essay in Comparative Symbology // Janet Harris, Roberta Park (Eds.). Plays, Games and Sports in Cultural Context. Champaign, Ill., 1983. Pp. 123-164; Nathan Joseph. Uniforms and Nonuniforms: Communication Through Clothing. New York, Westport, London, 1986. Pp. 192-195.

^[54] См.: Фаина Литвина. Легальные формы пропаганды разночинцев-демократов 60-х – 70-х гг. XIX в. (Литературные вечера, чтения, собрания). Казань, 1986.

^[55] ЦДIАУ. Ф. 442. Оп. 810. Спр. 132. Арк. 214.

^[56]Володимир Мiяковський. Б. С. Познанський (народник 60-х рокiв). С. 80, 90-91.

^[57] Софiя Русова. Мої спомини (1879-1915). С. 152.

^[58] Євген Рудницький. Дело о ношении хлопоманского костюма (Справа Амоса Свидницького, Анатолiєвого брата) // За сто лiт. 1928. Кн. 2. С. 124.

^[59] Володимир Антонович. Про українофiлiв та українофiльство // Вiн же. Твори. Повне видання. Т. 1. Київ, 1932. С. 132-133.

^[60] Marko Pavlyshyn. Post-Colonial Features in Contemporary Ukrainian Culture // Australian Slavonic and East European Studies. 1992. Vol. 6. No. 2. Pp. 43-44

^[61] Софiя Русова. Мої спомини (1879-1915). С. 163.

^[62] Марко Вовчок. Лиcт до О. В. Марковича (1-11/13-23 вересня 1857 р.) // Вiн же. Твори у 7-ми т. Т. 7. Кн. 2. Київ, 1987. С. 17. Пантелеймон Кулиш (1819-1897) – выдающийся украинский писатель, историк, этнограф и влиятельный мыслитель.

^[63] См., например: Павло Грабовський. Лист до Бориса Грiнченка (31 марця 1898 р.) // Вiн же. Твори у 2-х тт. Т. 2. Київ, 1964. С. 373.

^[64] Людмила Мищенко. З минулого столiття. С. 142-143.

^[65] Там же. С. 146.

^[66] Софiя Русова. Мої спомини. Рр. 1861-1879. С. 154.

^[67] См., например: Leonore Mandelson. Introduction // Leonore Mandelson (Ed.). Shared Wealth and Symbol: Food, Culture and Society in Oceania and Southeastern Asia. Cambridge, Paris, 1986. Pp. 7-8.

^[68] См.: Колективний лист до М. А. Маркевича (22 сiчня 1844 р.) // Тарас Шевченко. Повне зiбрання творiв у 6-ти тт. Т. 6. Київ, 1964. С. 353.

^[69] Там же. С. 584.

^[70] Людмила Мищенко. З минулого столiття. С. 147.

^[71] См.: Roland Barthes. The Fashion System. P. 264.

^[72] См.: Агатангел Кримський. Чому Олекса Стороженко покинув писати по-українському? // Вiн же. Твори у 5-ти т. Т. 2. Київ, 1972. С. 547.

^[73] Михайло Старицький. Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка. Комедiя з спiвами в одну дiю // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 2. Київ, 1964. С. 121-144.

^[74] Олександр Кониський. I ми – люде! // Вiн же. Оповiдання. Повiсть. Поетичнi твори. Київ, 1990. С. 80.

^[75] Там же.

^[76] Володимир Мiяковський. Б. С. Познанський (народник 60-х рокiв). С. 90-91.

^[77] Фотографию обложки см.: Iсторiя українського мистецтва в 6-ти т. Т. 4. Ч. 2. Київ, 1970. С. 261.

^[78] Там же. С. 30-31, 36.

^[79] Тарас Шевченко. Щоденник // Вiн же. Повне зiбрання творiв у 6-ти т. Т. 5. Київ, 1964. С. 173.

^[80] В. Є. Ясiєвич. Архiтектура другої половини 19 – початку 20 ст. // Українська радянська енциклопедiя. Т. 11. Кн. 2. Київ, 1981. С. 368.

^[81] Люцiй Кобилянський. Спогади про М. В. Лисенка. С. 220.

^[82] См.: Пантелеймон Кулiш. Великi проводи // Вiн же. Твори у 2-х т. Т. 1. Київ, 1989. С. 101; Вiн же. Шуканнє – викликаннє // Там же. С. 247.

^[83] Агатангел Кримський. Чому Олекса Стороженко покинув писати по-українському? С. 547.

^[84] Iван Нечуй-Левицький. Двi московки // Вiн же. Твори у 2-х т. Т. 1. Київ, 1977. С. 35.

^[85] Iгнат Житецький. О. О. Потебня i харкiвська громада в 1861-1863 рр. С. 109.

^[86] Михайло Старицький. За лихими владарями // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 1. С. 63.

^[87] Олександр Кониський. Завертка // Вiн же. Оповiдання. Повiсть. Поетичнi твори. С. 133.

^[88] Пантелеймон Кулiш. Маруся // Вiн же. Твори в 2-х т. Т. 1. С. 75; Михайло Старицький. За лихими владарями // Вiн же. Твори у 8-ми т. Т. 1. С. 62. Образ “тесной хаты” как могилы, где похоронена казацкая слава, заслуживает отдельного рассмотрения.

^[89] Володимир Мiяковський. Б. С. Познанський (народник 60-х рокiв). С. 81.

^[90] Софiя Русова. Мої спомини. Рр. 1861-1879. С. 150.

^[91] Олекса Стороженко. Вуси // Марко Проклятий. Оповiдання. Київ, 1989. С. 136. См. также: Соломiя Павличко. Роздуми о вуса, навiянi одним оповiданням Олекси Стороженка [Размышления об усах, навеянные одним рассказом Олексы Стороженко] // Свiто. 1992. II (7). Квiтень – червень. С. 54-61.

^[92] Олекса Стороженко. Кiндрат Бубненко-Швидкий // Марко Проклятий. Оповiдання. С. 136.

^[93] См.: Павло Грабовський. Спомини про В. Александрова // Вiн же. Твори у 2-х т. Т. 2. С. 197.

^[94] См.: Stewart Ewen, Elizabeth Ewen. Channels of Desire: Mass Images and the Shaping of American Consciousness. New York, 1982. Pp. 170-182.

^[95] Iсторiя українського мистецтва. Т. 4. Ч. 2. С. 261, 267.

^[96] Агатангел Кримський. З лiтопису преславних дiяннiв панкiв Присташiв. С. 520.

^[97] Претензии гречневой каши // Киевлянин. 1882. 25 марта. Чоботы – крестьянские сапоги.

^[98] Олександр Кониський. I ми – люде. С. 89.

^[99] Claude Levi-Strauss. Structural Anthropology / Transl. from French by Claire Jacobson and Brooke Grundfest-Schoepf. London, 1986. Vol. 1. P. 233.