Аналіз неринкової поведінки у статті Гері Беккера «Злочин і покарання: економічний підхід».

 

У цьому зв'язку важливо назвати ще одного дослідника, що істотно розширив сферу використання економічного підходу до вивчення суспільних явищ, - Г. Беккера. Ініційований його роботами напрямок одержавши, як відомо, найменування "економічного імперіалізму", оскільки його послідовники активно "захоплювали" такі традиційно неекономічні області аналізу, як злочинність, расова дискримінація, демографічне "виробництво" домогосподарств і т.д., причому першим у цьому ряді було саме (саме) економічне дослідження злочинів

[7 Becker G. Crime and Punishment: The Economic Approach // Journal of Political Economy, 1968, v. 76,-n. 1, p. 169-217]

Значення роботи Г. Калабрезі (так само як і роботи Р. Коуза, що стала відомої завдяки його пізнім інтерпретаціям) у тім, що економічні моделі знайшли застосування за межами економіки в її звичайній для того часу трактуванню. Ці роботи не просто розширили сферу аналізу економічної теорії, але й зробили перший крок на шляху формування сучасного розуміння економіки, продовженого Гері Беккером.

Економічний аналіз легальних ринків, хоча й у більше вузькому напрямку й неявній формі (економічний аналіз антимонопольного й податкового законодавства, корпоративного права, регулювання комунального хазяйства, суспільного транспорту й буд.р.), поступово еволюціонував на всьому протязі історії, а статті Р. Коуза й Г.Калабрези привели до його бурхливого розвитку. У той же час економічний аналіз законів, що регулюють внерыночное поводження, із часу Чедери Беккария й Иеремии Бентама був фактично забутий. Однак проблема залишалася актуальна, і Гэри Беккер статей «Злочин і покарання: економічний похід» відродив економічний підхід до аналізу неринкового поводження.

В 1960-х роках у суспільстві переважала думка, що злочинна поведінка ірраціонально й принципово відрізняється від поведінки законослухняних громадян. М. Беккер показав, що злочинці раціональні, а ухвалення рішення про порушення законів по своїй логіці аналогічно ухваленню рішення про вибір однієї з декількох альтернатив поведінки. При цьому злочинець виступає як виробник, а жертва як споживач злочину, і стає застосовні основні положення економічної теорії явних ринків. В умовах передумови про раціональну поведінку індивіда рівень злочинної активності можна регулювати, якщо встановити набір цін злочинів, що складаються із двох складових: строгості покарання й імовірності застосування покарання. За роботу в даному напрямку Г. Беккер був визнаний гідним Нобелівської премії по економіці 1992 р.

 

Г. Беккер(Тамбовцев, от ред..)

У цьому зв'язку важливо назвати ще одного дослідника, що істотно розширив сферу використання економічного підходу до вивчення суспільних явищ, - Г. Беккера. Ініційований його роботами напрямок одержавши, як відомо, найменування "економічного імперіалізму", оскільки його послідовники активно "захоплювали" такі традиційно неекономічні області аналізу, як злочинність, расова дискримінація, демографічне "виробництво" домогосподарств і т.д., причому першим у цьому ряді було саме (саме) економічне дослідження злочинів

[7 Becker G. Crime and Punishment: The Economic Approach // Journal of Political Economy, 1968, v. 76,-n. 1, p. 169-217]

 

Шмаков

Шмаков А.В. Экономический анализ права: учеб пособие. Ч.1 / А. В. Шмаков. – Новосибирск : Изд-во НГТУ, 2005. – 136 с.

 

Значение работы Г. Калабрези (равно как и работы Р. Коуза, ставшей известной благодаря его поздним интерпретациям) в том, что экономические модели нашли применение за пределами экономики в ее обычной для того времени трактовке. Эти работы не просто расширили сферу анализа экономической теории, но и сделали первый шаг на пути формирования современного понимания экономики, продолженного Гэри Беккером.

Экономический анализ легальных рынков, хотя и в более узком направлении и неявной форме (экономический анализ антимонопольного и налогового законодательства, корпоративного права, регулирования комунального хазяйства, общественного транспорта и д.р.), постепенно эволюционировал на всем протяжении истории, а статьи Р. Коуза и Г. Калабрези привели к его бурному развитию. В то же время экономический анализ законов, регулирующих внерыночное поведение, со времени Чедери Беккария и Иеремии Бентама был фактически забыт. Однако проблема оставалась актуальна, и Гэри Беккер статей «Преступление и наказание: экономический поход» возродил экономический поход к анализу нерыночного поведения.

В 1960-х годах в обществе преобладало мнение, что преступное поведение иррационально и принципиально отличается от поведения законопослушных граждан. Г. Беккер показал, что преступники рациональны, а принятие решения о нарушении законов по своей логике аналогично принятию решения о выборе одной из нескольких альтернатив поведения. При этом преступник выступает в качестве производителя, а жертва в качестве потребителя преступления, и становится применимы основные положения экономической теории явных рынков. В условиях предпосылки о рациональном поведении индивида уровень преступной активности можно регулировать, если установить набор цен преступлений, состоящих из двух составляющих: строгости наказания и вероятности применения наказания. За работу в данном направлении Г. Беккер был удостоен Нобелевской премии по экономике 1992 г.

 

Шмаков

Шмаков А.В. Економічний аналіз права: учеб допомога. Ч.1 / А. В. Шмаков. - Новосибірськ : Изд-У НГТУ, 2005. - 136 с.

 


1.2.4. Правові питання у праці Річарда Познера

«Економічний аналіз права»

 

Праця Річарда Познера [1] «Економічний аналіз права» наочно продемонструвала, що економічний аналіз продуктивно може застосовуватись практично до всіх галузей права.

Значення цієї книги:

- з її виходом у світ напрямок Law and Economics одержав свого роду енциклопедію основних результатів, отриманих у цій області економічною теорією;

- вона являє собою підручник, причому підручник, призначений не економістам, а юристам.

Цим пояснюється якісний, словесний характер викладу більшості аналітичних постановок, мінімальне використання формул і графічних моделей.

Р. Познер успішно використовує економічний підхід у питаннях власності (включаючи інтелектуальну власність), в контрактному і сімейному праві, при обговоренні правових проблем державного регулювання ринку (антимонопольне законодавство, трудові відносини і ін..), в судових процедурах, у конституційному праві і т.п. Познер також стверджує, що економічний аналіз може застосовуватись і при тлумаченні законів.

Р. Познер аргументовано довів, що юридичні правила й судові рішення можна вдосконалити, зробити їх несуперечливими шляхом введення економіко-логічного обґрунтування. Доктрини загального права відповідно до його досліджень узгоджуються з досягненням ефективності.

Серед іншого, він зробив те, чого не зумів зробити Р. Коуз, - сформулював правило, використання якого дозволяє приймати ефективні рішення [2, с. 9]. Юридичні правила повинні імітувати ідеальний ринок - розподілити права власності так, як це робив би ринок при відсутності трансакційних витрат, тобто в ситуаціях високих трансакційних витрат суду варто наділяти законним правом ту сторону, яка цінує його вище.

В американських університетах економічна теорія викладається майбутнім юристам у настільки ж (порівняно) невеликих обсягах ( в Україні останнім часом економічна теорія не викладається зовсім).

Сам тому перший розділ книги присвячений стислому викладу фундаментальних положень економічної теорії, виходячи з яких читачі-юристи зможуть самі набути відсутні у них економічні знання, звернувшись до відповідних підручників. Що ж стосується читачів-економістів, то для них ці вступні глави також становлять певний інтерес, оскільки в них детально обговорюються питання, яким у підручниках для економістів приділяється зазвичай мало уваги.

Поява підручника з економічному аналізу права заповнила останній пробіл у конституюванні Law and Economics як повноцінного наукового напрямку: у ньому почали працювати не тільки вже діючі дослідники, але і дослідники початківці, причому коло останніх стало інтенсивно поповнюватися.

У даний час курси, присвячені економічному аналізу права, викладаються практично у всіх американських університетах, ця дисципліна поступово проникає в європейські університети, всі юридичні журнали американських університетів систематично друкують статті, що стосуються області економічного аналізу права.

Отже, напрямок «право й економічна теорія» стало цілком визнаною складовою сучасної юридичної (і економічної) освіти. Багато вчених і практиків оцінюють його як провідну інтелектуальну традицію в сучасній західній юридичній науці [3]