Підготовки інформаційних продуктів та послуг
Ресурсно-технологічна та методична основа
План
1. Джерела підготовки інформаційно-аналітичного продукту
2. Інформаційний моніторинг в роботі інформаційно-аналіичних підрозділів
3. Методи інформаційно-аналітичної діяльності
- евристичні
- аналітико-прогностичні
- операційно-прикладні
Перевагою інформаційно-аналітичних структур, що є підрозділами наукових бібліотек національного рівня порівняно з іншими ІАС є оперативний доступ до великих масивів різноманітної за своїм характером інформації: наукової монографічної літератури (що стає науковою базою інформаційно-аналітичних матеріалів, які готуються службами), наукових статей, експертної думки, матеріалів періодики, інформації електронних інтернет-видань, сайтів центральних і місцевих органів влади, партійних та громадських організацій, місцевих громадських організацій, web-сторінки релігійних організацій тощо. Отже, співробітники бібліотечних інформаційно-аналітичних служб працюють в умовах, що сприяють підготовці якісного, оперативного, науково обґрунтованого інформаційно-аналітичного продукту, який відповідає вимогам замовників.
При цьому необхідно також наголосити на можливості ефективного використання інформаційних матеріалів самих суб’єктів господарської діяльності, різноманітних видавництв, інститутів, організацій та об’єднань, галузевих видань найвідоміших і найавторитетніших вітчизняних і зарубіжних інформаційних структур. Йдеться про дослідження результативності здійснюваної владою внутрішньої політики, ступінь її підтримки громадськістю, вивчення суспільних запитів на певні урядові рішення.
Причому вивчення і врахування інформації зарубіжних джерел має принципове значення для результативності діяльності служб. Адже це дає змогу відстежити як зовнішні умови реалізації державою стратегічного курсу, так і сприйняття зарубіжним середовищем її ініціатив у галузі політики, економіки, культури, соціальної сфери що, у свою чергу, уможливлює своєчасне коригування кроків усередині та за межами держави. Фактично йдеться про дослідження ефективності зовнішньополітичної комунікації шляхом вивчення реакції зарубіжного адресата владної політики.
Створення інформаційної продукції у сфері бібліографічної та науково-інформаційної діяльностіпотребує лише згортання первинної інформації з вихідних документів до рівня вторинно-документальної інформації. Тому для забезпечення користувачів інформацією достатньо створювати згорнуту інформаційну модель окремого документа (інформаційний реферат, анотацію, бібліографічний опис, опис ключовими словами) або згорнуту інформаційну модель певного масиву документів (реферативний журнал, бібліографічний посібник). Такі інформаційні документи вимагають повноти, змістовності, об'єктивності, стислості та зрозумілості перетвореної інформації. Головним принципом створення таких інформаційних документів є збереження семантичної адекватності інформації незалежно від її формальних перетворень. Зауваження та оцінка перетворюваних вихідних документів, викладені від імені інформаційного посередника, виносяться у так звану область приміток. Це забезпечує об'єктивність передачі інформації, робить неможливим її перекручування та інтерпретацію з боку того, хто створює вторинний документ.
Інформаційно-аналітичні дослідження потребують пошуку й опрацювання не окремих документів, а вихідної інформації, що відповідає інформаційним потребам користувача. Тому результатом інформаційно-аналітичних досліджень є формування інформаційної моделі проблеми (теми запиту користувача інформації). Такі завдання виконують інформаційні документи, що вміщують оглядову інформацію і які отримали назву огляду.
Технологія підготовки інформаційно-аналітичного продукту.
В роботі експертів-аналітиків чітко простежуються дві складові: власне інформаційна й аналітична. Інформаційна складова передбачає збір формалізованої інформації, а також її попередню обробку (інтеграцію, агрегацію).
Важливу роль в інформаційно-аналітичній діяльності відіграє моніторинг інформаційних потоків, зокрема – соціальних медіа, здійснення якого дає багатий матеріал для висновків стосовно формування громадської думки, ставлення громадян до тих або інших суб’єктів політики, політичних процесів та державних інституцій.
Такі характеристики соціальних медіа, як оперативність, онлайн-доступ, персоналізована комунікація, анонімність, простота функціоналу сприяють залученню до процесу користування ними широких громадських мас і, як засвідчують дослідження, кількість користувачів соціальних медіа має тенденцію до зростання [17]. Отже, результати інформаційного моніторингу соціальних медіа відрізнятимуться достатньою репрезентативністю. При цьому не менш важливим є те, що в соціальних медіа представлене найбільш соціально активне населення, яке має доступ до комп’ютера і розуміється на технологіях веб-2, на яких ґрунтується функціонування соцмереж. Серед користувачів – відомі політики, суспільні активісти, лідери думок – журналісти, блогери, громадські і культурні діячі. Причому, організувати обговорення певної проблеми такою строкатою аудиторією в мережі набагато простіше, ніж в реальному житті. Таким чином, інформаційний моніторинг соцмедіа відображатиме не просто суспільну думку, а позицію найбільш активного в соціальному відношенні суспільного сегменту, здатного активно відстоювати свої інтереси і потреби не лише у віртуальному, а й в реальному світі. Останнє надає результатами такого моніторингу додаткового значення.
Система інтернет-моніторингу дозволяє якомога раніше зрозуміти можливі проблеми і спробувати мінімізувати негативні наслідки при економному витрачанні часових ресурсів управлінських структур.
Інтернет-моніторинг є ефективним інструментом при проведенні антикризових заходів, адже останнім часом реакція громадськості в першу чергу проявляється саме в Інтернеті, з огляду на що своєчасне виявлення електронних публікацій відповідного характеру дає можливість оперативно відстежити тенденції, які намічаються і вжити необхідних заходів.
Моніторинг соціальних мереж може здійснюватись у ручному режимі або автоматично за допомогою спеціальних програм і платформ. Доцільність вибору між ручним і автоматичним визначається кількістю контекта, який створюється в соціальних медіа. Кількість контенту, тобто ступінь обговорюваності проблеми, події, рішень і дій владних структур, політиків і політичних партій в Інтернеті в першу чергу залежить від того, наскільки ці проблеми, події, рішення та дії є значущими, яке їх громадське охоплення, наскільки вони стосуються життя кожного. Наприклад, кількість відгуків про якість мобільного зв'язку завжди буде більшою, ніж кількість відгуків про будівництво нафтових споруд. Активність самого суб’єкта управління в Інтернеті і його готовність іти на контакт з представниками громадської думки також має позитивний вплив на ступінь активності обговорення питання.
Моніторинг як в ручному, так і в автоматичному режимі здійснюється за допомогою використання спеціальних сервісів, утім автоматичний моніторинг має ряд переваг, серед яких Д. Халілов відзначає:
– перманентність (відстеження ведеться постійно, в будь-який момент можна отримати дані станом на поточний момент);
– збережені параметри (на відміну від ручного, у випадку з автоматичним моніторингом немає необхідності щоразу заново вводити параметри моніторингу (запити, платформи і т. д.) – налаштування здійснюється один раз, а потім за необхідності лише коригується);
– глибокий моніторинг (у випадку з відстеженням вручну може виявитися проблематичним моніторинг з хронологічної глибиною у кілька років, зокрема «Яндекс.Блогі» найчастіше не дає змоги переглядати велику кількість сторінок результатів пошуку, натомість автоматичні системи дозволяють обходити це обмеження);
– автоматичну систематизацію даних (при ручному моніторингу отриману інформацію необхідно самостійно систематизувати і заносити в таблиці);
– аналіз отриманих даних (автоматичні системи самі здатні аналізувати дані, зокрема, визначати тональність згадувань);
– формування звітів (в більшості систем моніторингу існує можливість генерації звітів на підставі отриманих даних та їх аналізу, зокрема, в ці звіти входить графічне представлення інформаційного поля, діаграми, що дозволяють наочно продемонструвати зміну його обсягу та якості в динаміці, порівняння з опонентами, співвідношення позитивного і негативного інформаційних полів) [19].
У підсумку автоматичний моніторинг дозволяє, по-перше, значно знизити трудовитрати за рахунок автоматизації рутинних процесів, по-друге, досягти високої точності за рахунок кращої систематизації даних та використання істотної кількості інструментів аналітики.
Проте в деяких випадках доцільніше все ж таки використовувати ручний моніторинг, зокрема:
– якщо кількість згадок за темою моніторингу не перевищує п'яти на день;
– якщо єдине актуальне завдання моніторингу – негайне реагування на негатив, щойно він з'являється, і при цьому немає необхідності в зборі та аналітиці даних;
– якщо наявний брак коштів для покупки системи автоматичного моніторингу або права користування такою системою.
Що стосується технологічних аспектів здійснення ручного моніторингу, то для отримання необхідних результатів використовується можливість пошукових запитів через різні пошукові системи, а також відібрана шляхом «ручного» моніторингу і аналізу дискусійних мережевих майданчиків (окремих ресурсів, блогів, сторінок, груп, співтовариств, стін користувачів) безвідносно до ключових слів і існуючих тегів.
Інтерпретується отримана вибірка також виключно аналітиком за визначеними ним самим критеріями, із застосуванням доступних йому програмних засобів (наприклад графіки та діаграми доводиться будувати самостійно, використовуючи Excel, а не отримувати візуалізацію даних автоматично).
Ручний моніторинг дозволяє працювати з будь-якими завданнями, і отримувати не тільки репрезентативну і релевантну вибірку користувальницьких текстів, а й весь обсяг текстів, які відповідають обраним критеріям взагалі. Але трудовитрати і вимоги до кваліфікації аналітиків роблять його надзвичайно витратною, а часом і просто неможливою розкішшю.
При цьому варто зауважити, що абсолютно ручного моніторингу не існує – все одно доводиться використовувати ті чи інші інструменти, або ті чи інші програмні рішення, серед яких варто виділити такі, як пошукові платформи «Google Alert» (http://www.google.com/alerts?hl=uk) та «Яндекс.Блоги» (http://blogs.yandex.ru).
«Google Alert» (сповіщення Google) – це оновлення електронною поштою щодо останніх відповідних результатів пошуку Google (Інтернет, новини, блоги тощо) на основі заданого запиту. Налаштування сервісу відбувається шляхом заповнення таких полів:
– пошуковий запит (вводяться ключові слова пошуку);
– тип результатів (де надається можливість обмежити пошук інформацією новин, блогів, відео, обговорень, книг або ж здійснювати пошуковий запит за усіма рубриками);
– мова (можна обрати лише одну з багатьох);
– регіон (де є можливість зазначити лише одну країну з багатьох і без можливості регіонального уточнення запиту по країні);
– частота надсилання (можна обрати режим надходження відібраної інформації: одразу, раз на день, раз на тиждень);
– кількість (можливість переглядати усі або найкращі результати пошуку);
– доставка (електронна адреса).
У випадку введення пошукового запиту на відстеження певної інформації сервіс, також, забезпечує можливість миттєвого попереднього перегляду типу результатів, які буде надіслано у відповідь на зроблений пошуковий запит.
Що стосується сервісу «Яндекс.Блоги», то на сьогодні у світі відсутні його повноцінні аналоги. Сервіс індексує кілька десятків мільйонів російськомовних блогів, мікроблогів і форумів. При цьому записи з часто оновлюваних ресурсів індексуються кілька разів на годину, рідко оновлювані блоги індексуються кілька разів на добу. Отже, в базі «Яндекс.Блоги» завжди присутня максимально актуальна інформація з публікацій у блогах, що робить його ідеальним сервісом для моніторингу.
Важливою особливістю пошуку «Яндекса» по блогах є те, що за замовчуванням результати пошуку ранжуються не по релевантності запиту (як в звичайному пошуку), а по хронології. Тобто чим менше часу пройшло після публікації поста, тим вище він виявиться у переліку представлених результатів. Таким чином, на перших сторінках результатів пошуку, як правило, зібрана найбільш свіжа інформація за запитом. Такий підхід відповідає загальній логіці блогосфери: актуальність тієї інформації, що публікується, швидко втрачається.
У сервісі «Яндекс.Блоги» є кілька спеціальних вкладок, які дозволяють поставити фільтр на результати пошуку, зокрема:
– «популярні блоги», яка виводить в результатах пошуку тільки згадки в блогах з певним рівнем популярності (даний фільтр варто використовувати для складання списку найбільш пріоритетного реагування, оскільки швидкість поширення інформації, в тому числі негативної, з популярних блогів на порядок вище, ніж з тих, де всього декілька підписчиків);
– «блоги», яка виводить в результатах тільки згадки в блогах, даний режим виставляється за замовчуванням;
– «мікроблоги» – виводить в результатах тільки згадки на сервісах мікроблогів (Twitter, «Рутвен» і т. д.);
– «коментарі» – виводить в результатах тільки згадки в коментарях до записів;
– «форуми» – виводить в результатах тільки згадки на форумах (за замовчуванням пошук по форумах не ведеться);
– «всі блоги та форуми» – максимально повні результати пошуку, виводяться всі згадки на всіх індексованих майданчиках.
Крім іншого, в сервісі «Яндекс.Блоги» можна використовувати специфічну «мову запитів», щоб зробити пошук максимально точним. Наприклад, можна задати пошук за певною фразою, в якій слова розташовані послідовно в точному порядку, або пошук цитати з пропущеним словом («прибыл * посол»), слів у межах одного речення (политика & искусство) або в межах одного документу (Украина && граница) тощо. Більш докладно про це користувач може дізнатись з Пам’ятки з використання мови запитів (http://help.yandex.ru/search/?id=1111313).
Д. Халілов виокремлює такі етапи алгоритму ручного моніторингу через сервіс «Яндекс.Блоги» [19].
Крок 1. У пошукове вікно послідовно вводяться запити для моніторингу.
Крок 2. По кожному із запитів аналізуються дані за період, що минув з моменту попереднього моніторингу.
Крок 3. Виділяються згадки, що вимагають негайного реагування.
Крок 4. Отримані дані заносяться в спеціальну таблицю:
| дата | запит | Посилання | майданчик | блогер | назва поста | Тональність згадки | Інфопривід | реакція аудиторії (кількість коментарів) | необхідність реагування |
Утім, таке докладне зведення потрібне лише в тому випадку, якщо одержувані дані планується аналізувати. Якщо ж єдине завдання – оперативне виявлення негативу і реагування на нього, зведені таблиці не потрібні.
Автоматизований моніторинг передбачає, що всі параметри пошуку вводяться в систему моніторингу, яка потім сама аналізує соціальні мережі і блоги і видає готовий звіт.
На сьогодні ринок систем автоматичного моніторингу соціальних мереж і блогів переживає різке зростання: постійно з'являються нові сервіси. У першу чергу, це пов'язано з активним використанням інформації соціальних мереж управлінськими структурами і з поступовим ускладненням завдань, які вони ставлять в даному середовищі.
Автоматичний моніторинг представлений низкою сервісів: IQBuzz, YouScan, «Крібрум», Wobot, SemanticForce та ін. Основні завдання, що стоять перед системами автоматичного моніторингу, полягають у широті охоплення пошуку і швидкості відображення інформації в сервісі.
Дослідниками виокремлюються такі загальні етапи в алгоритмі автоматичного моніторингу:
Крок 1. Аналіз предметної області і підбір семантичного ядра.
Згідно з отриманим запитом проводиться аналіз тематики моніторингу і пошук активних майданчиків соціальних медіа. Аналізуються пости даних майданчиків і визначається масив тематичного тексту.
Крок 2. Налаштування кампанії з моніторингу.
На підставі кількісного представлення тексту формується пошуковий запит з використанням тематичних ключових слів. Він може бути скоригований стоп-словами для відсікання не релевантних результатів пошуку. Ключові слова і стоп-слова можуть змінюватись і/або додаватись на наступних етапах. Також задається певний часовий проміжок.
Крок 3. Запуск кампанії, здійснення пошуку.
За допомогою сформованого пошукового запиту здійснюється пошук інформації соціальних медіа у визначеному часовому проміжку.
Крок 4. Коригування пошукового запиту.
Здійснюється перевірка «шумності» (кількості нерелевантних результатів) відібраної в процесі пошуку інформації. У випадку високого рівня «шуму» необхідно на підставі його аналізу скоригувати ключові і / або стоп-слова і повернутись до кроку 2 (налаштування кампанії з моніторингу). У випадку низького рівня «шуму» складається зведена таблиця думок соціальних медіа, яка включає посилання на публікацію, на профіль автора, вказівку на кількість коментарів, загальну тональність висловлювання (позитивне, негативне, нейтральне), за необхідності – вказівку на тематику і т. д.
Крок 5. Відстеження результатів із заданою періодичністю.
Періодичний повтор кроків 3-4.
Крок 6. Аналіз результатів і складання звіту.
Зведена таблиця думок блогосфери аналізується, на її підставі складається звіт про моніторинг [10, 19].
При дослідженні результатів моніторингу використовується семантичний аналіз тексту, який звертається до змістовної сторони згадок: аналізу піддається зміст текстів повідомлень, види, складність і набір характеристик об'єктів аналізу, типи зв'язків об'єктів між собою і т. п. для отримання повноти уявлень про спектр думок користувачів соціальних медіа з конкретного приводу. В цілому, аналіз текстів соцмереж і блогосфери дозволяє відповісти в рамках конкретної теми на такі питання:
– яка інформація про подію переважно циркулює в соціальних медіа, які події впливають на масштаби та інтенсивність дискусій;
– яка динаміка масштабів обговорень теми і підтем, існуючих в її рамках;
– які питання, пов’язані з темою, привертають увагу аудиторії. Як розподілені теми і підтеми в рамках цільової аудиторії;
– яка кількість представників аудиторії впливає на обговорення теми і чому;
– яка частка позитивних / нейтральних / негативних коментарів у загальному обсязі обговорення. Що саме викликає позитивну і негативну реакцію аудиторії;
– особливості дискурсу в рамках обговорюваної теми (меми, жаргонізми тощо).
При цьому для забезпечення ефективності проведення моніторингу і системного вирішення поставлених перед ним завдань Д. Халілов у монографії «Маркетинг у соціальних мережах» обгрунтовує доцільність організації трирівневої системи моніторингу, яка складається з перманентного (перший рівень), періодичного (другий рівень) і стратегічного (третій рівень) моніторингів.
Перший рівень моніторингу дає змогу оперативно реагувати на негативну інформацію, щойно вона з’являється в інформаційному просторі соціальних медіа, а також вирішувати питання, які будуть актуальними короткий термін. Залежно від кількості згадувань такий моніторинг здійснюється від трьох до десяти разів на день. При цьому моніторинг першого рівня не потребує глибокої аналітики. Ряд автоматичних сервісів надає можливість отримувати повідомлення при появі публікацій, в яких пошукова тема згадується з певними словосполученнями. При виявленні сервісом таких згадок замовник отримує повідомлення у вигляді електронного листа, повідомлення в Skype або SMS на вказаний номер телефону.
Головне завдання періодичного моніторингу – проаналізувати тенденції в інформаційному полі за минулий період (як правило, береться відрізок часу від одного до чотирьох тижнів). Зокрема, визначити, з якими інформаційними приводами найчастіше згадувалась пошукова проблематика за минулий період, які події були сприйняті позитивно, а які негативно, наскільки збільшилася/зменшилася кількість згадок пошукової теми за минулий період, наскільки змінилося співвідношення позитивних/негативних згадок. Отже, завдання другого рівня моніторингу – визначення динаміки змін інформаційного поля стосовно пошукової проблематики.
Відповідно до отриманої статистики виділяються основні тенденції за минулий період, складається карта потенційних небезпек, а також коригується стратегія підвищення лояльності [19].
Завданням стратегічного моніторингу є осмислення загального інформаційного поля навколо пошукової проблематики, основних тенденцій, закономірностей, потенційних можливостей і небезпек. При цьому аналізується весь масив даних, отриманих в результаті моніторингу без обмеження конкретним періодом. Також на цьому рівні створюється «досьє» на кожного лідера думок. З одного боку, серед них виділяються максимально лояльні, ті, хто частіше за інших згадують окреслені моніторингом проблеми в позитивному ключі. Надалі саме з їх числа можуть з'являтися так звані «адвокати питання» – люди, які самі поширюватимуть потрібну замовнику інформацію. Крім того, такі користувачі зазвичай охоче беруть участь в акціях, і в інших заходах, пов’язаних з цікавою для них тематикою. З іншого боку, виділяються «агресори» – користувачі, які часто публікують негативну інформацію, що стосується питань моніторингу. Відповідно, для них задіюються довгострокові кампанії з побудови лояльності.
Абсолютно всі показники аналізуються в порівнянні з попередніми періодами, що дозволяє зробити висновки про те, як змінюється ситуація в системі управління в цілому.
Розглянемо декілька прикладів функціонування і можливостей сервісів автоматичного моніторингу.
Так, система моніторингу і аналітики соціальних медіа Wobot (http://wobot.ru/monitoring.html) надає доступ до таких статистичних даних як кількість авторів, ресурсів, показників охоплення і залученості, вираховує лідерів думок та ін. Сервіс характеризується широким охопленням джерел – 500 000 онлайн-видань із 150 країн; соцмережі: Facebook, ВКонтакте, Twitter, Google+ та ін.; відеоблоги: Youtube, Vimeo, Rutube і коментарі до відео; галузеві джерела: Headhunter, Ozon, Яндекс.Market; форуми і спеціалізовані ресурси. Система автоматично визначає тональність повідомлень (позитивні/негативні/нейтральні) та здійснює автотегування.
За будь-якими показниками Wobot здійснює візуалізацію відібраної інформації – створює діаграми, гістограми, лінійні графіки. Сервіс дає, також, змогу «вивантажити» звіт з будь-якої теми в зручному форматі з усіма супутними графічними та текстовими даними.
Інший приклад системи автоматичного моніторингу – один з найбільш популярних російськомовних сервісів такого роду Brandspotter (brandspotter.ru/), який здійснює моніторинг більше 92 млн блогів та інших джерел на території Росії, України та Казахстану.
Можливості сервісу передбачають виявлення нових згадувань за пошуковою тематикою практично в режимі реального часу. При цьому так само в режимі реального часу вибудовуються графіки з динамікою згадувань, співвідношенням позитивних і негативних висловлювань, а також з відображенням порівняння ключових показників з аналогічними показниками опонентів.
Brandspotter, також, надає і аналізує інформацію стосовно лідерів думок. У системі можна простежити історію ставлення кожного лідера думок до пошукової проблематики: коли, скільки разів і в якій тональності він згадував ту чи іншу подію, політика, інституцію тощо. Тут же вказується популярність блогера, що дає змогу зрозуміти значимість його висловлювань. Крім того, спеціальні алгоритми Brandspotter дають змогу виявляти потенційно зацікавлених користувачів, наприклад, друзів і читачів лояльних до замовника пошуку лідерів думок.
Понад це, Brandspotter збирає інформацію про кожне мережеве співтовариство, в якому з'являється згадка пошукової тематики. Зокрема, відстежуються такі показники, як кількість підписчиків, загальна кількість постів і коментарів, середня кількість коментарів до одного посту, середня кількість коментарів на кожного учасника. Ці дані дають змогу ухвалювати рішення стосовно того, чи має сенс реагувати на публікацію на даному майданчику, чи охоплення аудиторії буде мінімальним і жодних заходів уживати не потрібно.
Інформація про всі знайдені згадки за пошуковою тематикою зберігається в системі і за необхідності доступна для сортування, фільтрації за конкретними ознаками (наприклад, згадки на певній платформі або лише певної тональності) і подальшого аналізу. Brandspotter має кілька вбудованих унікальних метрик: увага (кількість користувачів, які отримали інформацію про ту чи іншу подію, політика, інституцію тощо через соціальні мережі); залучення (наскільки користувачі залучені в активну діяльність навколо питання, яке цікавить замовника моніторингу, – наприклад, в співтовариства або спеціальні промоакції); вплив (наскільки лояльно до політика, інституції або певного владного рішення ставиться аудиторія). Усі їх можна відстежувати як в режимі реального часу – на поточний момент, так і в динаміці зміни.
Сервіс Brandspotter передбачає функцію автоматичної генерації звітів в зручному форматі (наприклад, .xls або .pdf). При цьому є можливість налаштування, які конкретно дані будуть представлені в звіті.
Широкі можливості для здійснення моніторингу інформації соціальних медіа надає сервіс IQBuzz (http://iqbuzz.ru/). Як зазначив керівник проекту А. Яровий, IQBuzz – один з продуктів ЗАТ «Айкумен ИБС», яке вже більше 10 років займається розробкою і вдосконаленням систем для пошуку та обробки великих масивів неструктурованої інформації Інтернет. Першою розробкою в цій сфері став продукт «Айкумена-Аналітика», який використовується, в основному, різними державними структурами, великими фінансовими установами, військовими відомствами. Ідея розробити аналогічний продукт для масових рішень реалізувалась у сервісі IQBuzz, який на відміну від інших аналогічних систем, володіє власними пошуково-аналітичними механізмами, здійснює повнотекстовий пошук документів і виконує аналіз інформації з урахуванням російської, англійської та німецької морфології [18].
Сервіс IQBuzz обробляє інформацію з Facebook, Twitter, ВКонтакте, LiveJournal, LiveInternet, Google +, YouTube, RuTube і багатьох інших джерел.
Загалом принципової відмінності в джерелах інформації немає, система може збирати інформацію з будь-яких блогів, форумів будь-якої країни і будь-якою мовою. При цьому виконується аналіз інформації з урахуванням російської, англійської та німецької морфології. Також для IQBuzz розроблений англомовний інтерфейс. Однією з ключових переваг сервісу є можливість підключення за запитами користувачів нових джерел та Інтернет-ресурсів для моніторингу.
Серед завдань сервісу – збір і аналіз контенту, що створюється користувачами та їх групами, аналіз ступеня впливу користувачів на динаміку теми, управління репутацією в режимі онлайн, пошук та залучення прихильників, аналіз ефективності промоакцій і кампаній, виявлення очікувань громадськості, аналіз активності опонентів, аналіз думки користувачів про дії / рішення, партії (структури, організації) / політиків, аналіз активності користувачів і окремих груп, відстеження незаконних і таких, що суперечать чинному законодавству, повідомлень, а також інші завдання, пов'язані з аналізом контенту і активності його авторів в соціальніх медіа.
Для моніторингу кожної теми, яка цікавить замовника, створюється окремі рубрики в IQBuzz, в яких зберігаються всі документи по темах, а також формуються аналітичні звіти.
Основним параметром при налаштуванні рубрик є пошуковий критерій для документів, які повинні в цю рубрику потрапляти. Для того, щоб задати пошуковий критерій, може бути використаний простий пошук за ключовими словами або розширений пошук на «мові запитів» IQBuzz, який дає змогу формувати пошукові конструкції будь-якої складності.
Модуль обробки документів IQBuzz передбачає можливість визначення типу джерела, звідки отримано документ (коментар, пост, форум, соцмережі, відео, мікроблог, новина), релевантності (ступіню відповідності документу налаштуванням тематичної рубрики), охоплення (кількості інтернет-користувачів, які могли ознайомитись з документом – фактично або потенційно), кількості коментарів до документу, кількості користувачів, яким сподобалась інформація, яка міститься в документі, кількості користувачів, які поділились цією інформацією – поширили цей документ.
Сервіс IQBuzz може автоматично виділяти згадки пошукової теми в позитивному і негативному контекстах. Даний алгоритм побудований на присутності в тексті негативних/позитивних слів і фраз в безпосередній близькості від згадки об'єкта моніторингу. За результатами такого аналізу система «приймає рішення» про присвоєння документу одного з чотирьох можливих маркерів тональності: негативного, позитивного, змішаного або нейтрального. Змішана тональність характеризується наявністю в тексті як негативу, так і позитиву. У нейтральних документах взагалі відсутнє будь-яке емоційне забарвлення по відношенню до об'єкта. При цьому, у випадку незгоди з оцінкою тональності системою, є можливість встановити власну виправлену оцінку вручну.
Модуль аналізу інформації IQBuzz передбачає автоматичне визначення «інфоприводів» – виділення найбільш значущих подій за визначеною тематикою за обраний період часу. Система, також, дає змогу проводити категоризацію документів, підбираючи до них відповідні теги [1]. «Тегування» документів використовується для виділення фактів, швидкого пошуку інформації і побудови аналітичних звітів.
Окремо системою аналізуються дані авторів відібраного в процесі моніторингу контенту, зокрема, звертається увага на стать, вік та місце розташування авторів. Сервіс дає змогу виділити і відслідковувати найбільш активних авторів за певною тематикою, причому сортування авторів можливо як за кількістю повідомлень, так і за масштабами аудиторії даного автора (кількість його підписчиків, фолловерів, друзів). Також, система дає змогу визначати майданчики, де обговорення пошукової тематики відбувається найбільш активно.
За знайденими в IQBuzz документами можливопобудувати графічні звіти, отримуючи у підсумку структурований джерельний матерал для аналітики (більше 15 звітів для візуальної аналітики). Звіти можна побудувати як по одній конкретній рубриці, так і за декількома рубриками одночасно, що дуже зручно для проведення порівняльного аналізу. Усі звіти в IQBuzz є інтерактивними, тобто такими, що забезпечують можливість зручного переходу з одного звіту в інший з метою деталізації даних (drill-down).
Отже, методика проведення моніторингу інформації соціальних медіа за допомогою сервісу IQBuzz передбачає:
– складання динаміки згадуваності, виявлення сплесків обговорень;
– виявлення і розподіл основних тем згадуваності;
– визначення лідируючих майданчиків згадуваності;
– визначення соціально-демографічного розподілу;
– опрацювання тональності повідомлень;
– визначення тематики позитивних і негативних повідомлень, приклади повідомлень;
– виявлення лідерів обговорень;
– складання висновків і рекомендацій по роботі в соціальних медіа.
Як зазначив керівник проекту А. Яровий, компанія навчає своїх замовників не лише користуванню IQBuzz, а і технологіям грамотної роботи з отриманою інформацією, адже для забезпечення реальної користі від моніторингу соціальних медіа важливо вбудувати його в процес управління. За словами А. Ярового, сервіс налаштовується під завдання користувача і, в разі необхідності, для виконання замовлення проводяться аналітичні дослідження.
Крім використання сервісу, компанія пропонує своїм замовникам участь у безкоштовних вебінарах, присвячених питанням моніторингу соціальних медіа: роботі з негативною інформацією в соціальних медіа, аналізу опонентів у мережі, пошуку прибічників в інтернеті [18].
Висвітлення можливостей і потенціалу систем автоматичного моніторингу вимагає, також, розгляду специфічних характеристик сучасного мережевого середовища, які можуть мати негативний вплив на якість результатів використання таких сервісів – недостовірність інформації, яка розміщується користувачами соцмереж, збільшення кількості ботів [2], фактів тролінгу [3], інформаційні «вкиди», що в результаті може впливати на якість отриманої у підсумку аналітики.
Так, редактор «The Guardian» Кріс Елліотт написав статтю про те, що форум видання з коментарями до статей на українську тематику заполонили «тролі». Більшість ботів зареєстровані в лютому 2014 року, їх відрізняють агресивні, багаторазові коментарі не дуже «чистою» англійською мовою на підтримку В. Путіна.
«Модератори, які мають справу з 40 000 коментарів на день, вважають, що є організована прокремлівська кампанія», – пише К. Елліот .
Німецьке видання «Die Welt», у свою чергу відзначає, що Росія активно взялася за пропаганду в німецькому інформаційному просторі, розгорнувши війну проти німецьких ЗМІ. Як заявив глава Федерального відомства з охорони конституції Ханс-Георг Маассен, російські спецслужби не тільки займаються пошуком інформації, а й намагаються впливати на громадську думку в Німеччині. За інформацією газети, кампанії тепер проводять у мережі проти «редакцій західних газет і телеканалів».
На форумах і в соціальних мережах «хвилями» з'являються численні коментарі, зміст яких «завжди один і той самий», пише Х.-Г. Маассен, наводячи як приклад кілька висловлювань, зокрема таке: «У черговий раз фашистський уряд в Європі намагається заморити голодом людей у Східній Європі» (мова в даному випадку йде про новий уряд у Києві, пояснює автор). Або: «Ганебне цькування Путіна і Росії».
Польське видання «Rzeczpospolita» також відзначає, що «Washington Post» і «Guardian» оголосили війну користувачам мережі, які на гроші Кремля пишуть проросійські коментарі на західних форумах, навмисно починають сварки і створюють напружену атмосферу. За інформацією видання, діяльність таких користувачів фінансується компанією, таємно пов'язаною з Кремлем. Вони діють також на форумах «New York Times», «CNN», «The Huffington Post». Про присутність російських «тролів», що фінансуються Кремлем, поінформували хакери «Anonymous International». Вони отримали докази того, що дії проплачених користувачів мережі контролювало агентство інтернет-досліджень, яке знаходиться в передмісті Санкт-Петербургу. Хакери зламали електронну пошту співробітників і виклали в мережу звіти про їхню діяльність, адресатом яких є пан Володін. Видання припускає, що мова йшла про заступника глави адміністрації президента РФ, В'ячеслава Володіна.
У матеріалі констатується, що в обов'язки кожного «троля» петербурзької компанії входило написання мінімум п'ятдесяти коментарів під різними статтями. Крім того, наймані користувачі вели по шість профілів на Facebook і по десять – на Twitter, в кожному з яких вони були зобов'язані писати принаймні по три поста в день. Але загалом вся їх діяльність зводилась до транслювання меседжів «Я люблю Росію» або «Дії Росії цілком виправдані».
На сьогоднішній день діяльність російських «тролів» концентрується насамперед навколо ситуації в Україні і метою їх атаки є західні публікації саме з цієї тематики.
За таку роботу «тролі» отримують значні суми з російського бюджету. Як стверджує «Rzeczpospolita», протягом декількох років була розроблена ціла система «троллінгу», яка включила в себе інтернет-агентства з тисячею оплачуваних блогерів і коментаторів. До неї приєдналися також деякі російські, білоруські та українські ЗМІ, які за допомогою «правильних коментаторів» маніпулюють громадською думкою на користь Росії. І на цю діяльність Кремль щорічно виділяє 33 млн руб., резюмує польське видання [23].
Незважаючи на те, що такі коментарі не завжди легко відрізнити від справжніх, при більш пильному вивченні починає бути помітною певна стереотипність виразів і термінології. Зокрема, у випадку з Україною часто використовуваними словосполученнями є «майданівський фашизм» і «підбурювання до війни». «Rzeczpospolita» відзначає, також, що російським «тролям» властиві тексти імперського характеру на поганому англійському, а крім того використання нецензурної лексики.
Іншою відмінною ознакою того, що інформаційний сплеск певної тематики, який з'являється в соціальних медіа, є спланованою інформаційною кампанією, а не спонтанною реакцією користувачів мережі, є специфічний графік появи основної маси коментарів з інформаційного приводу – не відразу після події, а через деякий час.
Таким чином, незважаючи на те, що сервіси автоматичного моніторингу не дають змоги визначати ботів автоматично, за певними ознаками можна відзначити підозрілу активність деяких авторів. Зокрема, в останній версії IQBuzz було додано функцію повідомлення користувача про інформаційні сплески, що дає можливість вчасно локалізувати поширення небажаної інформації.
Отже здійснення ручного і автоматичного моніторингу соціальних медіа відкриває широкі можливості для вивчення громадської думки з актуальних проблем суспільного розвитку, ставлення громадськості до дій влади та оцінки їх ефективності. Можна впевнено прогнозувати подальший розвиток інструментів моніторингу – при щоденному зростанні аудиторії соціальних мереж на десятки тисяч користувачів це неминуче, адже в мережі люди обмінюються враженнями, висловлюють своє ставлення до актуальних подій та явища, суспільно-політичних та соціально-економічних процесів, міжнародної ситуації, діляться ідеями і розчаруваннями. Така інформація, яка циркулює в соціальних медіа, є цінною для налагодження зворотного зв’язку управлінських структур із громадськістю, адже влада має чітко усвідомлювати, які очікування з нею пов’язані, які її дії підтримуються суспільством, а які викликають невдоволеня і спротив. Раніше для з’ясування цих питань використовувався інструмент соцопитувань – дорогий і розтягнутий у часі. Натомість автоматичний моніторинг соціальних медіа коштує відносно недорого, дає змогу охопити значну аудиторію і отримати результат за кілька годин від початку роботи.
Щодо аналітичної складової інформаційно-аналітичної діяльності, то під нею мається на увазі підготовка комплексу інформаційно-аналітичних матеріалів, необхідних для прийняття рішень.
Зокрема, можна розкласти процес підготовки інформаційного документа на такі послідовні операції:
1) уточнення інформаційної потреби споживача (споживачів) інформації, визначення кола і послідовності перегляду джерел;
2) визначення цільового призначення інформаційного документа, який відповідає інформаційному запиту споживача;
3) пошук і відбір існуючих інформаційних джерел, що відповідають запиту споживача з метою відбору релевантних і пертинентних документів;
5) аналіз виявлених первинних документів та диференціація їх на "потрібні - непотрібні", відбір необхідних для здійснення аналізу і синтезу їх (проміжний аналіз);
6) всебічний аналіз змістових і формальних характеристик первинного документа (документів) для безпосереднього включення в процес аналітико-синтетичної обробки (остаточний аналіз);
7) логічне перетворення вилучених даних з метою отримання нової синтезованої інформації про предмет створення вторинного документа;
8) визначення структури та послідовний виклад змісту вторинної інформації в інформаційному документі.
Процес роботи над складанням аналітичного документа в аналітичних відділах законодавчих органів включає кілька стадій:
o постановка дослідницького завдання (одержання завдання);
o загальне знайомство з проблемою (історія питання);
o визначення використовуваних термінів і понять (класифікація і структурування інформації);
o накопичення знань і відомостей (персональна інформаційна база);
o пошук, відбір, перевіряння необхідної для аналізу інформації (додатковий інформаційний пошук);
o аналіз зібраної інформації (побудова гіпотези, виявлення причин-нонаслідкових зв'язків, визначення тенденцій, прогнози);
o формулювання підсумкових висновків (завершення дослідницької роботи);
o погодження документа з керівництвом (редагування документа);
o оформлення документа і передача його адресату (виконання завдання).
Методи інфомаційно-аналітичних досліджень:
Аналітико-прогностичні методи націлені на прогноз більш складних, ніж окремі ситуації та варіанти поведінки, процесів і явищ; динаміки міжнародної системи в цілому, її окремих географічних і проблемних напрямів тощо. При цьому треба мати на увазі, що сама прогностика -- одна із сфер методології, яка розвивається найбільш динамічно і в якій дуже багато дискусійного. Останнім часом отримують визнання та поширення такі цікаві теоретичні її відгалуження, вкрай важливі для вивчення міжнародних відносин, як альтернативістика (вірогідні або можливі реально виконувані варіанти майбутнього), ретроальтернативістика (реально можливі, але втрачені варіанти минулого). З точки зору практичної значимості найкраще зарекомендували себе сценарний метод (побудова сценаріїв гіпотетичного ходу розвитку подій і надання принципових рекомендацій на випадок матеріалізації кожного із сценаріїв) і методи експертного аналізу ("мозковий штурм", метод "дельфи" і т.п.).
До групи аналітико-прогностичних відносяться, в першу чергу, евристичні методи