ПРЕДМЕТ ТА ЗАДАЧІ КУРСУ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Кафедра авіаційних радіоелектронних комплексів

Лекції

з дисципліни “Сигнали та процеси в радіотехніці”

Частина друга “Статистична радіотехніка”

Київ 2012

ЛЕКЦІЯ 1

ВСТУП

Дисципліна «Сигнали та процеси в радіотехніці», частина друга «Статистична радіотехніка» Загальний обсяг дисципліни в п’ятому семестрі складає:

Лекції – 51 година;

Практичні заняття – 17 годин;

Лабораторні роботи – 17 годин;

КР – 10 годин;

Модулі – 3;

Іспит.

Нарахування балів:

1. Відвідування лабораторних занять – 7 балів.

2. Вирішення задач на практичних заняттях – 12 балів.

3. Написання модульних робіт – 15 балів.

4. Захист лабораторних робіт – 35 балів.

5. Виконання та захист КР – 16 балів.

6. Бонусні бали – 3 бали.

7. Іспит – 11 балів.

Литература

1. Тихонов В.И. Статистическая радиотехника. – М.: Сов. радио, 1966. – 678 с.

2. Левин Б.Р. Теоретические основы статистической радиотехники. – М.: Радио и связь, 1989. – 654 с.

3. Бойко І.Ф., Давлет’янц О.І. Статистична радіотехніка: Навчальний посібник. - К.: КМУЦА. 1998. – 124 с.

4. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. – М.: «Наука», 1969. – 576с.

5. Горяинов В.И., Журавлев А.Г., Тихонов В.И. Статистическая радиотехника: Примеры и задачи. – М.: Сов. радио, 1980. – 544 с.

6. Белецкий А.Я., Бойко И.Ф., Синицын Р.Б., Юдин А.К. Радиотехнические цепи и сигналы. Статистическая радиотехника. Лабораторные работы 17 - 22.- К.: КИИГА, 1996.- 46 с.

ПРЕДМЕТ ТА ЗАДАЧІ КУРСУ

Сьогодні практично нема таких областей радіотехніки, які не були б пов'язані з випадковими процесами й необхідністю їхнього врахування. Будь-який радіотехнічний пристрій, що розташований на борту повітряного судна або на землі, перебуває під впливом зовнішніх і внутрішніх випадкових факторів, які у більшому або меншому ступені впливають на їхню роботу.

Усі без винятку характеристики радіотехнічних пристроїв (струм в антені, напруга на виході приймача й передавача, параметри окремих радіотехнічних схем тощо) становлять випадкові процеси. Сигнали на вході систем посадки, радіозв'язку, радіолокації, радіонавігації, телебачення, радіотелеметрії і інших є принципово випадковими.

Вивчення випадкових сигналів та процесів ґрунтується на загальних положеннях теорії ймовірностей і математичної статистики.

Теорія ймовірностей – наука, що вивчає закономірності у випадкових явищах.

Математична статистика – наука, що вивчає методи реєстрації, опиу та аналізу статистичних експериментальних даних, отриманих в результаті спостережень значної кількості випадкових явищ.

Дві головні задачі статистичної радіотехніки – задачі аналізу і синтезу.

Типове формулювання задачі аналізу наступне. Припускаючи відомими необхідні характеристики сигналу й завад, розглянутих як вхідний вплив на задану систему, потрібно одержати необхідні характеристики вихідного сигналу, що визначає якість роботи розглянутої системи. Оскільки радіосистеми та радіо пристрої являють собою різні комбінації лінійних і нелінійних ланок, то завдання по суті зводяться до аналізу проходження випадкового процесу (сигналу й завади) через лінійні й нелінійні пристрої.

 

 

З багатьох робіт, присвячених розробці імовірнісних методів аналізу випадкових процесів, заслуговують бути виділеними роботи вчених академіків Колмогорова (1931 р.) і Понтрягина (1933 р.) по теорії марковских процесів, а також роботи Райса (1944 р.) по різних перетвореннях випадкових процесів.

Останнім часом більшу актуальність набули задачі синтезу, протягом останніх років цей напрямок став одним з основних. Загальну проблему синтезу умовно можна підрозділити на дві частинні задачі: вибір найкращих сигналів для досягнення необхідного результату з урахуванням реальної обстановки й оптимальна обробка (прийом) прийнятих сигналів.

Щодо оптимальних методів радіоприйому задачі синтезу потрібно сформулювати так. Припускаючи заздалегідь (апріорно) відомі деякі характеристики переданого корисного сигналу, каналу й перешкоди, а також їх функціональну взаємодію, потрібно одержати оптимальний прийомний або вирішувальний пристрій, які б щонайкраще відтворювали передане інформаційне повідомлення.

 

 

Синтез радіотехнічних систем та пристроїв не виключає, а передбачає необхідність їх подальшого аналізу.