Критерії обґрунтування рішень під час вибору інвестиційного проекту

Інвестиційний проект (ІП) – план (програма) заходів, пов’язаних зі здійсненням капітальних вкладень для їх майбутнього відшкодування та отримання прибутку.

Узагальнюючий критерій ефективності прийняття інвестиційних рішень можна сформулювати таким чином: інвестиційний проект вважається ефективним, якщо його дохідність і ризик збалансовані в прийнятній для учасника проекту пропорції.

Для обґрунтування рішень під час вибору інвестиційного проекту використовують наступні критерії:

1. Чистий дисконтований дохід (чиста теперішня вартість) (ЧДД) – це сучасна вартість майбутніх чистих грошових потоків, дисконтована на рівень граничної вартості капітальних вкладень

де t – роки реалізації інноваційного проекту, роки;

R_t – чистий грошовий потік у періоді t, грн.;

d – ставка дисконтування (приймається на рівні 15 %).

Чистий грошовий потік у періоді t визначається за формулою:

R_t = S_t– K_t,

де S_t – надходження грошей в періоді (прибуток та амортизація), грн.;

K_t – витрачання грошей в періоді , грн.

За ЧДД > 0 можна розглядати питання про прийняття проекту. За ЧДД < 0 проект слід відкинути. За ЧДД = 0 проект не збитковий, але й не принесе прибутку. Під час вибору альтернативних проектів перевага віддається проекту з більш високим показником ЧДД.

2. Коефіцієнт чистого дисконтованого доходу (індекс доходності ІД):

де ДВІ – дисконтована вартість інвестицій, грн.

3. Внутрішня норма доходності (ВНД)– це норма дисконту, для якої дисконтована вартість чистих надходжень від проекту дорівнює дисконтованій вартості інвестицій, а різниця між ними дорівнює нулю.

де d’ – ВНД.

ВНД показує, за якою ставкою відсотка інвестор повинен вкласти свій капітал, щоб ефективність фінансового вкладення дорівнювала ефективності даного інвестиційного проекту. Проект вважається ефективним, якщо виконується така нерівність:

ВНД > і,

де і – деяка базова ставка відсотка.

4. Період окупності – відношення суми інвестицій до дисконтованого доходу.

Якщо рівень інфляції високий, оцінка проекту з урахуванням і без урахування інфляції часто дає прямо протилежні результати.

Критерій ЧДД з урахуванням ризикуможе бути визначений через:

1) розрахунок еквівалентного грошового потоку;

2) коригування ставки дисконтування за фактором ризику.

У першому випадку ЧДД визначається за ставкою дисконтування з безризиковою прибутковістю.

Метод урахування ризику через збільшення ставки дисконтування найпоширеніший у разі прийняття інвестиційних і фінансових рішень.

Оскільки ризик в інвестиційному процесі виявляється у вигляді ймовірного зменшення реальної віддачі від капіталу, порівняно з очікуваною, то можливим методом обліку ризику є додавання премії до процентної ставки, що характеризує дохідність за безризиковими вкладеннями (наприклад, у державні короткострокові цінні папери).

Таким чином, необхідна для інвестора норма прибутковості від реалізації проекту визначається за формулою:

де – безризикова норма дохідності; — премія за ризик.

Чим вища ризикованість проекту, тим вищою має бути ризикова премія та, відповідно, дохідність.

Найбільш використовуваний у практиці закордонних фірм метод обґрунтування ставки дисконтування – це визначення середньозваженої ціни капіталу підприємства (Weighted Average Cost of Capital – WACC). Вартість капіталу для фінансування проекту – це середньозважена величина вартості за кожним джерелом фінансування. Як правило, виділяють чотири типи джерел фінансування:

1) позика банків;

2) вкладення інвесторів у привілейовані (русск. привелегированные) акції;

3) вкладення інвесторів у звичайні акції;

4) реінвестування прибутку.

Виходячи з цього середньозважену вартість капіталу можна обчислити за формулою:

де – частка відповідного джерела в загальному обсязі інвестицій;

– відсотки за кредит;

– необхідна дохідність привілейованих акцій;

– необхідна дохідність звичайних акцій;

– необхідна дохідність за альтернативними інвестиціями.

Коефіцієнти необхідної доходності включають безризикову ставку та премію за ризик, які визначаються: загальноекономічними умовами, станом ринку, інвестиційними та фінансовими рішеннями компанії; фінансовими потребами для інвестиційного проекту.