Правові норми, стандартизація у сфері охорони праці

Правові норми, об'єднані терміном «охорона праці», включають в себі норми і правила з техніки безпеки і виробничої санітарії. Відмінність норм з техніки безпеки від норм з виробничої санітарії визначається предметом, на регулювання якого спрямовані ті чи інші норми.

Норми з техніки безпеки містять обов'язкові вимоги, яким повинно відповідати підприємство в цілому, виробничі приміщення, усі види обладнання і технологічні процеси з точки зору безпеки праці, попередження травматизму. Цими нормами передбачається встановлення різних огороджень, захисних пристроїв, проведення профілактичних випробувань, дистанційне управління, видача спеціальних індивідуальних засобів захисту, наприклад поясів, окулярів, екранів тощо.

Норми з виробничої санітарії містять обов'язкові вимоги щодо території підприємства, виробничих і побутових приміщень, робочих місць і технологічних процесів з точки зору гігієни праці і здоров'я працівників з метою попередження професійних захворювань. Вимоги в галузі виробничої санітарії стосуються розмірів, планування і конструктивних елементів виробничих будівель, вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації, освітлення побутових приміщень, пунктів харчування, охорони праці тощо. Норми з виробничої санітарії передбачають також професії з шкідливими умовами праці, які повинні забезпечуватись спецмолоком, спецхарчуванням, спецодягом, спецвзуттям та іншими індивідуальними захисними засобами.

Норми з техніки безпеки і виробничої санітарії не завжди є окремими нормативними актами. В державних міжгалузевих і галузевих нормативних актах можуть одночасно міститися й положення з техніки безпеки і норми з виробничої санітарії.

Важливе місце в нормативно-технічній документації, яку використовують підприємства, установи і організації, належить стандартам. Стандартизація – це узагальнення багатьох понять, зведення великої кількості виробів до невеликої кількості типових зразків. Найпоширеніше застосування стандартів при розробці нової техніки, проектуванні в будівництві, у визначенні якості продукції, встановленні інших критеріїв тощо.

Норми і правила з охорони праці, затверджені і погоджені у встановленому законодавством .порядку, це по суті і є стандарти. Адже англійською мовою standart є норма, зразок, мірило.

В основу стандартизації охорони праці як і будь-якої іншої покладені директивність, комплексність, динамізм і систематичність контролю за їх впровадженням і дотриманням.

Директивність стандартів полягає у обов’язкому і постійному їх виконанні для всіх підприємств усіх галузей і форм власності. Недотримання стандартів карається законом.

Комплексність системи стандартів забезпечується за рахунок їх розробки і запровадження за всіма показниками безпеки, виробничої санітарії і протипожежного захисту.

Динамізм стандартів передбачає їх регулярних перегляд і оновлення в міру змін умов праці, впровадження нових технологій і технічних засобів виробництва.

Систематичність контролю забезпечується органами нагляду за станом охорони праці на підприємствах, в регіонах і галузях.

У своїй сукупності нормативно-правові акти про охорону праці (скорочено - НПАОП) — це правила, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання, їх прийнято поділяти на державні міжгалузеві і державні галузеві норми.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 р. № 135 «Про порядок опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів по охороні праці» відповідним центральним органам державного управління доручено розробляти і затверджувати конкретні документи щодо організації нормотворчого процесу, планування і фінансування робіт, визначення базових організацій, які повинні займатися нормотворчою діяльністю з питань охорони праці.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року Комітет по нагляду за охороною праці наказом від 16 березня 1994 р. затвердив Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних документів «Законодавство України по охороні праці», яке є обов'язковим для виконання усіма центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності.

Опрацювання проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці здійснюється під керівництвом і за безпосередньою участю фахівців комітету по нагляду за охороною праці (нині – Держгірпромнагляду) або органів державного санітарного, пожежного нагляду та нагляду за ядерною і радіаційною безпекою при розробленні нормативних актів з питань, що віднесені до їх компетенції.

Координацію роботи з підготовки проектів державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці покладено на Національний науково-дослідний інститут охорони праці, який надає методичну допомогу базовим організаціям міністерств і відомств, безпосередньо опрацьовує проекти нормативних актів про охорону праці.

Державні міжгалузеві правила і норми містять вимоги охорони праці, обов’язкові для кожного з підприємств, установ і організацій усіх форм власності і всіх галузей виробничо-господарського комплексу України. До таких відносяться, наприклад: Правила дорожнього руху, Типові правила пожежної безпеки, Правила безпеки при експлуатації електроустановок, Будівельні норми і правила, Санітарні норми і правила тощо. Державні міжгалузеві норми і правила у редакції наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 09.07.2010 року №130 визначені як Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності (код 0.00).

Нижче приведений фрагмент Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Покажчик
нормативно-правових актів з питань охорони праці

№ п/п Позначення нормативного акта Назва нормативного акта Затвердження
Дата/ документ/ № Організація
  Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на декілька видів економічної діяльності (код 0.00)
НПАОП 0.00-1.01-07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів 18.06.2007 Наказ № 132 Держгірпромнагляд
    Зареєстровано: 09.07.2007 № 784/14051 Мін’юст
НПАОП 0.00-1.02-08 Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів   01.09.2008 Наказ № 190 Держгірпромнагляд
    Зареєстровано: 07.10.2008 № 937/15628 Мін’юст
НПАОП 0.00-1.03-06 Правила безпеки праці під час експлуатації судноплавних гідротехнічних споруд 14.06.2006 № 363 МНС України
    Зареєстровано: 27.06.2006 № 761/12635 Мін’юст
НПАОП 0.00-1.04-07 Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання 28.12.2007 Наказ № 331 Держгірпромнагляд
    Зареєстровано: 04.04.2008 № 285/14976 Мін’юст
НПАОП 0.00-1.05-54 Правила будови, утримання та огляду нахилених рейко-канатних підйомників (фунікулерів) 07.12.54 Держгіртехнагляд СРСР
НПАОП 0.00-1.06-77 Правила будови і безпечної експлуатації ескалаторів   27.12.77   Держгіртехнагляд СРСР
НПАОП 0.00-1.07-94 Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском 18.10.94 Наказ № 104 Держнаглядохоронпраці

Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на один вид економічної діяльності згідно КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності) починаються з номера коду діяльності згідно КВЕД. Наприклад, у покажчику НПАОП геологорозвідувальні роботи мають код 74.

Оскільки кожна галузь виробничо-господарського комплексу іноді дуже відрізняється за умовами праці, то це обумовлює розробку державних галузевих правил і норм з охорони праці. До галузевих, зокрема, відносяться «Правила безпеки на геологорозвідувальних роботах», за погодженням з Держнаглядохоронпраці України від 09 листопада 2001 року №04-08/3777, затверджених наказом Міністерства екології та природних ресурсів 30 січня 2002 року №44.

До цього в галузі діяли і на 01 липня 2010 року поки що не відмінені Державні міжгалузеві «Правила безопасности при геологоразведочных работах», затверджені Міністерством геології СРСР 27 березня 1990 року. На сьогодні це діючий нормативно-правовий акт за кодуванням НПАОП 74.2-1.02-90 «Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах», який занесений у Державний реєстр нормативних актів про охорону праці. Наприклад:

  Надання послуг (код КВЕД 74)
НПАОП 74.2-1.01-89 Правила з техніки безпеки на топографо-геодезичних роботах (ПТБ-88) 9.02.89 Головне управління геодезії та картографії при Раді Міністрів СРСР
НПАОП 74.2-1.02-90 Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах Мінгеології СРСР
НПАОП 74.2-1.03-83 Правила з техніки безпеки при проведенні спостережень у мережі Держкомгідромету СРСР 16.05.83 Держкомгідромет СРСР

 

Зазначені галузеві правила і норми є визначальними для підприємств усіх галузей, які виконують геологорозвідувальні роботи. На їх основі підприємства розробляють власні інструкції з охорони праці.

У разі відсутності в нормативних актах, що приймаються органами державного нагляду за охороною праці, вимог, які необхідно виконувати для забезпечення техніки безпеки і виробничої санітарії на певних роботах, власник або уповноважений ним орган може вживати погоджені з органами державного нагляду за охороною праці заходи, що забезпечують безпеку праці і виробничу санітарію. Власник зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці з урахуванням рекомендацій нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про працю. Компетенцією нормативних актів підприємства можуть бути:

· організація управління охороною праці на підприємстві;

· визначення функціональних обов’зків посадових осіб щодо охорони праці;

· організація проведення інструктажів з охорони праці і перевірка знань працівників;

· організація проведення атестації робочих місць;

· організація правильної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки;

· наказ про добровільну протипожежну дружину;

· організація проведення обстежень технічного стану будівель і споруд тощо.

Державні міжгалузеві і галузеві нормативно-правові акти про охорону праці, нормативні акти підприємства є обов'язковими для виконання у виробничих лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового і професійного навчання молоді, обладнаних у школах, міжшкільних комбінатах, професійно-технічних ліцеях і училищах, вищих навчальних закладах, будинках самодіяльної технічної творчості тощо. До учнів і студентів, які проходять трудове і професійне навчання (виробничу практику) на підприємстві під керівництвом його персоналу, застосовується законодавство про охорону праці в такому ж порядку, що й до працівників підприємства.