Особливості функціонування прийменників у професійному мовленні. Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники

Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні.

При використанні прийменників у професійному мовленні слід дотримуватись таких правил:

1. Правильно добирати прийменникові конструкції: враження про виставку – враження від виставки, застерігати про небезпеку – застерігати від небезпеки, вітер п’ять метрів на секунду – вітер п’ять метрів за секунду.

2. При виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій: повідомляти по телефону – телефонувати, оплатити за поїзд – оплатити проїзд.

3. У прийменникових конструкціях іменник повинен ставитися в правильному відмінку: всупереч проблем – всупереч проблемам, завдяки опитування – завдяки опитуванню.

4. Не слід нагромаджувати в одному контексті однакові прийменники: Наступного тижня на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші концерти, на які ми запрошуємо всіх бажаючих.

5. Пропуск прийменника створює двозначність тексту: лист організації – від організації, до організації.

6. У професійному мовленні є ряд особливо часто повторюваних усталених словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладається на, у відповідь на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, залежно від, виходячи з.

Російський прийменник по в українській мові має ряд відповідників:

1. по – за: по приказу – за наказом;

2. по – з: по случаю – з нагоди;

3. по – на: по заказу – на замовлення;

4. по – у(в): прийти по делу – прийти у справі;

5. по – для (значення мети): комиссия по расследованию – комісія для розслідування;

6. по – після (значення часу): по прибытии – після прибуття;

7. по – з (із, зі): по вине – із вини;

8. по – через: по болезни – через хворобу;

9. по – щодо: инструкция по использованию – інструкція щодо використання;

10. по – від: действовать по обстоятельствам – діяти залежно від обставин;

11. по – під:задание не по силам – завдання не під силу;

12. по – безприйменникова конструкція: по телефону – телефоном (по телефону);

13. по – по:трансляция по телевидению – трансляція по телебаченню.

Прийменник по в українській мові може поєднуватись з іменниками (по батькові, по суті), прикметниками (по-господарськи, по-українськи), займенниками (по-нашому, по-своєму), числівниками (по троє, по-перше).

Труднощі можуть виникнути при перекладі конструкцій і з іншими прийменниками. Наприклад, російське словосполучення з прийменником в українською мовою перекладаються за допомогою прийменників на, до, з, за, про, при, як, ота ін. або ж безприйменниковими конструкціями: в защиту – на захист, в знак уважения – на знак поваги, в рассрочку – на виплат, поставить в известность – довести до відома, вошли в состав – увійшли до складу, в пяти шагах – за п’ять кроків, в порядке исключения – як виняток, в семь часов – о сьомій годині, в сущности – по суті, в трех километрах – за три кілометри, сказать в двух словах – сказати двома словами, в случае неуплаты – при несплаті, в течение выборов – упродовж виборів, в полной мере – цілком, у власти – при владі, у входа – біля входу.

Порушення синтаксичної норми також виникає через невмотивоване вживання прийменника при, який часто вживається за російським зразком. В українській мові він може мати такі відповідники: у (у нещасті), коли (коли взяли), під час (під час польоту), за (за обставин).

Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові чергування прийменників у – в, з – із – зі.

Прийменник увживається:

1) між приголосними: отримав у сумі, сплатив у розмірі;

2) на початку речення: У період...;

3)після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): сплачуються внески на соціальне страхування, у державний бюджет;

4) перед числовими показниками: У 1999 році...;

5) перед словами, які починаються на в, ф, ст, тв, хв, зв: у зв’язку, у відповідності, у статуті.

Прийменник в пишеться:

1) між голосними: записано в акті;

2) після голосного перед більшістю приголосних: записано в документі;

3) на початку речення перед голосним: В оголошенні, в акті зазначено;

4) після приголосного перед голосним: зустріч в аудиторії.

Прийменник з уживається:

1) на початку речення: З наступного року...;

2) після паузи (коми, крапки з комою, тире, двокрапки, дужки): дилери можуть укладати угоди між особою, з брокером;

3) між голосними: згідно з інструкцією;

4) після приголосного, перед голосним: фахівець з економіки;

5) після голосного перед приголосним (крім с, ш): згідно з наказом.

Прийменник із уживається:

1) між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ): із двох примірників один був зіпсований;

2) між групами приголосних (після них або перед ними): вийшов із скрутного становища.

Прийменник зі вживається перед сполученням приголосних, найчастіше перед з, с, ш, щ: переказати гроші зі свого рахунка.

Прийменник зо вживається при числівниках два, три: днів зо два.