ТЕМА 2. Механізм функціонування міжнародних організацій

 

План

1. Право міжнародних організацій.

2. Прийняття рішень у міжнародних організаціях.

3. Міжнародні службовці.

 

Рекомендована література

1. Bowett D. W. The law of international institutions. — London: Sweet and Maxwell, 1982.

2. Зайцева О.Г. Международные организации: принятие решений. – М.: Наука, 1989.

3. Крылов Н. Б. Правотворческая деятельность международных организаций. — М.: Наука, 1988.

4. Ломагин Н. А. Международные организации: Теория и практика деятельности: Учеб. пос. — С.Пб: Изд-во С.Пб ун-та, 1999.

5. Мальський М., Мацях М. Теорія міжнародних відносин: Навч. посіб. — Львів: ЛНУ, 2004.

6. Міжнародні організації: Навч. посібник / За ред. Козака Ю. Г., Ковалевського В. В., Кутайні З. – К.: Центр учбової літератури, 2007.

7. Міжнародні організації: Навч. посіб. / За ред. О. С. Кучика. – К.: Знання, 2007.

8. Морозов Г.И. Международные организации: Некоторые вопросы теории. — М.: Мысль, 1974.

9. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. — М.: Дело, 1998.

10.Циганкова Т. М., Гордєєва Т. Ф. Міжнародні організації: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2001.

11.Шреплер Х.А. Международные организации: Справочник. — М.: Международные отношения, 1995.

 

Право міжнародних організацій

 

Право міжнародної організації— органічно взаємопов'язаний комплекс правових принципів і норм, які забезпечують існування та діяльність організації.

Джерелами права міжнародної організації є:

— статути або угоди про їх створення;

— домовленості щодо регламенту, правил процедури;

— окремі акти, які встановлюють статус персоналу;

— домовленості з урядами країн перебування; угоди з іншими міжнародними організаціями.

Правові норми, пов'язані з діяльністю міжнародних організацій, умовно можна поділити на три групи:

1. «Внутрішнє право» («власне право») — норми, які регламентують діяльність самих міжнародних організацій, визначають характер функцій та правовий стан різних категорій персоналу, регулюють порядок вирішення майнових, фінансових та інших питань.

2. «Зовнішнє право» — норми, які фіксують місце міжнародної організації в загальній системі міжнародних відносин: правовий інструмент, за допомогою якого міжнародна організація забезпечує свій статус у конкретних умовах її місцеперебування, зв'язки з державами та іншими міжнародними і національними організаціями.