Сутність міжнародних економічних відносин і їхньої форми

Тема 1. Світове господарство.

1. Поняття світової економіки.

2. Сутність міжнародних економічних відносин і їх форми.

3. Механізм світового господарства і його складові частини.

4. Етапи формування світової економіки.

5. Причини та періоди розвитку економічних зв’язків між країнами.

 

Література до теми.

1. Булатов А.С. Мировая економика. Учебник / Под ред.. проф.. А.С.Булатова. – М.: Юность, 2001.– 734с.

2. Киреев А.П. Міжнародна економіка: Учеб. допомога. Ч. I. М, 1997.416 з; Ч. II. М., 1999.488 з;

3. Кругман П.Р., Обстфельд М. Міжнародна економіка. Теорія й політика: Підручник / Пер. з англ. М., 1997. 799 з;

4. Линдерт П.Х. Економика мирохозяйственных связей / Пер. с англ. М., 1992. 520 с.

Поняття світової економіки.

Головне завдання даної теми полягає в тому, щоб дати студенту знання про становлення й сутність світового господарства, теорії і головні тенденції його розвитку. Для вивчення світової економіки потрібно з'ясувати, що означає цей термін, чому всі країни світу мають економічні зв'язки один з одним, які форми приймають ці зв'язки і як вони впливають на національну економіку, як можна класифікувати країни світу по групах. Цим питанням і присвячена ця тема.

Терміни «світова економіка», «світове господарство», «всесвітнє господарство» розглядаються як синоніми. Від них відрізняється термін «міжнародна економіка», яка означає не саму світову економіку, а теорію світової економіки й міжнародних економічних відносин.

Світовій економіці (світовому господарству, всесвітньому господарству) можна дати широке й вузьке визначення.

По широкому визначенню, світова економіка — це сума всіх національних економік світу, по вузькому визначенню - це сукупність тільки тих частин національних економік, які взаємодіють із зовнішнім світом. Однак розходження між двома визначеннями стає усе менш помітним, тому що в будь-якій країні залишається усе менше галузей і підгалузей, які б не взаємодіяли із зовнішнім світом прямо або опосередковано, наприклад, через ті галузі національної економіки, які активно торгують на зовнішньому ринку.

 

Сутність міжнародних економічних відносин і їхньої форми

Світове господарство є складною системою. Вся сукупність різних національних економік (або їхніх зовнішньоекономічних частин, якщо виходити з вузького визначення) скріплена рухом товарів, послуг і факторів виробництва (економічних ресурсів). На цій основі між країнами виникають міжнародні економічні відносини (зовнішньоекономічні зв'язки, світогосподарські зв'язки), тобто господарські відносини між резидентами й нерезидентами (юридичними й фізичними особами різних країн). Їх можна класифікувати по формах.

Традиційно в окрему форму виділяють міжнародну (світову) торгівлю товарами й послугами. Переміщення факторів виробництва лежить в основі таких форм міжнародних економічних відносин, як міжнародний рух капіталу, міжнародна міграція робочої сили, міжнародна торгівля знаннями (міжнародна передача технології). Що стосується інших факторів виробництва, окрім капіталу, праці й знань (технології), то природні ресурси немобільні й беруть участь у світогосподарських зв'язках майже завжди опосередковано, через міжнародну торгівлю виробленої на їх основі продукції. Такий фактор, як підприємницькі здібності (підприємництво, підприємницький досвід), переміщається звичайно разом з капіталом, робочою силою й знаннями (технологією) і тому звичайно не фігурує як самостійна форма міжнародних економічних відносин. В окрему форму потрібно виділити міжнародні валютно-розрахункові відносини, які хоча і є похідними від міжнародної торгівлі й руху факторів виробництва (особливо капіталу), придбали більшу самостійність у світовому господарстві.

Наведена типологія міжнародних економічних відносин не претендує на те, щоб бути єдино вірної. Існують і інші типології. Проте даний матеріал побудований на вищеописаній типології, виходячи насамперед з того, що вона є простою, логічною й тісно пов'язаною з економічною теорією.