Рекомендаційні та судові акти як джерела корпоративного права

Для корпоративних відносин важливе значення мають не тільки державне та локальне регулювання, а й певні правила, соціальні норми і культура ділових відносин. Хоча безпосеред­ній вплив зазначених суспільних цінностей неможливо точно вимірити, їх значення для практики корпоративного управлін­ня, яка розвивається, все більше визнається суспільством. Існу­вання неписаних правил, соціальних норм — важливий фактор, який пояснює, чому аналогічна з технічної точки зору юридич­на база може привести до різних результатів у сфері корпоратив­ного управління.

Часто згадуваним прикладом може бути суспільне сприйнят­тя місії компанії. В деяких країнах вважається, що компанії мають виконувати певні соціальні функції, які в інших країнах стосу­ються сфери відповідальності державного сектора. До неписаних, узятих на себе зобов'язань компаній можна віднести збережен­ня робочих місць, освіту і професійне навчання. Зобов'язання компаній іноді можуть також виходити за межі фактичного най­му робочої сили і містити такі послуги, як забезпечення місця­ми учнів за визначеним фахом.

Деякі потреби суспільства, що не мають безпосереднього відношення до правил ведення бізнесу, тим не менш, набули ін­шого рангу з втіленням їх у приписи закону. Прикладом може слугувати ст. 19 Закону «Про основи соціальної захищеності інва-

¹ Тичкова О. Ю. Локальні корпоративні акти / О. Ю. Тичкова // Проб­леми законності. - 2005. - № 74. - С 153-159.

ЛІЛЛІ • УиріМ», ЗГІДНО S ЯКОЮ ДЛЯюридичних осіб установлюєть­ся норматив робочих МІСЦЬ ДЛЯ забезпеченняпрацевлаштуван­ня ІНВаЛІДІВ у розмірі ЧОТИРЬОХ ВІДСОТКІВВІД середньооблікової чисельності штатних працівників обліковогоскладу за рік, а як­що працюють ніл 8 до 25 чоловік — у кількостіодного робочого місця.

Системи оцінки також впливають на культуруведення біз­несу. Багато значеній приділяється важливій ролідовіри і чес-иості дя» і рявалого І стабільного розвитку ринково!економіки. ТШФШщтЛЩгуыпт* часто наводяться стосовно корпоратив-iMt управління. Воно не може бути кращим, ніжзаконодавче овредовище, в якомукомпанії здійснюють спою діяльність, од­нак за відсутності загальноприйнятихстічних ісоціальних норм ■ОЯО справді може бути гіршим.

'ЧІООШПаоСТЮрегулювання цихвідносин є те, що на них суттє-ШЙШвШШЯШ Принципикорпоративного управління, затвердже-Вв^вЩОТВШ Державноїкомісії з цінних паперів та фондового ■ЯВВдувід 11грудня 2003 р. № 571, в яких досить специфічною •Івановаприрода. З одного боку, вони не мають сили норматив-BJO-лравовогоакта і являють собою рекомендаційний акт, який МІСТИТЬрекомендації щодо якісного та прозорого управління ЯПЦІОКернимтовариством відповідно до міжнародних стандар-i4bV'A цесприймається як необов'язковість його до застосування. Втім,з іншого боку, в них зосереджені усталені правила щодо здійсненнякорпоративного управління, які довели свою ефек­тивність, вивірені та адаптовані, прийнятні та доцільні, корисні та такі, що дають змогу вирішуватипроблеми, які виникають , корпоративного управління. Як зазначенов са-управлисня, вони є свого ро­ях українським

_______________ ^{ІИХ та інозем}"

них інвесторів 1ІШПШЩЩ(ШІШЩШ^№^ЯІ ■* вітчизняно­му і на міжнародних фсщШшЩШшЩШ*Жїашн чиномздій­снювати належний контроль 8»Ь>іфв1вТВ]ввж»віа(Ористанням. ЦіПринципи торкаються порядку адохеняя органами управ­лінняакціонерних товариств своїх повноважень, системконтро­лю за їх фінансово-господарською діяльністю, розкриттяінфор­мації, додержання прав акціонерів, реалізацію ними своїхправ з відповідними механізмами дій органів акціонерних товариств тощо.

АІІІІІІІІІІІІІІІІНІІШІІІІІІІІІІІІІІІІШІІІІ.................. і....

Розділ 2

Склався й механізм запровадження необов'язкових норм, що містяться в Принципах і не мають юридичної сили. Одним із найважливіших шляхів перетворення цих норм з необов'яз­кових на обов'язкові стало їх введення до внутрішніх актів кон­кретної корпорації, завдяки чому вони стають обов'язковими для неї.

В інших країнах застосовується такий спосіб використову­вати необов'язкові норми: правилами біржової торгівлі, затвер­дженими на конкретних біржах, встановлюється вимога, щоб кожна компанія, акції якої котируються на ній, встановила (прий­няла) і розкрила кодекс (правила) ведення своїх справ та етики для директорів та посадовців відповідно до принципів корпо­ративного управління. Одночасно до біржі швидко доводяться будь-які відмови від цього. При цьому -заохочується повідом­лення про всяку незаконну або неетичну поведінку посадовців корпорації. Сайт кожної компанії, акції якої котируються на фон­довій біржі, має містити інформацію про застосування нею ко­дексу/правил ведення справ та етики. Також про це компанії мають повідомляти у своїх річних звітах Державній комісії з цінних паперів. Так, згідно з § 161 Закону про акціонерні товари­ства Німеччини правління та наглядова рада таких товариств мають щороку робити заяву про те, чи дотримуються вони реко­мендацій Кодексу. При цьому компанія вільна в їх застосуванні, але відмова від них спричинила б багато питань з цього приводу і небажання бірж та потенційних контрагентів мати справу з та­кими компаніями. Згідно з Законом України «Про акціонерні товариства» в Україні запроваджується подібний механізм.

Недержавні організації (на зразок наших саморегулівних) надсилають також лист суспільного осуду компанії, акції якої котируються на фондовій біржі та яка порушує такий стандарт поведінки. Отже, це не залишається без реакції громадськості. Враховуючи, що всі подібні випадки поводження суб'єктів рин­кових відносин потраплять до їх «біржових» історій (за типом наших кредитних історій), доля такої компанії залишається не найкращою.

Таким чином, суто ринкові (біржові) механізми впливали на необхідність для компаній користуватися цими формально необов'язковими нормами та правилами.

На корпоративне управління здійснюють вплив і загально­світові процеси, до яких так чи інакше долучається наша дер-

flmtptai иоопорстинюо прам ______________________ 55

ЯШМ, хоча б тому, щонаціональні корпорації співпрацюють з Іноземними, зокрема, черезІнвестування останніх в акції україн­ських корпорацій, шляхомукладення інших цивільно-правових договорів, :іа якими реалізується абонабувається товар на внут­рішньому та зовнішньому ринках.

Важливе значення для корпоративних відносин, їх удоско­налення та надійності механізмів реалізації корпоративних прав мас судова практика.Не вдаючись до дискусії про можливість віднесеннясудової практики до кола дже|>ел права та її порів-НЯМХЯ зпрецедентами, слід закцсіпуваїи увагу на актах судової мади,насамперед узагальненнях судової практики та постано­вах Пленуму Верховного Суду України, листах Вищого госпо­дарського суду України. Вони приймаються вищими судовими Інстанціями з метою забезпечення одноманітності в застосу­ванні корпоративного законодавства на підставі проведення узагальненії, виявлення типових недоліків та надання рекомен­дацій.

Необхідність у цих актах зумовлена недостатньою законо­давчою врегульованістю корпоративних відносин, недосконаліс­тю формулювань положень нормативно-правових актів, наявні­стю колізій у зазначеній сфері, що призводять до неоднакового Тлумачення та застосування судами корпоративного законодав­ства. Названі фактори є причиною численних помилок при роз­гляді судами корпоративних спорів, високої питомої ваги скасо­ваних та змінених судових рішень, що свідчить про потребу у напрацюванні єдиної судової практики.

На судову практику істотно вплинуло внесення Законом від
15 грудня2006 р. N»483-V «Про внесення змін до деяких за-
ШШЬШтлтпЛш Українищодо визначення підсудності справ
звяЛмМвМШШММ! та з корпоративнихспорів» змін до п. 4
ч. 1 ст. І2Т*ЯЩ/$ШЬщ<а0вутшото кодексу України, яки­
ми розширено іоряащаЩю ІчвЖМРртов судівшляхом відне­
сення до їх підвідомчості (ігідеуотості) справ,що виникають з
корпоративних відносин. ^і

Для практичної діяльності вагомаши сталиРекомендації президії ВГСУ від 28.12.2007 р. )* 04-5/14 «Пропрактику за­стосування законодавства у розгляді справ, що виникають з кор­поративних відносин», Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10. 2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».