Література до лекції 18.

1. Гинзбург е.Г. Хвилеві зубчаті|зубчасті| передачі. - Л.: Машинобудування, 1969. - 159 с., мул.

2. Хвилеві механічні передачі. Методичні рекомендації. - М.: НІЇІ по Машинобудуванню, 1976. - 83 с., мул.

3. Хвилеві зубчаті|зубчасті| передачі. Роботи-маніпулятори. Конспект лекцій. - М.: МГТУ ім. Н.Е.Баумана, 1980. - 58 с., мул.

 

ВВЕДЕННЯ

 

Сучасне суспільство відрізняється від первісного використанням машин.

Застосування предметів, що підсилюють можливості рук (ціпка, камені), і особливе освоєння додаткових джерел енергії (багаття, кінь) не тільки дозволило людству вижити, алі й забезпечило надалі переможу над переважаючими силами природи.

Життя людей, навіть самих відсталих племен, тепер немислима без різних механічних пристроїв і пристосувань (гречок. "механа" – хитрість).

І хоча різні механічні хитрості використалися вже в древньому Єгипті при будівництві пірамід, всерйоз говорити про застосування машин можна лише з епохи промислової революції XVIII століття, коли винахід парової машини дало гігантський технологічний ривок і сформувало сучасний мир у його нинішньому виді. Отут важливий енергетичний аспект проблеми.

З тихнув же пор намітилися основні закономірності прибудую й функціонування механізмів і машин, зложилися найбільш раціональні й зручні форми їхніх складових частин - деталей. У процесі механізації виробництва й транспорту, у міру збільшення навантажень і складності конструкцій, зросла потреба не тільки в інтуїтивному, алі й у науковому підході до створення й експлуатації машин.

У провідних університетах Заходу вже з 30-х років XIX століття, а в Санкт-Петербургском університеті з 1892 долі читається самостійний курс "Деталі Машин". Без цього курсу [9,16,18,22,23,32] тепер неможлива підготовка інженера-механіка будь-якої спеціальності.

Історично сформовані у світі системи підготовки інженерів при всіх національних і галузевих розходженнях мають єдину четырехступенчатую структуру:

На молодших курсах вивчаються ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НАУКИ, які являють собою системи знань про найбільш загальні законі й принципи нашого миру. Це - Фізика, Хімія, Математика, Інформатика, Теоретична механіка, Філософія, Політологія, Психологія, Економіка, Історія й т.п.

Далі вивчаються ПРИКЛАДНІ НАУКИ, які вивчають дію фундаментальних законів природи в приватних областях життя, такими є Технічна термодинаміка, Теорія міцності, Матеріалознавство, Опір матеріалів, Теорія механізмів і машин, Прикладна механіка, Обчислювальна техніка й т.п.

На старших курсах (3-й і вище) студенти приступають до вивчення ЗАГАЛЬТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН, таких як НАШ КУРС, а також "Основи стандартизації", "Технологія обробки матеріалів" і т.п.; галузеві розходження отут ще порівняно невеликі.

Навчання завершується освоєнням СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН, які й становлять кваліфікацію інженера відповідної спеціальності.

При цьому справді висококваліфікованим фахівцем, здатним вирішувати конкретні інженерно-технічні проблеми стає лише той, хто засвоїть взаємозв'язок і наступність між фундаментальними, прикладними, загальтехнічними й спеціальними знаннями.

Курс "Деталі машин й основи конструювання" безпосередньо опирається на курси "Опір матеріалів" й "Теорія механізмів і машин", якими, ми сподіваємося, студенти опанували в досконалості. Крім того, для успішного виконання розрахунково-графічних робіт і курсового проекту необхідні гарні знання правил і прийомів курсу "Інженерна графіка".