СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. У лабораторію поступили рідкі фекалії хворого з підозрою на стронгілоідоз. Який метод лабораторної діагностики треба застосувати?

2. Вкажіть для діагностування яких нижче названих гельмінтозів велике значення мають спостереження самого хворого?

а. гіменолепідоз

б. ехінококоз

в. дифілоботріоз

г. теніоз

д. теніарінхоз. Чому?

 

3.Поясніть чому за методом Калантарян досить дослідити лише поверхневу плівку, а за методом Фюлеборна необхідно додатково дослідити осад?

4.До лікарні поступив хворий зі скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні і при рухах очей, слабість, температуру, набрякання повік і обличчя. При опитуванні хворого з’ясувалося, що він їв свинину, куплену у випадкових осіб. Який гельмінтоз можна припустити? Яке лабораторне дослідження слід провести, щоб підтвердити діагноз?

5.Хворий звернувся до лікаря із скаргами на загальну слабкість, головний біль, нудоту, а іноді й блювання та рідке випорожнення з домішками слизу і крові. При мікроскопії дуодентального вмісту і при дослідженні свіжих фекалій методом закручування за Шульманом виявлені рухомі личинки. Необхідно уточнити діагноз.

6.Хворий знаходився у відрядженні у Йемені. Через два тижні після повернення поступив у лікарню із скаргами на біль і набряклість правої ступні. На ступні під шкірою видно шнуроподібний утвір, шо нагадує варикозно розширену вену, на кінці якого є міхурець діаметром 1см. У місцевості де тимчасово проживав хворий не було централізованого водопостачання. Хворий іноді пив некип’ячену воду. Поставте діагноз.

7.Девастація можлива відносно тих збудників, розвиток яких в організмі хазяїна і в зовнішньому середовищі вивчений і відомі особливості їх епідеміології.Відносно яких гельмінтозів проведена девастація на території нашої країни.

8.У іноземного студента, що прибув з Африки, запідозрили вухереріоз. В який час доби у нього слід взяти кров на дослідження? Чому?

9.Хворий 40 років, житель держави Чад, поступив у лікарню із скаргами на виражений шкірний свербіж по всьому тілу. Свербіж посилюється в вечірній час. Хворіє більше 5 місяців. Проживає у місцевості, на території якої є ріка. В річці жителі перуть білизну, беруть воду для побутових цілей. Яке захворювання можна діагностувати ?

10. Хворий 38 років, скаржиться на субфебрильну температуру, кашель без виділення мокроти, головну біль, біль в епігастральній ділянці. Хворіє майже рік. Лікувався при діагнозі бронхіт та діскенезія жовчних протоків. Живіт м’який, дещо вздутий. Печінка та селезінка не прощупуються. Приведені дані на який діагноз наводять.

 

YIII. ЛІТЕРАТУРА:

Основна.

1. Лекційний матеріал

2.Біологія / Под ред В.Н.Яригина.-М..: медицина, 1985.-С.488-490,526-533

3. Биология / А.А.Слюсарев, С.В.Жукова.-К.:Вища шк. Головное изд-во, 1987.-С.359-363

4.Слюсарев А.О.,Жукова С.В. Біологія: Підручник / Пер. з рос. В.О.Мотузний:- К.:Вища шк..,1992.-С.346-349

5.Руководство к лабораторным занятиям по биологии: Учеб. Пособие / Под ред.Ю.К.Богоявленского.-М.: Медицина, 1988.-С. 178-180

6.Биология.В 2 кн.Кн.2.Учеб. для медиц. Спец. Вузов /Под ред. В.Н.Яригына.-2-е изд.-М.:Высш.шк.,1999.-С.280-285

Додаткова :

1.Генис Д.Е., Медицинская паразитология: Учебник.-4-е изд.-М.: Медицина, 1991.-С.113-120

2.Тропические болезни. Учебник /Под ред. Е.П.Шуваловой.-М.: Медицина, 1989.-С.342-373

3.Фролов В.М.,ФедченкоС.Н., Тищенко А.М., Романюк Б.П. Гельминтозы человека (географическое распространение, диагностика и лечение). Луганск.Ред-изд. Отдел по печати.1995.-С.16-17,25-34, 68-82

4.БеляевА.С.Овчаренко П.А., идр. Тропические паразитарные болезни человека и животных. Учеб. Посоие.-Киев:Изд-во УСХА, 1992.-С.80-84,87-90,95-110

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЗАСВОЄННЯ ТЕМИ:

 

1. Систематичне положення, морфологія, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика, медичне значення, профілактика наступних гельмінтів:

ü Трихінела - Trichinella spiralis

ü Ришта - Dracyncylus medinensis

ü Філярії:

· Лоа-лоа - Loa loa

· Вухерерія - Wuchereria bancrofti, Wuchereria malaja

· Бругія - Brugia malayi

· Онхоцерка - Onchocerca volvulus, Onchocerca coecutiens

2. Трансмісивні та природно-осередкові гельмінтози.

Характеристика различных видов филярий:

Гельминт	Время выхода личинок филярии в периферические сосуды	Географическая распространенность	Переносчик	Место обитания взрослых особей	Локализация личинок
Wuchereria bancrofti)	ночь (иногда круглосуточно)	наиболее распространенный вид филярии; встречается повсеместно, чаще всего в странах Южной Америки и Африки, в Индии, Китае, Индонезии и Океании	комары (рода Culex, Anopheles или Aedes)	лимфатические узлы и сосуды	кровеносная система
Brugia malayi	ночь (иногда круглосуточно)	страны Юго-Восточной Азии, Индия Индонезия	Комар (рода Coquilletidia, Mansonia или Anopheles)	лимфатические узлы и сосуды	кровеносная система
Loa loa	день	страны Западной и Экваториальной Африки	Слепень (рода Chrysops)	подкожная клетчатка	кровеносная система
Onchocerca volvulus	ритм выхода отсутствует	страны Центральной и Южной Америки, Африка	мошка (рода Simulium)	подкожная клетчатка	кожа, глаза