Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватися до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій та зауважень і їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом. З огляду на показники результативності, визначені в попередньому розділі, відстеження результативності здійснюватиметься статистичним та соціологічним методами.

Періодичні відстеження планується здійснювати раз на три роки з дня виконання заходів щодо повторного відстеження для подальшого вдосконалення Концепції інформатизації сфери охорони здоров'я.

Заступник Міністра - керівник апарату Р. Богачев

 


2. МІС, їх класифікація та структура.

МІС – це спеціалізоване ППЗ, призначене для вирішення медичних завдань. Історично склалося так, що програми для потреб медицини отримали назву МІС. Виходячи з визначення поняття базової інформатики, інформаційна система – це система, у якій присутні інформаційні процеси (зберігання, передача, перетворення інформації). Під терміном "система" розуміють безліч взаємозалежних об'єктів, організованих певним чином в єдине ціле. Підсистема – система, що є частиною іншої системи. Таким чином, МІС – це ППЗ, призначене для керування різними процесами в охороні здоров'я, включаючи медичні апаратні засоби. МІС вирішують поточні й перспективні завдання охорони здоров'я та виконують комп'ютерну підтримку роботи медичних працівників різного рівня: керівників системи охорони здоров'я, лікарів, середнього медперсоналу. Основним завданням МІС є забезпечити оперативний доступ персоналу до актуальної інформації з робочого місця будь-якому фахівцеві закладу з урахуванням прав доступу.
Від найпростіших тестових діагностичних програм до потужних багатомодульних систем – такий шлях розвитку цього програмного забезпечення. Це і візуально-діагностичні комплекси, і автоматизовані програми професійного огляду, і комплекси, що моделюють лікувальний процес, і медичні інформаційно-пошукові системи в реєстратурі та з мережі Інтернет тощо.


Структура МІС
Будь-яка МІС – це система роботи з медичною інформацією, що може надходити в реальному часі або зберігатися в базі даних. Без бази даних не може обійтися жодна інформаційна система. Наявність бази даних дає змогу застосовувати стандартні процедури обробки файлів. МІС, як і кожен її автономний блок, складається з обов'язкових програмних модулів:

– модуля збирання інформації;

– бази даних;

– модуля обробки й аналізу даних;

– модуля управління документообігом;

– модуля управління медичними апаратними засобами.

Інтелектуальні інформаційні системи крім перерахованих модулів мають базу знань. Сучасні системи бувають різних масштабів: масштабу ЛПЗ, корпорації, міста, регіону, держави.
Сучасні МІС складаються з окремих блоків (підсистем), здатних працювати автономно або в сукупності з іншими блоками (підсистемами) через локальні чи глобальні мережі. ПК користувачів МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. За допомогою АРМ забезпечується доступ до інформаційної системи для кожного медичного працівника (лікаря, фельдшера, лаборанта, медичної сестри). Будь-яке АРМ спеціалізоване для виконання конкретних професійних завдань і роботи зі встановленою медичною документацією. Забезпечує роботу всіх блоків головний комп'ютер (центральний), який відповідає за виконання найважливіших і найвідповідальніших операцій і в такий спосіб виступає його основним обчислювальним ресурсом. Система забезпечує інформаційну підтримку всіх служб медичного закладу – від документообігу та фінансового обліку до ведення клінічних записів про пацієнта, інтеграцію з медичним обладнанням і підтримки прийняття рішень.
МІС включає: автоматизовані системи керування, медичні інформаційно-пошукові системи, медичні інформаційно-довідкові системи, медичні лабораторні інформаційні системи, системи передачі медичних даних, інтелектуальні інформаційні системи тощо.


Класифікація МІС

Класифікація МІС ґрунтується на ієрархічному принципі та відповідає багаторівневій структурі охорони здоров'я:
– базовий рівень (МІС для лікарів різного профілю);

– рівень закладу (поліклініка, стаціонар, диспансер, лікарня швидкої допомоги);

– територіальний рівень (МІС для профільних і спеціалізованих медичних служб і регіональних органів управління охороною здоров'я);

– державний рівень (МІС Міністерства охорони здоров'я).


МІС базового рівня. Системи цього рівня призначені для забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна мета їх створення – комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта. За характером розв'язуваних завдань їх можна розділити на такі групи:
– медичні приладо-комп'ютерні системи; призначені для одержання повної, об'єктивної та швидкої інформації в діагностичному й лікувальному процесах за допомогою сучасних медичних комп'ютерних спеціалізованих комплексів;
– медичні інформаційно-довідкові системи; призначені для пошуку і видачі медичної інформації із запиту користувача. Бази даних і банки даних таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру;
– автоматизовані системи діагностики захворювань і прогнозування результатів їх лікування – діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і різного призначення;

– АРМ; призначене для автоматизації технологічного процесу медичного працівника.


МІС для ЛПЗ – це МІС, створені шляхом об'єднання всіх інформаційних потоків ЛПЗ в єдину систему, які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності закладу. Найчастіше таку інформаційну систему формують поетапно, причому так, щоб її черговий інформаційний блок приносив конкретну користь і служив основою для наступного блоку. МІС територіального рівня – це програмні комплекси, що забезпечують роботу автоматизованих систем керування органів охорони здоров'я на рівні території (міста, області, республіки), включаючи управління спеціалізованими та профільними медичними службами:
– адміністративно-управлінські підсистеми МІС підготовлені для роботи з організаційними завданнями, розв'язуваними керівниками територіальних медичних служб (обласних, міських, районних відділів охорони здоров'я);
– інформаційні системи для науково-дослідних інститутів (НДІ) та вищих навчальних закладів (ВНЗ) вирішують три основних завдання: інформатизації процесу навчання, науково-дослідної роботи й управлінської діяльності НДІ і ВНЗ;

– статистичні інформаційні системи, що здійснюють збирання, обробку й одержання по території (обласних, міських, районних відділів охорони здоров'я) зведених даних щодо основних медико-соціальних показників;
– комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору на рівні регіону.


Державний рівень. Автоматизовані системи керування Міністерства охорони здоров'я призначені для інформаційної підтримки служб державного рівня. МІС ЛПЗ на сьогодні є найпоширенішим інформаційним продуктом. Вона складається з кількох підсистем:

– реєстраційно-статистичної, яка дає змогу реєструвати всі події і факти, що відбуваються в ЛПЗ. Така підсистема обмежує витрати часу на рутинну роботу персоналу, допомагає в оперативному управлінні, дає можливість одержувати всі види статистичних даних, необхідних для фінансового й економічного аналізу, а також організувати спільну роботу всіх служб і тим самим скоротити як тимчасові, так і фінансові витрати, пов'язані з помилками персоналу або пацієнтів. Має зворотний зв'язок. У реєстратурах поліклініки встановлюються програми "Розклад" і "Реєстратор", за допомогою яких налагоджено ведення електронних розкладів роботи лікарів, планування прийому із записом пацієнтів (очний і по телефону), організовується одночасний доступ усіх реєстраторів до єдиного банку вільних талонів до лікарів. У приймальному відділенні стаціонару також встановлюється програма "Реєстратор стаціонару", що дає змогу реєструвати всіх госпіталізованих пацієнтів. Усе це допомагає створити єдиний реєстр пацієнтів, які одержують медичну допомогу в клініці, незалежно від того, у якому ЛПЗ було проведено лікування і діагностику.
На наступному етапі налагоджують комп'ютерний облік усіх наданих пацієнту послуг – у стаціонарі, поліклініці, лабораторії, що дає можливість сформувати медичну статистику. У результаті кожний пацієнт отримує електронну історію хвороби, що містить усі відомості про перебіг захворювання, випадки госпіталізації, надані послуги і встановлені діагнози. У результаті можна буде одержувати весь комплекс медико-ста-тистичної інформації як стандартизованої, так і за довільними параметрами.
На останньому етапі реєстраційно-статистична підсистема підтримує основний технологічний цикл роботи ЛПЗ;
– лабораторної підсистеми – лабораторної інформаційної системи (ЛІС), серед функцій якої – управління всіма даними, що надходять із різних джерел (аналізатори, проведені вручну вимірювання, паперові документи), і об'єднання цих даних в єдину інформаційну базу даних клініко-діагностичної лабораторії. Підсистема забезпечує зв'язок практично з будь-якими автоматичними аналізаторами і дає змогу обмінюватися інформацією в режимі реального часу з будь-яким АРМ, що забезпечує миттєвий доступ до готових результатів. ЛІС дає можливість скоротити непродуктивні витрати лабораторії, позбутися рукописних журналів, відстежувати й оцінювати якість досліджень та одержувати всю необхідну звітну документацію;
– медичної підсистеми (електронна історія хвороби), яка дає змогу лікарям у зручній формі зберігати і передавати один одному матеріали, пов'язані з діагностикою та лікуванням пацієнта, допомагає в науковій роботі, створює підґрунтя для проведення лікарських консультацій по телемедичних каналах;
– формалізованої електронної історії хвороби – спеціалі-ованої бази даних, що містить відомості про пацієнта і повний у юридичному й медичному аспектах) набір документів про:ід лікувально-діагностичного процесу, у тому числі:

– паспортні дані хворого;

– сигнальну інформацію (непереносимість лікарських за-юбів, генетичні захворювання тощо);

– анамнестичні дані;

– остаточні діагнози, перенесені операції;

– результати лабораторних досліджень;

– результати інструментальних досліджень;

– диспансеризацію;

– анкету автоінтерв'ювання (скринінг) та ін.

Електронна історія хвороби на Робочому столі має певну структуру: це папка, розділами якої є набори документів різного типу. Наприклад, папка "Запис лікаря в приймальному відділенні" містить документи "Огляди", "Діагнози", "Щоденник", "Оперативні посібники" тощо. Папка "Призначення діагностичні" включає документи "Консультації", "Лабораторні дослідження", "Інструментальні дослідження", "Результати" тощо. Папка "Розділ відновного лікування" містить документи "Режим", "Дієта", "Лікувальні призначення" і т. д. Кожен документ або папка представлені у вигляді, зручному для перегляду. Електронна історія хороби може містити і спеціалізовані медкарти (стоматологічну, гінекологічну, санаторну книжку тощо).
Підрозділи (відділення функціональної діагностики, рентгенологічне відділення, клінічна лабораторія, ендоскопія) у локальному режимі реалізують уведення даних в електронні історії хвороб. Ці частини підсистеми мають бути підключені до комп'ютерних мереж для обміну медичними даними на основі прийнятих у світі стандартів;

– довідкової підсистеми, яка надає лікарям довідкову інформацію щодо ведення лікувальної діяльності (наприклад, довідники лікарських засобів, лікарські новинки, посилання на медичні сайти та ін.) Довідкова підсистема не залежить від перших трьох підсистем і може впроваджуватися в будь-який момент;
– аналітичної підсистеми, яка представляє інтегровану медичну й фінансову інформацію у вигляді, зручному для аналізу. Таким чином, вона допомагає керівництву приймати обґрунтовані довгострокові рішення та контролювати ефективність перетворень, які проводяться в ЛПЗ, удосконалювати стратегічне планування. Основою для роботи аналітичної інформаційної системи ЛПЗ є детальні персоніфіковані дані про склад і реальну вартість лікування кожного пацієнта. Ці дані підсумовують за кожним підрозділом, лікарем, кабінетом, профілями лікування, компаніями страхування і джерелами фінансування.
Забезпечення прав доступу. При створенні МІС дуже важливо забезпечити санкціонований доступ до інформації, що зберігається в інформаційній системі. Система має працювати за таким принципом: якщо у користувача немає прав на отримання певної інформації, то МІС має поводитися так, ніби ця інформація про пацієнта в базі даних відсутня. ПК користувачів даної МІС (від одного до кількох) утворюють АРМ. АРМ включає Робочий стіл та електронні документи фахівця. Робочий стіл має єдиний уніфікований інтерфейс. Робочий стіл – це організований користувачем набір об'єктів, на доступ до яких користувач має право. Робочий стіл забезпечує організацію уніфікованого робочого місця зі здатністю конфігурувати під конкретного користувача.

АРМ надає користувачам такі можливості:

– робота в уніфікованому інтерфейсі (Робочий стіл) з будь-якими типами медичних електронних документів;

– доступ до документів і керування правами доступу до них;

– можливість розсилання медичних електронних документів на Робочі столи користувачів;

– можливість організації документів на своєму Робочому столі;

– уведення і зберігання даних лабораторних і діагностичних досліджень.

Медичний фахівець у своїй роботі за АРМ працює з різними медичними документами. Ці величезні потоки інформації специфічні за призначенням і належать до різних підсистем в інформаційній системі. Структурно дані про пацієнта діляться на текстові (описові протоколи лікарів), графічні (рентгенівські знімки, знімки УЗД), лабораторні (дані, отримані з апаратів лабораторної діагностики). Найпоширеніші дані – це текстові, у яких переважно міститься вся інформація про пацієнта. На основі цих даних формується електронна історія хвороби. Реально це оформляється у вигляді затверджених Міністерством охорони здоров'я документах, таких як протокол огляду лікарем пацієнта, анамнез життя, анамнез хвороби, протокол консультаційного огляду фахівця, протокол операції, етапний епікриз, виписний епікриз тощо.
Для прискорення роботи з уведення медичних даних розроблено систему шаблонів, що дає змогу медичному працівникові заздалегідь приготувати безліч призначень, необхідних для регулярної роботи. АРМ медичного працівника може бути в реєстратурі, лабораторії, у кабінеті медичної статистики, діагностичних кабінетах та кабінетах лікарів.

Для збереження графічних і лабораторних даних та обміну ними МІС оснащено блоком обміну стандартами медичних даних (HL7, DICOM, SNOMED, МКХ-10, UMLS, PRA, OpenEHR).
МІС ЛПЗ може включати й інші підсистеми. Розроблено концепцію єдиного інформаційного простору ЛПЗ, яка, у першу чергу, має на увазі прозорість медичної інформації, що стосується конкретного пацієнта, незалежно від того, у якому ЛПЗ цю інформацію було введено в інформаційну систему.


3. Автоматизовані системи діагностики захворювань та прогнозування результатів їх лікування.

Автоматизованими системами діагностики захворювань і прогнозування результатів лікування називають діагностичні програми й інтелектуальні інформаційні системи різних рівнів і призначень. Вони допомагають вирішувати багато питань у медичних процесах за допомогою ПК. Як розглядають такі процеси з погляду інформатики?

Діагностика з погляду інформатики – процес виявлення несправностей у певній системі. Несправність – це відхилення від норми. Таке трактування дає змогу з єдиних теоретичних позицій розглядати і несправність обладнання в технічних системах, і захворювання живих організмів, і будь-які природні аномалії.

Прогнозування – логічне виведення (передбачення) імовірних наслідків заданих ситуацій на підставі аналізу даних. Прогнозування пов'язане з моделюванням різних ситуацій, тобто створюється модель, і виведені з цієї моделі наслідки формують основу для прогнозів з імовірнісними оцінками.
Моніторинг – безперервна інтерпретація даних у реальному масштабі часу і сигналізація про вихід тих чи інших параметрів за припустимі межі.

Підтримка прийняття рішень – це сукупність процедур, що забезпечує особу, яка приймає рішення, потрібною інформацією та рекомендаціями для сформування альтернативи серед множини виборів.
Інтерпретація даних – одне з традиційних завдань для інформаційних систем. Під інтерпретацією розуміють процес визначення смислу даних, результати якого мають бути узгодженими і коректними.

Комп'ютерні діагностичні системи: імовірнісні консультативні та експертні
Процеси в медицині стали можливі для програмування вже наприкінці 50-х років XX сторіччя. З'явилися перші діагностичні алгоритми – програми, у яких було використано бальний принцип (підрахунок балів за отримані на запитання відповіді) кількісного оцінювання кожного симптому (запитання). Бальна діагностика – відомий метод у медицині. Певний час діагностичні програми розроблялися в цьому напрямку. Такі програми мали консультативний характер, тому що не могли забезпечити високу ймовірність встановити правильний діагноз у зв'язку з відсутністю повної інформації про стан здоров'я пацієнта (наприклад, лабораторні й інструментальні дослідження). На ПК така програма представлена у формі тестового опитування. Мета кожного запитання – отримати інформацію про симптоми, наявні або відсутні в обстежуваного. Модуль збирання інформації побудовано за принципом діалогу – на запитання треба відповідати тільки "так" чи "ні". Ця інформація формує базу даних та обробляється програмним модулем обробки й аналізу даних, після чого на екран подається діагностичне повідомлення. Сучасні вдосконалені бальні методики використовують у скринінгових системах.

Досконаліші програми-тести використовують інші методики діагностики (не бальні), включаючи в модуль обробки й аналізу даних імовірнісно-статистичні методи (наприклад, імовірнісний метод, що полягає в обчисленні імовірностей захворювання за формулою Баєса). Такі діагностичні програми називаються імовірнісними. Імовірність діагностики в них вища, ніж у бальних програм. Вони так само є консультативними, тому що вирішальне слово залишається за лікарем.

Згодом з'являються діагностичні програми такого рівня, у яких алгоритм встановлення діагнозу наближений до мислення лікаря, тобто вони мають такий програмний логічний апарат, що дає змогу порівняти з існуючим медичним досвідом симптоми, виявлені при обстеженні хворого, а також швидко виконати складну статистичну обробку клінічного матеріалу. Такі системи називаються експертними. Якщо в імовірнісних діагностичних програмах дані оброблялися на основі бази даних, то в експертних уже присутні якісно нові бази даних, названі базами знань. Для обробки й аналізу даних база знань використовує досить складний математичний апарат. Таким чином, до початку 70-х років XX століття формуються різні типи напрямків автоматизованих систем діагностики захворювань і прогнозування результатів їх лікування, серед яких виділяють скринінгові та експертні системи.

Скринінгові системи зберегли вигляд тестів. На сьогодні вони надзвичайно поширені, призначені для проведення долікарського огляду в багатьох предметних галузях медицини. Засновані на використанні методу бальної оцінки. Можуть входити як автономний модуль до складу МІС ЛПЗ.
Скринінги використовують при проведенні профілактичного обстеження населення з метою виявити хворих, які потребують допомоги фахівців, і сформувати групи високого ризику за основними нозологічними групами. Скринінг здійснюють на основі розроблених анкетних карт або прямого діалогу пацієнта з комп'ютером. Ознайомлення пацієнта з анкетою – це його ознайомлення з набором запитань, кожне з яких відтворює той або інший симптом. Обстежуваний вникає в суть і відповідає позитивно на ті запитання, які відтворюють його стан здоров'я. Скринінги формують базу даних. Комп'ютер самостійно аналізує введену інформацію й орієнтує пацієнта та лі-каря-терапевта на необхідність подальшого обстеження. Скринінги можуть використати методику лабораторного або функціонального дослідження.
Скринінгові системи можуть входити окремим блоком до складу МІС ЛПЗ. За їх допомогою вирішують такі завдання:

– своєчасне виявлення захворілих (на ранніх стадіях захворювання), проведення й реальна оцінка якості наступних лікувальних і реабілітаційних заходів;

– підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всіх основних профілях патології (в 6–10 разів);

– одержання інформації про стан здоров'я не тільки окремого пацієнта, а й груп людей, виявлення негативних причин, безпосередньо пов'язаних зі способом життя певного контингенту (харчування, екологія, психо-соціальні особливості).

В Україні працюють автоматизовані системи профілактичних оглядів (АСПО). Основним завданням АСПО є виявлення пацієнтів, які потребують направлення до лікарів-фахівців. На пострадянському просторі інтегровано АСПО дитячого населення (АСПОН-Д). Ця система призначена для профілактичних оглядів дітей віком від 3 до 17 років і кількісної оцінки їхнього стану за 24 профілями патології з направленням за показниками до лікарів-фахівців. У ході обстеження за результатами анкетування, огляду, інструментального й лабораторного дослідження за 20–30 хв на дитину збирається більше ніж 400 медичних даних для наступної обробки.

АСПОН-Д забезпечує оцінку активності патологічного процесу, ризик інфікування ВІЛ або гепатитом В і рівень фізичного розвитку.

Перелік запитань, на які відповідає дитина або його батьки, тісно пов'язаний із переліком лікарських спеціальностей і профілів патології. Окрім збирання анамнезу шляхом анкетування батьків (200 запитань) проводять обов'язкові лабораторні дослідження крові та сечі (основні показники), інструментальне дослідження (антропометрія, спірометрія, динамометрія рук, вимірювання артеріального тиску, аналіз показників ЕКГ, визначення гостроти зору і слуху). Аналіз крові та сечі здійснюють як за допомогою лабораторних експрес-аналіза-торів (уведення інформації в ЕОМ автоматизоване), так і із застосуванням ручних методик (уведення інформації в ЕОМ з клавіатури).

Після занесення усіх даних у базу даних здійснюють їх комп'ютерну обробку і видачу вихідних документів, один із яких називається "маршрутним листом", у якому вказується перелік лікарів-фахівців, яких рекомендовано відвідати для консультації або подальшого обстеження, лікування чи оздоровлення.
Використання таких АСПО має певні переваги:

– чисельність персоналу – 3 особи (2 лікаря та 1 медсестра);

– пропускна здатність комплексу – 8000 осіб на рік (16 000 при двозмінній роботі);

– кількість можливих діагнозів – понад 300;

– характеристика вірогідності висновку (у середньому за профілями патології): гіпердіагностика – до 11 %, гіподіагнос-тика – до 15 %;

– медична ефективність – понад 85 %.

Скринінгові програми є ефективними, простими в роботі, не вимагають значних тимчасових витрат і високовартісної апаратури. Опитування щодо факторів ризику і скарг дає змогу виявляти осіб з підозрою на різні захворювання, проводити дослідження в найраціональніший спосіб. Автоматизовані системи масових профілактичних оглядів населення є "серцем" відділень профілактики в усіх ЛПЗ. У свою чергу, відділення профілактики служать однією з найважливіших ланок диспансеризації населення. За допомогою створених банків даних про здоров'я населення здійснюється керування диспансеризацією. Скринінги є автоматизованими системами, проте вони не можуть повністю замінити процес профогляду.


4. Комп’ютерні діагностичні системи (КДС).

Представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС)
Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень у професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх ціль — комп'ютерна підтримка роботи лікаря-клініциста, гігієніста, лаборанта й ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально-діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при дефіциті часу і кваліфікованих фахівців.
По розв'язуваних задачах медико-технологічні ІС можна розділити на наступні групи:

1.1. Медичні інформаційно-довідкові системи

Призначені для пошуку і видачі медичної інформації з запиту користувача.
Інформаційні масиви таких систем містять медичну довідкову інформацію різного характеру.
Необхідність нагромадження великих обсягів професійно цінної інформації й оперування з ними — одна з проблем, з яким приходиться зіштовхуватися лікарям. Інформаційно-довідкові системи (ІДС полегшують вирішення цієї проблеми, виступаючи як засіб надійного збереження професійних знань, що забезпечує зручний і швидкий пошук необхідних зведень. Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки даних) призначені для введення, збереження, пошуку і видачі медичної інформації з запиту користувача. Медичні інформаційно-довідкові системи — це найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовується на всіх рівнях охорони здоров'я. Системи цього класу не здійснюють обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до необхідних зведень. Інформаційні масиви таких систем, як правило, проблемно-орієнтовані і містять довідкову інформацію різного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін, і довідкова статистична і технологічна інформація широкого профілю, і обліково-документальна інформація. Звичайно інформаційно-довідкові системи підрозділяються по видах збереженої інформації (клінічна, наукова, нормативно-правова й ін.), по її характеру (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична і т.п.), по об'єктовій ознаці (ЛПУ, матеріально-технічна база, лікарські засоби й інше). Крім того, розрізняють документальні, документографічні, фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи. Відповідно, види інформаційного пошуку, що можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук зведень про той чи інший документ, його бібліографічного опису, анотації, чи реферату повного тексту документа; фактографічний пошук, тобто пошук даних і інформації, витягнутих з документа. Помітні тенденції більш швидкого росту числа фактографічних ІДС. Це зв'язано з тим, що в поточній роботі лікаря, в організаційно-управлінській діяльності, у науково-медичних дослідженнях оперативний доступ до фактографічних даних більш важливий, чим доступ до даних бібліографічних. Останні містять зведення про документи, які потрібно ще вивчити, а фактографічні повідомляють уже готові результати пошуку інформації.
В даний час мається велике число комерційних інформаційно-довідкових систем, розповсюджуваних звичайно на компакт-дисках (CD). Прикладами таких систем є:

— «Кокрановська електронна бібліотека» (Кокрановське Співробітництво, Москва). Це бібліографічна система, що представляє собою базу даних наукових медичних досліджень, що містить систематичні огляди.

— «РКТ у діагностиці легень» (ПО ВИДАР, Москва). В електронному атласі представлені основи нормальної Кт-анатомії, колекція КТ «зрізів», сагиттальных і фронтальних реконструкцій при найбільше що часто зустрічаються захворюваннях органів грудної порожнини.

— «Виробники продукції і послуг. Медична промисловість» (Ас-імпульс, Москва). Фактографічна система, що містить інформацію про 2626 фірми Росії і ближнього зарубіжжя, 11000 найменувань медичної техніки, фармацевтичній продукції і продукції медичного призначення.

— «Ремедіум: виробництво лікарських засобів у Росії» (Ремедіум, Москва). Фактографічна система, що містить дані по обсягах виробництва лікарських засобів на території Росії, здійснює пошук по торговій назві.
Особливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем у єдину інформаційну мережу Інтернет, що забезпечує доступ будь-якого лікаря-користувача до інформації й обмін цією інформацією. В даний час медичні інформаційно-довідкові системи широко представлені в Інтернеті.

 

1.2. Медичні консультативно-діагностичні системи
Призначені для діагностики патологічних станів (включаючи прогноз і вироблення рекомендацій зі способів лікування) при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих.
Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) почали розвиватися одними з перших медичних інформаційних систем. Перша закордонна КДС з'явилася в 1956 р. До дійсного часу медичні консультативно-діагностичні системи представлені численними системами діагностики патологічних станів (включаючи прогноз) при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих.
Вхідною інформацією для таких систем служать дані про симптоми захворювання, що вводять у комп'ютер у діалоговому режимі, чи у форматі спеціально розроблених інформаційних карт.
Діагностичний висновок крім власне діагнозу (чи можливих діагнозів), як правило, містить також рекомендації з вибору тактичного рішення і лікувальних заходів.
По способі рішення задачі діагностики розрізняють імовірнісні системи й експертні системи. У імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання чи образів статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах - реалізується логіка ухвалення діагностичного рішення досвідченим лікарем. Експертні системи ОС), строго говорячи, належать до класу систем «штучного інтелекту», що включають базу знань з набором евристичних алгоритмів. Однак розроблювальні в даний час медичні експертні системи поки прості і забезпечують рішення ізольованих задач медичної діагностики. Фактично усі вони є діалоговими базами даних, сполученими з базами знань і підсистемами генерації звітів про досліджувані ситуації. Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем — невідкладні і загрозливі стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко убогою клінічною симптоматикою при високому ступені погрози для життя хворих і швидких темпах розвитку процесу. Консультативно-діагностичні системи можуть бути також використані для дистанційної консультативної допомоги, що особливо актуально в умовах значної далекості стаціонарного рівня медичної допомоги. Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить істотне підвищення якості діагностики, що не тільки зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати обсяг необхідних обстежень і, нарешті, підвищити професійний рівень лікарів, для яких така система служить одночасно у відомій мері і навчальної.
Проте, поки консультативно-діагностичні системи не одержали досить широкого поширення в практичній медицині і, в основному, використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно-комп'ютерних систем. Це зв'язано, у першу чергу, зі складністю задачі діагностики: у
реального життя число всіляких ситуацій і, відповідно, «діагностичних правил» виявилося так велике, що система або починає вимагати велику кількість додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики. Однієї з найвідоміших КДС є система MYCIN, розроблена на початку вісімдесятих років у Стенфордському університеті (США). Система MYCIN — це експертна система, призначена для роботи в області діагностики і лікування зараження крові і менінгітних інфекцій. Система ставить відповідний діагноз, виходячи з представлених їй симптомів, і рекомендує курс медикаментозного лікування кожної з діагностованих інфекцій. Вона складається в цілому з 450 правил. Якість діагностики системи оцінюється, що як коштує на рівні кваліфікованого лікаря. Прикладом комерційної КДС є експертна система «Психоневролог», розроблена в науково-медичному центрі «РАДИКС» (Москва). Система використовується при лікуванні хворих із прикордонними психічними порушеннями як при соматичних, так і при власне психічних захворюваннях (насамперед різних формах неврозів). Ще один приклад — система ДІАНА-5 (Спбмапо, С.-Петербург). Це експертна система для діагностики і вибору тактики при болях у животі, призначена для сільського фельдшера. Система здійснює формування попередніх діагностичних припущень при підозрі на гостре хірургічне захворювання органів черевної чи порожнини інші захворювання, що супроводжуються болями в животі і/чи блювотою. Прикладом медичної приборно-комп'ютерної системи, що включає у свій склад КДС, є комплекс для здійснення іридодіагностики, розроблений у ЦНИИ «Комета» (Москва). Комплекс призначений для розпізнавання хвороб по змінах райдужної оболонки ока. У стаціонарний варіант комплексу входить стандартний ПК з вбудованим відеотерміналом, система введення і запису відеоінформації, фоторегістратор, пристрій уведення зображень зі слайдів, пристрій для іридоскопії й аналізу очного дна. Експертна система дозволяє не тільки робити ранню доклінічну діагностику, але також оцінювати опірність організму і його схильність до захворювань.

1.3. Медичні приборно-комп'ютерні системи
Призначені для інформаційної підтримки і/чи автоматизації діагностичного і лікувального процесу, здійснюваних при безпосередньому контакті з організмом хворого (наприклад, при проведенні реєстрації фізіологічних параметрів). Медичні приборно-комп'ютерні системи є особливим і найбільш численним класом медичних інформаційних систем, і, як було зазначено вище, для більш докладного розгляду виділені в окрему групу (див. главу 9).

1.4. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря
Це комп'ютерна інформаційна система, призначена для автоматизації всього технологічного процесу лікаря відповідної спеціальності й забезпечення інформаційної підтримки при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних і ін.) лікарських рішень.

Під технологічним процесом тут розуміється: лікувально-профілактична і звітно-статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, одержання довідкової інформації різного роду.
Створення АРМ є основою політики інформатизації базового рівня. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря здійснює збір, збереження й аналіз медичної інформації, використовуваної при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних і ін.) лікарських рішень.
Усі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і повинні входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, ведення документації, планування роботи, одержання довідкової інформації різного роду.


По призначенню Арми, використовувані на базовому рівні, можна розділити на три групи:

1. Арми лікуючих лікарів;

2. Арми медпрацівників парамедичних служб (по профілях діагностичних і лікувальних підрозділів);

3. Арми для адміністративно-господарських підрозділів.

До Арму лікуючого лікаря (терапевт, хірург, акушер-гінеколог, травматолог, офтальмолог і ін.) пред'являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, Арми фахівців стаціонару можуть вирішувати наступні задачі:

1) ведення профільної формалізованої історії хвороби (ФИБ) пацієнта;

2) формування діагностичної гіпотези;

3) видачу рекомендацій із плану обстеження пацієнта;

4) диференціальну діагностику з формуванням клінічного діагнозу;

5) видачу рекомендацій з вибору лікувальної тактики;

6) фіксацію рішень про призначені методи рішення;

7) ведення щоденника в історії хвороби, що відображає динаміку станів;

8) формування епікризу, карти вибулого зі стаціонару і розрахунок вартості лікування даного хворого.

Арми застосовуються не тільки на базовому рівні охорони здоров'я — клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні керування ЛПУ, регіоном, територією. АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня (установи). Останній випадок більш кращий, тому що тут істотно розширюються можливості інформаційної підтримки рішень лікаря. Дійсно, оскільки робота лікаря тільки в кожен окремий момент є індивідуальною роботою лікаря з хворим, а в цілому є роботою з потоком хворих, те і її інформаційний аспект повинний бути зв'язаний з динамікою цього потоку, тобто з організаційною підсистемою ІС ЛПУ. Крім того, робота лікаря в ЛПУ зв'язана з усім різноманіттям діяльності самої установи і тому її інформаційний аспект не може існувати незалежно від адміністративної і господарської підсистем ІС ЛПУ.
У структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити наступні підсистеми: медичні приборно-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку й аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різні сервісні системи (електронна пошта і т.п.). До дійсного часу розроблені автоматизовані робочі місця для лікарів практично всіх спеціальностей. Прикладами таких АРМ можуть служити наступні системи. АРМ «Эндоскопія» (ЭКСИН, Москва) призначений для автоматизації роботи эндоскопичних кабінетів, відділень эндоскопії, клінік і эндоскопичних діагностичних центрів у локальному і мережному варіантах.
АРМ лікаря-рентгенолога «АКОРД» (Компанія АМИКО, Москва) здійснює аналіз зображень, одержуваних при рентгеноскопічних дослідженнях, автоматизовану підготовку медичних документів, ведення архівів зображень і документів. АРМ лікаря-патологоанатома (Фобос, Москва) забезпечує ведення автоматизованої картотеки напрямків на гістологічні дослідження, що надходять з відділень лікарні, і реєстрацію результатів досліджень, а також одержання автоматизованих звітних форм. «АРМ лікаря реанімаційного консультаційного центра», встановлений у Ленінградській обласній дитячій клінічній лікарні. Пацієнти цього центра — діти в реанімаційних відділеннях центральних районних лікарень Ленінградської області. Лікарі центра ведуть дистанційне (у даний час по телефоні) інтенсивне спостереження і дають рекомендації з веденню хворих. Послідовні спостереження відбиваються подіями в електронній історії лікування пацієнтів (до декількох десятків на пацієнта). Для кожного спостереження заповнюються протоколи: «Стан», «Терапія», «Рекомендації», «Тактичне рішення». Протоколи заповнюються шляхом вибору відповідей із заздалегідь заготовлених списків. Шаблони протоколів являють собою «базу знань» системи обліку.
«АРМ патоморфолога» (Коста, С.-Петербург) встановлений у Російському НДІ травматології й ортопедії ім. Р.Р.Вредена. У даному випадку база знань системи присвячена опису гістологічних препаратів, до системи підключений пристрій уведення зображень з мікроскопа, ведеться електронний банк зображень з їхніми описами, до складу АРМ включений програмний аналізатор зображень «Нейронний зір».
АРМ постової медичної сестри призначений для інформаційної підтримки багатобічної діяльності постової медсестри стаціонарів різного профілю. Розглянемо більш докладно АРМ «Сімейний лікар» призначений для інформаційної підтримки прийняття рішень при усіх видах практичної діяльності лікаря загальної практики. Система дозволяє вести банк даних на пацієнтів, виписувати рецепти (на бланках стандартних рецептів), напрямку, рахунка, формувати звіти, одержувати довідкову інформацію і здійснювати консультативну підтримку. Довідкова інформація передбачена по лікарській тактиці і методам лікування захворювань по всіх основних клінічних спеціальностях, по способах надання медичної допомоги при невідкладних станах, по методах обстеження (лабораторним і функціональним дослідженням) і лікування (фізіотерапія, ЛФК, дієтотерапія й інших), по класифікаторах виклику швидкої допомоги. Консультативно-діагностична підтримка здійснюється по захворюваннях, об'єднаним загальним синдромом «гострий живіт», гострим гінекологічним захворюванням і стоматологічним захворюванням. Таким чином, у справі комп'ютеризації й інформатизації лікувальної установи на базовому рівні вирішальна частка успіху залежить від інформаційного забезпечення АРМ лікаря і від того, наскільки удасться при цьому врахувати і задовольнити специфічні запити відповідних фахівців.