Змістовий модуль 4. Іннервація та кровопостачання внутрішніх органів і порожнин тіла
1. Тема 22: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З СЕЧОСТАТЕВОЇ ТА ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. ОГЛЯД ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.
2. Мета: вивчити будову, розташування вегетативних ядер в ЦНС, скупчення тіл еффекторних нейронів, розібрати анатомо-фізіологічні особливості нервового шляху від ядер у ЦНС до органа, що іннервується.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез нервової системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток ссавців і людини.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Будова скелета.
3.2.2. Стінки та порожнини тіла.
3.2.3. Будова і топографія внутрішніх органів.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Показати на препаратах та схемах, на які відділи поділяється вегетативна нервова система.
4.2. Розглянути на схемах особливості вегетативної рефлекторної дуги.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Визначити на які відділи поділяється вегетативна нервова система.
5.1.2. Визначити які ядра черепних нервів відосяться до центрального відділу.
5.1.3. Визначити які нерви відносяться до периферичного відділу.
5.1.4. Дайте визначення клітинам Догеля.
5.1.5. Визначити будову рефлекторної вегетативної дуги.
5.1.6. Дайте порівняльну характеристику соматичної та вегетативної нервової системи.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет
6.2. Таблиці, схеми топографії вегетативної нервової системи.
6.3. Схема розгалуження спинномозкового нерва.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити, чим представлений центральний відділ автономної нервової системи.
7.2. Вивчити, як поширюються вегетативні нервові волокна до органів, що ними іннервують ся.
7.3. З’ясувати визначення клітин Догеля.
7.4. Вивчити будову вегетативної рефлекторної дуги.
7.5. Анатомия сосудистой и периферической нервной систем человека (атлас схем). Стебельский С. Е., Маковецкий В. Д., Стефановская Т. П. - К.: Вища школа, 1984.
1. Тема 23: ПАРАСИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Х ПАРА ЧМН: БЛУКАЮЧИЙ НЕРВ.
2. Мета: вивчити топографію та будову парасимпатичної частини вегетативної нервової системи, ділянки вегетативної іннервації, назви вегетативних ядер та вузлів, волокнистий склад нервів.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез нервової системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток ссавців і людини.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Канали і отвори черепа.
3.2.2. Будова скелета.
3.2.3. Стінки та порожнини тіла.
3.2.4. Будова і топографія внутрішніх органів.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Розібрати на схемах загальний план будови парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.
4.2. Визначити на схемах топографію відділів парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.
4.3. З’ясувати, які ядра черепних нервів відносяться до вегетативних.
4.4. Визначити назву і топографію вегетативного ядра блукаючого нерва.
4.5. Розібрати хід блукаючого нерва, знайти його на демонстраційному трупі.
4.6. Визначити на схемах і препаратах гілки блукаючого нерва у кожному з його відділів.
4.7. Розібрати на схемах будову крижового відділу парасимпатичної нервової системи.
4.8. Визначити, які нерви відходять від крижового відділу парасимпатичної нервової системи, з’ясувати зону їх іннервації.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Який вплив має парасимпатична частина нервової системи на внутрішні органи?
5.1.2. Які відділи має парасимпатична частина вегетативної нервової системи?
5.1.3. Які пари черепних нервів мають вегетативні ядра?
5.1.4. Які ядра має блукаючий нерв?
5.1.5. Опишіть топографію блукаючого нерва в області голови та шиї.
5.1.6. Які гілки віддає блукаючий нерв
5.1.7. Як проходять правий та лівий блукаючі нерви у грудній порожнині?
5.1.8. Яка топографія блукаючих нервів у черевній порожнині?
5.1.9. Назвіть гілки блукаючого нерва у кожному з відділів.
5.1.10. Яка зона іннервації блукаючого нерва?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Основа черепа.
6.2. Скелет.
6.3. Труп.
6.4. Схема утворення і розгалуження блукаючого нерва.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Повторити отвори і канали черепа.
7.2. Визначити функції парасимпатичної частини автономної нервової системи.
7.3. Вивчити, з яких відділів складається парасимпатична частина вегетативної нервової системи.
7.4. Вивчити, які вегетативні ядра та парасимпатичні волокна відносяться до головного відділу.
7.5. Вивчити, чим представлений крижовий відділ.
7.6. Вивчити ділянки вегетативної іннервації, назви вегетативних ядер та вузлів, волокневий склад парасимпатичного відділу блукаючого нерву.
7.7. Вивчити хід блукаючого нерва, знати особливості його топографії, гілки, які віддає блукаючий нерв у кожному з відділів.
7.8. Знати назви вегетативних ядер та вузлів, ділянки вегетативної іннервації, волокневий склад крижового відділу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
1. Тема 24: СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. СИМПАТИЧНИЙ СТОВБУР. ГІЛКИ ВУЗЛІВ.
2. Мета: вивчити та вміти визначати на анатомічних препаратах і схемах топографію симпатичного відділу вегетативної нервової системи, вміти визначати, які утворення складають цю систему.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез нервової системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток ссавців і людини.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Будова скелета.
3.2.2. Стінки та порожнини тіла.
3.2.3. Будова і топографія внутрішніх органів.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. Провести порівняльну характеристику симпатичної і парасимпатичної частини автономної нервової системи. Виконати у робочому зошиті порівняльну таблицю.
4.2. Розібрати на схемах топографію центрального відділу симпатичної нервової системи.
4.3. Визначити області іннервації симпатичної нервової системи, з’ясувати загальну фізіологічну роль симпатичних впливів на діяльність внутрішніх органів і систем.
4.4. Розглянути на препаратах і схемах топографію і будову симпатичного стовбура.
4.5. Розібрати на схемах гілки, що відходять від вузлів симпатичного стовбура.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Який вплив має симпатична частина нервової системи на внутрішні органи і системи органів?
5.1.2. Які частини має симпатичний відділ вегетативної нервової системи?
5.1.3. Чим представлена центральна частина симпатичної нервової системи?
5.1.4. Чим представлена периферійна частина симпатичної нервової системи?
5.1.5. Яку будову має симпатичний стовбур?
5.1.6. Опишіть топографію симпатичного стовбура.
5.1.7. Які є варіанти проходження симпатичних нервових волокон через вузли симпатичного стовбура?
5.1.8. Які гілки відходять від вузлів симпатичного стовбура?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Топографічні таблиці і схеми симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Визначити функції симпатичної нервової системи.
7.2. З’ясувати спосіб розповсюдження симпатичних вегетативних волокон у організмі.
7.3. Вивчити, які частини має симпатичний відділ вегетативної нервової системи.
7.4. Розібрати топографію центральної частини симпатичної нервової системи.
7.5. Вивчити будову і топографію симпатичного стовбура.
7.6. Розібрати варіанти ходу симпатичних волокон через вузли симпатичного стовбура.
7.7. Вивчити гілки вузлів симпатичного стовбура.
1. Тема 25: СИМПАТИЧНИЙ СТОВБУР. СИМПАТИЧНІ СПЛЕТЕННЯ.
2. Мета: вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах, схемах топог рафію симпатичного стовбура, симпатичні сплетення. Вивчити які нерви симпатичних сплетень іннервують різні ділянки.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез нервової системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток ссавців і людини.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Будова скелета.
3.2.2. Стінки та порожнини тіла.
3.2.3. Будова і топографія внутрішніх органів.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. Провести порівняльну характеристику соматичних та вегетативних нервових сплетень.
4.2. Розібрати на препаратах і схемах топографію симпатичних сплетень.
4.3. Визначити, чим утворене черевне симпатичне сплетення.
4.4. З’ясувати топографію черевного сплетення, його проекцію на передню черевну стінку.
4.5. Визначити, чим утворені верхнє та нижнє підчеревні сплетення.
4.6. Визначити на схемах області іннервації симпатичних нервових сплетень.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Що собою являють вегетативні нервові сплетення?
5.1.2. Який склад волокон у нутрощевих сплетеннях?
5.1.3. Що називають «сонячним сплетенням»?
5.1.4. Які вузли утворюють черевне сплетення?
5.1.5. Яка топографія черевного сплетення?
5.1.6. Чим утворені верхнє і нижнє підчеревні сплетення?
5.1.7. Яка область іннервації верхнього та нижнього підчеревних сплетень?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Схеми і таблиці топографії симпатичного стовбура.
6.4. Схема нутрощевих сплетень грудної, черевної порожнин і порожнини таза.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити топографію вузлів симпатичного стовбура.
7.2. Визначити принцип утворення симпатичних сплетень.
7.3. Визначити, які симпатичні нерви утворюють сплетення у черевній порожнині.
7.4. Вивчити топографію симпатичних сплетень черевної порожнини та порожнини таза.
7.5. З’ясувати зони іннервації симпатичних нервових сплетень, визначити гілки, які від них відходять.
1. Тема 26: КОЛА КРОВООБІГУ. АНАТОМІЯ СЕРЦЯ: БУДОВА КАМЕР ТА СТІНОК.
2. Мета: з’ясувати поняття кіл кровообігу, визначити організацію малого і великого кола кровообігу; знати анатомічну будову серця та його камер.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. Зкурсу анатомії
3.2.1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
3.2.2. Середостіння.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. Розібрати на схемах і таблицях будову системи кровообігу.
4.2. Розглянути топографію серця.
4.3. Визначити на препараті ізольованого серця форму, поверхні, верхівку, основу серця.
4.4. Знайти праве вушко.
4.5. Розглянути внутрішню поверхню правого передсердя.
4.6. Знайти структури у правому передсерді; знайти отвори порожнистих вен і вінцевого синуса.
4.7. Знайти заслінку нижньої порожньої вени і визначити її роль.
4.8. Знайти правий шлунок, визначити його форму.
4.9. Розібрати сполучення правого шлуночка з передсердям, визначити будову тристулкового клапана, взаємозв'язок стулок клапана із трьома групами сосочкоподібних м'язів.
4.10. Розглянути внутрішню поверхню правого шлуночку. Знайти соскові м'язи, м'ясисті перекладки й визначити їхню роль.
4.11. Знайти артеріальний конус і отвір легеневої артерії.
4.12. Розглянути півмісяцеві клапани і визначити їхню роль.
4.13. Розглянути ліве передсердя, визначити його вихідне і вхідні отвори, внутрішню поверхню його стінки.
4.14. Дослідити лівий шлуночок, визначити його форму, знайти лівий передсердно-шлуночуовий отвір і двостулковий (мітральный) клапан.
4.15. Розглянути зв’язок стулок клапана із сосочкоподібними м’язами.
4.16. Знайти місце виходу аорти із лівого шлуночка, розглянути будову її клапана.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Як улаштований і яку роль виконує міокард?
5.1.2. Що собою представляє ендокард?
5.1.3. Які камери має серце, як вони сполучаються між собою?
5.1.4. Яку роль виконує кожна з камер серця?
5.1.5. Як улаштовані тристулковий і двостулковий (мітральный) клапани і яка їхня роль?
5.1.6. Де розташовані і яку будову мають півмісяцеві клапана?
5.1.7. Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?
5.1.8. Які судини впадають у праве передсердя?
5.1.9. Які судини і звідки доставляють кров до лівого передсердя?
5.1.10. Куди та якою судиною кров відтікає з правого шлуночка?
5.1.11. Куди кров викидається лівим шлуночком, що сприяє її просуванню?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Препарати серця.
6.4. Таблиці, схеми серцево-судинної системи, будови серця.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити загальний план будови серцево-судинної системи.
7.2. Розібрати зовнішню та внутрішню будову серця, його камер.
7.3. З’ясувати будову клапанного апарата сеця.
7.4. Звернути увагу на локалізацію структур, що відзначають границі між ембріональними відділами серця.
7.5. Визначити порядок проходження крові камерами серця.
7.6. Вивчити будову і функції великого і малого кіл кровообігу.
1. Тема 27: ПРОВІДНА СИСТЕМА СЕРЦЯ. СУДИНИ ТА НЕРВИ СЕРЦЯ. ТОПОГРАФІЯ СЕРЦЯ. ПЕРИКАРД.
2. Мета: знати будову провідної системи серця, топографію серця і будову перикарда.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
3.2.2. Середостіння.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. На скелеті і натурщику знайти границі серця і проекцію його верхівки.
4.2. На скелеті і натурщику знайти проекцію клапанів серця.
4.3. Визначити на препараті і схемах локалізацію основних елементів провідної системи серця.
4.4. Знайти на препаратах артерії серця, визначити місце їх відходження, області кровопостачання.
4.5. Розібрати топографію вен серця, знайти місце їх впадіння у праве передсердя.
4.6. Розглянути вісцеральний листок осердя – епікард, уточнити його будову.
4.7. Простежити перехід вісцерального листка епікарда в парієтальний.
4.8. Знайти осердну порожнину, визначити її будову, її пазухи.
4.9. Визначити на схемах, якими нервами іннервується серце.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Назвіть джерела кровопостачання серця.
5.1.2. Що собою являє вінцевий кровообіг?
5.1.3. Звідки беруть початок коронарні судини, де знаходяться їхні устя і який їхній шлях?
5.1.4. Що собою являє, де розташована і куди відводить кров вінцева пазуха серця?
5.1.5. Що собою являє осердя?
5.1.6. Чим заповнена осердна порожнина?
5.1.7. Які заглиблення є у осердній порожнині?
5.1.8. Опишіть іннервацію серця.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Препарати серця.
6.4. Таблиці, схеми будови і топографії серця.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Повторити будову серця.
7.2. Вивчити проекцію верхівки, границь і клапанів серця на передню грудну стінку. Звернути увагу на точки вислуховування клапанів серця.
7.3. Повторити будову середостіння, розібрати синтопію серця.
7.4. Розглянути будову та функції осердя, визначити топографію осердної порожнини.
7.5. Вивчити фізіологічну роль перикарду.
7.6. Розібрати систему кровопостачання серця, визначити роль серцевих та позасерцевих джерел.
7.7. Вивчити систему вен серця, шляхи відтоку крові від різних відділів серця.
7.8. Вивчити іннервацію серця.
1. Тема 28: АОРТА: ТОПОГРАФІЯ, ВІДДІЛИ. ПІДКЛЮЧИЧНА, ПАХВОВА АРТЕРІЇ ТА ЇХ ГІЛКИ.
2. Мета: знати будову, топографію та відділи аорти, підключичної та пахвової артерій і їх гілки.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
3.2.2. Середостіння.
3.2.3. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. Визначити на схемі топографію аорти: висхідної, низхідної, грудної, черевної частин.
4.2. Визначити гілки дуги аорти.
4.3. Розглянути на препараті та схемі топографію та гілки підключичної та пахвової артерій.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Які відділи має аорта?
5.1.2. Які гілки віддає аорта у першому відділі?
5.1.3. Які гілки відходять від дуги аорти?
5.1.4. На якому рівні та на які судини розділяється аорта?
5.1.5. Яка топографія правої та лівої підключичної артерії?
5.1.6. Які гілки віддає підключична артерія?
5.1.7. Які органи отримують кровопостачання із системи підключичної артерії?
5.1.8. На які відділи розділяється пахвова артерія?
5.1.9. Які гілки відходять від пахвової артерії?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці артеріальних судин.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Повторити топографію, будову та відділи аорти.
7.2. Розглянути топографію аорти та її гілки.
7.3. Розглянути топографію підключичної артерії та її гілок.
7.4. Повторити топографію пахвової артеріі, її гілки.
1. Тема 29: ГРУДНА АОРТА. ГІЛКИ ТА ОБ'ЄКТИ КРОВОПОСТАЧАННЯ.
2. Мета: знати топографію та будову грудної аорти та її гілок, області кровопостачання.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
3.2.2. Середостіння.
3.2.3. Органи грудної порожнини.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті:
4.1. Визначити на схемі і демонстраційному трупі топографію грудної аорти.
4.2. Розібрати парієтальні гілки грудної аорти, знайти їх на демонстраційному трупі.
4.3. Визначити об’єкти кровопостачання парієнтальних гілок грудної аорти.
4.4. Визначити, які вісцеральні гілки віддає грудна аорта, акі органи вони кровопостачають.
4.5. Розібрати анастомози між системами грудної аорти і підключичної та пахвової артерій.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Яку топографію має грудна аорта?
5.1.2. Що слугує межею між грудною та черевною аортою?
5.1.3. На які групи поділяють гілки грудної аорти?
5.1.4. Які анастомози утворюються між системами грудної аорти та підключичної і пахвової артерій?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці серцево-судинної системи, артеріальних судин.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити топографію грудної частини аорти.
7.2. Визначити, які гілки має грудна аорта.
7.3. Розглянути об’єкти кровопостачання вісцеральних гілок.
7.4. Вивчити об’єкти кровопостачання парієтальних гілок.
1. Тема 30:СИСТЕМА ВЕРХНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ.
2. Мета: вивчити та вміти визначити на анатомічних препаратах та схемах топографію верхньої порожнистої вени. Навчитися визначати топографію вен голови та шиї.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Грудна порожнина: скелет, з’єднання, м’язи, топографія.
3.2.2. Органи грудної порожнини.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Розібрати на схемах і демонстраційному трупі утворення, топографію верхньої порожнистої вени.
4.2. Визначити на схемах і демонстраційному трупі групи вен, від яких збирає кров верхня порожниста вена.
4.3. Знайти на схемах і демонстраційному трупі непарну вену, плечоголовну вену, хребтову вену та глибоку шийну вену, внутрішні грудні вени. З’ясувати об’єкти дренування крові цими венами.
4.4. Розглянути топографію вен голови та шиї.
4.5. Визначити ділянки відтоку крові до внутрішньої яремної вени, зовнішньої яремної вени, передньої яремної вени, піключичної вени.
4.6. Розібрати, які венозні анастомози існуть у системі верхньої порожнистої вени.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Опишіть будову і топографію верхньої порожнистої вени.
5.1.2. Злиттям яких судин утворена верхня порожниста вена?
5.1.3. Які три групи вен входять до системи верхньої порожнистої вени?
5.1.4. Які притоки мають плечоголовні вени?
5.1.5. Звідки збирають кров внутрішня, зовнішня та передня яремні вени?
5.1.6. Яке практичне значення знання шляхів відтоку венозної крові та венозних анастомозів?
5.1.7. Які венозні анастомози існують у системі верхньої порожнистої вени?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Демонстраційний труп.
6.3. Таблиці „Верхня порожниста вена”, „Вени голови та шиї”.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити будову та топографію верхньої порожнистої вени.
7.2. Визначити, з яких трьох груп вен збирає кров верхня порожниста вена.
7.3. Визначити ділянки збору крові до непарної вени, плечоголовної вени, хребтової вени та глибокої шийної вени, внутрішні грудні вени.
7.4. Визначити топографію вен голови та шиї.
7.5. Визначити ділянки збору крові внутрішньої яремної вени, зовнішньої яремної вени, передньої яремної вени, піключичної вени.
1. Тема 31: ПАРІЕТАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ. ПАРНІ ВІСЦЕРАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ.
2. Мета: знати парієтальні та парні вісцеральні гілки черевної частини аорти, анастомози між гілками черевної частини аорти, області кровопостачання парієтальних та парних віцсеральних гілок черевної частини аорти.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
3.2.2. Органи черевної порожнини.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Знайти на схемі та демонстраційному трупі черевну аорту, вивчити її хід і положення відносно до нижньої порожньої вени і органів заочеревинного простору.
4.2. Знайти на препараті та схемі нижню діафрагмальну артерію і верхню надниркову артерію, що відходить від неї, вивчити зони їхнього кровопостачання й анастомози з артеріями грудної і черевної аорти.
4.3. Розібрати на препараті та схемах топографію поперекових артерій.
4.4. Визначити серединну крижову артерію, простежити її хід, топографію і закінчення.
4.5. Розглянути парні вісцеральні гілки черевної аорти, вивчити топографію середньої надниркової артерії, лівої і правої ниркової артерії.
4.6. Знайти на препараті та схемах початок яєчкової артерії у чоловіків і яєчникової артерії у жінок; простити їх хід і область васкуляризації.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Яка топографія черевної аорти?
5.1.2. На які групи розділяють гілки черевної аорти?
5.1.3. Які артерії відносять до групи парієтальних гілок черевної аорти?
5.1.4. Які артерії складають групу парних вісцеральних гілок черевної аорти?
5.1.5. Де утворюються анастомози між артеріями системи черевної аорти?
5.1.6. Які існіють анастомози між системами грудної та черевної аорти?
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці та схеми черевної аорти, її топографії і гілок.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити топографію черевної аорти.
7.2. Розглянути розділення гілок черевної аорти на парієтальні та вісцеральні.
7.3. Розглянути парієтальні гілки черевної аорти, їх топографію, об’єкти кровопостачання.
7.4. Визначити парні вісцеральні гілки черевної аорти та область їх кровопостачання.
7.5. Звернути увагу на локалізацію анастомозів між гілками черевної аорти.
1. Тема 32: НЕПАРНІ ВІСЦЕРАЛЬНІ ГІЛКИ ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ. АНАСТОМОЗИ МІЖ ВІСЦЕРАЛЬНИМИ АРТЕРІЯМИ.
2. Мета: знати непарні вісцеральні гілки черевної частини аорти, анастомози між вісцеральними артеріями, області кровопостачання непарних віцсеральних гілок черевної частини аорти.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
3.2.2. Органи черевної порожнини.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Знайти на трупі та схемах підшлункову залозу, горизонтальну частину дванадцятипалої кишки, корінь брижі і визначити, як ці утворення відносяться до черевної аорти.
4.2. Знайти на препараті та схемах черевний стовбур, ліву шлункову, селезінкову і загальну печінкову артерії.
4.3. Знайти на препараті та схемах загальну печінкову артерію, простежити хід власної печінкової артерії, вивчити відношення її з іншими утвореннями, що знаходяться в печінково-дванадцятипалії зв'язці.
4.4. Знайти на препараті та схемах і вивчити артерії, що відходять від загальної печінкової артерії:
4.5. Знайти на препараті та схемах селезінкову артерію. Простежити її хід і знайти на препараті її гілки: ліву шлунково-чепцеву артерію і короткі артерії шлунка.
4.6. Знайти на препараті та схемах верхню та нижню брижові артері, простежити хід їх гілок.
4.7. Знайти та схемах на препараті висхідну гілку нижньої брижової артерії, дугу Ріолана.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Порівняйте напрямок ходу артерій по кривизнах шлунка і його поверхнях.
5.1.2. Опишіть шлях проходження крові від серця до приватнику.
5.1.3. Проведіть артеріальну кров з легень через серце до печінки. Вкажіть «сусідів» власної печінкової артерії в печінково-дуоденальній зв’язки. Вкажіть рівень відходження жовчноміхурової артерії.
5.1.4. Проведіть артеріальну кров до усіх відділів дванадцятипалої кишки.
5.1.5. Простежте кровопостачання відділів підшлункової залози, з чим зв'язаний факт, що печінка кровопостачається з одного джерела, а підшлункова залоза — з двох джерел.
5.1.6. Проведіть кров від серця до тонкого кишечнику, ілеоцекального кута, наднирникових залоз, статевих залоз.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці та схеми черевної аорти, її топографії і гілок.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Повторити органи черевної порожнини, за очеревинного простору.
7.2. Повторити будову і топографію черевної аорти.
7.3. Визначити, на які групи розділяються гілки черевної аорти.
7.4. Звернути увагу на локалізацію анастомозів між гілками черевної аорти.
7.5. Вивчити головні непарні вісцеральні гілки черевної аорти, визначити їх скелетотопію.
7.6. Розібрати топографію і гілки черевного стовбура. Визначити об’єкти кровопостачання кожної з гілок черевного стовбура.
7.7. Розібрати топографію і гілки верхньої брижової артерії. Визначити область її кровопостачання.
7.8. Розібрати топографію і гілки нижньої брижової артерії. Визначити область її кровопостачання.
7.9. Розглянути анастомози між вісцеральними артеріями системи черевної аорти.
1. Тема 33: СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ТА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕН. ВЕНОЗНІ АНАСТОМОЗИ (КАВА-КАВАЛЬНІ ТА ПОРТО-КАВАЛЬНІ)
2. Мета: знати парієтальні і вісцеральні протоки нижньої порожнистої вени, притоки воротної вени.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Філогенез судинної системи.
3.1.2. Ембріональний розвиток органів серцево-судинної системи людини і ссавців.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Черевна порожнина: будова стінок, топографія.
3.2.2. Органи черевної порожнини.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Простежити на трупі та схемах формування нижньої порожнистої вени і визначите її топографію, знайти її парієтальні (парні і непарні), а також вісцеральні притоки.
4.2. Визначити, звідки збирають кров поперекові вени, яка їх кількість, з якими венами вони анастомозують.
4.3. Простежити топографію ниркової вени, визначити місце її впадіння.
4.4. Простежити хід, особливості топографії і місце впадіння правої і лівої яєчкових вен.
4.5. Визначити, яке положення відносно до очеревини займає нижня порожниста вена і її притоки.
4.6. Знайти воротну вену, визначити її топографію, довжину, уточнити, з якими структурами вона розташовується в печінково-дванадцятипалій зв'язці.
4.7. Визначити, звідки збирає кров ворітна вена; назвати і простежити на препараті її корені: верхню і нижню брижові, селезінкову вени.
4.8. Визначити, які притоки приймає на своєму шляху ворітна вена, на які гілкі вона сама поділяється у воротах печінки.
4.9. Знайти печінкові вени і простежити, куди вони впадають.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Від яких органів збирає венозну кров ворітна печінкова вена?
5.1.2. Простежте шлях венозної крові від шлунка до серця.
5.1.3. Який шлях тромбу від вен тонкого і товстого кишечнику до серця?
5.1.4. Який шлях відтоку венозної крові від прямої кишки до серця?
5.1.5. Простежте відтік венозної крові від матки, маткових труб, яєчників до серця.
5.1.6. Простежте шлях венозної крові від правого і лівого яєчка до серця.
5.1.7. Перелічіть кава-кавальні та порто-кавальні анастомози, вкажіть їх локалізацію.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці та схеми ворітної та нижньої порожнистої вен, їх топографії і приток.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Розібрати систему нижньої порожнистої вени. Визначити її корені, ділянки, з яких вона збирає кров.
7.2. Розібрати топографію нижньої порожнистої вени.
7.3. Визначити основні притоки нижньої порожнистої вени.
7.4. Вивчити систему ворітної вени, визначити її корені, органи, від яких вона збирає кров.
7.5. Вивчити притоки ворітної вени.
7.6. Розібрати топографію ворітної печінкової вени.
7.7. Визначити, на які гілки розпадається ворітна вена у паренхімі печінки.
7.8. З’ясувати значення ворітної системи відтоку крові для організма.
7.9. Визначити, які вени виносять венозну кров від печінки.
7.10. Розібрати анастомози між системами ворітної печінкової та порожнистих вен, їх локалізацію, судини, що їх утворюють, клінічне значення цих анастомозів.
7.11. Звернути увагу на відтік крові від органів черевної порожнини.
1. Тема 34: СПЕЦІАЛЬНА ЛІМФОЛОГІЯ. РЕГІОНАРНІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ.
2. Мета: знати спеціальну лімфологію; регіонарні лімфатичні вузли.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Функціональне значення лімфатичної системи.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Топографія грудної та черевної порожнин.
3.2.2. Будова верхньої та нижньої кінцівок.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинська анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Розглянути на препаратах і схемах топографію та будову основних лімфатичних стовбурів та проток.
4.2. Визначити, звідки збирає лімфу кожен із лімфатичних стовбурів та проток.
4.3. Визначити топографію лімфатичних судин та регіонарних вузлів нижньої та верхньої кінцівок.
4.4. Розглянути на таблицях топографію лімфатичних судин та вузлів таза.
4.5. Визначити топографію та будову лімфатичних судин та вузлів черевної та грудної порожнин, виділити вісцеральні та паріетальні вузли.
4.6. Визначити анатомофізіологічні особливості лімфатичних судин та вузлів голови та шиї.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Назвіть шість основних лімфатичних колекторів тіла людини.
5.1.2. Визначте поняття регіонарних лімфовузлів.
5.1.3. Яке практичне значення знання регіонарних лімфовузлів, шляхів лімфовідтоку від органів та порожнин?
5.1.4. Опишіть шлях відтоку лімфи від легень.
5.1.5. Який шлях відтоку лімфи від серця та осердя?
5.1.6. Опишіть лімфовідток від тонкої, товстої, прямої кишки.
5.1.7. Визначте шляхи відтоку лімфи від органів малого таза.
5.1.8. Перелічіть регіонарні вузли верхньої та нижньої кінцівки.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Таблиці «Лімфатична система внутрішніх органів», «Лімфатична система верхньої та нижньої кінцівок».
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити будову лімфатичної системи.
7.2. Знати основні лімфатичні протоки та стволи.
7.3. Вивчити топографію лімфатичних судин та регіонарних вузлів нижньої та верхньої кінцівок, внутрішніх органів та порожнин тіла.
7.4. Знати анатомо-фізіологічні особливості лімфатичних судин та вузлів голови та шиї.
1. Тема 35: АНАТОМІЯ ОРГАНІВ КРОВОТВОРЕННЯ ТА ІМУННОГО ЗАХИСТУ.
2. Мета: знати анатомо-фізіологічні особливості органів кровотворення та імунного захисту.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. З курсу біології:
3.1.1. Поняття про імунну систему.
3.1.2. Загальне уявлення про органи кровотворення.
3.2. З курсу гістології:
3.2.1. Кровотворення.
3.2.2. Органи гемо- та лімфопоезу: гістологічна будова.
3.3. З курсу анатомії:
3.3.1. Будова скелету.
3.3.2. Ендокринні залози.
3.3.3. Загальна лімфологія.
3.4. З курсу латинської мови:
3.4.1. Основна латинська термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Вивчити на препаратах і схемах будову загруднинної залози.
4.2. Розібрати на препаратах зовнішню і внутрішню будову селезінки.
4.3. Розглянути на препараті будову лімфо епітеліального кільця Вальдейєра-Пирогова.
4.4. Знайти на препаратах лімфоїдні утворення тонкої і товстої кишки, червоподібного відростка.
4.5. Розглянути на розпилах кісток кістковомозкову порожнину, кісковий мозок.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Тести – в кінці посібника
5.1.1. Які органи відносяться до центральних органів кровотворення та імунного захисту?
5.1.2. Які органи відносять до периферійного відділу органів кровотворення та імунного захисту?
5.1.3. Яка будова та функція загруднинної залози?
5.1.4. Опишіть топографію тимуса.
5.1.5. Яка частина селезінки виконує функції кровотворення та імунного захисту?
5.1.6. Що собою представляє система MALT, BALT, SALT?
5.1.7. Яка особливість будови мигдаликів?
5.1.8. Як називають лімфоїдні утворення тонкої і товстої кишки?
5.2. Тести – в кінці посібника.
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Сагітальний розріз голови.
6.4. Вилочкова залоза.
6.5. Селезінка.
6.6. Тонка та товста кишка.
6.7. Таблиці, схеми органів кровотворення та імунного захисту.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Повторити топографію середостіння та черевної порожнини.
7.2. Повторити будову і топографію селезінки.
7.3. Вивчити структури, які входять до органів кровотворення та імунної системи.
7.4. Розглянути ембріональний розвиток органів кровотворення та імунного захисту.
7.5. Знати анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, а також визначити її центральні та периферичні органи.
7.6. Вивчити топографію та будову кісткового мозку, його участь в імунній системі.
7.7. Визначити топографію та анатомо-фізіологічні особливості загруднинної залози.
7.8. Вивчити топографію та будову лімфоїдної тканини стінок органів травлення та дихальної системи.
7.9. Знати розвиток, будову, топографію групових лімфоїдних вузликів червоподібного відростку, лімфатичних вузлів.
1. Тема 36: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ.
2. Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів та стінок грудної порожнини.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. Зкурсу біології:
3.1.1. Будова та функції нервової системи.
3.1.2. Органи та системи органів, розташовані у грудній порожнині.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Грудна порожнина: будова стінок.
3.2.2. Органи грудної порожнини.
3.2.3. Серце та магістральні судини.
3.2.4. Судини грудної порожнини, верхньої кінцівки.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинька анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Визначити на схемах іннервацію стінок грудної порожнини та її органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
4.2. Розглянути кровопостачання органів та стінок грудної порожнини, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
4.3. Визначити, які вени грудної порожнини організовують відтік венозної крові від стінок та органів грудної порожнини, знайти основні вени на схемах і препаратах.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок грудної порожнини.
5.1.2. Опишіть іннервацію та кровопостачання, венозний та лімфатичний відтік відмолочної залози.
5.1.3. Опишіть іннервацію та кровопостачання стравоходу.
5.1.4. Опишіть іннервацію та кровопостачання трахеї та великих бронхів.
5.1.5. Опишіть іннервацію та кровопостачання легенів.
5.1.6. Опишіть іннервацію та кровопостачання серця та осердя.
5.1.7. Опишіть іннервацію та кровопостачання загруднинної залози.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок грудної порожнини.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити іннервацію стінок грудної порожнини та її органів.
7.2. Знати кровопостачання органів та стінок грудної порожнини, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
7.3. Вивчити, які вени грудної порожнини організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.
1. Тема 37: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ.
2. Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів та стінок черевної порожнини.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. Зкурсу біології:
3.1.1. Будова та функції нервової системи.
3.1.2. Органи та системи органів, розташовані у черевній порожнині.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Черевна порожнина: будова стінок.
3.2.2. Органи черевної порожнини.
3.2.3. Серце та магістральні судини.
3.2.4. Судини черевної порожнини, нижньої кінцівки.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинька анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Визначити на схемах іннервацію стінок черевної порожнини та її органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
4.2. Розглянути кровопостачання органів та стінок черевної порожнини, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
4.3. Визначити, які вени черевної порожнини організовують відтік венозної крові від стінок та органів черевної порожнини, знайти основні вени на схемах і препаратах.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок черевної порожнини.
5.1.2. Опишіть іннервацію та кровопостачання шлунка.
5.1.3. Опишіть іннервацію та кровопостачання дванадцятипалої кишки.
5.1.4. Опишіть іннервацію та кровопостачання тонкого кишечника.
5.1.5. Опишіть іннервацію та кровопостачання червоподібного відростка.
5.1.6. Опишіть іннервацію та кровопостачання товстої кишки.
5.1.7. Опишіть іннервацію та кровопостачання підшлункової залози.
5.1.8. Опишіть іннервацію та кровопостачання печінки.
5.1.9. Опишіть іннервацію та кровопостачання селезінки.
5.1.10. Опишіть іннервацію та кровопостачання нирок.
5.1.11. Опишіть іннервацію та кровопостачання надниркових залоз.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок черевної порожнини.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити іннервацію стінок черевної порожнини та її органів.
7.2. Знати кровопостачання органів та стінок черевної порожнини, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
7.3. Вивчити, які вени черевної порожнини організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.
1. Тема 38: ІННЕРВАЦІЯ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ОРГАНІВ ТА СТІНОК ТАЗА. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
2. Мета: знати іннервацію та кровопостачання органів таза та його стінок.
3. Базовий рівень знань та вмінь:
3.1. Зкурсу біології:
3.1.1. Будова та функції нервової системи.
3.1.2. Органи та системи органів, розташовані у малому тазі.
3.2. З курсу анатомії:
3.2.1. Малий таз: будова стінок.
3.2.2. Органи малого таза.
3.2.3. Серце та магістральні судини.
3.2.4. Судини малого таза, нижньої кінцівки.
3.3. З курсу латинської мови:
3.3.1. Основна латинька анатомічна термінологія.
4. План самостійної роботи студентів на практичному занятті::
4.1. Визначити на схемах іннервацію стінок малого таза та його органів, знайти на демонстраційному трупі основні нерви цієї області.
4.2. Розглянути кровопостачання органів та стінок малого таза, знайти артерії на схемах та демонстраційному трупі.
4.3. Визначити, які вени малого таза організовують відтік венозної крові від стінок та органів порожнини таза, знайти основні вени на схемах і препаратах.
5. Форми і методи самоконтролю:
5.1. Контрольні питання:
5.1.1. Опишіть іннервацію та кровопостачання стінок малого таза.
5.1.2. Опишіть іннервацію та кровопостачання прямої кишки.
5.1.3. Опишіть іннервацію та кровопостачання сечового міхура, сечоводів.
5.1.4. Опишіть іннервацію та кровопостачання передміхурової залози.
5.1.5. Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчка.
5.1.6. Опишіть іннервацію та кровопостачання матки та маткових труб.
5.1.7. Опишіть іннервацію та кровопостачання яєчника.
5.2. Тести – в кінці посібника
6. Ілюстраційний матеріал:
6.1. Скелет.
6.2. Труп.
6.3. Схеми іннервації та кровопостачання органів та стінок малого таза.
7. Програма самопідготовки студентів до теми:
7.1. Вивчити іннервацію стінок малого таза та його органів.
7.2. Знати кровопостачання органів та стінок малого таза, визначити, якими артеріями та з яких систем кровопостачаються ці структури.
7.3. Вивчити, які вени малого таза організовують відтік венозної крові, визначити основні вени цієї області.
Тема39: КОНСУЛЬТАТИВНЕ ЗАНЯТТЯ З МАТЕРІАЛУ МОДУЛЯ 2. ПЕРЕВІРКА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.
Тема 40: ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ З ІННЕРВАЦІЇ ТА КРОВОПОСТАЧАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ТА ПОРОЖНИН ТІЛА.