Основні принципи професійної етики аудиторів.

Кожна наука має свої принципи. Принцип (від лат. principium – “початок”, “основа”) – вихідне положення будь-якої теорії, вчення. Це основне положення, що випливає із сутності контролю і визначає його процес.

Аудит як розділ науки про господарський контроль застосовує як принципи контролю, так і свої специфічні. Вони є обов’язковими для виконання усіма аудиторами при проведені аудиту та наданні аудиторських послуг.

Згідно Кодексу етики професійних бухгалтерів для досягнення цілей бухгалтерської професії професійні бухгалтери (аудитори) повинні дотримуватися ряду необхідних чи фундаментальних принципів (табл. 5.1).

Таблиця 5.1. Фундаментальні принципи бухгалтерської професії

Принципи	Характеристика
Чесність	Професійний бухгалтер повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги
Об’єктивність	Професійному бухгалтерові слід бути справедливим та не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності
Професійна компетентність	Професійному бухгалтерові слід виконувати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та старанністю; він зобов’язаний постійно підтримувати професійні знання та навички на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи
Конфіден-ційність	Професійному бухгалтерові слід дотримуватися конфіденційності інформації, одержаної у процесі надання професійних послуг, та не слід використовувати (чи розголошувати) таку інформацію без належних та визначених повноважень або якщо немає юридичного чи професійного права та обов’язку розкривати цю інформацію
Професійна поведінка	Професійний бухгалтер повинен діяти так, щоб це відповідало добрій репутації професії, повинен утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію. Зобов’язання утримуватися від будь-якої поведінки, яка могла б дискредитувати професію, вимагає, щоб організації – члени МФБ, розробляючи стандарти етики, враховували відповідальність професійного бухгалтера перед клієнтами, третіми сторонами, іншими бухгалтерами, працівниками, роботодавцями та громадськістю в цілому
Технічні стандарти	Професійний бухгалтер повинен надавати професійні послуги згідно з відповідними технічними і професійними стандартами. Професійні бухгалтери зобов’язані ретельно і кваліфіковано виконувати інструкції клієнта (чи роботодавця) тією мірою, якою вони сумісні з вимогами щодо чесності, об’єктивності, а у випадку професійних бухгалтерів-практиків, – незалежності. Крім того вони повинні дотримуватися технічних та професійних стандартів, що їх поширюють: – МФБ (наприклад, Міжнародні стандарти аудиту); – Комітет з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку; – професійний орган організації – члена МФБ або інший регульований орган; – відповідне законодавство

Кодексом етики професійних бухгалтерів передбачено принципи аудиту, тобто правила надання аудиторських послуг і фундаментальні засади аудиторської етики (див. рис. 5.1).

Рис. 5.1. Принципи професійної етики аудитора

Нижче наведено коротку характеристику цих принципів.

Ä Професійна незалежність. Аудитор повинен бути професійно незалежним, фахово бездоганним. Рівень фахової підготовки аудиторів повинен відповідати єдиним професійним вимогам. До аудиторської діяльності слід допускати лише тих фахівців, які склали іспит, отримали відповідний сертифікат та занесені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноосібно надають аудиторські послуги.

Необхідність появи аудиту в світовій практиці пов’язана саме з незалежною кваліфікованою думкою фахівця з приводу складеної звітності.

Кожен інвестор, маючи навіть певний рівень обліково-економічних знань не впевнений у достовірності даних фінансової звітності, не обізнаний з системою організації бухгалтерського обліку, результатом якої є показники звітності. Звідси виникла потреба потенційного чи існуючого інвестора в аудиті.

Якщо розглядати керівників підприємства як агентів власника, то це зумовлює потенційний конфлікт їх інтересів (агент вважає, що він добре господарює, інколи прикрашає у звітності показники свєї діяльності, власник хоче мати якомога більше прибутку). Роль третейського судді тут відведена аудитору. Отримуючи аудиторський висновок керівники посилюють довіру до фінансової звітності власників, чим покращують власний імідж.

Міжнародна практика характеризує аудиторську діяльність як здатність здійснювати аудит, давати оцінку отриманих результатів і складати аудиторський висновок з неупередженої точки зору. Мова йде про певний рівень незалежності, аудитори не можуть бути абсолютно незалежними. Практика аудиторської діяльності дає можливість виділити наступні аспекти незалежності: правову, етичну та економічну.

Правовий аспект: саморегулювання професії; договірна основа взаємовідносин між аудитором і клієнтом; розподіл відповідальності за думку, висловлену у висновку аудитора; відповідальність за роботу інших аудиторів, асистентів, експертів, залучених до участі в аудиті.

Етичний аспект: висока професійна компетентність; добросовісне й якісне виконання професійних обов’язків; конфіденційність інформації щодо клієнта; індивідуальні відносини з представниками клієнта; обмеження тривалості співпраці з одним клієнтом; вимоги до змісту реклами; вимоги до назви фірми тощо.

Економічний аспект: обмеження видів діяльності та видів послуг, що надаються клієнту одночасно; суми винагороди від одного клієнта; організаційних форм діяльності тощо; відсутність фінансового інтересу у справах клієнта, включаючи отримання товарів і послуг від клієнта.

Для проведення аудиту не слід призначати працівника, який певний період працював на підприємстві, з яким укладається договір на здійснення аудиту. Період, який повинен пройти після звільнення з роботи на підприємстві, міжнародними стандартами визначається у 2 роки.

Це цікаво...

Незалежність (крім професійної) визначається грошима. Той, хто платить гроші, є незалежним від того, хто отримує гроші. Аудитор – фахівець, який отримав гроші від клієнта, в певній мірі залежить від нього, він повинен виконувати його побажання або розірвати договір та повернути гроші.

“Не потрібно багато говорити про те, що так звана незалежність і об’єктивність суджень дипломованого або недипломованого бухгалтера-ревізорапредставляють собою міф. Достатньо вказати на те, що їх послуги оплачують компанії, звітність яких вони перевіряють. Крім того, власники підприємств, щоб зберегти “комерційнутаємницю”, мають право не надавати у розпорядження ревізора частину облікових даних” [Мухин А. Американский бухгалтер и его заботы // Бухгалтерский учет. – 1962. – № 3 – С. 60-65].

Об’єктивність. Аудитор повинен бути об’єктивним, щоб упередженість та інші чинники не впливали на достовірність його висновків. Аудиторські переконання повинні існувати поза людською свідомістю і незалежно від неї. Аудитор має бути незалежним від волі та бажань клієнтів, позбавленим упередження і суб’єктивного ставлення. Він виступає в різних якостях, але при цьому повинен завжди демонструвати свою об’єктивність та професіоналізм, уникати будь-якої залежності своїх суджень від думки інших осіб.

Принцип об’єктивності накладає на аудитора обов’язок бути справедливим, чесним та вільним від конфлікту інтересів.

Аудитору необхідно пам’ятати наступне:

а) він може потрапити в ситуацію, де на нього буде спричинятися тиск, що може вплинути на його об’єктивність;

б) передбачити й ввести в стандарти всі випадки тиску неможливо, тому аудитор повинен не тільки слідувати стандартам, які регулюють його відносини з клієнтом, але й керуватися здоровим глуздом;

в) необхідно уникати відносин, де тиск і упередженість можуть взяти верх над об’єктивністю;

г) аудитор несе відповідальність за те, щоб весь персонал, який залучений до роботи, слідував принципу об’єктивності.

Компетентність. Аудит необхідно здійснювати особам, які мають певну фахову підготовку, досвід і знання у цій галузі та володіють відповідною професійною майстерністю.

Професійна компетентність аудитора досягається шляхом: а) набуття професійних знань (складання іспитів з відповідних дисциплін і досвіду практичної діяльності); б) підтримання професійної компетенції (постійне ознайомлення з розвитком професії).

Аудитори повинні надавати аудиторські послуги з належною увагою, компетентністю та ретельністю. Надання аудитором тільки тих послуг, в яких він достатньо компетентний, а також збереженість комерційної таємниці клієнта – основа його авторитету.

Виражаючи згоду на надання послуг, аудитор повинен бути впевненим в тому, що він виконає роботу на високому професійному рівні. Аудитору необхідно утриматися від надання послуг в сфері, в якій він не є компетентним. Обов’язком аудиторів є постійне поповнення своїх знань та досвіду. Вони надають як керівництву фірми, так і клієнту впевненість у високій якості професійних послуг, яка базується на постійно оновлюваній інформації в області законодавства, методики та практики аудиту.

Отже, аудиторові необхідно мати спеціальні знання із загальних та спеціальних дисциплін, рівень яких підтверджується кваліфікаційним іспитом, та мати практичний досвід роботи. Крім того, аудитор має бути обізнаним у всіх змінах Міжнародних стандартів аудиту, Кодексу етики професійних бухгалтерів, а також діючого законодавства. Компетентність аудитора є основним фактором, який забезпечує обґрунтованість та доцільність вибору методики й техніки аудиту в кожному конкретному випадку.

Це цікаво...

Аудитори позбавлені права приймати рішення за наслідками аудиту, але вони несуть відповідальність за якісний зміст, об’єктивність і своєчасність своїх послуг

Майстерність. Передбачає володіння вміннями та навичками застосування законів, стандартів, інструкцій, положень тощо, таку їх “відпрацьованість”, яка поєднує процес з’ясування цілей вивчення операцій та документів, швидкий підбір способів та прийомів їх дослідження. Майстерність – це високий рівень кваліфікації, пізнання не того, що лежить на поверхні, а проникнення в суть досліджуваних явищ, в глибинні господарські процеси, це швидка і точна обліково-правова й економічна оцінка явищ, що вивчаються.

Майстерність і мистецтво аудитора полягає у вмінні дати не тільки правильну пораду, але й правильним чином, необхідній особі та в необхідний час.

Конфіденційність. Аудитор повинен з повагою відноситися до питань конфіденційності інформації, яку отримує у процесі надання послуг, і не використовувати та не розголошувати її без спеціального дозволу клієнта доти, доки цього не буде вимагати професійне право або обов’язок. Єдиним винятком з цього правила є обов’язок аудитора (аудиторської фірми) надати конкретну інформацію за рішенням судових органів або на вимогу прокурора. Конфіденційність – це не тільки нерозповсюдження інформації, але й обов’язок не використовувати інформацію для своєї користі або для користі третьої сторони. Аудитор не має права використовувати інформацію та факти, взяті з аудиторських перевірок, для своєї вигоди, вигоди третіх осіб або на шкоду клієнтові.

Вивчаємо МСА

Професійні бухгалтери зобов’язані дотримуватися конфіденційності інформації про справи клієнта або роботодавця, отриманої під час надання професійних послуг. Обов’язок щодо збереження конфіденційності залишається в силі і після припинення стосунків між професійним бухгалтером та його клієнтом або роботодавцем.

Професійний бухгалтер повинен завжди дотримуватися конфіденційності, доки йому не нададуть спеціальний дозвіл розкрити інформацію або якщо розкриття цієї інформації є юридичним або професійним правом чи обов’язком.

Професійні бухгалтери повинні забезпечити дотримання конфіденційності їх підлеглими та особами, які надають консультації чи допомогу.

Конфіденційність інформації передбачена статутним чи загальним правом і тому докладні етичні вимоги щодо конфіденційності залежатимуть від особливостей Законодавства кожної країни з організацій-членів.

Приклади важливих обставин, що їх треба розглядати, приймаючи рішення про те, чи можна розкривати конфіденційну інформацію:

а) розкриття інформації дозволене. Якщо клієнт або роботодавець дає дозвіл на розкриття інформації, слід розглянути інтереси всіх сторін, у тому числі третіх сторін, інтереси яких можуть зачіпатися при розкритті інформації;

б) розкриття інформації передбачене законом. Далі наведено приклади, коли професійний бухгалтер згідно із законодавством зобов’язаний розкривати конфіденційну інформацію:

і) для надання документів або свідчень при розгляді судової справи;

іі) для повідомлення відповідних державних органів про виявлені порушення законодавства;

в) розкриття інформації є професійним обов’язком або правом і потрібне:

і) для отримання технічних стандартів та етичних вимог; таке розкриття інформації не суперечить викладеному в цьому розділі;

іі) для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера при розгляді судової справи;

ііі) для виконання вимог перевірки якості (або перевірки контролю якості, що проводиться іншим професійним бухгалтером), установлених організацією – членом МФБ або професійною організацією;

іv) як відповідь на запит чи відповіді при розслідуванні, що його проводить організація – член МФБ або регулюючий орган.

Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики: Видання 2004 року./Пер. з англ. мови О.В. Селезньов, О.Л. Ольховікова, О.В. Гик, Т.Ц. Шарашидзе, Л.Й. Юрківська, С.О. Куліков. – К.: ТОВ “ІАМЦ АУ “СТАТУС”, 2004. – 1028 с. – С. 32-33

Аудитор також повинен забезпечити дотримання принципу конфіденційності зі сторони персоналу, що працює під його контролем та осіб, які надають консультації чи додаткову професійну допомогу.

Чесність. Аудитор повинен виділятися високими моральними якостями, такими як правдивість, прямота характеру, відвертість, сумлінність, старанно виконувати свої обов’язки.Чесність та об’єктивність суджень аудитора мають особливе значення, за умови оцінки результатів дослідження. Аудитор не може уникнути тиску на нього в процесі своєї професійної діяльності, але повинен протистояти йому. Він має уникати інших відносин з клієнтами, не пов’язаних з аудиторською перевіркою. Аудитор повинен зберігати чесність та об’єктивність на всіх етапах роботи і, висловлюючи думку про досліджені факти, уникати ситуацій, які вплинули б на незалежність його висновків.

Професійна поведінка. Аудитор повинен сприяти підвищенню авторитету своєї професії в суспільстві. Йому необхідно бути чесним і не здійснювати вчинків, які можуть похитнути довіру та прихильність суспільства до аудиторської професії в цілому. Аудитор не має права залучати клієнтів шляхом їх обдурювання, хибних уявлень і помилкових дій. Він повинен бути доброзичливим, сприяти встановленню добрих стосунків між колегами і представниками інших аудиторських фірм. Найважливіша характеристика професіонала – це всебічна підтримка професії та прагнення об’єднати колег. Аудитор не може “відбивати” клієнтів у колег з метою розширення своєї практики засобами, які можуть призвести до зниження якості роботи або порушення прав третіх осіб на отримання достовірної інформації.

Аудитору забороняється займатися саморекламою, яка створює хибне уявлення у клієнтів і зачіпає інтереси колег. Він повинен вести себе відповідно до високої репутації та утримуватися від будь-яких вчинків, які могли б її дискредитувати.

Вирішення етичних конфліктів. Аудитори можуть зіткнутися з ситуаціями, що викликають конфлікти інтересів.

Конфліктна ситуація може бути зумовлена як внутрішніми, так і зовнішніми причинами:

Ä може існувати небезпека тиску зі сторони керівництва або партнера; може бути сімейна або персональна залежність – все це може загрожувати об’єктивності аудитора;

Ä аудитора можуть просити діяти проти технічних або професійних стандартів;

Ä конфлікт може виникнути в результаті публікації неточної інформації керівництвом аудиторської фірми або клієнтом і нанести шкоду престижу аудитора.

Зустрічаючись з етичними проблемами, аудитор повинен слідувати політиці, підприємства, що його наймає та фірми, яку він представляє. Якщо це не допомагає розв’язати спірну ситуацію, необхідно обговорити зміст конфлікту безпосередньо з замовником.

Довіра. Роботодавці, клієнти та інші зацікавлені сторони мають бути впевнені в тому, що аудитор ніколи не порушить професійної етики й дотримуватиметься її протягом усієї практики. Довіра досягається чесністю та щирістю аудитора.

Якість послуг. Аудит і аудиторські послуги повинні здійснюватись у суворій відповідності з чинним законодавством.

Комплексна обробка аудитором власних досліджень, нових досягнень наукової думки з особливостями практичного досвіду конкретного підприємства, що перевіряється, забезпечує створення якісного продукту, – викладеного в надзвичайно короткій і лаконічній формі – обґрунтованого висновку у вигляді порад, оцінок, пояснень, висновків, рекомендацій.

Точність. Аудитор повинен переконатися, щовсі досліджувані ним облікові операції та сальдо по рахунках правильні в математичному відношенні, правильно віднесені на відповідні рахунки, підсумовані і перенесені в Головну книгу на підставі якої складена фінансова звітність, а операції не містять відхилень від діючих законів, стандартів, норм тощо.

Доброзичливість. Аудитор зобов’язаний проявляти до клієнтів доброзичливе ставлення, у спілкуванні з клієнтом дотримуватись спокійного й витриманого тону. Доброзичливість полягає у повазі до замовника та колег у професійному спілкуванні, позитивному ставленні до критичних зауважень з приводу виконуваної роботи, повазі до думки інших фахівців і врахуванні її в процесі перевірки фактів,сприяння підвищенню професійної компетентності працівників клієнта.

 

 

Лекція 3. Документальне оформлення процесу та результатів аудиту

3.1. Процес проведення аудиту та його стадії.

3.2. Клієнти аудиторських фірм та критерії їх вибору.

3.3. Договір на проведення аудиту та надання супутніх послуг.

3.4. Прийоми вивчення документів в аудиті.

3.5. Аудиторський висновок та звіт. Види аудиторських висновків