Джерела і література

Грушевський М. Новий період історії України: за роки від 1914 до 1919. – К., 1992.

Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.

Гунчак Т. Українська революція: Документи 1919-1921. – Нью-Йорк, 1984.

Документи Української Центральної Ради: У 2-х т. – К., 1996. – Т.1. – 589 с.; Т.2. – 422 с.

Україна в ХХ столітті: 1900 – 2000: Зб. док. і матеріалів: Навчальний посібник для студентів іст. спец. вищ. навч. закладів/ [Упоряд. А.Г. Слюсаренко та ін.]. – К., 2000.

Українська революція. Хрестоматія/ [Упоряд.: Корновенко С.В., Морозов А.Г., Реєнт О.П.]. – Вінниця, 2004.

Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті. Док. і матеріали. – Мюнхен, 1983. – Т.1.

Український національно-визвольний рух. Березень-листопад 1917 року: Док. і матеріали. – К., 2003.

 

Політична історія України. ХХ століття: У 6 т./ Редкол.: І.Ф. Курас (голова) та ін. – К., 2002. – Т.1.

Реєнт О. У робітнях історичної науки. – К., 1999.

Литвин В. Україна: доба війн і революцій (1914-1920). – К., 2003.

Капелюшний В.П. Здобута і втрачена незалежність: історіографічний нарис української державності доби національно-визвольних змагань (1917-1921 pp.). – К., 2003.

Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр.: У 2 т. – Л., 1998. – Т.1. – 524 с.; Т.2. – 504 с.

Верстюк В. Українська Центральна Рада: Навчальний посібник. – К., 1997.

Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради. Біографічний довідник. – К., 1998.

Верстюк, В. Політична боротьба за владу в Українській Народній Республіці в перші місяці її проголошення / В. Верстюк // Український історичний журнал. – 2008. – № 1. – С.4-30.

 

Бойко, О. Проблема визначення кордонів України в період Центральної Ради (1917-1918 рр.) / О. Бойко // Український історичний журнал. – 2008. – № 1. – С.31-45.

Яневський Д. Політичні системи України 1917-1920 років: спроби творення і причини поразки. – К., 2003.

Грицак Я.Й. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ –ХХ ст.: Навчальний посібник. – К., 1996.

Соловйова, В.В. Дипломатична діяльність українських національних урядів 1917 - 1921 рр. [Текст]: монографія. / В. В. Соловйова. – К. : Ін-т Історії України НАН України, 2006.

Українська революція і державність (1917–1920 рр.)/ [Авт. колектив: І.Л. Гошуляк (керівник) та ін.]. – К., 1998.

Українська революція. Історичні портрети/ [Упоряд.: Корновенко С.В., Морозов А.Г., Реєнт О.П.]. – Вінниця, 2004.

Українська революція. Підручник/ [Упоряд.: Корновенко С.В., Морозов А.Г., Реєнт О.П.]. – Вінниця, 2004.

Пасічник, Михайло Степанович. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: Навч.посібник / М.С.Пасічник. – К., 2005.

Рубльов О., Реєнт О. Українські визвольні змагання 1917 –1921 рр. Україна крізь віки. – Т.10. – К., 1999.

Солдатенко В.Ф. Українська революція: Істор. нарис. – К., 1999.

Солдатенко В.Ф. Українська революція: концепція та історіографія. – К., 1997.

 

Басара-Тиліщак, Г. Провінційні міста України як середовище соціальної та політичної мобілізації городян у період Центральної Ради / Г. Басара-Тиліщак // Проблеми вивчення історії української революції 1917-1921рр. [Текст]: збірник статей. – К., 2007. – Вип. 2. – С.43-56.

Бевз, Т. Трансформація владної вертикалі у добу Центральної Ради / Т. Бевз // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України [Текст]: збірник наукових праць. – К., 2006. – Вип. 32. – С.52-87.

Бойко В.М. Реорганізація міських дум в Україні навесні 1917 р. // Укр. іст. журн. – 2003. – №4. – С. 29-38.

Бойко О.Д. Політичне протистояння Української Центральної Ради і більшовиків: (Жовт.-груд. 1917 р.) // Укр. іст. журн. – 2003. – №4. – С.11-21.

Бойко, В. Політична риторика муніципальних виборів 1917 р. як етап встановлення демократії / В. Бойко // Проблеми вивчення історії української революції 1917-1921рр. [Текст]: збірник статей. – К., 2007. – Вип. 2. – С.57-67.

Бондаренко Д., Крестовская Н. Переговоры временного правительства и Украинской Центральной рады весной и летом 1917 г. // Отечественная история. – 2002. – №2. – С. 85-96.

Будзинський О. ІУ Універсал Центральної ради // Київська старовина. – 2000. – №1. – С. 63-66.

Будков Д. Міжнародно-пропагандиська діяльність Української національної державності у 1917-1920 рр. / Д. Будков // Будков, Дмитро Валентинович. Слово правди про Україну. Міжнародно-інформаційна діяльність Української держави. 1917-1923 рр.: Монографія. / Д.В.Будков, Д.В.Вєдєнєєв. – К., 2004. – С.33-90.

Верстюк В.Ф. Український національно-визвольний рух (березень-листопад 1917 р.) // Укр. іст. журн. – 2003. – №3. – С. 63-81.

Верстюк, В. Проголошення УНР та політична боротьба за владу в Україні у листопаді-грудні 1917 р. / В. Верстюк // Проблеми вивчення історії української революції 1917-1921рр. [Текст]: збірник статей. – К., 2007. – Вип. 2. – С.5-32.

Верстюк, В. Українська Центральна Рада: період становлення / В. Верстюк // Український історичний журнал. – 2007. – № 2. – С.23-47

Вишневий, Г. Трагедія Крут і Базару / Г. Вишневий // Кардаш, Петро. Злочин [Текст]. / П.Кардаш. – Мельбурн - Київ, 2003.

Гаврилюк Г., Куліш С. Боротьба в Наддніпрянській Україні навколо загальних принципів військової політики майбутньої держави в березні-липні 1917 року // Вісник Харківського університету. – 1996. – №387. – Історія України. – Випуск 1. – С. 137-142.

Головченко, В. Кримське питання у зовнішній політиці Центральної Ради й гетьманату Павла Скоропадського / В. Головченко // Пам"ять століть. – 2008. – № 4. – С.107-121.

Гошуляк І. Історичне значення української революції 1917–1920 рр. та причини її поразки // Пам’ять століть. – 2002. – №3. – С. 18-33.

Дорошко М. Російський більшовизм і українські національні уряди в кінці 1917 - на початку 1919 рр. / М. Дорошко // Часопис української історії [Текст] : збірник наукових статей /за ред. док. іст. наук, проф. А.П.Коцура. – К., 2008. – Вип. 10. – С.123-127.

Захарчук, А.С. Аграрне законодавство Центральної Ради в контексті вітчизняного державотворення / А. С. Захарчук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 8. – С.22-28.

Здоров А. Хто підняв збройне повстання в Києві в січні 1918 р. / А. Здоров // Київська старовина. – 2007. – № 4. – С.104-113.

Ковальчук М. Центральна Рада і розгортання українського національного руху наприкінці березня 1917 р. / М. Ковальчук // Визвольний шлях. – 2007. – № 11. – С.75-86. № 12. – С.51-60.

Кришина, Н. Формування органів державної влади в добу Центральної Ради. / Н. Кришина // Вісник державної служби України. – 2007. – № 2. – С. 81-86.

Кудлай О.Б. Переговори Центральної Ради і представників Тимчасо­вого уряду (28-30 червня 1917 р.) // Укр. іст. журн. – 1999. – №6. – С. 43-54.

Курас І., Солдатенко В. Українська революція: новітній стан історіографічної розробки проблеми та актуальні завдання дослідження // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України. – Вип.7. – К., 1999. – С. 4-21.

Лебедєва І. Особливості формування структури уряду УНР доби Цен­тральної Ради // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. – 2001. – Вип.4. – С. 71-81.

Лозовий В. Проблеми політичної культури українського селянства в добу Центральної Ради (1917 - 1918 рр.) / В. Лозовий // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. [Текст]: збірник наукових статей. – К., 2006. – Вип. ХII. – С.166-174.

Любовець, О. Становлення та розвиток багатопартійності в Україні в період Центральної Ради / О. Любовець // Наукові записки [Текст] : збірник ІПіЕНД. – 2002. – С.103-114. – (Політологія і етнологія ; Випуск 18)

Макаренко, Т. Національне питання у теорії політичних партій України періоду Центральної Ради / Т. Макаренко // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. [Текст]: збірник наукових статей. – К., 2006. – Вип. ХII. – С.66-70.

Матвієнко В. Центральна Рада і Всевелике Військо Донське: співпраця чи конфронтація? // Пам’ять століть. – 2002. – №4. – С. 76-84.

Науменко А.О. Державний інспекторат та його участь у роботі з особовим складом армії УНР // Укр. іст. журн. – 2004. – №3. – С. 73-79.

Рум'янцев, В. Третій Універсал Центральної Ради - курс на побудову української держави / В. Рум'янцев // Вісник Академії правових наук України. – 2007. – № 4. – С.92-101.

Рум'янцев, В. Четвертий Універсал Центральної Ради - спроба здобуття незалежності (до 90-річчя прийняття Четвертого Універсалу) / В. Рум'янцев // Вісник Академії правових наук України. – 2008. – № 1. – С.98-111.

Савченко, Г. Засідання круглого столу "Уряди Української Центральної Ради" / Г. Савченко, М. Боровик // Історичний журнал. – 2008. – № 3. – С.125-127.

Солдатенко В.Ф. Періодизація історії Української революції // Історія України. – 2000. – №2, 3 (січень).

Солдатенко В.Ф. Стан історіографічної розробки та актуальні проблеми дослідження історії Української революції // Укр. істор. журнал. – 1999. – №1. – С. 68-85; №2. – С. 27-48.

Солдатенко В.Ф. Третій Універсал Центральної Ради і плани федеративного переустрою Росії // Укр. іст. журн. – 2003. – №4. – С. 3-10.

Солдатенко В.Ф., Солдатенко І.В. Виступ полуботківців у 1917 р. // Укр. істор. журнал. – 1993. – №7-8. – С. 17-29; №9. – С. 28-39; №10. – С. 3-20.

Солдатенко, В. Украинский Брестский мир. Путь выхода России из Первой мировой войны и анатомия конфликта между Совнаркомом РСФСР и правительством Украинской Центральной Рады / В. Солдатенко // Український історичний журнал. – 2007. – № 4. – С.203-206.

Тищик, Б. Українська Центральна Рада: воєнна політика та військове будівництво (1917-1918 рр.) / Б. Тищик // Вісник Львівського університету [Текст]. – Львів, 2002. – Вип. 37. – С.126-134.

Турченко, Ф. П.Скоропадський і М.Міхновський 1918 р.: дві моделі державного будівництва / Ф. Турченко // Український історичний журнал. – 2008. – № 4. – С.48-59.

Хміль І.В. Вплив III Універсалу на посилення національно-визвольного руху в регіонах України // Укр. іст. журн. – 2004. – №2. – С. 3-15.

 

У першому питанні висвітліть історіографію проблеми “Українська національно-демократична революція (1917-1918 рр.)”.

Розпочинаючи розгляд другого запитання, проаналізуйте причини цілковитої неспроможності самодержавства адекватно реагувати на виклики часу. Чи було можливе реформування відсталої Росії без руйнівних революційних катаклізмів?

З’ясуйте причини Лютневої революції, її рушійні сили, використовуючи інтерактивну технологію – “коло ідей” (див. додаток 5.6). Політичні російські партії ставили перед собою різні цілі (які саме?). Проаналізуйте перетворення, що передбачала програма Тимчасового уряду. Які функції покладалися на Всеросійські установчі збори і чому вони так і не були скликані? Дайте характеристику органам влади, що репрезентували нову форму державності в Росії.

Вагомим чинником зростання революційності мас стала Перша світова війна (обґрунтуйте). Висвітліть ставлення до війни Тимчасового уряду і Петроградської ради робітничих і селянських депутатів.

Характерною рисою суспільного життя стали робітничі страйки і селянські виступи, а також активізація національно-визвольної боротьби (доведіть). Висвітліть появу цілої низки самочинних організацій: рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, професійних спілок, різних комітетів (селянських, солдатських, студентських тощо), об’єднань, товариств і т. п. Визначіть різницю очікувань лібералів і революційних демократів. Назвіть причини зростання крайнього лівого радикалізму.

Розкрийте причини та закономірності розгортання в Україні революції, з’ясуйте її характер. Які події свідчили про наростання соціально-економічної і політичної кризи в Україні? Заповніть таблицю:

Причини Української революції
Соціально-економічні
Політичні
Національні

 

Визначте періодизацію Української революції. Порівняйте причини, рушійні сили і характер революцій в Росії та Україні. Висвітліть діяльність Тимчасового українського революційного комітету у Петрограді. Який вплив мали події в Росії на політичну ситуації в Україні? Під якими гаслами проходили масові українські маніфестації?

У третьомупитанні проаналізуйте процес утворення Української Центральної Ради. Назвіть причини існування різних трактувань цієї проблеми. Чому намагання тупівців перебрати на себе функції верховного керівництва не знайшли підтримки в учасників зборів представників українських організацій 3 березня 1917 р.? Визначте історичне значення утворення Української Центральної Ради. Прокоментуйте вибір голови Центральної Ради та його заступників. З’ясуйте функції Виконавчого комітету громадських організацій.

Дайте характеристику ідейним засадам українського революційного руху. Прокоментуйте відозву Центральної Ради “До українського народу”. Проаналізуйте статті М.Грушевського “Велика хвиля”, “Повороту нема”, “Від слова до діла” ін., брошури “Хто такі українці і чого вони хочуть”, “Звідки пішло українство і до чого воно йде”, “Якої автономії і федерації хоче Україна” ін. “Нова Рада”, “Робітнича газета”, “Народня Воля” ін. Обґрунтуйте справедливість твердження М.Грушевського про те, що Українська Центральна Рада була створена “задля осягнення широкоїнаціонально-територіальної автономіїв Російській федеративній республіці”. Доведіть, що голова Центральної Ради вважав за необхідне підтримувати Тимчасовий уряд у його прагненнях розвинути демократичний лад у Росії. Чи справедливим є твердження про те, що на першому етапі національно-демократичної революції провідною була організаційна діяльність Центральної Ради?

У четвертому питанні висвітліть розгортання Української революції в травні-серпні 1917 р. 6 квітня 1917 p. розпочав свою роботу Український національний конгрес. Кому належала ініціатива проведення конгресу? Проаналізуйте мету його скликання. Чи справедливим є твердження В.Винниченка: “... Але Конгрес мав, дійсно, державний характер, тільки як підготовчий етап. Це був огляд наших сил. Це була генеральна перевірка зробленого”? Дайте характеристику доповідям і рішенням Конгресу, визначте його історичне значення. З’ясуйте затверджений склад Центральної Ради. Вкажіть органічні вади Української Центральної Ради як представницької громадсько-політичної структури.

Проаналізуйте державотворчу діяльність Української Центральної Ради, спрямовану на формування апарату центральної влади. Правовою основою діяльності Центральної Ради став “Наказ Українській Центральній Раді”, виданий 5 травня 1917 р. (охарактеризуйте його зміст).

Чи вдалося реалізувати ідею виборного представництва шляхом загального голосування? Прокоментуйте зміст постанови “в справі організації губернських, повітових і міських українських рад”, якою було визначено порядок утворення представницьких українських органів відповідного рівня. Комітет Центральної Ради (Мала Рада). Проаналізуйте новий регламент роботи Малої ради, затверджений 1 серпня 1917 р. Визначіть партійний і національний склад Малої Ради. Дайте характеристику місцевим органам влади, формування яких відбувалося згідно з постановою Української Центральної Ради від 23 квітня 1917 р. Спростуйте твердження радянської історіографії щодо ідеї класової спорідненості Тимчасового уряду і Центральної Ради, схожості здійснюваної ними політики.

Прослідкуйте хронологію українізації війська навесні 1917 р. В якому середовищі зародилась ініціатива створення національних військових частин? Чому національні частини організовувалися самочинно? Назвіть факти, які переконливо засвідчують, що процес українізації збройних сил відбувався знизу. Які вимоги ставили військовики-українці? Висвітліть процес утворення полку імені Богдана Хмельницького. В 1917 р. організувалися сили місцевої оборони – “Вільне козацтво”, які ґрунтувалися на козацьких традиціях. Які причини швидкого поширення вільнокозацького руху?

5-8 травня 1917 р. у Києві відбувся Перший Всеукраїнський військовий з’їзд. Які рішення було прийнято на цьому з’їзді? Український військовий генеральний комітет. Чому лідери Центральної Ради зробили все, щоб здискредитувати ініціатора з’їзду і найімовірнішого його голову – М.Міхновського?

Виконуючи рішення Першого Всеукраїнського військового з’їзду та Всеукраїнського націо­нального конгресу-з’їзду, лідери Центральної Ради розпочали протягом травня-червня 1917 p. переговори у Петрограді. Вкажіть причини переговорів з Тимчасовим урядом? Передайте зміст пам’ятної записки української делегації на переговорах у Петрограді. Висвітліть позицію російського уряду і громадськості до приїзду української делегації. Чому найпоміркованіші заклики до відродження національного життя апріорно росіянами кваліфікувалися як злочинний сепаратизм? Визначте результати переговорів у Петрограді? Рішення юридичної наради при Тимчасовому уряді щодо питання автономії України і реакція на нього українського суспільства.

Висвітліть рішення І Всеукраїнського селянського з’їзду. Проаналізуйте резолюцію з’їзду “про відношення до війни”. З’ясуйте роль селянства в Українській революції. Прокоментуйте твердження М.Грушевського: “Протягом цілого століття українство і селянство стало ніби синонімами. З цього часу, як усі інші верстви зрадили своїй національності, від нього черпавсь весь матеріал для національного будівництва, і на нього покладало воно свої надії. Україна зможе встати тільки тоді, коли встане на ново сей скинений в безодню пітьми й невідомості тітан, сей позбавлений зору і сили, обстрижений з своєї політичної й національної свідомості Самсон”. Чи справедливим є твердження П.Христюка про те, що “організація селянства проводилася не на національно-політичному, а на соціально-економічному, класово-професійному ґрунті”? Якою мірою українські політичні сили враховували соціальні прагнення селянства? Доведіть чи спростуйте висновок Д.Яневського про ультракомуністичність поглядів діячів УПСР у земельному питанні.

Другий Всеукраїнський військовий з’їзд відбувся 5 (18) червня 1917 p. у Києві. Висвітліть настрої, що панували в процесі роботи з’їзду. Чи варто перебільшувати вплив Центральної Ради на перебіг подій, ступінь її опозиційності Тимчасовому урядові, конфронтації з ним? Чому за умов, коли стосунки Центральної Ради і Тимчасового уряду набули рис конфліктності, лідери українського руху залишалися на поміркованих позиціях?

З’ясуйте історичні обставини прийняття І Універсалу 10 червня 1917 р., його провідні ідеї та історичне значення. Чому документ було названо “універсалом”? Висвітліть ставлення українського суспільства до прийняття Універсалу. Початок розмежування владних функцій. Проаналізуйте процес утворення Генерального Секретаріату. Визначте його склад і компетенцію. Дайте характеристику Декларації Генерального Секретаріату. “Комісія для розробки проекту статуту автономної України”. Рішення У сесії Української Центральної Ради. Чи відбувся процес перебудови місцевої і крайової адміністрації в Україні влітку 1917 р.?

Дослідіть ставлення російських політичних сил до прийняття І Універсалу. Яка з російських політичних партій підтримала прагнення українців на автономію і навіть незалежне існування? З’ясуйте причини приїзду до Києва російської делегації від Тимчасового уряду. Висвітліть перебіг переговорного процесу і дискусії навколо угоди на засіданнях Центральної Ради. З’ясуйте суть компромісу, досягнутого представниками Центральної Ради і Тимчасового уряду. Яку реакцію викликала звістка про результати переговорів у Росії?

Проаналізуйте зміст Другого Універсалу та його історичне значення. Визначте спільні та відмінні риси І і ІІ Універсалів (“Діаграми Вена”, див. додаток 4). Висвітліть спектр оцінок ІІ Універсалу сучасниками тих подій та вітчизняними істориками. Охарактеризуйте рішення УІ загальних зборів Центральної Ради. В чому полягала непослідовність політики Української Центральної Ради?

З’ясуйте зміст “Статуту вищого управління Україною” та “Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату Української Центральної Ради, затверджену Тимчасовим урядом”. Поясніть обставини появи цих документів, ставлення до них різних політичних сил. Висвітліть процес перетворення Центральної Ради з національного на крайовий орган, в якому були представлені національні меншини. Який відсоток Центральної Ради поповнився за рахунок національних меншин? Чому в досліджуваний період Центральна Рада не приділяла належної уваги розвиткові національно-визвольного руху на українських землях, що перебували у складі Австро-Угорщини?

Назвіть сфери компетенції Генерального Секретаріату за “Статутом вищого управління Україною” та “Тимчасовою інструкцією”. Чому “Тимчасова інструкція” викликала неоднозначну реакцію в українському політикумі? Доведіть, що ухвалене Центральною Радою рішення – подати на затвердження Тимчасового уряду 9 з 14 генеральних секретарів, – означених в інструкції, негативно позначилось на моральному стані українства, призвело до гальмування темпів, звуження масштабів революційного піднесення.

Проаналізуйте причини урядової кризи в Україні. Д.Дорошенко: політичний портрет. Завершення урядової кризи і затвердження нового складу Секретаріату (дайте оцінку).

Вкажіть причини виступу полуботківців, соціальний склад, цілі і результати. Чому виступ полуботківців завершився поразкою? Історичний портрет М.Міхновського. Чому до М.Міхновського лідери Центральної Ради ставилися з неприхованою ворожістю? Висвітліть події липня 1917 р. пов’язані з Першим Українським козачим полком ім. Б.Хмельницького. Яким чином ідейне протистояння в українському таборі між прихильниками автономістсько-федералістських і самостійницьких орієнтацій вплинуло на перебіг Української революції?

У шостому питанні прослідкуйте процес наростання політичної боротьби в Україні у вересні-жовтні 1917 р. Внаслідок липневих подій у Петрограді (спроба більшовиків захопити владу) політична ініціатива на території України остаточно перейшла до рук керівництва УЦР (обґрунтуйте). Як вплинула поразка чернево-липневого наступу 1917 р. російських військ на політичне становище Росії, загалом, і України, зокрема? Проаналізуйте ситуацію в Україні в умовах серпневого виступу правих сил на чолі з генералом Корніловим. Чому заколот закінчився поразкою Корнілова? Назвіть причини виступу українських демократичних сил проти заколотників. З’ясуйте вплив корніловського заколоту на соціально-економічне становище і розстановку політичних сил в Україні.

Розкрийте історичне значення З’їзду представників народів та областей колишньої Російської імперії (21-28 вересня 1917 року). Які доповіді заслуховувалися на з’їзді? Проаналізуйте ухвалені з’їздом резолюції. Які функції покладалися на Раду народів? Доведіть або спростуйте висновок О.Реєнта і Б.Андрусишина, що у вересні 1917 р. провідні політичні сили УЦР навіть теоретично не ставили питання про самостійний державницький статус України. Які наслідки мали соціалістичні ілюзії лідерів Центральної Ради?

Висвітліть соціально-економічне становище України восени 1917 р. Визначіть причини наростання селянського і робітничого рухів, безладдя та анархії на фронті. Про кого писав В.Винниченко: “Вони страшною темною силою йшли на країну, забиваючи всі залізниці, додаючи ще безладдя, й часто виливали на неповинних свою лють і свій одчай”? Чому в справах національно-політичних Центральна Рада і Генеральний Секретаріат за умов необхідності не боялись переступити меж “Тимчасової інструкції” і одночасно зовсім не виявляли такої революційності і рішучості у земельній, харчовій, фінансовій, робітничій справах? Доведіть, що українські політичні лідери не встигали вчасно й адекватно реагувати на запити революційного процесу.

Проаналізуйте дві діаметрально протилежні політичні лінії у виконавчому комітеті Центральної Ради щодо скликання Українських Установчих Зборів, які виявилися на засіданнях Малої Ради у жовтні 1917 р. Чи було політично, організаційно і фінансово підкріплене рішення Малої Ради про утворення організаційного комітету по скликанню Українських Установчих Зборів? Висвітліть реакцію російських урядових кіл на вказане рішення Малої Ради.

Охарактеризуйте процес наростання українізації у військах. З’ясуйте кількість, склад, бойові якості українізованих частин. Які заходи здійснювала Центральна Рада у сфері військового будівництва? В чому виявилася її непослідовність? Доведіть, що на осінь 1917 р. українізація війська не набула серйозної ваги ні в кількісному, ні в якісному відношеннях.

3-7 жовтня 1917 p. в Чигирині відбувся Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва за участю 200 делегатів (охарактеризуйте його рішення). Чи могло Вільне козацтво стати серйозною військово-політич­ною силою?

Висвітліть хід і резолюції ІІІ Всеукраїнського військового з’їзду. З’ясуйте ставлення учасників з’їзду до повідомлення про те, що судові власті одержали від міністерства юстиції Тимчасового уряду вказівку розпочати справу щодо притягнення до відповідальності генеральних сек­ретарів за протизаконне рішення скликати Українські Установчі Збори, а голову Генерального Секретаріату разом із рядом провідних українських діячів викликати до Петрограда “для особистих пояснень з приводу повідомлень про агітацію на Україні на користь скликання суверенних Установчих зборів”. Чому протистояння Центральної Ради і Тимчасового уряду не отримало логічного завершення?