Література до теми

1. Видина А.А. Методические указания по полевым крупномасштабным ландшафтным исследованиям. - М.: МГУ, 1962. - 135 с.

2. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. - К.: Вища школа, 1975. - 246с.

3. Дроздов К.А. Крупномасштабные исследования равнинных ландшафтов. - Воронеж: ВГУ, 1986. - 174с.

4. Исаченко А.Г. Методы прикладных ландшафтных исследований. - Л.: Наука, 1980. - 220с.

5. Комплексная полевая практика по физической географии / Под ред. К.В. Пашканга. - М.: Высшая школа, 1986. - 208с.

6. Методика полевых физико-географических исследований / Под ред. А.М. Архангельского. - М.: Высшая школа, 1972. - 303с.

7. Спиридонов А.И. Основы общей методики полевых геоморфологических исследований и геоморфологического картирования. - М.: Высшая школа, 1970. - 94с.

Лабораторне заняття 4-5

Побудова ландшафтного профілю

Мета: навчити кожного студента складати комплексний профіль за тематичними картами, літературними та фондовими джерелами; у процесі виконання завдань - студенти глибоко пізнають зміст галузевих карт.

Необхідні матеріали: топографічна (гіпсометрична) карта досліджуваної ділянки, карта рослинності, ґрунтова карта, таксаційний опис, ландшафтна карта-гіпотеза, міліметровий папір, калька, кольорові олівці, лінійка, циркуль.

рофіль ландшафтний – лінія чи довга вузька смуга місцевості (в тому числі полігон-трансект), яка пересікає декілька репрезентативних для даної території ландшафтних комплексів низького таксономічного рангу (фацій, урочищ, місцевостей). Тут вивчаються: а) сполучені зміни якостей компонентів ландшафтів; б) прояви континуальності і дискретності змін якостей ландшафтного комплексу й факторів його формування; в) характер переходів (меж) одного ландшафтного комплексу в інший.

Спостереження на ландшафтному профілі можуть бути одноразовими чи періодичними. В останньому випадку вони дозволяють прослідкувати зміни якостей окремих компонентів і ландшафту у цілому не тільки у просторі, але й у часі.