СРС №10
Розділ програми:Управління якістю продукції
Тема: Система показників якості. Планування якості. Атестація якості продукції.
План
1. Атестація – основа планування якості.
2. Порядок підготовки і проведення державної, галузевої і заводської атестації.
3. Державні стандарти на атестовану продукцію.
З метою підвищення державного керівництва роботами по підвищенню якості продукції постановою від 4 жовтня 1965 “Про вдосконалення планування та підсилення економічного стимулювання промислового виробництва ” визнали необхідним ввести державну атестацію якості продукції.
З 1967 по 1969 роки державна атестація якості продукції була проведена в дослідницькому характері на деяких підприємствах, що були проведені на нову систему планування та економічного стимулювання. В 1969 році
Держстандартом разом з Державним комітетом цін при держплані плані України затверджені “Загальні методичні вказівки з проведення державної атестації якості промислової продукції ” , які до 1971 року являлися основним документом при атестації продукції.
На першому етапі проведення атестації ставилося завдання – добитися підвищення якості найважливішої серійної на масової продукції. В подальшому, по мірі накопичення досвіту атестації й посилання її дії на керування якістю, в 1971 році був здійснений перехід до атестації продукції по трьом категоріям якості.
Згідно прийнятому в серпні 1983 року постанові “Про міри по прискоренню науково-технічного прогресу в народному господарстві” було признаним доцільним, починаючи з 1984 року ввести атестацію промислової продукції по двом категоріям якості – вищої та першої.
До вищої категорії якості повинна відноситись промислова продукція, яка по показникам технічного рівня і якості перевищує кращі вітчизняні та закордонні досягнення чи відповідає їм. Ця продукція повинна забезпечувати підвищення продуктивності праці, економію палива, матеріалів та електроенергії та мати стабільні показники якості. Промислова продукція відноситься до вищої категорії якості на строк від 1 до 3 років. Особливо складна продукція з тривалим циклом виготовлення та монтажу може відноситись до вищої категорії якості на строк до 5 років.
Промислова продукція першої категорії якості по своїм показникам повинна відповідати сучасним вимогам стандартів. Продукція відноситься до першої категорії якості на строк до 3 років, за виключенням продукції легкої промисловості 2 роки.
Вироби, що не атестовані по цим категоріям, знімаються з виробництва. Атестації підлягає вся продукція, що визначає профіль міністерств, що постійно випускаються промисловими і виробничими об’єднаннями, підприємствами та організаціями.
Не підлягає атестації: промислова продукція, що використовується без попередньої обробки, а також медикамент, книжкова продукція витвори мистецтва, ювелірні вироби та художні вироби.
Роботу по атестації промислової продукції в країні організовує Держстандарт України. Він розробляє загальні методичні вказівки про проведення атестації продукції і проводить реєстрацію атестованої продукції.
При підготовці продукції до атестації підприємства по винні вжити заходів, що піднімають рівень якості продукції до рівня якості кращих світових зразків, оптимально врахувати вимоги споживачів забезпечити дотримання стандартів та іншої нормативно-технічної документації. Вони повинні досягти стабільності рівня якості ритмічності, й високої культури виготовлення. Підприємства повинні здійснювати систематичний контроль якості та випробування продукції, а також ретельно вивчити експлуатаційні властивості продукції.
Робота по підготовці виробу до державної атестації закінчується оцінкою рівня якості продукції та складанням карти технічного рівня і якості продукції по ГОСТ 2.116 – 84.
Склад та порядок роботи галузевої атестації комісії встановлюється міністерством – виробником. В цю комісію обов’язково включаються представники міністерства – замовника та міністерства, що являється головним у виготовленні даної продукції.
Представники виробничих об’єднань, підприємств виробників промислової продукції в склад державної атестаційної комісії не включається. Державна атестаційна комісія перевіряє відповідність показників якості продукції встановленим вимогам, а також виробничі вимоги, що забезпечує стабільність показників що перевіряються.
Робота атестаційної комісії завершується складанням протоколу. В протокол заносяться рішення комісії про результати атестації, вносяться рекомендації по розміру нової оптової ціни та тимчасової надбавки до неї.
Продукція, що не пройшла чергову переатестацію до моменту закінчення строку дії категорії, враховується як не атестована. Велике значення у підвищені якості продукції має заводська атестація, завдання якої полягає у тому щоб кожен робітник підприємства приймав безпосередню участь у підвищенні технічного рівня продукції, що виготовляється, суворо дотримувався вимог креслень та нормативно-технічної документації. Заводська атестація розповсюджується на найбільш важлива деталі, вузли та агрегати, що виготовляються підприємством, а також ті технологічні процеси, які суттєво впливають на якість продукції. На Держстандарт України покладено здійснення нагляду за якістю атестованої продукції.
За випускання продукції з Державним законом якості передбачено економічне стимулювання як підприємства в цілому, так і в окремих робочих цього підприємства що безпосередньо приймають участь у випуску продукції що атестується.
Результати атестації продукції являється основою для оцінки діяльності підприємства, об’єднання та галузі промисловості по підвищенню рівня якості промислової продукції.
Дольова частка продукції вищої категорії якості постійно зростають і в даний час складає 15% в загальному об’ємі товарного виробництва, а по підприємствам машинобудування – близько 37%. Це говорить про те, що атестація стала ефективним засобом державного контролю рівнем якості промислової продукції та ефективністю суспільного виробництва.
повинен знати і розуміти: порядок проведення державної і галузевої атестації.
повинен вміти: використовувати знання для визначення якісної продукції.
Контрольні питання:
1. Які державні стандарти встановлюються на атестовану продукцію.
Література:
1. Танынгин В.А., Основы стандартизации и управление качеством. М., Издательство стандартов, 1986. ст. 197-200.