Задачі для засвоєння матеріалу.

Задача1.

Мілівольтметр має рівномірну шкалу поділену на 50 інтервалів. Нижня межа вимірювань UН=-10мВ, верхня межа UВ=10мВ. Визначити ціну поділки і чутливість даного мілівольтметра.

Відповідь :

Ціна поділки визначається як відношення діапазону вимірювань до кількості поділок , які є на даному діапазоні вимірювань:

DU=(10-(-10))/50=0,4мВ/п.

Якщо за зміну вихідної величини прийняти переміщення стрілки на один інтервал, то легко помітити, що чутливість і ціна поділки є оберненими величинами:

S=1/0,4=2,5 п/мВ.

Задача 2. Чи зміниться чутливість мікроманометра з похилою трубкою при зміні кута нахилу вимірювальної трубки?

Відповідь : зміниться. Чутливість збільшиться із зменшенням кута нахилу, оскільки буде визначатися як відношення переміщення стовпчика рідини до зміни тиску.

Задача 3.

Для технічного манометра класу точності 1,5 нормальна температура оточуючого середовища 20±5оС, робоча температура від +5оС до +50 оС. Чи однаковими похибками будуть характеризуватися покази приладу при температурі оточуючого середовища:

1) 24 оС,

2) 10 оС,

3) 55 оС

при умові, що решта впливових факторів мають нормальні значення?

Відповідь:

Похибки будуть різні .

При t=24 оС буде наявна тільки основна похибка, а додаткова відсутня, оскільки нормальні умови роботи приладу 20±5оС, при t=10 оС крім основної похибки , буде мати місце і додаткова похибка , а для t=55 оС значення похибки не нормується , тому що вона виходить за межі робочої області температур +5 оС ¸ +50 оС.

Задача 4.

Чи однакова межа відносної допустимої похибки вимірювання у всіх точках шкали автоматичного потенціометра?

Відповідь:

Ні. Для всіх точок шкали однакова межа допустимої абсолютної похибки, яка визначається класом точності і діапазоном вимірювання. Межа граничної відносної похибки залежить від відмітки шкали Хі:

dх=(Dх / Хі)×100%.

Чим менші покази приладу за шкалою, тим більша відносна похибка. Тому діапазон вимірювання вибирається таким чином, щоб значення вимірюваної величини знаходилось в межах 2/3 шкали.

Задача 5.

Температура в термостаті вимірювалась технічними термометром зі шкалою 0-500оС. Межі основної допустимої похибки для нього складають ±4 оС. Покази термометра склали 346 оС. Одночасно з технічним термометром в термостат був занурений лабораторний термометр покази якого склали 352 оС, для нього поправка на виступаючий стовпчик складає +0,5оС.

Визначити, чи виходить за межі основної допустимої похибки дійсне значення похибки показів технічного термометра.

Відповідь: для технічного термометра можна визначити інтервал, в якому знаходиться дійсне значення температури 346±4 оС або 342 ¸350 оС. Для лабораторного термометра відоме значення поправки і за його показами можна визначити дійсне значення температури

t=352+0,5=352,5 оС,

абсолютна похибка буде складати Dt=352,5-346=6,5оС, отже перевищуватиме допустиме значення ±4 оС.

 

Контрольні питання:

1. Як класифікують характеристики засобів вимірювань ?

2. Які характеристики засобів вимірювань відносять до метрологічних?

3. Що таке діапазон вимірювань ?

4. Як розуміти поняття: точність засобу вимірювання, правильність засобу вимірювання?

5. Що таке чутливість приладів і поріг чутливості?

6. Від чого залежать характеристики якості вимірювань: збіжність, відтворюваність, швидкодія, надійність, стабільність засобів вимірювання?

7. Як класифікують похибки засобів вимірювальної техніки?

8. Розкрити поняття абсолютної, відносної і зведеної похибки.

9. Як визначається основна і додаткова похибка засобу вимірювань?

10. Які фактори впливають на наявність додаткової похибки7

11. Коли виникають статичні і динамічні похибки?

12. Що таке адитивна і мультиплікативна похибка?

13. Що таке варіація ?

14. Як можна зменшити додаткову похибку?

15. Що таке клас точності засобу вимірювання? Як він присвоюється ?

16. Які характеристики відносяться до нормованих метрологічних характеристик?

 

 

Література:

 

1. Бичківський Р. В., Столярчук П. Г., Гамула П. Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. Підручник: За ред. докт. техн. наук, проф. Бичківського Р. В. —Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2001 — 450 с.

2. Бичківський Р. В., Столярчук П. Г., Сокільник Л. І., Друзюк В. П. Сертифікація: Посібник / За ред. докт. тєхн. наук, проф. Бичківського Р. В. — Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2001 — 264 с.

3. Боженко Л. І. Стандартизація, метрологія та кваліметрія у машинобудуванні: Навчальний посібник для студентів вузів машинобудівних спеціальностей. — Львів: Світ, 2002 — 320 с.

4. Базієвський С.Д., Дмитришин В.Ф. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. Підручник - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. - 504 с.

5.Саранча Г.А. „Метрологія і стандартизація” К. Вид-во „Либідь”, 1997 – 190с.

6. ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення

7. ГОСТ 8032-84 Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел.

8. Закон України. „Про метрологію та мтрологічну діяльність”

9. ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення.

10. ДСТУ 2400-96 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення. Організація, порядок проведення і розгляду результатів.

11. ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення.

12. Рудзит Я.А., Плуталов В.П. Основы метрологии, точность и надежность в приборостроении. - М.: Машиностроение, 1991.

13. Кузнецов Н.Д., Чистяков В.С. Сборник задач и вопросов по теплотехническим измерениям и приборам. –М.: Энергия, 1978. -216с.

 

 

Міністерство освіти та науки України

Національний університет “Львівська політехніка”

 

 

 

ПОХИБКИ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Методичні вказівки для самостійної підготовки

та інструкція до практичних занять з курсу “Метрологія стандартизація, сертифікація та акредитація” для студентів базового напрямку 6.050202 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”

 

  Затверджено на засіданні кафедри автоматизації теплових i хімічних процесів Протокол N 2 від 23. 09 .10р.

 

 

Львів – 2010

 

 
 
 

               
 
  Похибки засобів вимірювальної техніки. Методичні вказівки для самостійної підготовки та інструкція до практичних занять з курсу “Метрологія стандартизація, сертифікація та акредитація” для студентів базового напрямку 6.050202 “Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології”/ Укладачі: Химко О.М., Матіко Г.Ф, Фединець В.О. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. – с. 19   Укладачі: Химко О.М., к.т.н. Матіко Г.Ф., к.т.н. Фединець В.О., к.т.н. Відповідальний за випуск: Пістун Є.П., д.т.н., проф.   Рецензент: Брилинський Р.Б., к.т.н., доц., Мичуда Л.З., к.т.н., доц.     Тема заняття: Похибки засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).
 
політехніка», 2001 — 450 с. 2. Бичківський Р. В., Столярчук П. Г., Сокільник Л. І., Друзюк В. П. Сертифікація: Посібник / За ред. докт. тєхн. наук, проф. Бичківського Р. В. — Львів: Видавництво НУ «Львівська політехніка», 2001 — 264 с. 3. Боженко Л. І. Стандартизація, метрологія та кваліметрія у машинобудуванні: Навчальний посібник для студентів вузів машинобудівних спеціальностей. — Львів: Світ, 2002 — 320 с. 4. Базієвський С.Д., Дмитришин В.Ф. Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання. Підручник - Київ: Видавничий Дім «Слово», 2004. - 504 с. 5.Саранча Г.А. „Метрологія і стандартизація” К. Вид-во „Либідь”, 1997 – 190с. 6. ДСТУ 1.0-93 Державна система стандартизації України. Основні положення 7. ГОСТ 8032-84 Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел. 8. Закон України. „Про метрологію та мтрологічну діяльність” 9. ДСТУ 2681-94 Метрологія. Терміни та визначення. 10. ДСТУ 2400-96 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення. Організація, порядок проведення і розгляду результатів. 11. ДСТУ 3215-95 Метрологія. Метрологічна атестація вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення. 12. Рудзит Я.А., Плуталов В.П. Основы метрологии, точность и надежность в приборостроении. - М.: Машиностроение, 1991. 13. Кузнецов Н.Д., Чистяков В.С. Сборник задач и вопросов по теплотехническим измерениям и приборам. –М.: Энергия, 1978. -216с.    
 
   
 

               
 
Відповідь: для технічного термометра можна визначити інтервал, в якому знаходиться дійсне значення температури 346±4 оС або 342 ¸350 оС. Для лабораторного термометра відоме значення поправки і за його показами можна визначити дійсне значення температури t=352+0,5=352,5 оС, абсолютна похибка буде складати Dt=352,5-346=6,5оС, отже перевищуватиме допустиме значення ±4 оС.   Контрольні питання: 1. Як класифікують характеристики засобів вимірювань ? 2. Які характеристики засобів вимірювань відносять до метрологічних? 3. Що таке діапазон вимірювань ? 4. Як розуміти поняття: точність засобу вимірювання, правильність засобу вимірювання? 5. Що таке чутливість приладів і поріг чутливості? 6. Від чого залежать характеристики якості вимірювань: збіжність, відтворюваність, швидкодія, надійність, стабільність засобів вимірювання? 7. Як класифікують похибки засобів вимірювальної техніки? 8. Розкрити поняття абсолютної, відносної і зведеної похибки. 9. Як визначається основна і додаткова похибка засобу вимірювань? 10. Які фактори впливають на наявність додаткової похибки7 11. Коли виникають статичні і динамічні похибки? 12. Що таке адитивна і мультиплікативна похибка? 13. Що таке варіація ? 14. Як можна зменшити додаткову похибку? 15. Що таке клас точності засобу вимірювання? Як він присвоюється ? 16. Які характеристики відносяться до нормованих метрологічних характеристик?     Література:   1. Бичківський Р. В., Столярчук П. Г., Гамула П. Р. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація. Підручник: За ред. докт. техн. наук, проф. Бичківського Р. В. —Львів: Видавництво НУ «Львівська
 
Мета заняття: практичне засвоєння суті понять характеристики засобів вимірювання, похибки засобів вимірювання, нормовані метрологічні характеристики засобів вимірювання. Необхідно знати: основи теорії вимірювальної техніки, метрології, теорії похибок. Основні питання , які розглядаються на практичному занятті: 1. Класифікація характеристик ЗВТ. 2.Метрологічні характеристики ЗВТ.. 3. Похибки ЗВТ.. 4.Нормовані метрологічні характеристики ЗВТ.. Засіб вимірювальної техніки - це технічний засіб призначений для вимірювань, в якого нормовані метрологічні характеристики і який відтворює одиницю фізичної величини в межах встановленої похибки і протягом визначеного інтервалу часу. 1. Характеристики засобів вимірювальної техніки Всі характеристики ЗВТ за своїм призначенням можна умовно поділити на такі групи: 1) метрологічні, 2) експлуатаційні, 3) конструктивні, 4) ресурсні, 5) характеристики безпеки. Залежно від призначення, будови, принципу дії характеристики засобів вимірювальної техніки виражають різні значення : - точності, - правильності, - чутливості, - відтворювності, - збіжності, - швидкодії, - надійності роботи. Всі ці параметри впливають на метрологічні характеристики засобів вимірювання. 2.Метрологічні характеристики засобів вимірювання Метрологічні характеристики об’єднують у такі групи: 1) характеристики призначені для визначення результатів вимірювання: функція перетворення, коефіцієнт перетворення, ціна поділки, чутливість, діапазон показів та вимірювання, верхня і нижня границі вимірювань, кінцеве і початкове значення шкали; 2) характеристики похибки; 3) характеристики чутливості до впливаючих величин : функція впливу, додаткова похибка, зміна коефіцієнта перетворення, значення неінформативного параметра; 4) динамічні характеристики: диференційні рівняння, функція передачі, комплексна частотна функція, перехідна характеристика, імпульсна характеристика, коефіцієнт передачі, сталі часу і запізнення тощо.
 
   
 

               
 
5)характеристики взаємодії ЗВТ з об'єктами дослідження та навантаження; 6) неінформативні параметри вихідного сигналу ЗВТ. Із вказаного переліку для конкретного ЗВТ встановлюють такі метрологічні характеристики, які необхідні для визначення результату та оцінювання точності вимірювання. Ці характеристики регламентуються Державними стандартами та іншими нормативно-технічними документами на певний ЗВТ. До основних метрологічних характеристик належать: номінальна статична характеристика, коефіцієнт перетворення, чутливість та поріг чутливості; показ, відлік, стала шкали і ціна поділки засобу вимірювань, одиниця молодшого розряду цифрового ЗВТ; діапазон показів, границі та діапазон вимірювань засобів вимірювань; клас точності. Номінальна статична характеристика (функція перетворення) ЗВТ – це функціональна залежність між інформативним параметром вихідного сигналу (вихідною величиною) та інформативним параметром вхідного сигналу (вхідною величиною): . (1) Як і будь-яка функція, функція перетворення може бути задана аналітично (рівнянням), у вигляді таблиці або графіка. Для кожного з екземплярів ЗВТ функція перетворення є дещо іншою, для уніфікації засобам вимірювальної техніки одного типу присвоюють однакову, так звану номінальну функцію перетворення , (2) яку ще називають градуювальною характеристикою ЗВТ. Внаслідок різниці між і виникають похибки перетворення. Переважно функція перетворення нормується для вимірювальних перетворювачів. Коефіцієнт перетворення ЗВТ як відношення вихідної величини ЗВТ до вхідної: . (3) Для ЗВТ певного типу нормують номінальний коефіцієнт перетворення . (4) Переважно коефіцієнт перетворення нормується для лінійних перетворювачів, зокрема масштабних. Чутливість ЗВТ - границя відношення зміни вихідної величини
 
Якщо за зміну вихідної величини прийняти переміщення стрілки на один інтервал, то легко помітити, що чутливість і ціна поділки є оберненими величинами: S=1/0,4=2,5 п/мВ. Задача 2. Чи зміниться чутливість мікроманометра з похилою трубкою при зміні кута нахилу вимірювальної трубки? Відповідь : зміниться. Чутливість збільшиться із зменшенням кута нахилу, оскільки буде визначатися як відношення переміщення стовпчика рідини до зміни тиску. Задача 3. Для технічного манометра класу точності 1,5 нормальна температура оточуючого середовища 20±5оС, робоча температура від +5оС до +50 оС. Чи однаковими похибками будуть характеризуватися покази приладу при температурі оточуючого середовища: 1) 24 оС, 2) 10 оС, 3) 55 оС при умові, що решта впливових факторів мають нормальні значення? Відповідь: Похибки будуть різні . При t=24 оС буде наявна тільки основна похибка, а додаткова відсутня, оскільки нормальні умови роботи приладу 20±5оС, при t=10 оС крім основної похибки , буде мати місце і додаткова похибка , а для t=55 оС значення похибки не нормується , тому що вона виходить за межі робочої області температур +5 оС ¸ +50 оС. Задача 4. Чи однакова межа відносної допустимої похибки вимірювання у всіх точках шкали автоматичного потенціометра? Відповідь: Ні. Для всіх точок шкали однакова межа допустимої абсолютної похибки, яка визначається класом точності і діапазоном вимірювання. Межа граничної відносної похибки залежить від відмітки шкали Хі: dх=(Dх / Хі)×100%. Чим менші покази приладу за шкалою, тим більша відносна похибка. Тому діапазон вимірювання вибирається таким чином, щоб значення вимірюваної величини знаходилось в межах 2/3 шкали. Задача 5. Температура в термостаті вимірювалась технічними термометром зі шкалою 0-500оС. Межі основної допустимої похибки для нього складають ±4 оС. Покази термометра склали 346 оС. Одночасно з технічним термометром в термостат був занурений лабораторний термометр покази якого склали 352 оС, для нього поправка на виступаючий стовпчик складає +0,5оС. Визначити, чи виходить за межі основної допустимої похибки дійсне значення похибки показів технічного термометра.
 
   
 

               
 
характеристики контролюються щодо відповідності регламентованих значень як експериментальними, так і розрахунковими методами. До нормованих метрологічних характеристик відносять. 1. Діапазон шкали засобу вимірювальної техніки, який вибирається зі стандартного ряду шкал для відповідних вимірюваних величин. Шкала засобу вимірювань може виражатися як в одиницях вимірюваної величини або відсотках, так і у нормованих одиницях (сигналах), які відповідають діапазону шкали і застосовуюються при імітаційних методах повірки (наприклад, діапазон шкали потенціометра в одиницях температури 0—600 °С, а нормоване значення шкали 0—49,11 мВ). 2. Межі допустимої похибки засобу вимірювальної техніки, які нормуються зведеною похибкою, яка відповідає його класу точності. 3. Основні похибки ЗВТ відповідно до нормативно-технічної документації для відповідного засобу, які подаються у вигляді сумарної похибки: D —границя допустимої абсолютної похибки при довірчій імовірності Р не менше 0,95; D В — границя допустимої випадкової складової похибки при довірчій імовірності Р не менше 0,95; s(DВ )— границя допустимого середнього квадратичного відхилення випадкової складової похибки; D С — границя допустимої систематичної складової похиб­ки при Р =0,95; М(DС) — математичне сподівання систематичної складової похибки. В інтервал, обмежений допустимими основними похибками та її складовими D, DС, DВ мають вкладатися не менше 90 % усіх можливих значень основних похибок. 4. Додаткові похибки, які визначаються для кожної з величин, що впливають на вимірювання, відповідно до нормативно-технічної документації, а також регламентуються межі цих похибок. Додаткові похибки регламентуються зазвичай для нових або ЗВТ іноземного виробництва, які застосовуюються у промисловості. 5. Час проведення вимірювання фізичної величини чи технологічного параметра. 6. Термін експлуатації ЗВТ.   5.Задачі для засвоєння матеріалу. Задача1. Мілівольтметр має рівномірну шкалу поділену на 50 інтервалів. Нижня межа вимірювань UН=-10мВ, верхня межа UВ=10мВ. Визначити ціну поділки і чутливість даного мілівольтметра. Відповідь : Ціна поділки визначається як відношення діапазону вимірювань до кількості поділок , які є на даному діапазоні вимірювань: DU=(10-(-10))/50=0,4мВ/п.
 
до зміни вхідної величини , що викликала цю зміну вихідної величини, тобто це похідна функції перетворення. (5) Дуже важливою є стабільність функції перетворення, коефіцієнта та чутливості ЗВТпід час дії на нього різних факторів. Істотною характеристикою ЗВТ є поріг чутливості, тобто найменша зміна вхідної величини , що спричиняє помітну зміну вихідної величини (яка може бути виявлена засобом вимірювання). Поріг чутливості не треба плутати з чутливістю ЗВТ. Розмірністю чутливості є відношення розмірностей вихідної та вхідної величин, а поріг чутливості має розмірність вхідної величини. Наприклад, функція перетворення термоелектричного перетворювача – це залежність між електрорушійною силою Еі температурою , тобто . Чутливість такого перетворювача має розмірність [мВ/К], а поріг чутливості – [К]. Описані вище характеристики ЗВТ є статичними, тобто характерними для статичного режиму роботи ЗВТ, за якого розмір вимірюваної величини за час її вимірювання залишається незмінним, а час вимірювання є достатнім для загасання перехідних процесів, що виникають у вимірювальному колі при надходженні вхідного сигналу. Статичний режим роботи ЗВТ є граничним випадком динамічного режиму, при якому розмір вимірюваної величини за час її вимірювання може змінитися, наприклад, при вимірюваннях миттєвих значень величин або за час вимірювання не досягається повне загасання перехідних процесів. У такому разі вимірювання необхідно здійснити за найкоротший час. Однією з найважливіших динамічних характеристик ЗВТ, яка визначає його швидкодію, є час встановлення показів, під яким розуміють проміжок часу від моменту стрибкоподібної зміни вхідного сигналу до моменту встановлення показу відлікового пристрою із заданою точністю. Для цифрових приладів вказується час вимірювання, тобто час від початку зміни вимірюваної величини до встановлення показу на відліковому табло з нормованою точністю. Конструюючи вимірювальні прилади, намагаються зробити час встановлення показів і час вимірювання якомога меншим. Частотний діапазон ЗВТ визначається тим діапазоном частот вхідного сигналу, за якого характеристики точності ЗВТ знаходяться в допустимих межах. Верхня і нижня границі діапазону частот нормуються для кожного ЗВТ технічними умовами. Показом х(чи Хп) ЗВТ (вимірювального приладу, багатозначної міри) називають значення вимірюваної або відтвореної величини X, яке визначене за допомогою його відлікового пристрою у вигляді шкали з вказівником, цифрового табло тощо.
 
   
 

               
 
Шкала ЗВ – сукупність позначок (відміток) і проставлених біля деяких з них чисел відліку або інших символів, що відповідають ряду послідовних значень величини, в одиницях якої отримують покази. Якщо довжина поділок (відстань між осями сусідніх позначок) є сталою вздовж всієї шкали, то така шкала є рівномірною. Шкала з поділками різної довжини називається нерівномірною (нелінійною). Відлік є абстрактним (неіменованим) числом ( ), зчитаним з відлікового пристрою або отриманим підрахунком послідовних позначок чи сигналів. Найбільше число, яке можна зчитати з відлікового пристрою, називається максимальним відліком . Ціна поділки ЗВ ( ) дорівнює різниці значень величини X, тобто двом сусіднім позначкам шкали та . . (6) Сталу ЗВ визначають як відношення границі вимірювання приладу або максимального значення багатозначної міри (напруги , струму , потужності тощо) до максимального відліку і є іменованим числом в одиницях величини : . (7) Показ , відлік , стала засобу вимірювань і ціна поділки шкали пов'язані між собою співвідношенням: . (8) Одиниця молодшого розряду (ОМР) цифрового приладу – це розмір одного кванта цифрового ЗВТ, що відповідає різниці між двома сусідніми станами цифрового вихідного значення. Поняття показу, відліку, сталої та ціни поділки, розглянуті стосовно аналогових ЗВ, поширюються і на цифрові ЗВ, для яких показ визначається співвідношенням (9) де – кількість кроків квантування (квантів) з розміром , який відповідає одиниці молодшого розряду (ОМР) цифрового ЗВ.
 
неправильно виконати вимірювальний експеримент, наприклад, здійснити відлік на початку діапазону вимірювання, і, в результаті, отримати велику похибку показу приладу. Історично склалося так, що усі засобам вимірювань, крім кутових та лінійних розмірів присвоюють відповідні класи точності. Засобам вимірювань, межі допустимих основних похибок яких задані у вигляді зведених або відносних похибок присвоюються класи точності з такого ряду чисел: К = [1; 1,5;(1,6);2,0; 2,5; (3,0); 4,0; 5,0; 6,0] ·10n; де n = 1;0;-1;-2;-3.. (21) Класи точності відповідно до стандарту, як правило виводяться на шкалу приладів. Промислові прилади мають такі класи точності: 0,5; 1,0; 1,5; 2,5;; 4. Для окремих видів засобів вимірювань вибирається ряд чисел не більше 5. Значення, вказані в дужках, не встановлюються для ЗВТ, що розробляються. Для встановлення відповідності засобу вимірювання своєму класу точності, він періодично перевіряється зразковими засобами, які за класом точності повинні бути на декілька класів вищі. Повірка проводиться спочатку при зростанні вимірюваної величини (прямий хід), а потім при її зменшенні (зворотний хід). Якщо при повірці приладу встановлено, що найбільша приведена похибка не перевищує або дорівнює класу точності, то прилад визнається придатним для подальшої експлуатації. Варіація має вкладатися у клас точності засобу вимірювальної техніки. Приклади позначення класів точності ЗВТ та їх зміст наведено у табл. 1 Той чи інший клас точності присвоюється засобам вимірювальної техніки на підставі визначеної для них основної похибки та способу її виявлення. Клас точності характеризує точність засобів вимірювання, але не є її безпосереднім показником, оскільки точність залежить від методу, умов проведення вимірювань, діапазону шкали приладу та ін. 4. Нормовані метрологічні характеристики засобів вимірювальної техніки Поряд з наведеними раніше характерними властивостями засобів вимірювальної техніки особливе значення мають їх нормовані метрологічні характеристики, які враховують види та типи засобів вимірювань, умови їх роботи, порядок визначення похибок та методи повірки. Перелік нормованих метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки регламентується нормативно-технічною документацією на відповідні типи засобів вимірювальної техніки. Нормовані метрологічні характеристики — це характеристики засобів вимірювальної техніки, які нормуються для застосування під час вимірювання і гарнтування допустимих меж, їхніх основних та додаткових похибок за визначених умов проведення вимірювань. У технічній документації до засобів вимірювання визначаються умови контролю метрологічних характеристик; об'єм вибірки, кількість точок вимірювань та їх розміщення у діапазоні вимірювань, допустимі похибки вимірювань, умови проведення експериментів. Метрологічні