Завдання 2. Робота з програмою WinRAR

1. Створити у власній робочій папці захищений паролем архів TextArchive.rar, який містить архівні копії усіх файлів з розширенням .doc з папки Text.

2. Переглянути розмір архіву TextArchive.rar, отриману інформацію занотувати в зошит.

3. Створити у власній робочій папці архів PictureArсhive.rar,який містить архівні копії усіх графічних файлів з папки Pictures.

4. Переглянути розмір архіву PictureArсhive.rar, отриману інформацію занотувати в зошит.

5. Переглянути файли з архіву PictureArсhive.rar, не розпаковуючи їх.

6. Викликати з архіву PictureArсhive.rar усі файли у власну робочу папку.

7. Видалити розпаковані файли в Корзину.

8. Створити архів TextAndPict.rar у власній робочій папці, який містить усі файли з папок Texts та Pictures.

9. Переглянути розмір архіву TextAndPict.rar, отримані дані занотувати в зошит.

10. Видалити з архіву TextAndPict.rarусі файли з розширенням .bmp.

11. Створити у власній робочій папці архів, що сам розпаковується TextAndPict.ехе.

12. Переглянути розмір файлу TextAndPict.ехе,отриману інформацію занотувати в зошит.

13. Створити багатотомний архів ManyVolume.rarз розміром тому 10 Кб, який містить усі файли з папок Texts та Pictures.

Контрольні питання[15]

1. Назвіть відомі вам типи архівів та їхні параметри.

2. Як здійснити перегляд файлів архіву?

3. Як провести архівацію файлів за допомогою програми WinRar?

4. Як додати файли в існуючий архів?

5. Як розпакувати файли з архіву у відповідну папку?

6. Як видалити файли з архіву?

7. Як створити багатотомний архів?

8. Як створити архів, що сам розпаковується?

Короткий тлумачний словник термінів^*

^*Література: [6; 7; 13; 14].

Адреса(рос. адрес, англ. address) –символ чи група символів, що називають регістр, окремі частини пам’яті, інші джерела даних або місце призначення інформації.

Архів, -у (рос. архив, англ. archives)–організована сукупність масивів даних або програм, які зберігаються на зовнішніх носіях з метою забезпечення можливості їх подальшого використання.

Архіватор –програма або комплекс програм, які виконують стиснення (архівацію) для більш компактного тривалого зберігання в зовнішній пам’яті і відновлення стиснених файлів у первинному вигляді. Найбільш поширені А. RAR, ZIP, ARJ.

Байт, -а (рос. байт, англ. byte)–1. Одиниця обсягу інформації, що дорівнює восьми бітам. 2. Послідовність восьми бітів.

Біт, -а (рос. бит,англ. bit) –1. Фундаментальна одиниця ін-формації, яку використовують у теорії інформації. Означає найменшу кількість інформації, необхідної для розрізнення двох рівноймовірних подій. 2. Найменша „порція” пам’яті, реалізована в ЕОМ.

Буфер, -а (рос. буфер,англ. buffer) –1. Пам’ять для проміжного збе-реження даних. 2. Схема або прилад, розміщені між двома іншими приладами для згладжування змін швидкості, для забезпеченняасинхронної роботи. 3. Робоча час-тина пам’яті під час пересилання даних.

Буфер обміну(в ОС Windows) –частина оперативної пам’яті для тимчасового зберігання копій або видалених документів (чи їх фрагментів) з метою їх вставляння в інші документи.

Введення і уведення (рос. ввод, англ. input) – процес отримання даних будь-якою частиною комп’ютера.

В. даних (рос. ввод данных, англ. data input) – читання даних з носія та їх записування до пам’яті даних.

Ведення (супровід) файлу (рос. сопровождение файла, англ. file maintenance) – діяльність, пов’язана з доповненням, вилученням, переміщенням або зміною даних у комп’ютерному файлі.

Вилучення (рос. извлечение, англ. erasing) – вилучення даних з пам’яті без залишення запису про них. У комп’ютері стирання (вилучення) рівноцінне очищенню. На дисплеї – це видалення зображення з екрана.

Відеокарта (рос. видеокарта, англ. video card, display card) –допоміжна плата, за допомогою якої комп’ютер забезпечує зображення на екрані дисплея тексту, графіки, відеоматеріалів; підключається до основної (материнської) плати через спеціальне гніздо.

Відеоконтролер, -а (рос. видеоконт-роллер, англ. video controller) –мікропроцесор у відеокарті, що виконує програму управління відеокартою.

Вікно (рос. окно,англ. window) –1. Прямокутна частина простору відображення інформації на дисплеї. 2. Засіб фрагментації повідомлень і блоків даних приладом, що визначається протоколом передавання даних.

Вінчестер, -а,розм. (рос. винчестер, англ. hard disk, HDD, winchester drive) – див.: диск жорсткий.

Вірус, -а (рос. вирус,англ. virus) –програма, створена з метою завдання шкоди комп’ютерній системі. Має засоби для несанкціонованого запускання, приєднання до інших файлів, повідомлень електронної пошти або несанкціонованого розсилання електронною поштою за адресами з адресної книги систем та ін. За поширення вірусів у більшості країн передбачена кримінальна відповідальність.

Гігабайт, -а (рос. гигабайт,англ. gigabyte)– одиниця обсягу інформації, що дорівнює 1024 мегабайтам, або 1 048 576 кілобайтам, або 1024 × 1024 × 1024 = 1 073 741 824 байтам (приблизно 1 млрд байт).

Гіперпосилання – виділений об’єкт, пов’язаний з іншим файлом, який реагує на натискання миші.

Гіпертекстовий документ –документ з командами розмічування (тегами), що вказують браузеру, як повинні відображатися окремі фрагменти документа на комп’ютері клієнта.

Грамотність, -ості(рос. грамот-ность, англ. literacy) – 1. Уміння читати й писати. 2. Володіння необхідними відомостями з певної галузі, знаннями в певній галузі, справі.

Г. комп’ютерна (рос. грамотность компьютерная,англ. computer literacy) – комплекс знань і практичних навичок, необхідних для використання комп’ютерних технологій у професійній діяльності, побуті, для здобуття освіти.

Графіка, -и(рос. графика, англ. graphics) – 1. Вид образотворчого мистецтва, основним зображальним засобом якого є малюнок. 2. Лінгв. Письмові чи друковані знаки, що відбивають звуки мови, інтонацію; зображення живої мови письмовими знаками. 3. Розділ учення про різні системи письмових або друкованих знаків, літер.

Г. комп’ютерна (рос. графика компьютерная, англ. computer graphics) – методи та способи взаємоперетворень графічних зображень і даних за допомогою комп’ютера.

Графічний редактор Paint –стандартна прикладна програма для створення й редагування графічних зображень на комп’ютері.

Дані, -них(рос. данные,англ. data)–набір тверджень, фактів, чисел, лексично й синтаксично взаємозв’язаних між собою.

Д. вихідні (рос. выходные данные, англ. output data) – дані, що виводяться або призначені для виведення будь-якою частиною комп’ютера.

Д. вхідні (рос. входные данные, англ. intput data) – дані, отримувані чи призначені для отримання будь-якою складовою комп’ютера.

Дерево (рос. дерево,англ. tree)–граф, у якому немає циклів і між будь-якими двома вершинами якого можна прокласти шлях по ребрах графа (зв’язний граф). Структура каталогу папок і файлів має форму дерева. За допомогою дерева моделюють ієрархічні структури й бази даних.

Диск, -а (рос. диск,англ. disk)– носій інформації у формі круглої пластини, покритої шаром матеріалу, здатний запам’ятовувати і відтворювати інформацію.

Д. магнітний гнучкий (рос. д. гибкий, англ. floppy d.)– гнучкий магнітний диск, уміщений у спеціальну упаковку.

Д. жорсткий магнітний (рос. д. жесткий магнитный, англ. hard disk) – жорсткий диск для запису, тривалого зберігання і читання інформації в ЕОМ. Монтується разом із пристроєм запису й читання, невіддільний від нього.

Д. лазерний (рос. д. лазерный, англ. CD, compact-disk) – диск, призначений для запису, тривалого зберігання і відтворення інформації, у якому для запису й читання ви-користовуються оптично-лазерні технології. На відміну від жорсткого магнітного диска лазерний диск незалежний від приводу для читання і запису, може переноситися від комп’ютера до комп’ютера; див. ще: компакт-диск.

Д. оптичний (рос. д. оптический, англ. optical d.) – цифрові дані, розміщені на таких дисках, читаються за допомогою оптичних методів.

Дискета (рос. дискета, англ. diskette) – див.: гнучкий магнітний диск.

Дисковод, -а(рос. дисковод, англ. disk drive) – особливий пристрій, який забезпечує обертання гнучких магнітних дисків, читання і запис інформації.

Дисплей, -я(рос. дисплей,англ. display) – пристрій відтворення текстової чи графічної інформації без її довготривалої фіксації.

Ділянка (рос. участок, англ. bucket) – частина оперативної чи зовнішньої пам’яті, яка може вміщувати кілька записів і яка адресується як одне ціле.

Д. пам’яті (рос. область памяти, англ. storage area) – пам’ять, виділена для розміщення в ній однієї чи кількох порцій даних.

Документ, -а (рос.документ,англ. document) – матеріальний носій інформації, який містить оформлені в установленому порядку повідомлення і має юридичну чинність.

Документація (рос. документация, англ. documentation) –1. Сукупність документів, оформлених за єдиним правилом. 2. Сукупність документів, що описує програмне забезпечення і порядок роботи з ним.

Доріжка (рос. дорожка,англ. track)– частина магнітного диска, вміст якої може бути прочитаний однією головкою читання-запису за повний оберт диска без її пе-ремикання.

Доступ, -у(рос. доступ, англ. access) – надання або прийняття процесом опрацювання даних порції даних здійсненням послідовних операцій пошуку, читання і запи-сування.

Драйвер, -а (рос. драйвер,англ. driver) – програма, що приймає запити програм на звертання до пристрою й перетворює їх на коман-ди управління пристроєм. Існу-ють Д. клавіатури, дисплея, миші тощо.

Електронна бібліотека –документальна автоматизована інформаційна система, у якій документи (статті, монографії, звіти, реферати тощо) зберігаються, як правило, у повнотекстовому вигляді на електронних носіях і можуть надаватися користувачам на їхній запит.

Електронна пошта (E-mail) –послуга, що надає можливість обмінюватися повідомленнями між користувачами через поштову скриньку.

Ємність, -ності(рос. емкость, англ. capacity) – 1. Здатність умістити в собі певну кількість кого-, чого-небудь. 2. Кількісна характеритика носія або передавача даних.

Є. інформаційна (рос. информационная емкость, англ. information capacity) – середня кількість інформації, що міститься в повідомленні чи документі.

Забезпечення (рос. обеспечение,англ. maintenance, support) –1. Матеріальні засоби до існуван-ня. 2. Сукупність математичних, програмних, мікропрограмних, апаратурних засобів та організаційних заходів, спрямованих на автоматичне опрацювання даних за допомогою цифрових обчислювальних машин і пристроїв.

З. програмне (рос. программное обеспечение, англ. software) –сукупність програм системи опрацювання інформації й програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

З. програмне навчальних систем (рос. программное обеспечение учебных систем, англ. courseware)– комп’ютерне програмне забезпечення для використання у навчальному процесі.

З. системне (рос. системное програ-ммное обеспечение, англ. system software) – програмне забезпечення, призначене для експлуатації і технічного обслуговування комп’ютера, організації обчислювальних робіт, автоматизації розроблення використовуваних програм.

З. стандартне (рос. стандартное программное обеспечение, англ. bundled software) – програмне забезпечення, яке постачається разом з комп’ютером без додаткової оплати.

Завантаження (рос. загрузка, англ. load) – пересилання даних з носія даних до основної пам’яті або з основної у регістрову з метою безпосереднього використання їх в операціях процесора.

З. програми (рос. загрузка программы, англ. program loading) – перенесення програми із зовнішньої пам’яті до основної.

Зависання (рос. зависание, англ. starvation, hang-up) – стан обчислювальної системи, коли вона перестає видавати результати й реагувати на запити ззовні.

З. програми (рос. зависание программы, англ. program hang-up) –непередбачена зупинка виконання програми.

Здатність, -ності(рос. способность, англ. ability) – 1. Властивість до значення здатний. Уміння здійснювати, виконувати, робити що-небудь. 2. Природне обдарування, здібність.

З. пропускна (рос. пропускная способность, англ. capacity) –здатність системи виконувати (пропускати через себе) за визначений час певну кількість завдань (інформації). Найчастіше мається на увазі пропускна здатність каналу зв’язку.

З. роздільна (рос. разрешающая способность, средства отоб-ражения информации, англ. resolution) – максимальна кількість тих елементів інформації на екрані засобу відображення інформації, які розрізняються за лінійним розміром.

Зчитування(рос. считывание, англ. read-out) – 1. Процес сприймання даних у комп’ютері або його частині та передання їх до зовнішнього носія пам’яті чи до друкуючого пристрою. 2. Відображення на дисплеї (як правило, висвітлюється на панелі керування) відомостей про стан комп’ютера.

Ім’я, -ені (рос. имя,англ. name, identifier)– умовне найменування відповідного об’єкта.

І. користувача (login) (рос. идентификатор пользователя, англ. user identifier) – це ім’я або псевдонім, який призначається провайдером чи обирається самим користувачем.

І. програми (рос. имя программы, англ. program name) – слово, яке називає програму.

І. файлу (рос. имя файла, англ. file name) – ім’я, яке присвоюється наборові вхідних чи вихідних даних, поданих у вигляді файлу.

Інсталяція (рос. инсталляция, англ. installation) – установлення програмного забезпечення на комп’ютер.

Інструментарій інформаційної технології – сукупність програмних засобів, використання яких дозволяє розв’язати певне завдання користувача.

Інтерфейс, -у (рос. интерфейс, англ. interface) – 1. Сукупність засобів і правил, що забезпечують взаємодію пристроїв комп’ютера. 2. Частина програмного забезпечення для реалізації діалогу користувача з прикладною програмою.

І. внутрішній (рос. внутренний интерфейс, англ. back-end interface) – інтерфейс із внутрішнім компонентом системи (напр., комунікаційного процесора з головним комп’ютером, комп’ютера зі спецпроцесором).

І. зовнішній (рос. внешний интерфейс, англ. front-end interface) – засоби й правила взаємодії підсистеми із зовнішніми об’єктами на відміну від її взаємодії з іншими об’єктами системи.

І. користувача (рос. интерфейс пользователя, пользовательский интерфейс, англ. user interface) –1. Комплекс програмних засобів, що забезпечують взаємодію користувача з системою. 2. Засоби зв’язку між користувачем і системою.

Інформатика (рос. информатика, англ. informatics)– група дисциплін, що вивчають різні аспекти збирання, оброблення, зберігання та використання інформації за допомогою комп’ютерів.

Інформаційна культура – складова частина базисної культури осо-бистості, яка дозволяє їй ефектив-но брати участь у роботі з інфор-мацією й використовувати для отримання, опрацювання й пере-дачі інформації сучасні інформа-ційно-комунікаційні технології.

Інформаційна система – взаємопов’язана сукупність засобів, методів і персоналу, які беруть участь в опрацюванні інформації.

Інформаційне суспільство –суспільство, у якому більшість працівників зайняті виробництвом, збереженням, опрацюванням, продажем і обміном інформації.

Інформація (рос. информация,англ. information) – 1. Нові відомості, які дають можливість поліпшити процеси, пов’язані з перетворен-ням речовини, енергії та самої інформації. 2. Нові відомості, прийняті, зрозумілі й оцінені користувачем як корисні. 3. Нові відомості, які розширюють запас знань користувача.

Каталог, -у (рос. каталог,англ. directory) – 1. Структура даних, яка забезпечує пошук об’єкта за текстовим іменем. 2. Набір файлів чи набір каталогів або набір файлів і каталогів, названий текстовим іменем (в операційних системах).

Кеш-пам’ять (рос. кэш-память, англ. cache memory) – надшвидкодійна (надоперативна) пам’ять, яка є проміжною між основною пам’яттю та процесором і використовується для зберігання даних, що часто викликаються програмою.

Кібернетика (рос. кибернетика, англ. cybernetics) – наука про загальні закони керування та зв’язку в природі й суспільстві. Її результати використовують для організації автоматичного та автоматизованого керування об’єктами за допомогою комп’ютерів.

Кілобайт, -а (рос. килобайт,англ. kilobyte)– одиниця обсягу інформації, що дорівнює 1024 байтам (приблизно 1000 байт).

Клавіатура (рос. клавиатура, англ. keyboard) – пристрій, що склада-ється із сукупності розташованих у певному порядку клавіш (кнопок) з літерами, які використовують для введення і редагування даних, а також для керування виконанням операцій.

Клавіша (рос.клавиша, англ. key) –кнопка клавіатури, натискання якої ініціює певну дію.

Кластер -a (рос. кластер, англ.cluster)– 1. Група накопичувачів на магнітній стрічці, відеоприладів чи терміналів із загальним контролером. 2. Група секторів на магнітному (оптичному) диску, яка читається або записується як одне ціле. Це мінімальна одиниця інформації, яку операційна система записує на диск або зчитує з диска.

Кнопка (рос. кнопка,англ. button)–1. Графічний образ на екрані дисплея, клацання мишкою на якому має ефект натискання звичайної кнопки приладу (клавіші клавіатури). Використовується у системах графічного інтерфейсу для подання команд, перемикання режимів роботи та ін. за допомогою мишки. 2. Елемент мишки, призначений для подання команд.

Команда (рос. команда, англ. instruction) – мовна конструкція, яка точно визначає операцію і за необхідності ідентифікує операнди.

Комп’ютер, -а(рос. компьютер,англ. computer) – сукупність технічних засобів, які дають можливість обробляти інформацію за наперед заданими алгоритмами, записаними в програмах, та отримувати результат у необхідній формі.

К. персональний (рос. персональная ЭВМ, англ. personal computer) –настільний мікрокомп’ютер, що має експлуатаційні характеристики побутового приладу й універсальні функційні можливості.

Компакт-диск, -а (рос. компакт-диск,англ. compact disk) – диск для тривалого зберігання інформації, де запис проводять за допомогою лазерного променя, а для зчитування запису використовують оптичні прилади. Як правило, допускає одноразовий запис і багаторазове зчитування.

Комп’ютерна гра –взаємодія людини з комп’ютером за певним ігровим алгоритмом з метою роз-ваги, навчання або тренування. Розрізняють логічні, близькі за сюжетами й цілями до традиційних математичних вправ і головоломок; аркадні, мета яких – знищення об’єктів, що рухаються; пригодницькі, що пропонують гравцеві діяти відповідно до пев-ного сюжету пригодницького, казкового, фантастичного або містичного характеру; стратегічні, засновані на моделюванні управління містом, армією, країною тощо; ігри-імітації, що відтворюють управління автомобілем, літаком, вертольотом тощо.

Комп’ютерна мережа – система взаємопов’язаних комп’ютерів та терміналів, які використовуються для передачі, зберігання й опрацювання інформації.

Комунікація (рос. коммуникация, англ. communication) –спеціалізований процесор або пристрій, призначений для керування зовнішніми пристроями – накопичувачами, дисплеями, принтерами.

Конфігурація (рос. конфигурация, англ. configuration) – група машин, об’єднаних і запрограмованих для роботи як єдина інтегрована система.

Користувач, -а(рос. пользователь, потребитель, англ. user, subscriber) – особа, яка користується послугами обчислювальної техніки для отримання інформації чи розв’язання різних завдань.

Курсор, -у (рос. курсор,англ. cursor)– символ, що вказує на екрані дисплея на активну позицію, тобто позицію, на якій відображатиметься наступний уведений з клавіатури знак.

Локальна мережа – об’єднання комп’ютерів, розташованих на невеликих відстанях один від одного.

Майстер – програмний модуль для автоматичного виконання будь-яких операцій.

Маніпулятор, -а (рос. манипулятор, англ. grabber hand) – 1. Пристрій для виконання певних операцій під керуванням комп’ютера. 2. Пристрій для спрощеного керування комп’ютером (маніпулятор „миша”, ігрові маніпулятори на зразок „джойстик”).

Мегабайт, -а (рос. мегабайт,англ. megabyte) – одиниця обсягу інформації, що дорівнює 1024 кілобайтам, або 1024 × 1024 = 1 048 576 байтам (приблизно 1 млн. байт).

Меню, невідм. (рос. меню,англ. menu) – зображуваний на екрані дисплея список команд чи варіантів відповіді, з якого користувач обирає необхідний варіант, уводячи номер чи букву або вказуючи на пункт меню курсором.

Мишка (рос. мышка, англ. mouse) – портативний пристрій (маніпулятор) для введення координат, який функціонує внаслідок пересування його по площині.

Мікропроцесор, -а(рос. микро-процессор, англ. microprocessor) –процесор, реалізований в одній мікросхемі.

Мова (рос. язык, англ. language) –набір символів, угод і правил, які використовують з метою подання інформації.

М. HTML – мова для розмічування гіпертекстових документів.

Модель (рос. модель,англ. model)–матеріальний об’єкт, система математичних залежностей чи програма, яка імітує структуру або функціонування досліджува-ного об’єкта.

Модем, -а (рос. модем, англ. modem) – функційний пристрій, що забезпечує модуляцію і демодуляцію сигналів; у комп’ютерах використовується для передавання інформації каналами зв’язку (телефонними, радіоканалами).

Модуль, -я (рос. модуль,англ. module) – одиниця програмного забезпечення.

М. завантажувальний (рос. загрузочный модуль, англ. load module) – програмний модуль, поданий у формі, придатній для завантаження в основну пам’ять з метою виконання.

Монітор, -а (рос. монитор,англ. monitor) – пристрій, призначений для спостереження і запису певних дій у системі опрацювання даних з метою їх подальшого аналізу. Син.: дисплей.

Мультимедіа, невідм. (рос. мультимедиа, англ. multimedia) – технологія подання інформації в комп’ютерних системах, яка поєднує різні форми: текстову, графічну, звукову, анімаційну, відеоінформацію.

Мультимедійний продукт –інтерактивна комп’ютерна розробка, що може складатися з музичного супроводу, відео, анімації, галереї картин і слайдів, різних баз даних тощо.

Навчання (рос. обучение, англ. learning) – дія за значенням навчати, навчатися. 1. Передавання знань, умінь, досвіду. Збагачення досвідом, знаннями тощо. 2. Оволодіння знаннями, набуття знань, опанування чогось.

Н. дистанційне (рос. обучение дистанционное, англ. distance learning) – навчання на відстані. Спосіб навчання, який передбачає спілкування учня (студента) з педагогом за допомогою технічних засобів, зокрема й Інтернету та електронної пошти, а також навчання під керуванням комп’ютерних навчальних програм. На сучасному етапі розглядається як один із шляхів створення системи відкритої безперервної освіти.

Накопичувач, -а (рос. накопитель на магнитных дисках, англ. magnetic disk unit) – накопичувач, носієм інформації в якому є магнітні диски, об’єднані в пакет.

Налагоджування (рос. налаживание, англ. debugging) – процес виявлення та усунення помилок у комп’ютерних програмах або обладнанні.

Носій, -я даних (рос. носитель данных, англ. data medium) –матеріальний об’єкт, який призначено для зберігання й передавання інформації. Поділяють на паперові (книжки, газети, перфострічки, перфокарти), магнітні (стрічки, диски), оптичні (CD R/RW, DVD R/RW), інші (магнітно-оптичні, нанотехнології).

Обладнання(рос. оборудование, англ. equipment) – сукупність механізмів, приладів, пристроїв, необхідних для чого-небудь; спорядження.

О. периферійне (зовнішнє) (рос. периферийное (внешнее) оборудование, англ. peripheral equipment) – допоміжні пристосування, що можуть бути приєднані до комп’ютерної системи для збільшення існуючої потужності машини чи виконання спеціальних функцій.

Операція (рос. операция, англ. operation) – певна дія, яку виконує комп’ютер відповідно до команд, закладених у його програмі.

Опція (рос. опция,англ. option) –уточнення команди за допомогою спеціальних символів чи меню.

Опрацювання (рос. обработка, англ. processing) – дія за значенням опрацювати. Глибоке вивчення чого-небудь, докладне ознайомлення з чимось, ретельна підготовка.

О. елекронне (рос. обработка электронная, англ. electronic data processing) – опрацювання даних за допомогою електронних систем.

О. пакетне (рос. пакетная обработ-ка, англ. batch processing) –опрацювання комп’ютерних даних групами для подальшого зберігання у пам’яті комп’ютера у вигляді окремих випусків (пакетів).

О. паралельне (рос. параллельная обработка, англ. concurrent pro-cessing) – здатність комп’ютера виконувати кілька програм або завдань одночасно.

Пакет, -а(рос. пакет, англ. package) – об’єднана група компонентів у комп’ютерній системі, наприклад, блок взаємопов’язаних програм чи додатковий комплект обладнання та програм.

П. дисків (рос. пакет дисков, англ. disk pack) – у комп’ютерній системі – комплект магнітних дисків, що використовують для зберігання інформації. Пакети дисків надають широкі можливості для зберігання значних обсягів даних та доступу до збереженої інформації.

Пам’ять (рос.память,англ. memory)– функційна частина комп’ютера, призначена для приймання, зберігання даних.

П. оперативна (рос. память оперативная (ОЗУ), англ. RAM (random-access memory))– пристрій для зберігання інформації в комп’ютері, який функціонує лише протягом часу, коли увімкнено живлення; використовується для зберігання програм і даних під час роботи комп’ютера.

П. постійна (рос. память постоянная (ПЗУ), англ. ROM (read only memory)) – пристрій для тривалого зберігання інформації в комп’ютері незалежно від живлення; використовується для збереження важливих системних параметрів і програм, необхідних для запускання операційної си-стеми після вмикання та роботи комп’ютера.

Панель (рос. панель,англ. bar) – у графічному інтерфейсі – набір кнопок, пов’язаних з групою операцій.

Папка(рос. папка, англ. folder) – 1. Те саме, що й каталог; використовується для позначення каталогу файлів у системах, орієнтованих на непідготовленого користувача (напр., у системах підготування текстів). 2. Поіменований об’єкт Windows, призначений для об’єднання файлів та інших папок у групи за будь-яким параметром.

Пароль, -я (рос. пароль, англ. password) – секретне слово, яке пред’являє користувач системі з метою отримання доступу до даних і програм.

Перемикач – установлюється поруч з кожною позицією в групі взаємовиключних елементів (тобто у випадку, коли можна вибрати тільки один елемент). П. не має власного заголовку.

Плата (рос. плата, англ.board, card) – змінна панель з електронними компонентами.

Плотер, -а (рос. плоттер, англ. plotter) – пристрій для виведення на папір або інший матеріал широкоформатної графіки; використовується переважно для виведення технічних креслень, схем.

Покажчик, -а (рос. указатель, англ. pointer) – інформаційний об’єкт, який вказує на початок розташування певної структури даних.

Порт, -у(рос. порт,англ. port) –1. Місце взаємодії двох процесів. 2. Апаратні та програмні засоби для підключення периферійного пристрою до комп’ютера.

Посилання (рос. ссылка,англ. reference) – запис в електронному документі, що задає адресу переходу на частину документа чи на інший документ.

Пошук, -у (рос. поиск, англ. search) –у комп’ютерній пам’яті – добір (ототожнення, зіставлення) кодованих даних за заданими ознаками (критеріями), також закодованими, для знаходження необхідної інформації.

Пошукова система (машина) – додаток на основі бази даних, що містить ключові слова та URL-адреси Web-сторінок, на яких вони знаходяться.

Прапорець, -рця (рос. флажок,англ. flag) – 1. Елемент графічного інтерфейсу, який позначає об’єкт, що може перебувати у двох вимкнених станах (вимкнено – прапорець опущений, увімкнено – прапорець піднято). 2. Бітова комірка процесора, що використовується для фіксації його режимів.

Примірник, -а (рос. экземпляр, англ. copy) – друкована одиниця, комп’ютерна операція, що полягає у перенесенні даних з пам’яті комп’ютера в будь-яке інше місце; при цьому оригінальний запис залишається в пам’яті й не знищується.

Принтер, -а (рос. принтер, печатающее устройство,англ. printer) – пристрій, призначений для виведення текстової чи графічної інформації на папір або інший матеріал.

П. матричний (рос. матричное печатающее устройство, англ. matrix printer) – принтер, призначений для відображення символів чи образів, поданих цятками.

П. мережевий (рос. принтер сетевой, англ. network printer) – будь-який принтер у мережі, доступ до якого має кожен комп’ютер мережі.

П. лазерний (рос. принтер лазерный, англ. laser jet printer) – пристрій для високоякісного друку інформації з комп’ютера, який використовує електростатичну технологію перенесення фарби (порошку) за допомогою світлового (лазерного) променя.

П. струменевий (рос. принтер струйный, англ. buble jet printer) – принтер для якісного друку інформації з комп’ютера, де зображення створюється набором точок, кожна з яких наноситься мініатюрною краплею чорнила.

Пристрій, -рою(рос. устройство, англ. device, arrangement) –пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується робота або спрощується певний виробничий процес.

П. керування (рос. устройство управления, англ. control unit) –блок комп’ютера, який керує усіма операціями в системі згідно з інструкціями, що надходять з програми.

Програма (рос. программа, англ. program)– упорядкована послідовність команд, яка призначена для виконання комп’ютером.

Програміст, -а (рос. программист, англ. programmer) – спеціаліст, який виконує розроблення і налагодження програм.

Програмування (рос. программирование, англ. programming) –теоретична і практична діяльність щодо забезпечення програмного керування опрацюванням даних, що містить створення програм, а також вибір структури й кодування даних.

Процесор, -а (рос. процессор, англ. processor) – функційна частина комп’ютера або системи опрацювання інформації, призначена для з’ясування змісту програм.

Психічне здоров’я – сукупність настанов, якостей і функціональних здібностей, що дозволяють індиві-ду адаптуватися до середовища.

Редагування (рос. редактирование, англ. editing) – надання даним необхідного вигляду з метою їх подальшого використання.

Редактор, -а(рос. редактор, англ. editor) – 1. Той, хто редагує текст. 2. Керівник видання.

Р. графічний (рос. графический редактор, редактор изображений, англ. graphics editor) –програма редагування графічної інформації.

Р. текстовий (рос. текстовый редактор, англ. word processor) –технологічно удосконалений механізм, який звичайно складається із катодної трубки й клавіатури, що дає можливість працювати зі словами і великими блоками тексту, що зберігаються у пам’яті комп’ютера. Кінцевий результат може бути автоматично перевірений і відредагований на екрані, видрукуваний на принтері, або матеріал може бути переданий будь-куди й перероблений для подальшого опрацювання.

Режим, -у (рос. режим, англ. dial-up) – система заходів, правил, запроваджуваних для досягнення певної мети.

Р. діалоговий (рос. диалоговый режим, англ. conversational mode) – взаємозв’язок між комп’ютером і терміналом, за яким кожний запит термінала викликає відповідь комп’ютера у зворотному порядку.

Р. фоновий (рос. фоновый режим, англ. background mode) – у комп’ютерах – виконання більше однієї програми одночасно; виконання завдання з пріоритетом низького рівня може бути припинено для негайного виконання завдання з високим пріоритетом.

Роздрук, -у (рос. распечатка, англ. print out) – 1. Друкований запис матеріалу, що введений у комп’ютер машинним кодом. 2. Виведення даних для друку.

Розрядність, -ості (пристрою) (рос. разрядность, англ. capacity) – обсяг інформації в бітах, яку обробляє пристрій за одну команду.

Рядок, -дка(рос. строка, англ. string) – 1. Набір символів, розміщуваних в одному рядку текстового документа. 2. Набір комірок електронної таблиці, розміщених на одній горизонталі.

Сектор, -а(рос. сектор, англ. sector) – ділянка доріжки гнучкого магнітного диска, яка є мінімальною фізично адресованою одиницею пам’яті.

С. диска – ділянка доріжки диска (дискети), яка є мінімальною фізично адресованою одиницею пам’яті.

Сервер, -а (рос. сервер, англ. server) – 1. Комп’ютер, що надає послуги іншим користувачам мережі. 2. Програма, призначена для обслуговування користувачів у мережі.

Сервіс, -у (рос. сервис,англ. service) – 1. Засоби для обслуговування програмного забезпечення. 2. Засоби для допомоги користувачеві програмного забезпечення.

Середовище(рос. среда, англ. environment) – оточення, у якому функціонує об’єкт.

С. програмне (рос. программная среда, англ. software environment) – програмні засоби, з якими взаємодіє програма чи система.

С. програмування (рос. среда программирования, англ. programming environment) – сукупність технічного і програмного забезпечення, яка дає можливість розробляти програми для комп’ютера.

Система (рос. система, англ. system) – будь-який об’єкт, який, з одного боку, може розглядатись як одне ціле, а з другого – як множина пов’язаних між собою або взаємодіючих частин.

С. інформаційна (рос. система информационная, англ. information system)– обчислювальна система, що забезпечує доступ користувачів і програм до загальної інформації.

С. інформаційно-пошукова(рос. информационно-поисковая система, англ. information system)–автоматизована система, що забезпечує інформацією користувача і реалізує пошук інформації за попередньо заданими ознаками.

С. керування базами даних (СКБД) (рос. система управления базами данных (СУБД), англ. database managment system)– програма (набір програм), призначена для маніпулювання базами даних (містить введення, редагування, опрацювання даних).

С. обчислювальна (рос. система вычислительная, англ. computer system) – система, що містить обчислювальне обладнання та необхідний обслуговуючий персонал, виконує функції введення, опрацювання, зберігання, виведення та керування з метою здійснення послідовності операцій над даними.

С. операційна (рос. система операционная, англ. operating system) – набір програм, призначених для організації взаємодії між складовими комп’ютера, розподілу ресурсів комп’ютера між прикладними програмами, управління виконанням прикладних програм, видавання інформації для користувача, приймання та виконання команд користувача.

С. програмування (рос. система программирования, англ. program system)– система, призначена для надання програмам форми, придатної для виконання процесором комп’ютера. Містить мову програмування, компілятори чи інтерпретатори програм, написані цією мовою, відповідну документацію, допоміжні засоби (редактори та ін.).

С. автоматизованого проектування(рос. автоматизированного проектирования,англ. computer-aided design) – комплекс засобів, що допомагає користувачу створювати нові об’єкти.

С. файлова (рос. система файловая, англ. file system) – частина операційної системи, що забезпечує виконання операцій над файлами.

Сканер, -а (рос. сканер,англ. scanner) – пристрій для введення в пам’ять комп’ютера графічних образів, нанесених на фізичні об’єкти (папір, тканину та ін.). Досліджує зображення у послідовному порядку і виробляє цифровий чи аналоговий сигнал відповідно до досліджуваного зображення.

Сортування (рос. сортировка, англ.sorting) – упорядкування даних за певним правилом (наприклад, в алфавітному порядку).

С. за зменшенням (рос. сортировка по убыванию, англ. descending sort) – сортування, коли записи впорядковуються за зростанням значень ключових полів.

С. за зростанням (рос. сортировка по возрастанию, англ. ascending sort) – сортування, коли записи впорядковуються за зростанням значень ключових полів.

С. за ключем (рос. сортировка по ключу, англ. key sorting) –сортування за таблицею адрес, коли ключ сортування поданий разом з адресами.

Список, -ску (рос. список, англ. list) – послідовність однотипних записів, у якій на місце розташування наступного елемента списку вказує поточний запис.

Структура (рос. структура, англ. structure)– множина елементів системи та взаємозв’язків між ними.

Сумісність, -ості(рос. совместимость, англ. compatibility) –здатність однієї комп’ютеризованої системи приймати та опрацьовувати дані іншої системи. Здатність одного комплекту обладнання та програм бути включеним до системи з іншим обладнанням та програмами.

Таблиця (рос. таблица, англ. table) –розміщення даних, кожен окремий елемент яких може бути визначеним за допомогою аргументів чи ключів.

Т. електронна (рос. электронная таблица, англ. spread sheet) –структура даних для опрацювання спеціальними програмами у формі прямокутної матриці, до клітинок якої можна записувати дані, формули й заголовки.

Тезаурус, -а (рос. тезаурус, англ. thesaurus) – автоматизований словник, що відображає семантичні відношення між лексичними одиницями дескрипторної інформаційно-пошукової мови та призначений для пошуку слів за їх значенням.

Таймер, -а (рос. таймер,англ. timer) – електронний годинник дійсного часу або інтервалу часу, умонтований у комп’ютер, реалізований апаратно-програмними засобами та призначений для організації служби часу.

Термінал, -а (рос. терминал, англ. terminal) – абонентський пункт у складі системи комп’ютера, що слугує для введення і виведення інформації.

Т. керування (рос. управляющий терминал, англ. control terminal) – у системах з розподілом часу – будь-який дієвий термінал, з якого користувач може вводити в систему команди, що впливають на режим роботи системи.

Транспортування (рос. транспортировка, англ. drug-and-drop) – процес перенесення об’єкта. Транспортування піктограм за допомогою мишки приводить до перенесення чи копіювання відповідних об’єктів.

Трансп’ютер, -а (рос. транспьютер, англ. transputer) – надвелика інтегральна схема, що вміщує мікропроцесор, засоби міжпроцесорного зв’язку, власну оперативну пам’ять та засоби доступу до зовнішньої пам’яті.

Трасування (рос. трассировка, англ. tracking) – операція переміщення графічного курсору.

Трафік, -а (рос. трафик,англ. traffic) – кількість повідомлень, переданих мережею.

Тривалість, -ості виконання(рос. время выполнения, англ. execution time, run time) – період часу, необхідний для виконання певної програми комп’ютера.

Уведення – див.: введення.

Узгодження (рос. согласование, англ. negotiation) – діалог між двома віртуальними терміналами мережі передавання даних, що ведеться з метою узгодження параметрів, які будуть використовуватися у подальшій роботі.

Укладач, -а (рос. компоновщик, англ. linkage editor, linker) – завантажувач, який у процесі завантажування виконує компонування однієї програми з незалежно трансльованих програм.

Улад автономний (рос. автономный режим, англ. off-line mode) – улад роботи пристрою, за якого відсутній зв’язок з головним комп’ютером.

У. випередження (рос. режим с упреждением, англ. anticipation mode) – улад обміну чи заміщення, за якого дані завантажуються в робочу пам’ять до фактичного звернення до них.

У. графічний (рос. графический режим, англ. graphics mode) –улад роботи дисплея, який забезпечує виведення графічних зображень.

У. керований (рос. управляемый режим, режим „он-лайн”, англ. on-line mode, on-line) – улад роботи, за якого периферійний пристрій чи периферійний комп’ютер функціонують під безпосереднім керуванням центрального процесора.

У. пересилання (рос. режим пересылки, англ. move mode) –1. Спосіб забезпечення доступу до даних через їх фізичне переміщення. 2. Організація обміну, за якої дані пересилаються системою введення-виведення до робочої частини використаної програми.

У. функціонування (рос. режим работы, режим функционирования, англ. mode) – спосіб функціонування пристрою чи системи, який установлюється користувачем у момент їх включення (запуску).

Умова – вислів, наступний за словом „якщо”, який приймає значення „істина” або „не істина”.

Установлення (рос. инсталляция, англ. installation)– 1. Установлення програмного виробу на персональному комп’ютері. 2. Одне з обмежень на програмний виріб при продажу його фірмою, див. ще інсталяція.

Утилізація(рос. утилизация, англ. utilization) – процедура перегляду пам’яті з метою вилучення з неї непотрібних даних.

Утиліти (рос. утилиты, англ. utilities) – допоміжні програми.

Ущільнення (рос. уплотнение, сжатие, англ. compaction, compression) – дія за значенням ущільнити. Заповнення простору, ділянки більшою кількістю чого-небудь.

У. даних (рос. уплотнение данных, сжатие данных, англ. data compaction, data compression) –перетворення даних у більш компактну форму без втрати вміщеної в них інформації з метою економії пам’яті й підвищення ефективності передавання.

Файл, -а (рос. файл, англ. file) – набір однотипних або пов’язаних між собою даних, який ідентифікується унікальним іменем, зберігається на зовнішньому носієві інформації та обробляється спеціальними програмами.

Ф. багатотомний (рос. многотомный файл, англ. multivolume file) – файл, який фізично розміщений на кількох окремих носіях (томах).

Ф. вихідний (рос. выходной набор данных, выходной файл, англ. output data set, output file) – набір даних, підготовлених для виведення через системний пристрій пакетного виведення.

Ф. внутрішній (рос. внутренний файл, англ. internal file) – змінна типу файлу, не пов’язана з файлом операційної системи.

Ф. вхідний (рос. входной файл, файл исходных данных, англ. input file) –файл, який містить початкові дані для використовуваної програми.

Файловий архів FTP – комплекс файлів на сервері, які можна скопіювати на свій комп’ютер.

Фільтрація(рос. фильтрация, англ. filtering) – відбір інформації з бази даних за певними ознаками.

Формат, -у (рос. формат, англ. format) – елемент мови, який у символічному вигляді описує подання інформаційних об’єктів у файлі.

Форматер, -а (рос. форматер, англ. formatter) – 1. Програма або частина системи підготування текстів, яка виконує форматування. 2. Програма або пристрій, призначені для розмічування магнітних дисків.

Форматування(рос. форматирование, англ. formatting) – процедура розбивання доріжок магнітного диска на фізичні записи (блоки), що виконується перед першим використанням диска.

Ф. тексту (рос. форматирование текста, англ. text formatting) – у системах підготування текстів – надання текстові такого вигляду, у якому він повинен друкуватися: формування абзаців, центрування заголовків, вирівнювання полів, розбиття на сторінки.

Ф. дискети (рос. форматирование дискеты,англ. diskette formatting)– процес нанесення на поверхню дискети міток, що утворюють доріжки, сектори для подальшого запису інформації, а також внесення службової інформації.

Функціонування (рос. функционирование, англ. operation) –1. Перебування пристрою або системи у робочому (увімкненому) стані; виконання пристроєм (системою) своїх функцій. 2. Для програм – активний стан, процес їх виконання.

Хакер, -а(рос. хакер,англ. hacker) –комп’ютерний ентузіаст, який захоплюється вивченням усього, що стосується комп’ютерної техніки і здатний програмувати на найвищому рівні, зокрема й з використанням офіційно недокументованих можливостей системи.

Центр, -у (рос. вычислительный центр, англ. computation centre, computing centre) – самостійний заклад або організаційний підрозділ, обладнаний комп’ютерами, який виконує централізоване механізоване опрацювання різної інформації.

Цикл, -у(рос. цикл, англ. loop) –набір команд, які можуть повторно виконуватись доти, доки діятиме певна умова.

Час, -у (активний) (рос. активное время, англ. active time) – час, протягом якого обчислювальне обладнання може використовуватися відповідно до його функційного призначення.

Черв’як, -а (рос. червь, англ. worm) –програма, призначена для проникнення в комп’ютер через комп’ютерні мережі, зокрема й через Інтернет; останнім часом, як правило, програмується мовою високого рівня (Бейсик, VBA) і розрахована на неуважність чи довірливість користувача під час роботи в мережі.

Читання (даних) (рос. чтение, англ. read) – у комп’ютерному опрацюванні – функція розпізнавання та зчитування даних у комп’ютері чи частині комп’ютера.

Шаблон, -у (рос. шаблон, англ. picture) – послідовність символів, що визначає певне подання елемента даних. Слугує для стандартного опрацювання масиву елементарних даних.

Швидкість, -ості (рос. скорость передачи битов, англ. bit rate) –швидкість передавання даних одним каналом, яка виражається кількістю бітів, переданих за секунду.

Шина (рос. шина, англ. bus, data bus, highway, trunk) – лінія зв’язку одного чи кількох джерел з одним чи кількома приймачами.

Щільність, -ості (рос. плотность, англ. density) – у комп’ютерній системі – кількість даних, що може зберігатися у певній ділянці пам’яті.

Ядро (рос. ядро, англ. nucleus, resident control program) –резидентна частина програми керування, завантажена у фіксовану частину основної пам’яті, що виконує функції керування системою.

Якість друкування (рос. качество печати, англ. printing quality) –характеристика принтера, що визначається якістю нанесення літер, наявністю різних шрифтів і засобами регулювання кроку друкування.

Ярлик, -а (рос. ярлык,англ. shortcut) – невеликий за розміром файл, який указує на місце розташування об’єкта (файлу чи папки); надає доступ до об’єкта з різних вікон графічного інтерфейсу, не вдаючись до повного копіювання цього об’єкта.

Рекомендована література

1. Глинський Я. М. Практикум з інформатики : навч. посіб. – 4-е вид. / Я. М. Глинський. – Л. : Деол, 2001. – 224 с.

2. Згуровський М. З. Вступ до комп’ютерних інформаційних технологій : навч. посіб. для економ. спец. вищ. навч. закл. / М. З. Згуровський ; І. І. Коваленко ; В. М. Міхайленко. – 2-ге вид. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2006. – 265 с.

3. Информатика : учебник / Б. В. Соболь, А. Б. Галин, Ю. В. Панов [и др.]. – изд. 2-е, доп. и перераб. – Ростов н/Д : Феникс, 2006. – 448 с. – (Высшее образование).

4. Информатика для юристов и экономистов / под ред. С. Симоновича – СПб. : Питер, 2002. – 688 с.

5. Інформатика і комп’ютерна техніка : навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Д. О. Рзаєв, О. Д. Шарапов, В. М. Ігнатенко, Л. М. Дибков ; М-во освіти і науки України, Київ. нац екон. ун-т. – К. : КНЕУ, 2006. – 486 с.

6. Інформатика та обчислювальна техніка : короткий тлумачний словник / В. Гондюл, А. Дерев’янко, В. Матвєєв, Ю. Прохур ; за ред. В. Гондюла – К. : Либідь, 2000. – 320 с.

7. Корнієнко М. М. Інформатика : довідник для учня та абітурієнта / М. М. Корнієнко, І. Д. Іванова. – Х. : Веста : Вид-во „Ранок”, 2008. – 160 с.

8. Куртер Дж. Microsoft Office 2000 : учебный курс / Дж. Куртер, А. Маркви – СПб. : Питер, 2001. – 640 с.

9. Лабораторный практикум по информатике и компьютерным технологиям : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / [В. В. Браткевич, И. А. Золотарьова, В. Е. Климнюк и др.] ; под. ред. А. И. Пушкаря. – Харьков : ИНЖЭК, 2004. – 468 с.

10. Новые информационные технологии : учеб пособие для студ. высш. учеб. заведений / под ред. В. П. Дьяконова. – М. : СОЛОН-Пресс, 2005. – 640 с. – (Б-ка студента).

11. Пери Грег. Освой самостоятельно Microsoft Office 2000 за 24 часа : пер. с англ. : [учеб. пособие]. / Грег Пери. – М. : Вильямс, 2000. – 368 с.

12. Руденко В. Д. Практичний курс інформатики / В. Д .Руденко, О. М. Макарчук, М. О. Патланжоглу ; за ред. В. М. Мадзігона. – К. : Фенікс, 2000. – 368 с.

13. Фридланд А. Я. Информатика и комьютерные технологии : Основные термины: Толк. словарь : более 1000 базовых понятий и терминов /А. Я. Фридланд, Л. С. Ханамирова, И. А. Фридланд. – М. : Астрель ; АСТ, 2003. – 272 с.

14. Шипунова А. В. Информатика : учеб.-справ. пособие / А. В. Шипунова. – М. : АСТ: Астрель: Транзиткнига, 2006. – 315 с. – (Справочник школьника).

Додатки

ДОДАТОК А