Правила оформлення пояснювальної записки

Загальні вимоги. Залежно від особливостей і змісту роботи записку складають у вигляді сполучень тексту, ілюстрацій і таблиць.

Пояснювальну записку оформлюють на аркушах формату А4 (210х297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

Записку виконують із використанням друкувальних і графічних пристроїв ЕОМ на одному боці аркуша білого паперу.

Текст документу повинен бути виконаний наступним чином: з використанням шрифту Times New Roman (розмір 14) текстового редактора Word, з міжрядковим інтервалом 1,5 (30 рядків на сторінці). Найменшим розміром шрифту може буту розмір 12 (його можна використовувати при поданні таблиць та ілюстрацій). Шрифт друку повинен бути чітким, текст – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вирівнювання основного тексту проводиться «за шириною» сторінки.

Параметри сторінки: верхнє і нижнє поля не менше 2 см, праве – 2,5 см, ліве – 1,0 см, орієнтація – книжна. Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту та дорівнювати п’яти знакам (1,27 см).

Якщо заголовок (назва розділу) складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком і подальшим текстом (інтервал) має бути не менше ніж 20 пт., а між підзаголовком (назва підрозділу, пункту, підпункту) і подальшим чи попереднім текстом – 5 пт. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі виконання документу, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

Структурні елементи, такі як РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ, ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ не нумерують, а їх назви є заголовками цих елементів.

Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки структурних елементів записки і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами (усі прописні) без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу й друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Нумерація сторінок пояснювальної записки.Сторінки записки слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому нижньому куті без крапки в кінці. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Розділи, підрозділи, пункти, підпункти пояснювальної записки слід нумерувати арабськими цифрами.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається або з номера розділу й порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номеру підрозділу та пункту, відокремлених крапкою. Після номеру пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1, 1.2 або 1.1.1, 1.1.2.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, пункту й підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3. Після номеру підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти й далі на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту й підпункту, відокремлених крапкою, наприклад: 1.1.3, 1.2.1. Після номера підпункту крапку не ставлять.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де ілюстрації згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті роботи.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при їх використанні у роботі дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми розміщені у роботі мають відповідати вимогам стандартів Єдиної системи конструкторської документації та Єдиної системи програмної документації.

Фотознімки розміром меншим за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують по центру аркуша під ілюстрацією.

За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок», яку разом із назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад: Рисунок 3.1 – Схема розміщення.

Ілюстрацію слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках. Номер ілюстрації складається з номеру розділу й порядкового номеру ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рисунок 3.2 – Другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщається на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, розташовуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані – на кожній сторінці, після яких зазначають: Рисунок __, аркуш __.

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках. Номер таблиці складається з номеру розділу й порядкового номеру таблиці, відокремлених крапкою, наприклад: Таблиця 2.1 – Перша таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і розміщують над таблицею. Назва має бути стислою й відповідати змісту таблиці. У кінці заголовків і підзаголовків таблиці крапку не ставлять.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщають частини одну під іншою, або поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту в якому вони вперше згадуються, по центру сторінки. Вище й нижче кожної формули або рівняння повинен бути інтервал не менше 5 пт.

Формули й рівняння (за винятком тих, що наведені у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад: формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюються комою.

Посилання в тексті роботи на використані джерела літератури слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: … у роботах [1 – 7] …. У перелік посилань включають усі використані джерела, розташовуючи їх у алфавітному порядку.

Стандарти бібліографічного опису документів:

• ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання". Він є базовим для системи стандартів, правил та методичних посібників зі складання бібліографічного опису. Прийнятий в Україні в 2007 році, на основі ГОСТ 7.1:2003 «Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления».
• Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила. ДСТУ 3582:2013.
• «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на иностранных европейских языках». ГОСТ 7.11-2004 (ИСО 832:194).
• «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на русском языке». ГОСТ Р 7.0.12-2001.

Бібліографічний опис документів здійснюється згідно із стандартом з бібліографічного опису документів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. При скороченні слів користуються ДСТУ 3582-97 «Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі» та ГОСТ 7.12.93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила». При створенні опису іноземною мовою дотримуються також вимог ГОСТ 7.11-78 «Сокращение слов и словосочетаний на иностранных языках в библиографическом описании произведений печати». Для описання архівних документів існують «Правила оформлення посилань на архівні документи у дисертаціях // Бюл. вищ. атестац. коміс. – 2010. – № 3 – С. 17-20» та «Правила оформлення посилань на архівні документи у прикнижкових, прикінцевих, пристатейних списках джерел // Там само. – С. 20-22». Бібліографічні описи складають de visu, безпосередньо за оригіналами видань.

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки у порядку появи посилань на них у тексті. Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі великими літерами (усі прописні), симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком додатка малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово «Додаток __» і велика літера, що позначає його.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, наприклад: Додаток А, Додаток Б і т.д.

Якщо додаток (додатки) оформлюють окремою частиною тексту, то він повинен мати титульний аркуш.