СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Внутренние санитарно-технические устройства. В 2-х частях/ Под ред. И.Г. Староверова// Часть 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха: Справочник проектировщика.– М.: Стройиздат, 1978.– 509 с.

2. Тищенко Н.Ф. Охрана атмосферного воздуха. Расчет содержания вредных веществ и их распределение в воздухе: Справ. изд.– М.: Химия, 1991.– 368 с.

3. Торговников Б.М., Табачник В.Е., Ефанов Е.М. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник.– К.: Будівельник, 1983.– 256 с.

2 ОЗДОРОВЛЕННЯ УМОВ ПРАЦІ У ГАРЯЧИХ ВИРОБНИЦТВАХ

При впливі на працюючого теплового опромінення інтенсивністю 0,14 кВт/м² і більш (відповідно до ГОСТ 12.1.005-88) застосовують повітряне душування (подача припливного повітря у вигляді повітряного струменя, спрямованого на робоче місце). При інтенсивності опромінення вище 2,1 кВт/м² повітряний душ не може забезпечити необхідного охолодження. У цьому випадку варто зменшити опромінення, передбачаючи теплоізоляцію, екранування та інші заходи. Також варто проектувати пристрої для періодичного охолодження робітників (кабіни, кімнати відпочинку, пости керування).

Охолоджуючий ефект повітряного душування залежить від різниці температур тіла працюючого і потоку повітря, а також від швидкості обтікання повітрям тіла. Для забезпечення на робочому місці заданих температур і швидкостей повітря вісь повітряного потоку направляють на груди людини горизонтально чи під кутом 45°. Відстань від душуючого патрубка до робочого місця повинна бути не менш 1 м. Мінімальний діаметр патрубка приймається рівним 0,3 м. При фіксованих робочих місцях розрахункову ширину робочої площадки приймають рівної 1 м.

При душуванні фіксованих робітничих місць обробленим чи необробленим повітрям варто застосовувати циліндричні насадки чи поворотні душуючі патрубки типу ППД (серія 4.904-22).

При душуванні площадок, у межах яких постійно знаходяться робочі, обробленим чи необробленим повітрям варто застосовувати патрубки з верхнім підведенням повітря типу ПД_В (серія 4.904-36) чи патрубки з нижнім підведенням повітря типу ПД_н (серія 4.904-36).

При душуванні площадок необробленим повітрям варто застосовувати поворотні аератори ПАМ-24 і ВА (серія ОВ-02-134). Аератор ПАМ-24 складається з осьового вентилятора діаметром 800 мм з електродвигуном на одному валу. Вентилятор повертається на кут до 60° одинадцять разів у хвилину. Далекобійність струменя 20 м.

При душуванні групи постійних робочих місць рекомендується застосовувати повітророзподільні пристрої типу ВГК (серія 4.904-68). Повітряне душування влаштовують також при виробничих процесах з виділенням шкідливих газів чи пару, якщо неможливе застосування місцевого укриття і відсмоктувачів. При цьому для забезпечення припустимих концентрацій шкідливих речовин повітряний струмінь направляють у зону подиху горизонтально чи зверху під кутом 45˚.

Технічні дані душуючих патрубків і розподільних пристроїв приведені в [1, 2].

Таким чином, повітряне душування застосовують у наступних випадках:

1) При підвищеній інтенсивності теплових випромінювань і особливо в тих випадках, коли немає можливості застосувати інші способи захисту (наприклад, теплозахисні екрани).

2) При підвищеній температурі повітря в робочій зоні.

3) При підвищеній концентрації шкідливих речовин у робочій зоні.

Порядок проектування повітряного душування при теплових надлишках у виробничих приміщеннях.

1. Визначаємо нормативні значення температури повітря t_норм і швидкості повітряного потоку v_норм при повітряному душуванні по [3, с.33] і по [4, с.145] у залежності від наступних факторів:

– категорія важкості робіт;

– інтенсивності теплового опромінювання на робочих місцях.

2. Задаємося температурою повітря на виході з охолоджувального пристрою t_охл і нагріванням повітря у повітроводах Dt при прямуванні повітря від охолоджувального пристрою до душуючого патрубка.

3. Визначаємо температуру повітря t_о на виході із душуючого патрубка

t_о = t_охл + Dt, °C (2.1)

4. Визначаємо відношення різниці температур

, (2.2)

де t_о – температура повітря на виході з душуючого патрубка, ˚C;

t_р.з. – температура повітря в робочій зоні поза повітряним потоком, ˚C;

t_норм. – нормативна температура повітря на робочому місці, ˚C;

5. Вибираємо до установки душуючий патрубок по [1, с.72] і [2, с.218] і визначаємо його характеристики:

– тип патрубка;

– кут нахилу направляючих лопаток патрубка до горизонту a, °;

– коефіцієнт температури чи концентрації n;

– коефіцієнт загасання швидкості повітряного потоку m;

– коефіцієнт місцевого опору душуючого патрубка К_м.с.

6. За умовами цеху (приміщення) приймаємо висоту установки душуючого патрубка над рівнем робочої площадки h.

Схема установки душуючого патрубка над робочою площадкою приведена на рисунку 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема установки душуючого патрубка над робочою поверхнею

Умовні позначки на рисунку:

h – висота установки патрубка над робочою площадкою, м;

h_ч – висота людини від підлоги до його грудей, м;

a – кут нахилу направляючих лопаток патрубка до горизонту;

Х – відстань від душуючого патрубка до робочого місця, м;

7. Визначаємо відстань від душуючого патрубка до робочого місця

, (2.3)

Визначаємо розрахункову площу вихідного поперечного перерізу душуючого патрубка.

При P_т < 0,6

(2.4)

9. Вибираємо найближчий стандартний патрубок по [1, с.70-71] чи
[2, с.218] і визначаємо площу його поперечного перерізу F_y з умови

F_y ³ F_о.

10. Перевіряємо довжину початкової ділянки струменя по швидкості руху повітря

(2.5)

Довжина початкової ділянки струменя показує, що в межах даної ділянки швидкість руху повітря постійна і дорівнюють швидкості потоку на виході з душуючого патрубка.

11. Визначаємо швидкість руху повітря з душуючого патрубка:

(2.6)

12. Обчислюємо розрахункову кількість повітря на один душуючий патрубок

(2.7)

13. Перевіряємо довжину початкової ділянки струменя по
температурі

(2.8)

14. Визначаємо температуру повітря на виході з душуючого патрубка

(2.9)

При ³ вважаємо, що обраний патрубок і режим роботи кондиціонера забезпечать необхідні параметри повітряного потоку.

При < необхідно змінити прийняті конструктивні рішення і повторити розрахунок площі патрубка.

15. Визначаємо кількість повітря на один душуючий патрубок з урахуванням коефіцієнта запасу витрати повітря К_з.

, м³/с (2.10)

16. Визначаємо площу поперечного перерізу повітроводів, що підводять повітря до душуючого патрубка.

Приймаємо діаметр повітроводів рівним вхідному діаметру душуючого патрубка по [1, c.70-71] чи [2, c.218].

17. Приймаємо за умовами цеху схему підведення повітря до душуючого патрубка (дивись, наприклад, рисунок 1.2).

18. Визначаємо втрати напору у повітроводах (згідно з формулами 1.17-1.21).

19. Вибираємо вентилятор чи кондиціонер для забезпечення необхідних параметрів повітряного потоку.

При P_т = 0,6-1,0 розрахунок ведуть по формулах:

(2.11)

(2.12)

return false">ссылка скрыта

При P_т > 1,0 розрахунок ведуть по формулах

(2.13)

(2.14)

Варто враховувати, що при P_т < 1,0 застосовують адіабатичне охолодження повітря. При P_т ³ 1,0 потрібно штучне охолодження повітря.

Порядок проектування повітряного душування при виділенні шкідливих речовин у виробничому приміщенні.

Розрахунок ведуть згідно з формулами

де С_р.з.. і С₀ – концентрація шкідливих речовин (пари, газів і пилу) в повітрі робочої зони і повітрі, яке подається із душуючого патрубка, мг/м³;

ГПК – гранично-припустима концентрація шкідливих речовин у повітрі на робочому місці, мг/м³ (за ГОСТ 12.1.005-88).

При P_к < 0,4 розрахунок ведуть згідно з формулами

При P_к = 0,4-1,0 розрахунок ведуть згідно з формулами

;

;

.

При одночасному надходженні в приміщення променистої теплоти, виділень шкідливих речовин розрахунок роблять для кожної шкідливості окремо. Подальший розрахунок роблять по патрубку найбільшого розміру із розрахованих для кожного виду шкідливих речовин і теплоти.