Проблеми розвитку електронних архівів

Розвиток в Україні інформаційного суспільства призвів до ак­тивного використання інформаційних ресурсів. Робота з інфор­мацією, накопиченою за багато років як в електронному, так і в паперовому форматах, є актуальною для багатьох споживачів.

Традиційні інформаційні структури, маючи значний досвід у формуванні та представленні інформаційного масиву, сьогодні вже не в змозі задовольнити інформаційні потреби користувачів. Орієнтуватись у великих обсягах документів та ефективно пра­цювати з ними, користуючись лише традиційними засобами по­шуку інформації, стає неможливим, оскільки ці засоби не відоб­ражають оперативно і в достатній повноті весь масив інформації, що потрібен користувачу.

Значним недоліком традиційної інформаційної структури є її віддаленість від великої групи користувачів. Водночас доступ­ність інформації до різних регіонів в оперативні терміни та в дос­татній повноті є однією з характерних рис інформаційного сус­пільства. Тож, відсутність цілісної уніфікованої системи збере­ження інформації, що представлена в електронному вигляді, та такої самої цілісної системи її відображення підкреслюють акту­альність питання формування різноманітних фондів електрон­них архівів.

Проблема розвитку і формування електронних архівів знай­шла відображення в публікаціях таких науковців, як Т.П. Павлу-ша, Г.Н. Юхимець, М.С. Слободяник, С.Г. Кулєшов, Л.А. Дубро-віна, Г.В. Борякякі теоретично обґрунтували ідеї створення елек­тронних архівів, розробили стратегію формування національних електронних ресурсів.

Активне відображення цієї проблеми в публікаціях вітчизня­них та зарубіжних науковців підтверджує своєчасність і доціль­ність розробки теоретико-методологічних засад та організіцій-но-методичних засобів розвитку електронних архівів.

Доцільно звернути увагу на те, що створення і підтримка елек­тронних архівів потребує вирішення цілого ряду технічних проб­лем: використання різних форматів представлення документів, видів та способів обробки інформації, врахування мовних особ­ливостей, побудова інформаційно-пошукових систем для вже іс­нуючих баз даних і неструктурованих масивів документів тощо. Важливими фундаментальними питаннями є розробка терміно­логічних стандартів та стандартів структури опису електронних об'єктів.

Розвиток мережі Інтернет як системи інформаційних комуні­кацій зумовлює необхідність розробки системи організаційних, технічних, правових заходів для забезпечення довготривалого збереження та доступності документів, розміщених на веб-серве­рах мережі Інтернет.

Порівняльний документознавчий аналіз інформаційних веб-ресурсів, архівних документів показує, що веб-ресурси за кількістю спільних ознак ближчі до архівних документів, оскіль­ки кожен веб-ресурс є сукупністю історично та логічно пов'яза­них документів, які утворилися в процесі діяльності певної уста­нови, організації або особи.

Документи, що утворюють веб-ресурс:

— є унікальними мають спільне походження і найчастіше од­норідні за змістом та формою представлення;

— мають виконувати функцію ретроспективної пам'яті;

— початкове призначення веб-ресурсів з плином часу втрача­ється, але може зберігатися їхнє історичне, наукове, соці­альне, економічне, політичне та культурне значення;

— можуть бути архівним документам, яким притаманна наяв­ність багаторівневих різнопланових зв'язків між докумен­тами.

Все це зумовлює вимогу до їхнього зберігання як єдиного ком­плексу, не розпорошуючи на окремі, не пов'язані між собою до­кументи електронної бібліотеки.

Саме тому організацію збереження веб-ресурсів доцільно про­водити із застосуванням архівних технологій. Основним прави­лом у цьому повинна стати неподільність зберігаємого веб-ресур-су, що випливає з принципу походження і вимагає збереження архівної копії веб-ресурсу в цілісності: без поділу, вилучення або додавання документів для забезпечення його повної достовірнос­ті та інформаційної цінності.

Крім того, використання архівної технології не лише в органі­заційному, а й у науково-обліковому контексті призначено: ство­рити умови для повноцінної державної реєстрації веб-ресурсів як частини культурного надбання, та залучення до наукового обігу інформації про ці документі ресурси.

Питання для самоконтролю:

· Як проходить експертиза цінності документів?

· Як оформлюються справи та їх обкладинки?

· Як складаються описи справ?

· Які правила переведення справ на зберігання?

· Які вимоги до традиційних архівних приміщень?

· Які є особливості переміщення в архів електронних документів?

Рекомендована література для опрацювання :

1. ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення.

2. ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок. Вимоги до побудови.

3. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення.

4. ДК 010-99 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД).

5. ГОСТ 9327-60 Бумага и изделия из бумаги. Потребительские форматы.

6. ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів.

7. Головач А.С. Зразки оформлення документів: Для підприємств і громадян. - К.: Сталкер, 1997.- 349 с.

Змістовий модуль (тема) №11 Діловодство за зверненнями громадян.

1.Характеристика звернень громадян та вимоги до їх розгляду;

2.Особливості розгляду скарг платників податків в органах державної податкової служби;

3.Організація діловодства за зверненнями громадян.