Основні причини виникнення та функції альтернативних шкіл

У більшості країн світу освітня система, побудована на основах традиційної офіційної педагогіки, співіснує з закладами, що мають за основу суттєво відмінні, альтернативні педагогічні концепції, найсуттєвышою рисою яких є педоцентрична спрямованість, гуманістична культура шкільннцтва, на відміну від предметної та методоцентричної, авторитарної або, у кращому випадку, сциєнтистської орієнтації масової школи.

Серед провідних причин, які зумовили виникнення закладів альтернативного навчання необхідно виділити такі:

!. Існування певних контингентів дітей і підлітків, які потребують створення особливих умов для навчання та індивідуального розвитку. Мова йде, по-перше, про дітей, які навчаються з великими труднощами у зв'язку з жорсткою регламентацією шкільного життя, напруженістю шкільного режиму, конкуренцією серед учнів, стресами, тобто всім тим, що викликає у них скулофобію (страх перед школою); по-друге, мова йде про обдарованих дітей, які потребують особливої атмосфери для розвитку і спеціальної програми для навчання. Ця категорія учнів є об'єктом особливої зацікавленості педагогів, ряду приватних фондів і організацій, що надають соціальну і фінансову підтримку державі у розпитку таких дітей.

3. _Зниження рівня загальноосвітньої підготовки в офіційних школах. Про причини цього явища йшла мова у третьому розділі посібника.

4. Необхідність експериментальної розробки, обгрунтування, перевірки педагогічних інновацій, альтернативних традиційній шкільній практиці. Навчальні заклади, що створюються з такою метою, також називають експериментальними.

Альтернативні школи почали створюватися дуже давно і поступово перетворювались у частину традиційного досвіду освіти і виховання. Однією із перших таких шкіл можна вважати навчальний заклад у місті Мантуя, створений у 1428 році італійським педагогом-гуманістом Вітторіно да Фельтре. В його школі, що мала назву "Будинок Радості", запроваджувались педагогічні ідеали епохи раннього Відродження: поєднання лицарського виховання з літературною освітою.

В угорському місті Шарош-Патака у 1650-1654 роках працювала ще одна альтернатива школа, що набула всесвітньої слави. Керував нею Я. А. Коменський. Саме у цьому закладі проходили перевірку положення вчення про шкалу, створеного батьком наукової педагогіки (наприклад, основи класно-урочної системи). До найбільш цікавих експериментальних закладівподальших часів віднесемо філантропіни, в яких намагались втілити життя ідеї Ж.Ж.Руссо; дослідно-експериментальні заклади Й.Г.Песталоцці, діяльність яких слугувала основою для розробки його концепції трудової школи, теорії елементарної освіти; школи, створені Р.Оуеном; з метою поєднання освіти з виробничою працею; Яснополянську школу Л.М.Толстого, в якій він почав втілювати своє розуміння ідей вільного виховання та деякі інші.

До кінця XIX століття існування таких шкіл було поодиноким явищем. І лише на рубежі XIX і XX століть, з виникненням і розвитком педагогіки реформи як педагогічного руху, що був зумовлений суттєвими соціально-економічними та науковими чинниками, альтернативи навчальні заклади перетворюються у одну із постійно існуючих реальностей освітнього життя європейських країн і США.

Що стосується альтернативного навчання в соціальному аспектів то воно з суто елітарного перетворилось у західних країнах у доступну для більшості населення форму освіти у зв'язку з державною підтримкою тих їх типів, що отримали визнання (наприклад, вальдорфські школи; дитячі садки і школи, що працюють за методикою Марії Монтессорі; школи, що працюють на основі Дальтон-плану; методики! П.Петерсена тощо).

2. Розвиток альтернативних шкіл на рубежіХІХ-ХХ століть та у 20-30-х рокахXX століття