Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Живлення бактерій. Виділення чистої культури аеробів (І етап).

 

1.3. Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в методах дослідження патологічного матеріалу, виділеного від хворого, для проведення бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань.

1.4. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна – вміти проводити посіви бактерій на різні поживні середовища та виділяти чисту культуру із суміші бактерій.

1.2.2. Мета конкретна:

1.Вивчити поживні середовища і інградієнти, які використані для їх виготовлення.

2.Засвоїти техніку посіву мікроорганізмів.

3.Ознайомитись з приладом, який використовується для культивування бактерій.

4.Засвоїти методи виділення чистих культур аеробів.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1.Вміти готувати мікроскопічні препарати.

2. Вміти зафарбовувати препарати за методом Грама.

3.Вміти мікроскопувати мікропрепарати за допомогою імерсійного об’єктиву.

1.3.1. Тести на вихідний рівень знань-умінь.

Описати методику виготовлення складного поживного середовища для культивування бактерій, що потребують для свого росту та живлення тваринний білок.

Відповідь: Складні поживні середовища містять сироватку крові, кров, асцитичну рідину і таке інше. Методика їх виготовлення полягає у додаванні до МПА, МПБ стерильних компонентів (кров, сироватку, жовч, асцетичну рідину).

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Поживні середовища діляться по консистенції: тверді – основним середовищем є м’ясо-пептонний агар. Рідкі, які містять до 2% агару – м’ясо-пептонний бульйон; напіврідкі середовища – це середовища, які містять невелику кількість агару – до 0,6%.

Поживні середовища поділяються за призначенням: універсальні середовища, на яких може рости більшість мікроорганізмів – МПА, МПБ; елективні середовища – склад цих середовищ створюється для росту конкретного мікроорганізма, наприклад, для виділення корінебактерій дифтерії це середовища з телурітом.

Із досліджуваного матеріалу роблять мазки, зафарбовують за методом Грама. Після визначення мікроорганізмів, які знаходяться в досліджуваному матеріалі, проводять посів його на тверде поживне середовище для отримання ізольованих колоній. Чашки Петрі з посівами вміщують на 18-24 години в термостат.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.Метаболізм бактерій, як спосіб отримання поживного матеріалу та енергії.

2.Механізм живлення бактерій.

3.Класифікація бактерій за типом живлення та характером використання енергії.

4.Принципи культивування бактерій.

5.Поживні середовища, техніка їх виготовлення та класифікація. Вимоги до поживних середовищ.

1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основні:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 41, 45-48.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 42, 47-51.

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 47-51, 70-74.

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 46-53, 72-73.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 50-56.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 85-95.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С.

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С.42-52.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 67-85, 87.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 25-26.

Додаткові:

2. Словник по мікробіології і імунології та інфекційним захворюванням. – Г.К. Палій. – К., 2004. – С. 7-146.

Орієнтовна основа дії (ОДД).

1.5.1. Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу, фарбування його за методом Грама.

1.5.2. Посів досліджуваного матеріалу за допомогою бактеріальної петлі на пластинчастий агар.

1.5.3. Вивчення принципу роботи термостату.

1.5.4. Вивчення в демонстрації різних поживних середовищ та принципи їх виготовлення.

1.5.5. Вивчення в демонстраційному досліді посіву на поживні середовища за допомогою шпателя за методом Дригальського.

 

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторнаому занятті:

1.7.1. Методика проведення заняття.

В лабораторній діагностиці інфекційних хвороб важливу, а інколи і основну роль відводять бактеріологічному методу дослідження. Цей метод дозволяє виділити збудника в чистому вигляді, вивчити всебічно його біологічні властивості, довести його етіологічну роль в інфекційному процесі.

Чиста культура, або потомство однієї клітини, може бути одержана шляхом механічного розмежування мікроорганізмів, що містяться в інфекційному матеріалі на поверхні твердого середовища.

Накопичити та виділити культуру збудника можна використовуючи різні за субстратом живильні середовища, створюючи для розвитку мікроорганізмів умови вирощування.

1.8. Додаток (набір тестів вихідного рівня навчаючих цільових завдань, відповіді на них, графи, алгоритми).

 

Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.