Використання формул для розрахунків.

Формулою в електронній таблиці називаються арифметичні або логічні вираження.

Формули можуть містити константи - числа або текст, посилання на осередки, знаки арифметичних, логічних і інших операцій, убудовані функції, дужки, закладки й ін.

При обчисленні за допомогою формул дотримується прийнятий у математику порядок виконання арифметичних операцій.

Формули в робочі аркуші можна вводити двома способами:

1. тільки за допомогою клавіатури;

2. використовуючи мишу для вказівки ячейок, задіяних у формулах.

Правила запису формул:

٠ формули починаються зі знака рівності;

٠ формули вводяться по латинському регістрі;

٠ у формулі не повинне бути пробілів, за винятком содержащихся в текстах;

٠ якщо як елементи формул використовуються тексти, то вони полягають у подвійні лапки;

٠ наприклад, =СУМ(З4:З8)*789

 

Арифметичний оператор	Значення	Оператор порівняння	Значення
+	Додавання	=	Дорівнює
-	Вирахування	>	Більше
/	Розподіл	<	Менше
*	Множення	>=	Більше або дорівнює
%	Відсоток	<=	Менше або дорівнює
^	Зведення в ступінь	<>	Не дорівнює

Головною перевагою використання формул є те, що при зміні вмісту ячейок, на які є посилання у формулі, значення формули автоматично перераховується.

Повідомлення про помилки при уведенні формул

Помилка	Значення
#####	Результат виконання формули або число не вміщається в осередку
#ДЕЛО!	У формулі зроблена спроба розподілу на нуль
#Н/Д	Скорочення терміна "Невизначені дані". Використання посилання на порожній ячейку
#ИМЯ?	Використовуване ім'я неможливо розпізнати
#ПУСТО!	Задано перетинання двох областей, які не мають загальних ячейок
#ЧИСЛО!	Некоректне використання чисел
#ССЫЛКА!	Використовується неприпустиме посилання на ячейку
#ЗНАЧ!	Використовується неприпустимий тип аргументу або операнда

Функціяявляє собою програму з унікальним ім'ям, для якої користувач повинен задати конкретні значення аргументів.

Аргументами функцій можуть бути:

· числа;

· посилання на осередки й діапазони ячейок;

· імена;

· текст;

· інші функції;

· логічні функції й ін.

Імена функцій можна набирати в будь-якому регістрі – верхньому або нижньому. Після правильного уведення функцій букви автоматично перетворюються в прописні. Для полегшення роботи з убудованими функціями використовується Майстер функцій.

Категорії убудованих функцій:

§ математичні й тригонометричні;

§ статистичні;

§ фінансові;

§ логічні;

§ інженерні;

§ інформаційні;

§ функції дати й часу;

§ функції керування базами даних і списками й ін.

За замовчуванням текстові дані після завершення уведення вирівнюються по лівому краї, а числові – по правому краї.

Правила запису функцій:

٠ якщо функція не використовує аргументів, то ставляться порожні дужки без пробілу між ними;

٠ аргументи функцій відділяються друг від друга крапкою з коми, а якщо вказується інтервал - те двокрапкою;

٠ якщо як аргументи використовується текст, то він полягає в лапки.

Уведення функцій у таблицю:

· меню Вставка→Функція;

· використання Майстра функцій (кнопка на панелі інструментів );

· уведення функції із клавіатури.