Лекція 3. Форми виховання. Дитячий колектив як об'єкт і суб'єкт виховання

1.Понятійний апарат.

2.Форми організації виховання: індивідуальна, групова, масова.

3.Виховний захід як основна організаційна форма виховання.

4.Класифікація виховних заходів, порівняння з уроком, технологія проведення.

5.Виховні системи: традиційна, комунарська.

6.Колективна творча справа як основна організаційна форма виховання вкомунарській системі.

7.Дитячий колектив як об'єкт і суб'єкт виховання.

 

Ключові слова:форма виховання, форма організації виховання, виховний захід, виховна система, колектив, дитячий колектив.

Література:

1. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання / С. Г. Карпенчук. – К., 1997. – С. 94-104.

2. Подласый И. П. Педагогика в 2-х томах / И. П. Подласый. – М., 1999. –

Т. 1. – 1999. – С.59-93.

3. Волкова Н. П. Педагогіка / Н. П. Волкова. – К., 2002. – С. 165-206.

1. Понятійний апарат.Форма виховання, на відміну від методу, характеризує зовнішню сторону виховного процесу. Ключовими словами для її визначення є «характер спілкування». Поєднуючи їх із визначенням виховання, отримуємо:

 

Форма виховання – це цілеспрямовано сформований характер спілкування в процесі взаємодії вихователя і вихованця з метою формування особистості для самореалізації в основних сферах життєдіяльності шляхом поповнення нестатків

Основні ознаки форми виховання майже такі, як і для форми навчання. Вони різняться лише першою ознакою: для навчання – то розподіл навчально-організаційних функцій між учасниками навчального процесу, а для виховання – розподіл ролей між учасниками виховного дійства. Беручи участь у виховному заході, кожна дитина грає певну роль (капітана команди, болільника, конферансьє, глядача, ведучого, прибиральника, оформлювача, чергового тощо), яка є сходинкою в її соціалізації. При доборі таких ролей треба дбати, щоб вони постійно ускладнювались, додаючи особистості певні виховні набутки.

Різновиди форм виховання такі ж як і в навчанні (форми організації, організаційні форми та системи), але вони мають свою специфіку.

1. Якщо в навчанні превалює фронтальна форма організації і майже не реалізується індивідуальна робота, то у вихованні, аби не руйнувався баланс цілісності педагогічного процесу, саме індивідуальна робота повинна бути провідною.

2. Якщо в навчанні урок розглядається як одна з організаційних форм, якій надано статус головної (класно-урочна система), то у вихованні всі організаційні форми носять назву виховних заходів, що різняться за місцем і часом проведення, кількістю учасників, послідовністю та наповненістю ланок виховного процесу.

3. Зважаючи на цілісність педагогічного процесу, форми навчання і виховання не заперечують одна одну, а доповнюють, розвивають, інтегрують освітню взаємодію.

4. Узагальнене співставлення форм навчання та виховання подано в таблиці 4.5.